Рішення № 11373001, 26.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2010 р.Справа № 9/54-10-877 За позовом: відкритого акціонерного товариства "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД";

До відповідача: Одеської залізниці;

про стягнення 913,12грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 02.03.2010 р. за вх. № 1931 відкрите акціонерне товариство "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці (далі –Відповідач) 913,12грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, надав відзив на позов 26.03.2010р. за вх.7787.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Згідно вимогам контракту № 422/09 від 25.07.2009р. на адресу фірми „Bremer International Limited” 02.11.2009р. по з/д накладна № 52089957 була відправлена мелоч коксова марка МК2 0-10ММ У ВАГОНІ №67898759 відкрите акціонерне товариство "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" виступив вантажовідправником, а Ізмаїльський морський торговий порт вантажоотримувачем.

Відправлявся даний вагон вагою вказаною у з/д. Накладній, а саме –47,95 тон. По прибуттю у ст.. Ізмаїл була встановлена вагова недостача у вказаному вагоні в кількісті 3,0тон, що підтверджується комерческим актом БО №706488/273 від 10.11.2009, де маеться силка на акт загальної форми №3089 від 05.11.2009р.

Згідно з рахунком-фактурой СФ- 794586 від 06.11.2009р. вартість 1 тони вугілля складає 447,6080грн. без НДС. Таким чином вартість недостачі складає 913,12грн.

Згідно ст. 110,127 Статуту залізничних доріг України залізнична дорога несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення й до часу видачи отримивачу, й матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, порчу чи пошкодження прийнятого до перевезення вантажу.

Відповідно до ст.133 вищеназаного статуту, Ізмаїльським торговим портом була засвідчена переуступочний напис в накладной №52089957 о передачі права пред’явлення претензії до органу транспорту відкритого акціонерного товариства "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД".

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

           Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

           Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

          Відповідно до ч. 1, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

          Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

           Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

          Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

          Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102 грн.

Згідно до постанови Кабінету міністрів України від 05.08.2009 р. №825 затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. №1258 розмір витрат з інформаційно –технічного забезпечення судового процесу складає 236 грн. Отже, слід стягнути з Відповідача на користь Позивача 236 грн.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/с 26003000001 в Одеському філіалі АБ „Экспресс-Банка” МФО ЄДРПОУ 01071315) на користь відкритого акціонерного товариства "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД"(86065, м. Авдєєва, Донецька обл., проїзд Індустріальний, 1, т/с 26008049000 в ЗАО „Донгорбанк”, м. Донецьк МФО 334970, код ЄДРПОУ 00191075) –913,12грн., 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Меденцев П.А.