Рішення № 11375237, 14.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2010 р.Справа № 12/15-10-747 Позивач: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про стягнення 2701 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 17.03.2010р.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 07.05.2010р. до 14.05.2010р. о 10 год.20хв.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі - Представництво) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1) заборгованість з орендної плати в сумі 1436,81 грн. та 1264,19 грн. заборгованості за фактичне користування приміщенням.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Одеської області від 07.05.2010 р. строк розгляду справи було продовжено до 15.05.2010 р.

Відповідач проти позовних вимог Представництва заперечує у відзиві на позовну заяву від 07.04.2010 р. (вх.№8787).

Позивач про судове засідання був повідомлений, однак у судове засідання не зявився.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи суд встановив:

04.04.2005 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди № 1-46/2005 (далі - Договір), згідно якому останньому було передано у строкове оплатне користування об'єкт комунальної власності - нежиле приміщення напівпідвалу, загальною площею 47,5 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

На протязі дії Договору Відповідач неналежно виконував свої обов'язки по договору оренди. Тому Представництвом була подана до господарського суду Одеської області позовна заява про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості з орендної плати та пені.

Відповідно до рішення господарського суду Одеської області від 13.04.2009 р. по справі № 34/49-09-1198 вищезазначений договір було розірвано, зобов'язано виселити ФОП ОСОБА_1 із займаного приміщення та зобов'язано його сплатити заборгованість з орендної плати та пені.

Як зазначає в своїй позовній заяві Позивач, за Відповідачем, окрім заборгованості, яку було стягнуто рішенням суду від 13.04.2009 р. (за період з 01.08.2008 р. по 21.01.2009 р.), мається заборгованість з орендної плати за період з 01.02.2009р. по 26.04.2009р. (до моменту вступу в законну силу рішення господарського суду Одеської області від 13.04.2009 р. по справі № 34/49-09-1198) в сумі 1436,81 грн.

Вказана заборгованість не була предметом позовних вимог по справі № 34/49-09-1198, тому Представництво просить стягнути її у судовому порядку, виходячи з наступних правових підстав:

Орендар, відповідно до пунктів 2.2., 2.4. договору оренди, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за користування приміщенням. Всупереч прийнятим на себе за договором зобов'язанням, Орендар несвоєчасно та не в повному розмірі сплачував орендну плату, чим порушив ст. 762 Цивільного кодексу України та ст. 18 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошовим зобов'язання.

Таким чином, за Відповідачем числиться заборгованість з орендної плати за період після винесення рішення та до моменту вступу його в законну силу з 01.02.2009р. по 26.04.2009р. у сумі 1436,81 грн.

Окрім того, на момент вступу рішення господарського суду Одеської області в законну силу, Відповідачем приміщення Представництву за актом прийому-передачі передано не було.

10.07.2009 р. ФОП ОСОБА_1 виконав рішення господарського суду Одеської області від 13.04.2009 р. та передав Представництву нежиле приміщення напівпідвалу, загальною площею 47,4 м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.10. Договору оренди, Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату по день підписання акту приймання-передачі приміщення.

Орендна плата розраховується у відповідності до п.п. 2.1., 2.2. договору оренди.

Згідно з розрахунком, наданим фінансовим відділом Представництва, Відповідач має заборгованість за фактичне користування об'єктом оренди за період з 27.04.2009 р. (момент вступу в законну силу рішення суду про виселення та розірвання договору оренди) по 10.07.2009 р. (тобто до моменту виконання рішення суду про виселення, про що складено акт приймання-передачі) у сумі 1264,19 грн.

За таких обставин, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18, ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості наданим Позивачем, останній має заборгованість з орендної плати за період після винесення рішення та до моменту вступу його в законну силу - з 01.02.2009р. по 26.04.2009р. у сумі 1436,81 грн. та за фактичне користування обєктом оренди відповідно до п. 4.10. Договору оренди, з моменту вступу в законну силу рішення суду до моменту передачі приміщення Позивачу в сумі 1264,19 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати в сумі 1436,81 грн. та 1264,19 грн. заборгованості за фактичне користування приміщенням підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65122, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 26302595) 1436 (одна тисяча чотириста тридцять шість) грн. 81 коп. заборгованість з орендної плати, 1264 (одна тисяча двісті шістдесят чотири) грн. 19 коп. плата за фактичне користування, 102 (сто дві) грн. витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 18.05.2010 р.

Суддя