Ухвала суду № 11373289, 30.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"30" квітня 2010 р. Справа № 1/29-10-528

За заявою: Управління пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області

до боржника: Кооперативу „Кодимський агробуд” (код ЄДРПОУ 03578840)

про визнання банкрутом

Суддя Найфлейш В.Д.

Представники сторін:

Від заявника: Рожко О. М. (довіреність)

Від боржника: Войтко Г.М. (довіреність) Жуков В. І. (довіреність), Малай Е. В. (довіреність), Черчел С.М. (довіреність).

Від АТЗТ "Одесагрострой": Дарієнко В. Д. (довіреність).

Від Кодимської районної ради: не з’явився.

Від Кодимського відділення Балтської МДПІ: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом

Управління пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство Кооперативу „Кодимський агробуд” в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що боржник неспроможній погасити кредиторську заборгованість перед Управлінням пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області в сумі 67379,81 грн., відсутній за юридичною адресою та не надає протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.02.2010р. порушено провадження у справі за заявою Управління пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області про банкрутство Кооперативу „Кодимський агробуд” та призначено розгляд справи в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.04.2010р. залучено до участі у справі про банкрутство Кодимську районну раду та АТЗТ “Одесагрострой”, які є засновниками боржника згідно рішення господарського суду Одеської області № 22/66-06-1484 від 07.03.2006р., яке набрало законної сили в порядку ст. 85 ГПК України, є чинним та не скасовано на момент розгляду справи.

Відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі якщо громадянин - підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перерахованих умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. Таким чином, заявником має бути доведений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться зокрема відомості про місцезнаходження юридичної особи, а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Положеннями ч. 1 ст. 18 цього Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно ст. 20 вказаного Закону відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

У зв’язку з цим при встановленні факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі і відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати вказані факти є витяг чи довідка з ЄДР.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема у постановах від 06.06.2006 р. у справі № Б48/12-05, від 22.05.2007 р. у справі 21/19-06-518, а також Вищий господарський суд України у постановах № 7387-6/0 від 22.01.2008р.та № Б-23/2 від 17.12.2008 р.

В матеріалах справи міститься довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 27.04.2010 р. згідно якої станом на 11.02.2010 р. відомості про юридичну особу –боржника підтверджено (запис № 14).

Враховуючи внесення до Єдиного державного реєстру змін відносно місцезнаходження боржника Одеська область, Кодимський район, м. Кодима, вул. Калініна, будинок 3 відповідно до записів № 6 - № 15 довідки з ЄДР станом на 27.04.2010 р., господарський суд дійшов висновку, що відомості про відсутність юридичної особи за вказаною адресою згідно запису № 5 довідки з ЄДР не є достовірними відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" і тому до уваги не приймаються.

При цьому акт перевірки знаходження за юридичною адресою від 11.02.2010 р., складений УПФУ в Кодимському районі Одеської області, про відсутність керівного складу та будь-яких осіб товариства та відсутність будь-яких ознак фінансово-господарської діяльності Кооперативу „Кодимський агробуд” не є доказом відсутності божника за місцезнаходженням у зв’язку з тим, що УПФУ не повідомило боржника про проведення вказаної перевірки не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу в порушення ч.4 ст. 5 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно п. 4.1.7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларацій, визначеного згідно із підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

В матеріалах справи містяться докази надіслання поштою податкових декларацій на адресу ДПІ, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення під розписку від 16.04.2010 р., від 23.12.2009 р., від 04.08.2009 р., квитанціями від 30.07.2009р., повідомленням про вручення поштового відправлення № 5782, квитанціями від 30.10.2009р., від 02.02.2010 р.

Згідно акту Кодимського відділення Балтської МДПІ перевірки податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності № 417 від 29.04.2010р. Кооператив „Кодимський агробуд” станом на 28.04.2010 р. подає податкові декларації та звіти до Кодимського відділення Балтської МДПІ.

Господарський суд звертає увагу, що звітність, яка подається до органів державної податкової служби, що свідчить про відсутність господарської діяльності боржника, тобто з нульовими показниками, не може слугувати самостійної підставою для визнання боржника банкрутом у порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відсутня така ознака за ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності.

Крім того, в матеріалах справи містяться ознаки здійснення боржником підприємницької діяльності, що підтверджується, зокрема договором від 11.12.2009р., укладеним між Кооперативом „Кодимський агробуд” і Торгово-виробничою фірмою Агат”.

Частиною 36 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах про банкрутство” № 15 від 18.12.2009р. встановлено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовом процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

Враховуючи, що в процесі розгляду справи спростовані доводи Управління пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області відносно відсутності Кооперативу „Кодимський агробуд” за місцезнаходженням, неподання ним податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності до ДПІ та припинення ним підприємницької діяльності, господарський суд дійшов висновку відносно безпідставності звернення Управління пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Кооперативу „Кодимський агробуд” згідно ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у зв’язку з чим провадження у справі підлягає припиненню на підставі ст. 80 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 80, 86 ГПК України, ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд, -

У Х В А Л И В:

Припинити провадження у справі № 1/29-10-528 за заявою Управління пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області про банкрутство Кооперативу „Кодимський агробуд”.

Копію ухвали надіслати: заявнику, боржнику, учасникам процесу, державному реєстратору, державному органу з питань банкрутства.

Суддя