Рішення № 11374137, 15.09.2010, Піщанський районний суд Вінницької області

2-285/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 вересня 2010 року Піщанський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Гринишиної А.А.

при секретарі - Ласці Л.В.,

розглянувши в судовому засіданні в смт.Піщанка в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки від 5 січня 2010 року дійсним; ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення збитків в розмірі 80000 грн; ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» в особі відділення АКІБ «Укрсиббанк» №399 про стягнення 380200,00 грн. недоотриманого прибутку,12150 грн. судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» в особі відділення АКІБ «Укрсиббанк» №399 ( далі по тексту «банк») з вимогами про стягнення з ОСОБА_3 80000 грн. завданих за попереднім договором купівлі-продажу земельної ділянки від 5 січня 2010 року збитків, з банку 392350,00 грн. збитків у вигляді недоотриманого прибутку, судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи.

До початку розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, за якими в порядку процесуального правонаступництва на підставі договору про відступлення права вимоги до суду було подано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уточнення позовної заяви в частині доповнення предмета позову та збільшення позовних вимог, якою також було змінено назву відповідача 2 : з акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» в особі відділення АКІБ «Укрсиббанк» №399 на публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» в особі відділення АКІБ «Укрсиббанк» №399.

Врешті, первісним та уточненим позовом позивачі просили наступне: ОСОБА_1, ОСОБА_2 за вимогами до ОСОБА_3 просили про визнання попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки від 5 січня 2010 року дійсним; ОСОБА_1 за вимогами до ОСОБА_3 вимагав стягнення збитків в розмірі 80000 грн; ОСОБА_2 за вимогами до банку просив стягнути 392350,00 грн., з яких стягнути 380 200,00 грн. недоотриманого прибутку та 12150 грн. судового збору і витрат, пов»язаних з розглядом справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, його та ОСОБА_2 представник за довіреністю ОСОБА_11 позовні вимоги підтримали повністю та пояснили, що 5 січня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено письмово попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2 га, розташованої на території Людавської сільської ради Жмеринського району Вінницької області за ціною 800000 грн.На виконання умов цього договору потенційний покупець ОСОБА_3 4 лютого 2010 року оплатив завдаток в сумі 20000 грн. 8 лютого 2010 року сторони домовились посвідчити попередній договір у нотаріуса Посвятенка Ю.Д., який, отримавши витяг з Єдиного реєстру заборон відчудження об»єктів нерухомого майна, з»ясував, що земельна ділянка знаходиться під забороною відчудження з 7 жовтня 2010 року за ухвалою Замостянського районного суду м.Вінниці від 1 жовтня 2010 року.За таких обставин ОСОБА_3 категорично відмовився від його нотаріального посвідчення, подальшого укладення основного договору купівлі-продажу земельної ділянки та зажадав від ОСОБА_1 сплати штрафу в розмірі 80000 грн. згідно п.3.5 попереднього договору.Не бажаючи доводити справу до судового розгляду та не усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_3 по ухиленню від нотаріального посвідчення договору, ОСОБА_1 оплатив йому заподіяні збитки у вигляді штрафу в розмірі 80000 грн., які, вважає, ОСОБА_3 має йому повернути як безпідставно отримані в силу власної винної поведінки.Крім цього, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають, що попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки слід визнати дійсним без його подальшого нотаріального оформлення на підставі ст.220 ч.2 ЦК.

Заявлені ОСОБА_1 в первісному позові вимоги до банку на користь ОСОБА_1 позивачі просили не розглядати не в розумінні залишення позову без розгляду, а в розумінні необхідності стягнення коштів в сумі 380200,00 грн. лише на користь ОСОБА_2 як процесуального правонаступника за договором про відступлення права вимоги від 2 вересня 2010 року. При цьому пояснили, що з вини банку, в результаті необґрунтованого та незаконного вжиття заходів забезпечення позову в справі за заявою банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яку ухвалою Замостянського районного суду м.Вінниці від 29 березня 2010 року залишено без розгляду, ОСОБА_1 було заподіяно шкоду у вигляді недоотриманого прибутку(упущеної вигоди) в розмірі 380200,00 грн., які просить стягнути з банку на свою користь ОСОБА_2Дана сума збитків полягає в різниці між обумовленою в попередньому договорі купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ціною договору 800000 грн. та ціною договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 березня 2010 року 419800 грн., укладеного ОСОБА_1 з ОСОБА_5, оскільки виконання попереднього договору та укладення на його підставі основного договору купівлі-продажу землі між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стало неможливим із-за арешту земельної ділянки. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 26 лютого 2010 року ухвалу Замостянського районного суду м.Вінниці від 1 жовтня 2010 року у справі за позовом банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні заяви банку про забезпечення позову в цій справі шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 310852,54 грн., що належать відповідачу, відмовлено.

Крім цього, представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_11 наполягав на задоволенні вимог про стягнення на користь його довірителя судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи, в заявлених в уточненому позові розмірах.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги щодо себе не визнав.В поданих суду письмових запереченнях та в судовому засіданні пояснив, що дійсно, між ним та позивачем ОСОБА_1, 5 січня 2010 року було укладено попередній договір договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2 га, розташованої на території Людавської сільської ради Жмеринського району Вінницької області за ціною 800000 грн.На виконання умов цього договору 4 лютого 2010 року він оплатив ОСОБА_1 завдаток в сумі 20000 грн. 8 лютого 2010 року сторони домовились посвідчити попередній договір у нотаріуса Посвятенка Ю.Д., який, отримавши витяг з Єдиного реєстру заборон відчудження об»єктів нерухомого майна, повідомив, що земельна ділянка знаходиться під забороною відчудження з 7 жовтня 2010 року за ухвалою Замостянського районного суду м.Вінниці від 1 жовтня 2010 року.Зрозумівши, що земельна ділянка, яку він бажав придбати, є сумнівною, він вирішив, що продавець діє недобросовісно, почав вимагати від нього сплати штрафу в сумі 80000 грн., який обумовлений попереднім договором, та,звісно, не побажав надалі мати будь-які стосунки із ОСОБА_1 і оформляти з ним як попередній договір, так і основний.Обумовлений штраф він згодом отримав від ОСОБА_1 трьома платежами.Вважає вимоги позивачів до нього безпідставними, просив суд відмовити у визнанні попереднього договору дійсним та стягненні з нього на користь ОСОБА_1 80000 грн.З приводу задоволення вимог до банку, ОСОБА_3поклався на розсуд суду.

Представник банку Дудчик О.М. позовних вимог позивачів також не визнав, у своїх письмових запереченнях та наданих в судовому засіданні поясненнях просив відмовити в задоволенні позовних вимог, заявлених як до банку, так і до ОСОБА_3Свою позицію мотивував тим, що банк був змушений вжити заходів забезпечення позову, заявленого банком до ОСОБА_1, у зв»язку з допущенням з його боку кредитної заборгованості. Заходи до забезпечення позову вживались судом, а не банком, який в цьому випадку не несе відповідальності за завдані цим збитки.Крім цього, має місце скасування апеляційним судом ухвали про забезпечення позову, а не скасування заходів забезпечення позову, що не є тотожним поняттям. Також вважає банк, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки є нікчемним, підстав до визнання його дійсним не має, оскільки не доведено факт ухилення ОСОБА_3 як сторони від нотаріального посвідчення правочину. Заперечив також представник банку можливість процесуального правонаступництва позивача та заміни кредитора у зобов»язанні, оскільки між банком та ОСОБА_1 зобов»язань в розумінні ст.509 ЦК не існує, а тому не може бути заміни і сторони зобов»язання.Крім цього, представник відповідача просив відмовити у стягненні витрат, пов»язаних з розглядом справи та витрат по сплаті судового збору як безпідставних та недоведених.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги про визнання попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним, стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 80000 грн. збитків, стягнення з банку на користь ОСОБА_2 380200,00 грн. недоотриманого прибутку, судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи, окрім 180 грн. на нотаріальне посвідчення довіреності на ОСОБА_7, підлягають задоволенню як підставні, базовані на відповідному матеріальному та процесуальному законі, обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Судовим розглядом встановлено , що 5 січня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 письмово уклали попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2 га, розташованої на території Людавської сільської ради Жмеринського району Вінницької області за ціною 800000 грн., яка належала ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ( а.с.11). На виконання умов цього договору покупець ОСОБА_3 4 лютого 2010 року оплатив завдаток в сумі 20000 грн., що доводиться банківськими документами на а.с.7. 8 лютого 2010 року сторони домовились посвідчити попередній договір у нотаріуса Посвятенка Ю.Д., який, отримавши витяг з Єдиного реєстру заборон відчудження об»єктів нерухомого майна ( а.с.12,13), з»ясував та повідомив сторонам, що земельна ділянка знаходиться під забороною відчудження з 7 жовтня 2010 року за ухвалою Замостянського районного суду м.Вінниці від 1 жовтня 2010 року.Після цього, ОСОБА_3відмовився від нотаріального посвідчення попереднього договору, хоча не відмовився від права вимоги за ним штрафу в сумі 80000 грн., які йому трьома платежами сплатив ОСОБА_1 19 та 25 лютого 2010 року ( а.с.8).

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин).У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених законом, нікчемний правочин може бути судом визнаний дійсним.Зокрема, такий випадок передбачений ч.2 ст.220 ЦК, яка дозволяє суду, за певних умов, визнати дійсним договір у разі недодержання сторонами вимоги закону про його обов"язкове нотаріальне посвідчення.Такими умовами є: наявність домовленості сторін з усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами; повне або часткове виконання договору; ухилення однією із сторін від нотаріального посвідчення договору.

Згідно ст.638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 655 ЦК передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно у власність другій стороні ( покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.635ч.1 ЦК,попереднім є договір, сторони якого зобов»зуються протягом певного строку укласти договір у майбутньому ( основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет договору, його ціну, права та обов»язки сторін, волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору.Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.За ст.357 ЦК, договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.Оскільки за своєю природою та способом виконання попередній договір купівлі - продажу земельної ділянки лише є підставою для переходу права власності на його предмет до покупця в майбутньому, при укладенні основного договору, такий договір не підлягає державній реєстрації із-за відсутності самого переходу права власності в попередньому договорі.Попередній договір купівлі продажу земельної ділянки також не віднесений Тимчасовим порядком реєстрації правочинів, затвердженим Постановою КМУ від 26 травня 2004 року №671 до переліку правочинів, щодо яких державна реєстрація є обов»язковою.Отже, обов»язковою формою спірного попереднього договору, повинна бути письмова та нотаріальна форма.

Сторони попереднього договору від 5 січня 2010 року є правоздатними та дієздатними особами,договір укладено в письмовій формі.Сторони досягли всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, відбулось часткове виконання договору, покупець за договором ухилився від його нотаріального посвідчення.За таких підстав та умов, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки від 5 січня 2010 року визнається дійсним.

П.3.5. попереднього договору від 5 січня 2010 року передбачено, що у випадку невиконання сторонами своїх зобов»язань з будь-яких причин ( в тому числі ухилення від оплати чи нотаріального посвідчення, ухилення від надання нотаріусу необхідних документів для вчинення нотаріальних дій за договором, виникнення будь-яких підстав, що унеможливлюють виконання передбачених даним договором зобов»язань сторін навіть з незалежних причин) винна сторона оплачує іншій стороні штраф в розмірі 80000 грн., річні, пеню, інфляційні витрати.

Відповідно до ч.1ст.546 ЦК, виконання зобов»язання може забезпечуватись неустойкою.Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання- ч.1 ст.549 ЦК.Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов»язання ч.1 ст.550 ЦК.Згідно ст.614 ч.1 ЦК особа може нести відповідальність за порушення зобов»язання за наявності її вини ( умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов»язання.

Отже, підставою виникнення відповідальності сторін за попереднім договором купівлі-продажу повинно бути невиконання чи неналежне виконання зобов»язання, вчинене у формі умислу чи необережності, та причини невиконання, перелічені в п.3.5.договору.

З огляду на встановлені в суді обставини, в діях покупця ОСОБА_3 присутня як вина до невиконання зобов»язання, так і причина ухилення від нотаріального посвідчення договору.В діях продавця ОСОБА_1 наявна лише причина-арешт предмета договору як підстава, що унеможливлює виконання передбачених попереднім договором зобов»язань, проте відсутня його вина у виникненні даної причини.Крім того, подальшим оскарженням заходів до забезпечення позову ОСОБА_1 показав, що вживав усіх можливих заходів до належного виконання зобов»язання і є невинуватим.Отже, за таких обставин, штраф в розмірі 80000 грн. був отриманий ОСОБА_3 безпідставно, а тому дана сума підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 Крім того, у ОСОБА_1 за умовами попереднього договору також є причини до стягнення з ОСОБА_3 штрафу, проте дане питання не стосується предмету розгляду справи.

Під час спроби нотаріального посвідчення попереднього договору купівлі-продажу від 5 січня 2010 року з Єдиного реєстру заборон відчудження об»єктів нерухомого майна нотаріусом було отримано інформацію про те, що все нерухоме майно ОСОБА_1 знаходиться під забороною відчудження з 7 жовтня 2010 року за ухвалою Замостянського районного суду м.Вінниці від 1 жовтня 2010 року про забезпечення позову.Заходи до забезпечення позову були вжиті судом в справі за заявою банку до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості (а.с.20,21 ), яку 29 березня 2010 року ухвалою Замостянського районного суду м.Вінниці було залишено без розгляду.За таких обставин, покупець за попереднім договором ОСОБА_3 відмовився від його нотаріального посвідчення та укладення в подальшому основного договору. В результаті необґрунтованого та незаконного вжиття заходів забезпечення позову в справі за заявою банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 було заподіяно шкоду у вигляді недоотриманого прибутку(упущеної вигоди) в розмірі 380200,00 грн. Дана сума збитків полягає в різниці між обумовленою в попередньому договорі купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ціною договору 800000 грн. та ціною договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 березня 2010 року 419800 грн., укладеного ОСОБА_1 з ОСОБА_5, оскільки за більш високою ціною земельну ділянку ОСОБА_1 продати не вдалось.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 26 лютого 2010 року ухвалу Замостянського районного суду м.Вінниці від 1 жовтня 2010 року у справі за позовом банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні заяви банку про забезпечення позову в цій справі шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 310852,54 грн., що належать відповідачу, відмовлено.

Відповідно до ст.155 ЦПК особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодувння збитків, завданих забезпеченням позову у разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.Відшкодування збитків може відбутися за рахунок предмета застави, внесеного позивачем.В п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказується, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов»язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.Цим же пунктом Постанови роз»яснюєтья, що збитки відшкодовуються за рахунок предмета застави або за рахунок особи, в чиїх інтересах вживались заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦК, особа здійснює свої цивільні права вільно,на власний розсуд.Право на захист особа здійснює також на свій розсуд ч.1 ст.20 ЦК.За ст.13 ч.ч.2,3 ЦК при здійсненні своїх прав особа зобов»язана утримуватись від дій, які б могли порушити права інших осіб; не допускається зловживання правом.Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права чи інтересу- ч.1ст.16 ЦК.Захист майнового права може відбутися шляхом відшкодування збитків у спосіб, що встановлений договором або законом ч.2 ст.16 ЦК.

Згідно ч.ч.1,2,3 ст.22 ЦК, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.Крім реальних збитків, до відшкодування може бути заявлено стягнення упущеної вигоди доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено;збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено їх відшкодування в меншому або більшому розмірі.

Власнику майна належить право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд;діяльність власника може бути обмежена чи припинена у випадку і в порядку, встановленому законом (ч.1 ст.317 ,ч.ч.1,7 ст.319 ЦК).

Відповідач по справі банк, прохаючи суд про вжиття заходів задоволення позову в іншій справі відносно майна ОСОБА_1, втрутився в його діяльність як власника шляхом відповідного звернення до суду та отримання задоволення такого звернення у вигляді ухвали Замостянського районного суду м.Вінниці від 1 жовтня 2009 року, скасованої судом апеляційної інстанції (а.с.14,16).Таким чином, діяльність ОСОБА_1 як власника земельної ділянки була обмежена банком протиправно.Крім цього, ухвалою суду апеляційної інстанції заяву про забезпечення позову було вирішено по суті та відмовлено в її задоволенні.З огляду на наведені норми закону та судову практику, в даному випадку ризик відповідальності лежить на особі, яка звернулась про забезпечення позову, а не на державі в особі суду, як вважає банк.Підставою такої відповідальності є скасування заходів забезпечення позову та залишення позову без розгляду.

Таким чином, підстава та розмір спричинених банком збитків знайшли своє доведення під час розгляду справи.Заміна кредитора в зобов»язанні за договором про відступлення права вимоги від 2 вересня 2010 року та процесуальне правонаступництво ОСОБА_1 на ОСОБА_2 відбулось відповідно до ст.ст.510,512,513,514,516 ЦК, ст.ст.27,37 ЦПК.Заміна кредитора не потребує згоди боржника, а пред»явлення позову декількома особами не потребує згоди на це не тільки відповідача, а й суду, оскільки це процесуальне право осіб, які беруть участь у справі.Цивільні права та обов»язки можуть виникати не тільки із правочинів, але й внаслідок завдання шкоди,- зазначено в ч.1 ст.11 ЦК, що спростовує твердження відповідача-банку про відсутність зобов»язань між банком та ОСОБА_1 і, відповідно, відсутність підстав до заміни кредитора.За договором про відступлення права вимоги ОСОБА_1 уступив ОСОБА_2 право вимоги за попереднім договором від 5 січня 2010 року, за договором купівлі-продажу землі від 26 березня 2010 року, за кредитними договорами в банку від 17 квітня 2007 року та від 21 травня 2008 року, а також право вимоги за заподіяні ввнаслідок забезпечення позову банком збитки в повній сумі, включаючи витрати, пов»язані з розглядом справи.

З таких міркувань, суд задовольняє вимоги про стягнення судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи, в заявлених розмірах з банку на користь ОСОБА_2: 100 грн. витрат на отримання нотаріусом Посвятенком Ю.Д. витягу з Єдиного реєстру заборони відчудження об»єктів нерухомого майна, 10000 гривень витрат, пов»язаних з оплатою правової допомоги з виготовлення процесуальних документів; 157 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи; 1751 грн. судового збору; 410 гривень витрат на нотаріальне посвідчення довіреностей ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ОСОБА_11, в задоволенні стягнення 180 грн. витрат на нотаріальне посвідчення довіреності на ОСОБА_7 слід відмовити за безпідставністю, оскільки такі витрати понесені стороною в іншій справі.Судові витрати обґрунтовані відповідними платіжними документами, угодою про надання правової допомоги, квитанцією про отримання гонорару за надання юридичної допомоги щодо порушеного права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.79,81,84,87,88,209, 213-215,216,218,222 ЦПК,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки від 5 січня 2010 року дійсним задовольнити, визнати дійсним попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки від 5 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, дійсним.Стягнути з ОСОБА_3, жителя с.Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 80000,00 гривень завданих за попереднім договором купівлі-продажу земельної ділянки від 5 січня 2010 року збитків.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» в особі відділення АКІБ «Укрсиббанк» №399 про відшкодування збитків, завданих недоотриманням прибутку, задовольнити; стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», розташованого в м.Харкові по проспекту Московському,60,поштовий індекс 61050, код за ЄДРЮФОП 09807750, кореспондентський рахунок в управлінні НБУ в Харківській області №32009100100, в особі відділення АКІБ «Укрсиббанк» №399, розташованого по вулиці Островського,1 в м.Вінниці, розрахунковий рахунок 29099952710024 в АКІБ «Укрсиббанк» МФО 0351005,ЄДРПОУ 09807750, на користь ОСОБА_2, жителя с.Кам»яногірка Іллінецького району Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, 380200,00 грн. збитків, завданих недоотриманням прибутку.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» 12150 грн. судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи, задовольнити частково; стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», розташованого в м.Харкові по проспекту Московському,60,поштовий індекс 61050, код за ЄДРЮФОП 09807750, кореспондентський рахунок в управлінні НБУ в Харківській області №32009100100 , в особі відділення АКІБ «Укрсиббанк» №399, розташованого по вулиці Островського,1 в м.Вінниці, розрахунковий рахунок 29099952710024 в АКІБ «Укрсиббанк» МФО 0351005,ЄДРПОУ 09807750, на користь ОСОБА_2, жителя с.Кам»яногірка Іллінецького району Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, 100 гривень витрат на отримання нотаріусом Посвятенком Ю.Д. витягу з Єдиного реєстру заборони відчудження об»єктів нерухомого майна, 10000 гривень витрат, пов»язаних з оплатою правової допомоги з виготовлення процесуальних документів; 157 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи; 1751 грн. судового збору; 410 гривень витрат на нотаріальне посвідчення довіреностей ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ОСОБА_11, в задоволенні стягнення 180 грн. витрат на нотаріальне посвідчення довіреності на ОСОБА_7 в сумі 180 грн. відмовити за безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення через суд першої інстанції.

Суддя: