Рішення № 11372597, 28.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" квітня 2010 р.Справа № 9/51-10-875 За позовом: дочірнього підприємства "СОВМОРТРАНС ОДЕСА";

До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "МАРК-ТРАНС";

про стягнення 2446,5грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 01.03.2010 р. за вх. № 1792 Дочірнє підприємство "СОВМОРТРАНС ОДЕСА" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРК-ТРАНС" (далі –Відповідач) в сумі 2446,5грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судові засідання призначені по справі не з’явився, письмовий відзив на позов не надав. Про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

На підставі договору про надання послуг № S/265 від 27.11.2008 року (далі —Договір), укладеного між Позивачем (ДП «СОВМОРТРАНС ОДЕСА) та Віповідачем (ТОВ «МАРК-ТРАНС») Позивач надав Відповідачеві послуги щодо організації i виробництва робіт з перевантаження вантажу з контейнерів в автотранспорт з отриманням вантажу на місці (п. 1.1.1 Договору).

У відповідності з п.п. 2.4 и 2.5. Договору Позивач на підставі заявки № 706, 706/1 Віповідача встановленої форми, датованої 18 вересня 2009 року, включило у добовий план та забезпечило розсташування контейнерів на складському майданчику 21.09.2009 року, виставило рахунок за проведені роботи на підставі Додатку № 3 «Тарифи» до Договору.

Нарядами № 706 та 706/1 від 10 вересня 2009 року, видаткової накладної № 1338 від 22.09.2009 року підтверджується видача 22 вересня 2009 года на територію складського майданчика ДП «СОВМОРТРАНС ОДЕСА»контейнеру (вантаж —декоративна подушка, мірний стакан, флісове покривало) MSKU7446200, отримувачем яких вказане МЕТРО КЕШ I KEPPI УКРАЇНА. На даних нарядах проставлені штампи Відповідача, штампи лінейного агента, штамп Південної митниці; на видаткових накладних наявний підпис отримувача.

На підставі додатку № 3 «Тарифи» до Договору та п. 3.2. Договору Відповідачу Позивачем був виставлений рахунок № 0000002137 від 22.09.2009 року на суму 3134,40 грн. за комплекс послуг. Відповідно до п. 3.9. Договору оплата рахунків здійснюється протягом 5 банківських днів від дати виставлення рахунку в готівковій або безготівковій формі в установленому порядку. Отже, зобов'язання щодо сплати вказаної суми виникло у Відповідача 28.09.2009 року.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України „порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання".

Згідно до ст. 903 Цивільного кодексу України „замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в pозміpi, у строки та в порядку, що встановлені договором".

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином вщповідно до закону, інших правових актів, договору".

Але Відповідач у порушення укладеного Договору не виконав своє зобов'язання зі сплати наданих Позивачем послуг, оскільки до цього часу оплата даних послуг здійснена лише частково: 19.11.2009 року оплачено 298,00 грн., 27.11.2009 року сплачено 198,00 грн., 09.12.2009 рік; 500,00 грн. Отже, загальна сума заборгованості Відповідача складає 2138,40 грн.

Договір передбачає відповідальність Відповідача за порушення термінів оплати (п. 5.8): Клієнт сплачує Підприємству пеню у poзмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми просрочених платежів за кожний день прострочення, відшкодову завдану Підприємству шкоду. Сума пені станом на 23.02.2009 року складає 217,20 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України Відповідач, як особа, що просрочила виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просрочення, що складає за період з 28.09.2009 року по 23.02.2010 рік 90,90 грн.

Згідно до ст. 229 Господарського кодексу України „учасник господарських відносин у порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання i зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами".

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРК-ТРАНС" (65011 м. Одеса, вул. Успенська, буд. 47, кв.11, ідент. код юр. особи 35697838 р/р №26003167694300 в АКІБ „Уксіббанк”, м. Харків МФО 351005) на користь Дочірнього підприємства "СОВМОРТРАНС ОДЕСА" (65014 м. Одеса, вул. Маразліївська, 2, кв. 1, ідент. код юр. особи 00516726, р/р №260020163198 у відділенні „Укрексімбанк”, м. Одеса, МФО 328618) –2460,10грн., 102грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Меденцев П.А.