Рішення № 11372557, 29.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2010 р.Справа № 31-22/81-09-2231 Позивач: ТОВ „Іллічівський морський рибний порт”

Відповідач: ТОВ „Віс Майстер”

про визнання договору недійсним, повернення сторін у первісне становище, стягнення 381798 грн. 42 коп.

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Некрасов І.В.

від відповідача: Морозов О.Л.

Суть спору: позивач вимагає визнати договір № 21/08 від 02.09.2008 року укладений між сторонами недійсним. Також позивач вимагає в звґязку з вимогою про визнання договору № 21/08 від 02.09.2008 року недійсним, зобовґязати кожну сторону повернути іншій стороні усе отримане за договором, зокрема шляхом стягнення з відповідача 340340 грн. Крім того, позивач вимагає стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн. та збитків у вигляді інфляційних в сумі 38458 грн. 42 коп. Позов обґрунтований тим, що відповідач мав право укласти з позивачем договір № 21/08 від 02.09.2008 року лише за наявності відповідної ліцензії у відповідача яка у відповідача відсутня. Позивач вважає, що відповідач обманув позивача щодо наявності у відповідача необхідної ліцензії. Також позивач вважає, що відповідач спричинив позивачу моральну шкоду та збитки у вигляді інфляційних. Законодавчо позов обґрунтований ст.ст. 227, 230 ЦК України та іншими положеннями законодавства.

З відзивів на позов від 02.07.2009 року, від 21.07.2009 року, від 29.04.2010 року убачається, що відповідач позов не визнав з підстав викладених у відзивах. Зокрема відповідач вказав, що сторони уклали договір № 21/08 від 02.09.2008 року. Також відповідач вказав, що ліцензія АВ 189379 видана не відповідачу а іншому підприємству про що відповідач знав до укладання з позивачем спірного договору.

Представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнав. Також представник відповідача пояснив, що відповідач фактично передав позивачу до підписання спірного договору ліцензію вказану у спірному договорі. Крім того, представник відповідача пояснив, що ліцензії на виконання геодезичних робіт яка видана на імґя відповідача відповідач не мав і не має.

Матеріалами справи встановлено:

02.09.2008 року за № 21/08 сторони уклали договір, відповідно до умов якого відповідач виконує для позивача геодезичну зйомку території Іллічівського морського рибного порту. В договорі вказано, що відповідач має ліцензію АВ 189379. Ціна робіт орієнтовано складає 280500 грн. Остаточна ціна робіт буде встановлена по фактичним результатам. Здача –приймання матеріалів за результатами виконаних робіт оформлюється актом.

Відповідно до технічного завдання до вказаного договору, відповідач здійснює комплекс геодезичних робіт які включають встановлення меж ділянки, підземних комунікацій, вертикальну зйомку з посиланням на діаметри та кількість дерев.

Відповідно до акту № 21/08-1 від 02.10.2008 року, відповідач передав позивачу на виконання договору: топографічну зйомку 1:500 території Іллічівського морського рибного порту –3 екземпляра у паперовому вигляді; звіт з каталогом подеревної зйомки, з посиланням на діаметри, кількість та висоти дерев –3 екземпляра; електронну версію в AutoCad топографічної зйомки на неперезаписувальном носіє –1 екземпляр. Також цим актом сторони встановили остаточну ціну робіт по договору в сумі 340340 грн.

На виконання договору позивач сплатив відповідачу у період з 23.10.2008 року по 30.10.2008 року 340340 грн., що підтверджено платіжними дорученнями.

З ліцензії серії АБ № 209829, яка видана на імґя відповідача убачається, що відповідач вправі здійснювати будівельну діяльність. З цієї ліцензії не убачається право здійснювати геодезичну діяльність.

З ліцензії серії АВ № 189379 яка видана на імґя ТОВ НВК «Геохімсервіс»убачається, що ТОВ НВК «Геохімсервіс»має право на виконання топографо –геодезичних, картографічних робіт, включаючи топографічні зйомки.

Суд відхиляє договір від 02.09.2008 року між відповідачем та ТОВ НВК «Геохімсервіс», оскільки цей договір не має відношення до спірних правовідносин між сторонами.

Відповідно до ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»в редакції станом на 02.09.2008 року –ст. 9. Відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: 44) виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт. Ст. 8. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов. Ст. 14. Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності.

Відповідно до ЗУ «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»в редакції станом на 02.09.2008 року –ст. 14. Порядок видачі ліцензій на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт визначається законодавством. Ліцензії на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт видаються підприємствам, установам, організаціям, а також фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, які можуть забезпечити виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт відповідно до встановлених ліцензійних умов. Ст. 26. Порушення законодавства про топографо-геодезичну і картографічну діяльність тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством. Відповідальність за правопорушення в галузі топографо-геодезичної і картографічної діяльності несуть особи, винні у: здійсненні топографо-геодезичної і картографічної діяльності без ліцензій.

Відповідно до «Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт»затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства екології та природних ресурсів України від 12.02.2001 року № 24/43, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2001 р. за № 178/5369 –підлягають ліцензуванню топографічні роботи, що виконуються за результатами дистанційних та наземних методів збирання інформації - топографічні зйомки.

Відповідно до ЦК України –ст. 91. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Ст. 216. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину… Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Ст. 227. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином. Ст. 230. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину. Ст. 236. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Ст. 22. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Ст. 23. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ГК України –ст. 224. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Ст. 225. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до Постанова Пленуму ВС України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»- 5. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності… 17. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 ЦК є оспорюваним. Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування. 20. Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство яке ругулює спірні правовідносини суд зробив наступні висновки.

Станом на 02.09.2008 року для укладання договору на виконання робіт щодо здійснення геодезичної (топографічної) зйомки, відповідач був зобовґязаний мати ліцензію видану на імґя відповідача яка дає право на виконання геодезичної (топографічної) зйомки. Однак станом на 02.09.2008 року у відповідача не було ліцензії виданої на імґя відповідача на виконання геодезичної (топографічної) зйомки. Станом на 02.09.2008 року відповідач знав про те, що роботи щодо геодезичної (топографічної) зйомки підлягають ліцензуванню, оскільки вказані вище законодавчі акти щодо ліцензування робіт з геодезичної (топографічної) зйомки діяли. 02.09.2008 року за № 21/08 сторони уклали договір, відповідно до умов якого відповідач виконує для позивача геодезичну зйомку території Іллічівського морського рибного порту. В договорі вказано, що відповідач має ліцензію АВ 189379. Ліцензія серії АВ № 189379 видана не на імґя відповідача а на імґя ТОВ НВК «Геохімсервіс» і передбачає право ТОВ НВК «Геохімсервіс» виконувати топографічні зйомки. Ліцензія серії АВ № 189379 не дає право відповідачу виконувати геодезичні (топографічні) зйомки і відповідно не дає право відповідачу укладати договори на виконання відповідачем геодезичної (топографічної) зйомки, оскільки видана не на імґя відповідача, а ст. 14 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»забороняє ліцензіату (в даному випадку ТОВ НВК «Геохімсервіс») передавати ліцензію або її копію (в даному випадку ліцензія серії АВ № 189379) іншій юридичній особі (в даному випадку відповідач) для провадження господарської діяльності.

На підставі викладеного договір від 02.09.2008 року за № 21/08 підлягає визнанню недійсним відповідно до положень ст. 227 ЦК України яка передбачає, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним, оскільки у відповідача станом на 02.09.2008 року не було ліцензії виданої на імґя відповідача на виконання геодезичної (топографічної) зйомки.

Ст. 230 ЦК України не підлягає застосуванню, оскільки відсутність у юридичної особи ліцензії є підставою для визнання договору недійсним за правилами ст. 227 ЦК України. Зокрема з цього приводу слід звернути увагу на правові позиції висловлені у постанові Пленуму ВС України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у якій ВС України розмежовує визнання договорів недійсними по ст.ст. 227, 230 ЦК України, та вказує, що відсутність у юридичної особи ліцензії є підставою для визнання договору недійсним за правилами ст. 227 ЦК України незалежно від наявності будь –яких інших обстави.

Таким чином, позов про визнання договору № 21/08 від 02.09.2008 року недійсним підлягає задоволенню.

Оскільки договір № 21/08 від 02.09.2008 року визнається судом недійсним, це означає, що відповідно до ст. 216 ЦК України, цей договір не створив між сторонами юридичних наслідків передбачених договором, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

На виконання договору № 21/08 від 02.09.2008 року відповідач передав позивачу: топографічну зйомку 1:500 території Іллічівського морського рибного порту –3 екземпляра у паперовому вигляді; звіт з каталогом подеревної зйомки, з посиланням на діаметри, кількість та висоти дерев –3 екземпляра; електронну версію в AutoCad топографічної зйомки на неперезаписувальном носіє –1 екземпляр.

На виконання договору № 21/08 від 02.09.2008 року позивач сплатив відповідачу 340340 грн.

На підставі викладеного, слід зобовґязати позивача повернути відповідачу у натурі: топографічну зйомку 1:500 території Іллічівського морського рибного порту –3 екземпляра у паперовому вигляді; звіт з каталогом подеревної зйомки, з посиланням на діаметри, кількість та висоти дерев –3 екземпляра; електронну версію в AutoCad топографічної зйомки на неперезаписувальном носіє –1 екземпляр.

На підставі викладеного, слід стягнути з відповідача на користь позивача 340340 грн.

Таким чином, позов про зобовґязання кожну сторону повернути іншій стороні усе отримане за договором, зокрема шляхом стягнення з відповідача 340340 грн. підлягає задоволенню.

Позов про стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн. задоволенню не підлягає, оскільки позивач не доказав належними та допустимими доказами, спричинення йому відповідачем моральної шкоди в розумінні положень ЦК України та інших законодавчих актів.

Позов про стягнення з відповідача збитків у вигляді інфляційних в сумі 38458 грн. 42 коп. задоволенню не підлягає, оскільки по перше, інфляційні не входять до складу збитків (ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України), по друге стягнення інфляційних внаслідок недійсності договору законодавством не передбачено.

Суд відхиляє правові позиції сторін тією мірою якою вони не відповідають висновкам суду, в звґязку з їх невідповідністю законодавству, обставинам, матеріалам справи.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що відповідач фактично передав позивачу до підписання спірного договору ліцензію вказану у спірному договорі, оскільки це не підтверджено доказами.

Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеної вимоги.

Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Отже, господарський суд має в резолютивній частині рішення вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача частини фактично понесених позивачем судових витрат у справі і вирішити питання про покладення на позивача частини фактично понесених ним судових витрат у справі в зв`язку з частковою відмовою в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ „Іллічівський морський рибний порт” до ТОВ „Віс Майстер” про визнання договору № 21/08 від 02.09.2008 року недійсним –задовольнити.

Договір № 21/08 від 02.09.2008 року укладений між ТОВ „Іллічівський морський рибний порт” та ТОВ „Віс Майстер” - визнати недійсним.

Позов ТОВ „Іллічівський морський рибний порт” до ТОВ „Віс Майстер” про зобовґязання кожну сторону повернути іншій стороні усе отримане за договором, зокрема шляхом стягнення з відповідача 340340 грн. - задовольнити.

Зобовґязати ТОВ „Іллічівський морський рибний порт” код 24544710 (м. Іллічівськ, 5) повернути у натурі ТОВ „Віс Майстер” код 22468293 (м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 43) - топографічну зйомку 1:500 території Іллічівського морського рибного порту –3 екземпляра у паперовому вигляді; звіт з каталогом подеревної зйомки, з посиланням на діаметри, кількість та висоти дерев –3 екземпляра; електронну версію в AutoCad топографічної зйомки на неперезаписувальном носіє –1 екземпляр.

Стягнути з ТОВ „Віс Майстер” код 22468293 (м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 43) на користь ТОВ „Іллічівський морський рибний порт” код 24544710 (м. Іллічівськ, 5) - 340340 грн.

В задоволенні позову ТОВ „Іллічівський морський рибний порт” до ТОВ „Віс Майстер” про стягнення відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн. та збитків у вигляді інфляційних в сумі 38458 грн. 42 коп. –відмовити.

Стягнути з ТОВ „Віс Майстер” код 22468293 (м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 43) на користь ТОВ „Іллічівський морський рибний порт” код 24544710 (м. Іллічівськ, 5) –3488 грн. 40 коп. по держмиту, 156 грн. 25 коп. за ІТЗ судового процесу.

Покласти на ТОВ „Іллічівський морський рибний порт” фактично понесені судові витрати у справі по держмиту в сумі 384 грн. 58 коп., та за ІТЗ судового процесу в сумі 156 грн. 25 коп.

Рішення набуває законної сили з 12.05.2010 р.

Суддя