Рішення № 11372919, 26.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2010 р.Справа № 17/35-10-1086 За позовом: Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливо постачальне підприємство „Херсоноблпаливо”;

до відповідачів: 1) Державного підприємства „Одеська залізниця”;

                     2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Востокресурс”;

про стягнення 977,6 грн.

Суддя Зуєва Л.Є.

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідачів: 1-го –Яцук Є.В. –на підставі довіреності №35 від 04.01.2010р.;

                     2-го не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: 05.03.2010р. за вхід.№2050 ЗАТ „Херсонське обласне паливно постачальне підприємство „Херсоноблпаливо” звернулося до суду з позовом про стягнення з ДП „Одеська залізниця”, ТОВ „Востокресурс” вартості нестачі вантажу у розмірі 977,6 грн.

Відповідач, ДП „Одеська залізниця”, в судове засідання з’явився, письмовий відзив на позов не надав, однак в усних поясненнях позовні вимоги не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідач, ТОВ „Востокресурс” в судові засідання не з’явився, хоча про час та місце проведення судових засідань його було повідомлено належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які маються в матеріалах справи, письмовий відзив на позов не надав у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

04.01.2006р. між позивачем та ТОВ „Поліпромінвест” укладено договір поставки №6, відповідно до якого ТОВ „Востокресурс” (вантажовідправник) по залізничній накладній №51929152 від 28.11.2009р. на адресу Каховського паливного складу позивача відправив вагон №65718850 з вугіллям марки АМ12-25 у кількості 69 тон.

В результаті перевірки вантажу на станції призначення у вагоні №65718850 було виявлено вагову недостачу в кількості 2,6 тон, про що було складено комерційний акт БК №404329/9 від 03.12.2009р.

Вказаним комерційним актом встановлено, що завантаження у вагон рівномірне нижче бортів на 20-30см окрім поглиблень на 1,2,3 люками; вантаж марковано вапном; в місцях поглиблень маркування відсутнє; вагон технічно не справний; люки та двері щільно зачинені, течі вантажу немає, вантажовідправником не застосовані заходи від видування вантажу.

Таким чином, позивачем здійснено розрахунок розміру понесених збитків внаслідок недостачі вантажу, відповідно до якого позивач просить суд сягнути з відповідачів 977,60грн.

Зазначені обставини спонукали ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДП „Одеська залізниця” та ТОВ „Востокресурс” про стягнення суми нестачі вугілля з перевезення в сумі 977,60грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.03.2010р. порушено провадження у справі №17/35-10-1086 за позовом ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо” до ДП „Одеська залізниця” та ТОВ „Востокресурс” про стягнення 977,6 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Так розглядом матеріалів встановлено, що під час прибуття поїзду на станцію „Синельникове-1” Придніпровської залізниці виявлено поглиблення та вагон було подано на вагову перевірку. Під час перевірки вагону №65718850 встановлено, що у вагоні завантаження рівномірне нижче бортів на 20-30см окрім поглиблень на 1,2,3 люками; марковано вапном; в місцях поглиблень маркування відсутнє; вагон технічно справний; вантажовідправником не застосовані заходи від видування вантажу. Перевантаження проводилося двічі, недостача підтвердилась. Недостатній вантаж у вагоні міг вміститися. Зазначені обставини підтверджуються комерційним актом БК№404329/9 від 03.12.2009року.

Згідно ст. 113 Статуту Залізниць України –за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Крім того, відповідно до вимог ч. ІІІ ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов’язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Як вбачається з залізничної накладної вугілля завантажувалось засобами відправника, маса вантажу визначена відправником, що вказано в накладній і підтверджено підписом представника відправника, без участі залізниці.

У відповідності до ч. 2 ст. 32 Статут Залізниць України відправник зобов’язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з додержанням Технічних умов.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Із зазначеної у залізничної накладної №51929152 /графа 4/ даних вбачається, що відправником були частково застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано: вантаж марковано вапном, профілактика шляхом пересипання негашеним вапном, що підтверджується змістом вищевказаного комерційного акту, де вказано, що засобів від видування вантажу не застосовано.

Наявність поглиблення та відсутність засобів від видування вантажу свідчить про можливу виїмку вугілля при транспортуванні, або його втрату. У змісті комерційного акту БК №404329/9 від 03.12.2009р. не вказано та залізницею не надано докази про причину утворення даного поглиблення.

Кількість і вартість відправленого вантажу належним чином підтверджено залізничною накладною №51929152, рахунком-фактурою №419 від 28.11.2009р., видатковою накладною №419 від 28.11.2009р. та вартість однієї тони вугілля марки АМ-13/25 становить 666,67 грн., без врахування ПДВ та залізничного тарифу.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000 за № 862/5083, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничною розходження визначення маси нетто) для вугілля (завантаженого у вологому стані) становить 2 відсотки маси.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

Дослідивши наданий позивачем уточнений розрахунок суми позовних вимог, суд дійшов висновку, що він розрахований у відповідності до вимог діючого законодавства, оскільки відвантажене вугілля ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо” по ціні 666,67 грн., згідно комерційного акту БК №404329/9 від 03.12.2009р., по отриманню вугілля маса вантажу становить у вагоні –66,3 т., отже нестача вантажу у вагоні становить 2,6 т. Відповідно до розміру нормативної нестачі вантажів при залізничних перевезеннях, в тому числі граничних розбіжностей показників ваги при зважуванні ваги „нетто” з врахуванням, що вугілля завантажене у вологому стані, допустимо 2% ваги вугілля, у зв’язку з цим розмір за нормами природної втрати складає 6900кг х 0,02=1380 кг., отже 2600 кг. –1378 кг.=1222 кг., у зв’язку з цим понаднормова нестача вантажу складає 1222 кг.

Отже величина заподіяних збитків у зв’язку з нестачею вугілля поверх норм природної втрати і граничного розходження становить 1222кг. х 666,67 грн. + 167,93 грн. (ПДВ) = 977,6 грн., без обліку залізничного тарифу.

У відповідності до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, вимогами ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Однак, представником ТОВ „Востокресурс” в не було надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про відсутність його вини щодо в невжитті ним заходів щодо запобіганню здуванню вантажу представлено не було, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що відповідальність за недостачу вантажу частково слід покласти на ТОВ „Востокресурс”.

Крім цього, судом також не приймаються до уваги доводи ДП „Одеська залізниця” в обґрунтування відсутності своєї вини у виникненні недостачі вантажу, оскільки відповідачем не було надано будь-яких підтверджуючих доказів.

На основі вищезазначеного, суд доходить до висновку, що недостача вугілля виникла, як з вини перевізника Державного підприємства „Одеська залізниця” на підставі ст. 110 Статуту залізниць України так і з ТОВ „Востокресурс” на підставі ст. 32 Статуту залізниць України, тому відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на обох відповідачів пропорційно до ступеню їх вини.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо” обґрунтовані підтверджені відповідними доказами у зв’язку з чим підлягають задоволенню повністю, у зв’язку з чим на користь позивача, слід стягнути з Одеської залізниці 488 грн. 80коп. –вартості нестачі вантажу та з ТОВ „Востокресурс” 488 грн. 80 коп. –вартості нестачі вантажу солідарно, пропорційно ступеню їх вини.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на рахунок відповідачів пропорційно до ступеню їх вини, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з державного підприємства „Одеська залізниця” (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315, п/р 26003000001 в АБ „Експрес-Банк” Одеська філія, МФО 328801) на користь закритого акціонерного товариства „Херсонське паливо постачальне підприємство „Херсоноблпаливо” /73000, м. Херсон, вул. Маяковського,9, код ЄДРПОУ 01883094/ –488 грн. 80 коп. /чотириста вісімдесят вісім грн. 80 коп./ - вартості нестачі вантажу; 51 грн. 00 коп. /п’ятдесят одна грн. 00 коп./ –держмита; 156 грн. 25 коп. /сто п’ятдесят шість грн. 25 коп./ – витрати на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Востокресурс” /86600, м. Торез, пр. Гагаріна, 19, код ЄДРПОУ 32366953/ на користь закритого акціонерного товариства „Херсонське паливо постачальне підприємство „Херсоноблпаливо” /73000, м. Херсон, вул. Маяковського,9, код ЄДРПОУ 01883094/ –488 грн. 80 коп. /чотириста вісімдесят вісім грн. 80 коп./ - вартості нестачі вантажу; 51 грн. 00 коп. /п’ятдесят одна грн. 00 коп./ –держмита; 156 грн. 25 коп. /сто п’ятдесят шість грн. 25 коп./ –витрати на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя