Рішення № 113722898, 24.02.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 539/4443/19-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Новака Р.В.

при секретарі судових засідань - Талдоновій М.Є.

учасники справи:

позивач: Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Лубнитеплоенерго»

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Лубнитеплоенерго» (надалі - позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач, споживач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 є власником 3/4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 згідно з свідоцтвом про право на спадщину, серія та номер: 1-772, виданим 18.08.2014 Другою лубенською державною нотаріальною конторою.

Позивач вказує на те, що відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Лубнитеплоенерго» являється виконавцем послуг з централізованого опалення для населення багатоквартирних будинків м. Лубни (в редакції до 01.05.2019). Відповідач в односторонньому порядку не виконує покладені на нього законодавством зобов`язання щодо повної оплати послуг з теплопостачання, в результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на 01.11.2019 склала 14093,26 грн.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04.12.2019 справу за вказаним позовом направлено за підсудністю до Печерського районного суду м.Києва.

Ухвалою судді від 13.01.20 у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження. Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.

Від відповідача відзив на позов не надходив до суду, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження від 13.01.20, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками, судом направлялися за місцем реєстрації особи.

Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 4 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В позовній заяві позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника на підставі матеріалів справи, проти заочного рішення суду не заперечував. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 344/10719/16-ц, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підтвердження права власності ОСОБА_1 позивачем надано копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 01.03.2016.

Проте, в матеріалах справи не міститься копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підтвердження права власності відповідача на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на момент звернення із позовом 13.11.2019.

Крім того, відповідно до ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04.12.2019 - ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оскільки позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження права власності ОСОБА_1 на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що унеможливлює встановлення споживача житлово-комунальних послуг за період з серпня 2012 року по січень 2016 року, суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 509, 526, 901, 903 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду м. Києва або через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Лубнитеплоенерго», 37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Чкалова, 17, код ЄДРПОУ 05541083.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Р.В. Новак