Рішення № 113726812, 14.09.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/338/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Христенко А.О.

при розгляді справи за позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ (вул. Транспортна, 23-А, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000)

про стягнення 400704,60 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Павлова І.В.;

від відповідача: Козолуп М. С.

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ, в якій, з урахуванням поданої до суду 06.04.2023 заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 150-151, т.2), просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 400704,60 грн.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про подачу та забирання вагонів на залізничну під`їзну колію ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ при станції Чорноморськ-Порт регіональної філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця від 01.04.2021 № ДН-5-5/70 в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості використання вагонів у період лютий-травень 2022 року.

24.03.2023 відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву (а.с. 94-144, т.2), в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, наголошуючи на тому, що: спірний час користування вагонами припав на початок військової агресії РФ проти України та введення в Україні воєнного стану, що призвело до настання обставин непереборної сили і зумовило значні обмеження в роботі морського порту «Чорноморськ», зокрема, через введення комендантської години і режиму світломаскування; працівники відповідача не мали можливості здійснювати вантажні операції, приймати та забирати подані вагони протягом часу комендантської години, часу застосування у морському порту «Чорноморськ» світломаскування у нічну пору доби, часу повітряних тривог, періодів евакуації з території порту, а також годин вимушених обмежень у роботі товариства через зміну режиму роботи; відповідач сплатив кошти за користування вагонами, за виключенням спірних годин, а донарахування додаткових плат суперечить умовам договору та нормативно-правовим актам; відповідно до рішень правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 та від 19.12.2022 наявні підстави для звільнення відповідача від обов`язку вносити плату за користування вагонами у спірні години; на момент подачі позову між сторонами вже була погоджена вартість користування вагонами шляхом оформлення відомостей плати за користування вагонами ф. ГУ-46 з індексом «р» і актів загальної форми ГУ-23, яку відповідач сплатив; протягом спірних годин вагони не перебували у безпосередньому користуванні відповідача; у спірних правовідносинах відсутні підстави для складення накопичувальних карток, оскільки спірна сума не є штрафом та у спірних відносинах додаткові послуги не надавались; поведінка позивача у спірних відносинах є суперечливою, адже позивач спочатку при здійсненні розрахунку погодився виключити спірні години, натомість, в подальшому звернувся з позовом до суду.

13.04.2023 до суду від позивача надійшли письмові пояснення (а.с. 1-17, т.3), в яких останній наголосив про таке: відповідач безпідставно посилається на наявність підстав для застосування у спірних відносинах рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол « Ц-54/42 Ком.т.), оскільки вагони вже були у розпорядженні відповідача, про що свідчать дані пам`яток про подавання вагонів; рішення правління позивача є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, яке не вносить змін / доповнень до Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів; наявність у спірних відносинах обставини непереборної сили може лише свідчить про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, проте не звільняє відповідача від обов`язку виконати зобов`язання в цілому; в накопичувальних картках, які надані позивачем, зазначається про те, що вони складені на підставі наданих відомостей плати за користування вагонами, жодних додаткових нарахувань позивачем не проведено, а картки були складені лише для засвідчення спірних сум, при цьому складення таких накопичувальних карток жодним чином не впливає на правовідносини сторін та розмір плати за користування вагонами; позивач пояснює, що у зв`язку із заявленими відповідачем зауваженнями та неможливістю стягнення залізницею спірних сум в односторонньому порядку, на відомості плати за користування вагонами був зроблений розрахунок суми плати за користування вагонами, з якою погодився відповідач, після чого були створені відомості з приміткою «р» та з відображенням погодженої відповідачем суми, а далі позивач звернувся до відповідача із листом, в якому вимагав сплатити кошти за користування вагонами у спірний час.

20.04.2023 відповідач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів (а.с. 22-30, т.3), проте, в подальшому відповідачем вказане клопотання було відкликано.

25.05.2023 до суду надійшли письмові пояснення відповідача (а.с. 66-80, т.3), в яких останній зауважив про таке: поведінка позивача є суперечливою та недобросовісною, адже він спочатку погодив виключення спірних годин з розрахунку, а далі, не зважаючи також на рішення правління АТ «Укрзалізниця», здійснив донарахування плати за користування вагонами; під час комендантської години станція залізниці не здійснювала подавання та забирання вагонів, а відновлення роботи станції у цілодобовому режимі відбулось лише 12.09.2022; відповідач повідомляв позивача про наявність форс-мажорних обставин шляхом зазначення своїх заперечень у відомостях плати за користування вагонами; законодавством не передбачено можливості складення накопичувальних карток для засвідчення сум плати за користування вагонами, які не були узгоджені та відображені у відомостях плати за користування вагонами ф. ГУ-46.

04.07.2023 сторони подали суду спільну заяву про відкладення розгляду справи на розумний строк до прийняття Верховним Судом остаточного рішення у справі № 916/2613/22, предметом розгляду якої є подібні правовідносини (а.с. 89, т.3).

04.09.2023 відповідачем були подані до суду письмові пояснення (а.с. 107-114, т.3), в яких останній наголосив, що правовідносини цієї справи не є подібними з правовідносинами у справі № 916/2613/22, у зв`язку з тим, що: у справі № 916/2613/22 встановлено, що вагони простоювали на під`їзній колії підприємства та були розвантажені тільки через місяць, у зв`язку з зупинкою роботи підприємства, а в цій справі більшість поданих вагонів перебували на під`їзній колії відповідача не більше однієї доби; у справі № 916/2613/22 підприємство просило звільнити його від плати за користування вагонами протягом комендантської години, проте у цій справі відповідач вважає, що плата за користування вагонами взагалі не мала нараховуватись протягом комендантської години, періоду запровадження спеціального режиму світломаскування, часу повітряних тривог і періодів евакуації з території порту; у справі № 916/2613/22 Верховний Суд застосував ст. 121 Статуту залізниць України, п. 16 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, разом з цим відповідач вважає, що у цій справі мають застосовуватись положення п. 3.4.3. договору; у цій справі відповідач доводить відсутність вини обох сторін у неможливості користування вагонами протягом спірних годин; у справі № 916/2613/22 залізницею були складені акти загальної форми ф. ГУ-23 та відомості плати за користування вагонами з індексом «р» лише через заперечення вантажовласника, однак у цій справі станція виключила спірні години із загальної кількості годин користування вагонами, що підтверджується змістом актів; у цій справі наявні докази, які підтверджують наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами неможливості навантаження / розвантаження вагонів та запровадженням комендантської години.

11.09.2023 до суду надійшли додаткові письмові пояснення від позивача (а.с. 120-132, т.3), в яких останній наголошує, що відповідач сам у своїх письмових поясненнях посилався на судову практику у справі № 916/2613/22, більше того, сторони подавали суду спільну заяву про відкладення судового засідання до закінчення перегляду цієї справи Верховним Судом. Позивач наполягає на тому, що правовідносини справи № 916/2613/22 є подібними з правовідносинами цієї справи, при цьому, як наголошує позивач, вагони, які передані вантажовласнику за пам`яткою форми ГУ-45 на під`їзній колії для проведення вантажних операцій, є такими, що перебувають у безпосередньому розпорядженні вантажовласника до моменту одержання станцією від підприємства повідомлення про готовність вагонів до забирання, за цих обставин відсутні підстави для виключення часу дії повітряних тривог та комендантської години із загального часу знаходження вагонів під вантажними операціями на під`їзних коліях підприємств. Крім цього позивач звертає увагу на тому, що спірні правовідносини відбувались з лютого 2022 року, а тому відсутні підстави для врахування рішень правління позивача, на які посилається відповідач.

Під час розгляду справи по суті у судових засіданнях представник позивача заявлені до відповідача вимоги повністю підтримав, наполягав на їх задоволенні. Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити позивачу у його задоволенні.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2023 позовну заяву Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків.

Приймаючи до уваги усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 20.02.2023 позовну заяву Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/338/23; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 16 березня 2023 року о 15:00.

16 березня 2023 року суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у цій справі на 06.04.2023 о 16:00.

Ухвалою суду від 06.04.2023 судом було задоволено клопотання відповідача про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

06.04.2023 суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 20.04.2023 о 17:00.

Судове засідання, призначене на 20 квітня 2023 року о 17:00 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному. Ухвалою суду від 24.04.2023 судом було призначено підготовче засідання у цій справі на 15 травня 2023 року о 12:45.

Судове засідання 15 травня 2023 року о 12:45 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. у відпустці за особистими обставинами. Ухвалою суду від 16.05.2023 судом було призначено підготовче засідання у цій справі на 29 травня 2023 року о 16:00.

29.05.2023 у судовому засіданні суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 08.06.2023 о 16:30.

Під час розгляду справи судом оголошувались перерви у судовому засіданні: 08.06.2023 до 04 липня 2023 року о 14:00; 04.07.2023 до 04 вересня 2023 року о 14:00; 04.09.2023 до 11 вересня 2023 року о 17:00; 11.09.2023 до 14.09.2023 о 13:45.

У судовому засіданні 14.09.2023 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

18.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ подало позивачу заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 18.03.2020 № 31786337/2020-001 (а.с. 45, т.1). Вказану заяву було прийнято позивачем, про що свідчить наявне у справі повідомлення позивача укладення договору (а.с. 46, т.1). Так, вищевказаний договір, укладений між позивачем (далі перевізник) та відповідачем (далі - замовник, вантажовідправник, вантажоодержувач, платник) про наступне.

Відповідно до п. 1.1. договору є предметом є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Згідно з п. 1.7., 1.10. договору він укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору. Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. договору.

Відповідно до п. 2.1. договору замовник зобов`язаний, зокрема, сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (підп. 2.1.6.).

За умовами п. 3.1. договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів.

Згідно з п. 3.4. договору замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).

За змістом підп. 3.4.2. п. 3.4. договору моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4. договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в п. 3.4. договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них. Також плата за користування власними вагонами перевізника нараховується та сплачується замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежать від перевізника. В таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки на підставі актів загальної форми ГУ-23.

Згідно з п. 3.7. договору у випадку затвердження перевізником рішення про встановлення пільгових тарифів зі знижкою відповідно до п. 4 розд. 1 Збірника тарифів, розрахунки за послуги здійснюються на умовах, встановлених таким рішенням перевізника, а саме рішення підлягає оприлюдненню.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розділі 14 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання. Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника.

Згідно з п. 6.2. - 6.4. договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або торгово-промисловою палатою країни, на території якої мали місце такі обставини. Виникнення обставин непереборної сили не є підставою для відмови замовника від сплати за послуги, надані до виникнення вказаних обставин.

Відповідно до п. 12.1. договору він діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин із замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію.

Також між позивачем (далі залізниця) та відповідачем (далі підприємство) був укладений договір про подачу та забирання вагонів на залізничну під`їзну колію ТОВ «СП «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» при станції Чорноморськ-Порт регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» № ДН-5-5/70, терміном дії з 01.04.2021 до 31.12.2021 (а.с. 48-54, т.1).

Пунктом 1 договору сторони погодили, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця вивантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить Чорноморській філії ДП «АМПУ», ТОВ «Саншайн Термінал» та підприємству, згідно розподілу балансової належності і є продовженням з`єднувальної колії № 8 Південного парку станції Чорноморськ-Порт.

Відповідно до п. 10 договору час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту передачі вагонів підприємству до моменту приймання їх від підприємства та отримання залізницею повідомлення підприємства про готовність усієї одночасно поданої на вантажний фронт групи вагонів до забирання. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від підприємства, складається акт загальної форми. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Загальний час, за який вноситься підприємством плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки з його вини та час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні підприємства. Не прийняті залізницею від підприємства вагони (неочищені, з відкритими розвантажувальними люками, дверима, відсутність передплати, пошкодженні та з іншими комерційними та технічними несправностями) залишаються в користуванні підприємства до усунення недоліків.

Згідно з п. 15 договору підприємство сплачує залізниці плату: за подачу та забирання вагонів; за маневрову роботу; за користування вагонами та контейнерами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами. За користування вагонами (контейнерами) власності інших держав, плата за користування цими вагонами нараховується за ставками плати за користування іновагонами; за зберігання вантажу у вагоні (контейнері) не поданого на під`їзну колію з вини вантажоодержувача або підприємства, незалежно від плати за користування вагонами, в тому числі з урахуванням статті 36 Статуту залізниць України; за участь працівника залізниці у зважуванні, за письмовою заявкою підприємства; за користування вагонами, зберігання і охорону вантажів у вагонах, які недозаявлені або недовивантажені, а також ті, що з вини підприємства або його вантажоодержувача простоюють на коліях станції і а на підходах до неї у «кинутих» або затриманих поїздах в очікуванні відновлення їх руху; інші збори і плати.

Відповідно до п. 19 договору одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускається. Розірвання договору або зміна його умов можуть мати місце за згодою сторін, які уклали договір, а в разі не досягнення згоди за рішенням суду. У разі видання нормативних актів, які змінюють Правила обслуговування під`їзних колій, розміри плат, зборів та порядок їх сплат тощо, сторони зобов`язані привести договір у відповідальність до таких нормативних актів шляхом внесення необхідних доповнень і змін до тексту договору. З усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та чинним законодавством України.

Згідно з п. 20 договору його укладено терміном з 01.04.2021 до 31.12.2021 включно.

Додатковою угодою від 28.12.2021 (а.с. 58, т. 1) сторони домовились продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно.

З матеріалів справи (а.с. 76-191, т.1; а.с. 1-36, т.2) та пояснень сторін судом встановлено, що на виконання умов договору у період лютий травень 2022 року позивачем надавались відповідачу послуги з подавання / забирання вагонів для здійснення вантажних операцій на під`їзну колію відповідача.

Відповідно до даних пам`яток про подавання / забирання вагонів, які підписані обома сторонами, позивачем були сформовані відомості плати за користування вагонами за формою ГУ-46 на загальну суму 849036,72 грн. Під час розгляду справи відповідачем не було висловлено заперечень щодо вірності зазначення позивачем у відомостях фактичних даних щодо дат та часу передачі вагонів відповідачу, повідомлень про закінчення вантажний операцій та фактичного забирання вагонів залізницею.

Між цим, складені позивачем відомості плати за користування вагонів на загальну суму 849036,72 грн були підписані відповідачем із зауваженнями, які зводились до того, що відповідач не погоджувався з нарахованою платою за час, в якому, за твердженням відповідача, мали місце: комендантська година та режим світломаскування на території порту Чорноморськ, введені у зв`язку з воєнним станом; повітряні тривоги; евакуація працівників та відвідувачів порту, у зв`язку з загрозою захвату території. У відомостях відповідач зазначав, що через неможливість використання вагонів у зазначений час, нарахована за ці години плата не підлягає сплаті.

Для засвідчення вищевказаних обставин станцією були складені акти загальної форми за формою ГУ-23 без зазначення відповідальності.

Далі, як пояснює позивач, з метою стягнення з особового рахунку відповідача погодженої ним плати, залізницею були складені відомості плати за користування вагонами за формою ГУ-46 з позначкою «р» на загальну суму 333115,10 грн. Ці відомості були підписані відповідачем без зауважень та плата у вищевказаній сумі була списана з рахунку відповідача на користь позивача.

У зв`язку з тим, що між сторонами виник спір щодо оплати вартості використання вагонів залізниці відповідачем у комендантську годину та під час оголошених повітряних тривог, позивачем були складені накопичувальні картки за формою ФДУ-92, в яких відображено вартість використання вагонів у спірні години, підставу для справляння платежів п. 3.4. договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, а у примітках вказані реквізити відомостей, які підписані відповідачем із зауваженнями.

Так, позивач звертався до відповідача з листом від 30.06.2022 № ДН5-07/204 (а.с. 61-70, т.1), в якому просив терміново погасити заборгованість за користування вагонами у розмірі 515921,60 грн.

В цей же час, 07.07.2022 відповідач звернувся з листом до позивача (а.с. 74, т.1), в якому відзначив, що у період з 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан, у зв`язку з чим Одеською обласною адміністрацією запроваджена комендантська година, на території МТП «Чорноморськ» введено світломаскування, на території області оголошуються повітряні тривоги, що має наслідком неможливості користування вагонами у спірні години.

Також відповідач звертався до начальника станції Чорноморськ-Порт РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» із листом від 26.07.2022 № 141 (а.с. 110-112, т.2) та до АТ «Укрзалізниця» із листом від 02.08.2022 № 142 (а.с. 71-73, т.1; а.с. 113-115, т.2), в яких просив перевірити законність та коректність донарахування ВП «Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та портових станцій» АТ «Укрзалізниця» плати за користування вагонами у комендантську годину ТОВ «СП «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» за період з 03.03.2022 по 30.05.2022 у розмірі 515921,60 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив кошти за користування вагонами у спірні години, позивач звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 515921,60 грн, надавши розрахунок суми боргу з відображенням, зокрема, даних щодо дат та часу подавання / забирання вагонів, загальної кількості годин використання вагонів, тарифів, загальної вартості використання вагонів у спірному періоді, погодженої відповідачем та сплаченої суми використання вагонів, залишку несплаченої суми (а.с. 12-17, т.1). Між цим, під час розгляду справи позивач зменшив заявлені до відповідача вимоги на суму 115217,00 грн, у зв`язку з тим, що при здійснені взаєморозрахунків позивач виявив безпідставність заявлення плати використання вагонів по відомостям № 14030679 (на суму 61065,60 грн з ПДВ) та № 14030680 (на суму 54151,40 грн з ПДВ).

З урахуванням вищевикладеного, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість в сумі 400704,60 грн.

Як вже зазначалось судом, відповідач не заперечує щодо вірності даних дат та часу фактичного подавання вагонів та їх забирання залізницею, що відображено у пам`ятках про подання та забирання вагонів, а також складених на їх підставі відомостях плати за користування вагонами. В цей же час, відповідач вважає безпідставним нарахування позивачем плати за користування вагонами у період дії комендантської години, наголошуючи, що у цей час вагони не перебували у безпосередньому користуванні відповідача.

На підтвердження своїх заперечень відповідачем до матеріалів справи долучено, зокрема:

- лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (а.с. 125, т.2), яким засвідчено форс-мажорною обставиною (непереборної сили) військову агресію РФ проти України, що стало підставою для введення на території України воєнного стану;

- розпорядження Одеської обласної військової адміністрації, якими на території Одеської області запроваджено комендантську годину (зокрема, заборону перебування людей у зазначені години на вулицях та громадських місцях без спеціально виданих перепусток): з 24.02.2022 з 23:00 до 05:00; з 26.02.2022 з 19:00 до 06:00; з 13.03.2022 з 20:00 до 06.00; з 29.03.2022 з 21:00 до 06:00; з 20.04.2022 з 22:00 до 05:00; з 01.03.2023 з 00:00 до 05:00 (а.с. 126-128, 163, т.2; а.с. 34-35, т.3);

- роздруківку з засобів масової інформації (а.с. 129-131, т.2), яка свідчить про розміщення 14.02.2023 публікації щодо вимкнення у м. Чорноморськ вуличного освітлення у нічний час під чаї дії воєнного стану;

- накази ТОВ «СП «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» про встановлення іншого режиму роботи підприємства (а.с. 141, т.1; а.с. 37-40, т.3), якими з 24.02.2022 для всіх працівників встановлено режим роботи з розпорядком дня з 08:00 до 17:00; з 13.03.2022 з 08:00 до 17:00 та 18:00; з 02.04.2022 з 08:00 до 19:00; з 29.04.2022 з 08:00 до 20:00; з 12.09.2022 денна зміна з 08:00 до 20:00, нічна зміна з 20:00 до 08:00;

- службові записки заступника директора товариства (а.с. 41-43, т.3), в яких повідомлено щодо неможливості проведення вантажних операції на станції Чорноморськ-Порт протягом спірних годин, у зв`язку з комендантською годиною, повітряними тривогами, евакуацією працівників зернового складу з території порту;

- заяву свідка ОСОБА_1 , яка працює у ТОВ «СП «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» на посаді економіста відділу залізничних операцій (а.с. 55, т.3). У вказаній заяві свідок зазначає, що станція Чорноморськ-Порт цілодобовий режим роботи відновила з 12.09.2022, а до цього часу працівники відповідача не могли здійснювати вантажні операції протягом часу дії комендантської години, про що працівниками станції складались акти загальної форми ГУ-46.

- розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 28.02.2022 № 28/А-2022 «Щодо впровадження додаткових заходів воєнного стану у житловому фонді» (а.с. 155, т.2; а.с. 56, т.3), яким, зокрема, встановлено забезпечити вимкнення підсвітлення будинків та ілюмінацій у період дії комендантської години;

- відповідь ДП «МТП «Чорноморськ» на запит адвоката відповідача щодо надання інформації і документального підтвердження того, що на території морського порту Чорноморськ був запроваджений режим світломаскування, у зв`язку з оголошенням воєнного стану, в якій вказано, що ДП «МТП «Чорноморськ» не є розпорядком запитуваної інформації (а.с. 156 зворотна сторінка - 157, т. 2);

- відповідь Чорноморської філії ДП «АМПУ» на запит адвоката відповідача (а.с. 159, т.2), в якій зазначено, що філія не є розпорядком запитуваної інформації та не є юридичною особою, а тому направлення запиту філії не узгоджується з вимогами ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- відповідь Військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2021 № 33 на запит адвоката відповідача (а.с. 36, т.3), в якому зазначено, зокрема, що з 24.02.2022 і на час надання відповіді на території Одеської області, в тому числі і місті Чорноморськ, були запроваджені заходи правового режиму воєнного стану, в тому числі і встановлений спеціальний режим світломаскування. Одночасно відповідача повідомлено, що комендатурою Одеської області будь-яких наказів, окремих рішень або розпоряджень щодо встановлення спеціального режиму світломаскування на території міста Чорноморськ або на території морського порту «Чорноморськ» не приймалось;

- лист Одеської обласної державної адміністрації від 20.08.2022 № 8109/5/01-27/6654/2-22 (а.с. 44, т.3), в якому зазначено, що командуванням Військово-Морських Сил Збройних Сил України погоджені пропозиції ДП «АМПУ» щодо безперебійної та цілодобової роботи портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний»;

- лист Військової частини НОМЕР_2 (а.с. 45, т.3), в якому зазначено, що з урахуванням необхідності виконання заходів Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування, командування оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не заперечує проведенню на території портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» робіт, пов`язаних з безпечним транспортуванням зерна та продуктів харчування;

- сертифікати Одеської регіональної торгово-промислової палати від 19.05.2023 № 5100-23-2416 та № 5100-23-2417 (а.с. 74-77, т.3), якими засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію РФ проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в України; встановлення рівня охорони 3 у морських та річкових портах України»; запровадження на території Одеської області комендантської години та спеціального режиму світломаскування в морському порту «Чорноморськ». Цими сертифікатами, які видані відповідачу, засвідчено, що у зв`язку з наявністю вищевказаних обставин відповідач у термін з 24.02.2022 до 12.09.2022 не міг виконувати обов`язки за договорами, укладеними з позивачем, в тому числі, в частині виконання вантажних операцій, приймання, передавання вагонів позивача, які подавались на під`їзну колію.

Крім цього, позивач посилається на лист АТ «Укрпошта» (а.с. 46, т.3), в якому повідомлено, що починаючи з серпня 2022 року станція Чорноморськ-Порт відновлює роботу цілодобово та журнал вхідних телефонограм відповідача за 2022 (а.с.47-48, т.3), відповідно до даних якого відповідачу було здійснено повідомлення про відновлення з 12.09.2022 цілодобової роботи станції Чорноморськ-Порт, включаючи період комендантської години. В цей же час, позивач долучив до матеріалів справи лист на запит відповідача (а.с. 94, т.3), в якому позивач відзначив, що починаючи з 24.02.2022 та станом на 24.04.2023 на станції Чорноморськ-Порт не запроваджувалось зміни у роботі, станція цілодобово проводила роботи по прибуттю, відправленню, прийманню вантажів до перевезення, вивантаженню, сортуванню вагонів та інші операції, що пов`язані з прийомом та видачею вантажів замовникам послуг. При цьому, як повідомлено позивачем, накази військових адміністрацій (або командування) про запровадження режиму світломаскування до керівництва станції не надходили, тому погодження роботи станції у нічний час не проводилось. Також позивачем зазначено, що для можливості здійснення безперебійної роботи під час дії комендантської години працівникам станції були видані перепустки.

В матеріалах справи відсутні докази щодо звернення відповідача до компетентних осіб із запитом про отримання працівниками підприємства спеціальних перепусток для забезпечення безперебійної роботи, зокрема, під час дії комендантської години.

Також відповідач посилається на рішення правління позивача, якими погоджено перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів / плат АТ «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 13-14, т.3), 02.04.2022 на засіданні правління АТ «Укзалізниця» було вирішено, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадку, зокрема, запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та / або станція призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин. Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ- 23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами.

Далі, 19.12.2022 правлінням АТ «Укрзалізниця» було прийнято рішення (а.с. 15-17, т.3), яким визначено, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, перебування вагонів (контейнерів перевізника та власних вагонів (контейнерів) перевізника на під`їзних коліях, до часу використання вагонів, користування вагонами (контейнерами) не включається час затримки вагонів (контейнерів), що виник у випадку, зокрема, запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. У такому разі до часу використання вагонів, користування вагонами (контейнерами) не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції. Рішенням визначено, що замовник звільняється від плати за використання вагонів, користування вагонами (контейнерами) за час існування вищезазначених обставин. Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 908 ЦК перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України (далі Статут), положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Пунктом 3 Статуту передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Відповідно до пункту 71 Статуту взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно з пунктом 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

За змістом пункту 121 Статуту вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлюватися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничні послуги.

Відповідно пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам`ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з пунктами 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом).

За умовами пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність; вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці; час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Відповідно до пункту 1 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 N 113 ( z0165-99 ) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 165/3458).

Згідно з пунктом 3 Правил складання актів акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За умовами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 87 ГПК України визначено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

Згідно з ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позиція суду

Предметом позову у цій справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості, яка виникла у зв`язку з неповною сплатою відповідачем вартості послуг з використання поданих позивачем вагонів у період лютий-травень 2022 року на станції Чорноморськ-Порт Одеської залізниці.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору, Статуту та Правил між сторонами підписувались пам`ятки про подавання / забирання вагонів, в яких сторонами зафіксовано час фактичної передачі відповідачу у користування (розпорядження) вагонів та час фактичного забирання цих вагонів позивачем з користування відповідача. На підставі цих даних позивач по всім вагонам складав відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46, які відповідач підписував із запереченнями, наголошуючи, що він має бути звільнений від обов`язку сплачувати кошти за користування вагонами в період дії комендантської години, запровадження режиму світломаскування на території порту, повітряних тривог та евакуації працівників порту. Приймаючи до уваги, що відповідач підписав відомості із зауваженнями, позивачем були складені до цих відомостей акти загальної форми за ф. ГУ-23 без зазначення відповідальності, в яких вказано причини, що викликали необхідність складення актів. Далі, з метою отримання можливості здійснити списання частини коштів з особового рахунку відповідача, між сторонами були підписані відомості плати за користування вагонами з позначкою «р», в яких включено час користування, не заперечений відповідачем та на підставі цих відомостей з рахунку відповідача на рахунок позивача було зараховано відповідні кошти. Далі позивачем були складені накопичувальні картки за ф. ФДУ-92, в яких відображені дані щодо спірних часів, проте останні також були підписані відповідачем із зауваженнями з вищевказаних підстав. У зв`язку з недосягненням між сторонами згоди щодо здійснення оплати вартості використання вагонів відповідачем протягом спірних годин, позивач звернувся з позовом до суду, що розглядається в межах цієї справи.

Отже, дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши аргументи сторін, суд дійшов висновку про таке.

Так, за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності зобов`язані вносити плату.

Як встановлено судом, у спірних правовідносинах позивачем не здійснювалось нарахування додаткових послуг, а спірна сума, відображена у накопичувальних картках, є сумою за користування вагонами протягом часу дії комендантської години, яка не визнавалась відповідачем та не була відповідно узгоджена зі сторони відповідача у складених відомостях плати за користування вагонами. Водночас, час користування вагонами протягом дії комендантської години входить до загального часу користування вагонами, а отже спірна сума є не вимогою про оплату додаткових послуг, а є вимогою про сплату частини вартості послуг з користування вагонами. Таким чином, суд вважає, що зазначене вище донарахування позивачем плати за користування вагонами не порушує основоположні принципи цивільного законодавства та доктрину "venire contra factum proprium" (заборона суперечливої поведінки), оскільки, як вбачається з матеріалів справи, здійснення такого розрахунку плати за користування вагонами було зумовлено не суперечливою поведінкою позивача, а наявністю спору сторін щодо оплати відповідачем послуг за користування вагонами у комендантський час, у зв`язку з чим, позивач окремо визначив суму за користування вагонами яка визнається відповідачем та суму за користування вагонами, спір щодо якої був переданий на вирішення суду. При цьому, строки складення накопичувальних карток не впливають на наявність / відсутність підстав для звільнення відповідача від обов`язку вносити плату за користування вагонами.

В цей же час, як вбачається з аналізу вищевказаних норм законодавства та положень договору, на відповідача покладений обов`язок вносити плату за користування вагонами, зокрема, за час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні відповідача. Між цим, Статутом та Правилами передбачені підстави звільнення вантажовласника (відповідача) від обов`язку вносити плату з таких підстав:

- п. 121 Статуту: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами;

- п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність; вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці; час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Отже, перелік підстав для звільнення відповідача від обов`язку вносити плату за користування вагонами є вичерпним, натомість у цій справі відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що у спірних відносинах мали місце вищевказані обставини.

При цьому суд вважає необхідним зауважити, що заперечення відповідача, які обґрунтовані неможливістю використання вагонів протягом комендантської години, не є наслідком дій позивача, адже комендантська година була введена Одеською обласною військовою адміністрацією. В цей же час, договором та вищевказаними нормативними актами передбачено, що відповідач зобов`язаний вносити плату за час, коли вагони знаходились у його безпосередньому розпорядженні, натомість матеріали справи не містять доказів, що після отримання вагонів за пам`яткою про подавання вагонів до підписання пам`ятки про забирання вагонів останні вибували з розпорядження відповідача та перебували у розпорядженні іншої особи.

Додатково щодо тверджень відповідача про фізичну неможливість здійснювати вантажні операції під час комендантської години, суд зазначає, що введені військовою адміністрацією обмеження під час комендантської години забороняють перебування людей на вулицях та громадських місцях без перепусток, натомість, позивачем не доведено поширення даного обмеження на територію порту «Чорноморськ», в цей же час відповідач не надав суду доказів звернення до відповідальних осіб із запитом про отримання спеціальних перепусток для своїх працівників, з метою забезпечення безперебійного процесу. Також в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача із будь-якими пропозиціями щодо внесення змін до договору тощо. При цьому, суд враховує, що у справі що наявні докази, зокрема, про неприйняття комендатурою окремих розпоряджень щодо встановлення режиму світломаскування саме на території порту.

Щодо посилань відповідача на наявність у спірних відносинах сторін форс-мажорної обставини, суд зазначає, що настання таких обставин, відповідно до умов договору та ст. 617 ЦК України, може свідчити про наявність підстав для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по договору, разом з цим, у цій справі предметом спору є стягнення плати за користування вагонами, що не є видом відповідальності за порушення зобов`язання.

Що стосується посилань відповідача на рішення правління АТ "Українська залізниця", суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази щодо оприлюднення цих рішень, при цьому, останні є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами договору, а тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення відповідних обставин, а саме запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення, відсутні підстави не враховувати в час користування вагоном час комендантської години.

Між цим суд зауважує, що складення залізницею актів загальної форми ГУ-23 не є доказом визнання позивачем безпідставності нарахування плати за спірні години, адже такі акти залізниця мала скласти у зв`язку з підписанням відповідачем відомостей плати за користування вагонами із запереченнями, при цьому у актах міститься посилання про те, що їх складено без зазначення відповідальності. Також суд звертає увагу, що не зважаючи на складення актів загальної форми ГУ-23, залізниця продовжувала складати відомості плати за користування вагонами за весь час перебування у розпорядженні відповідача, включаючи час комендантської години, що додатково свідчить про те, що залізницею у актах ГУ-23 не було засвідчено саме про наявність підстав для невраховування в час користування вагоном час комендантської години.

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що відповідач не спростував доводів позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача плати за користування вагонами, а тому позов позивача слід задовольнити повністю.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.07.2023 у справі № 916/2613/22.

Розподіл судових витрат

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2023 рік установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, зокрема, з 1 січня 2023 року 2684,00 гривень.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача слід стягнути 6010,57 грн судового збору.

Водночас, згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Приймаючи до уваги зменшення позивачем розміру позовних вимог, а також враховуючи заявлене останнім клопотання, частина сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1728,25 грн підлягає поверненню.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ (вул. Транспортна, 23-А, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000, код ЄДРПОУ 31786337) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40081200) плату за користування вагонами в сумі 400704 /чотириста тисяч сімсот чотири/грн 60 коп та судовий збір в сумі 6010 /шість тисяч десять/грн 57 коп.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40081200) частину судового збору в сумі 1728 /одну тисячу сімсот двадцять вісім/грн 25 коп, сплаченого згідно з платіжним дорученням від 27.12.2022 № 139.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 25 вересня 2023 р.

Суддя Д.О. Бездоля