Рішення № 11371805, 23.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2010 р.Справа № 4/10-10-503 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРАМАКС";

ддо відповідача Фізичної особа-підприємець ОСОБА_2

про розірвання договору та стягнення 1838685грн.

Суддя

Представники:

Від позивача: Бойко Н.І. за довіреністю

Від відповідача: - Фізичної особа-підприємець ОСОБА_2 по паспорту; ОСОБА_4 по довіреності

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Вирамакс” (далі за текстом „ТОВ „Вирамакс””) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі за текстом „ФОП ОСОБА_2.”) про розірвання договору, сплату штрафних санкцій та стягнення збитків на загальну суму 1838685 грн. 00 коп., а саме просило суд розірвати Договір №1610/09 на перевезення негабаритних та великовагових вантажів, який було укладено 16.10.2009 року між ТОВ «Вирамакс»та ФОП ОСОБА_2; стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ „Вирамакс” штраф в сумі 209440 (у відповідності до п. 6.5. Договору №1610/09), витрати Замовника в сумі 400000 грн. 00 коп. (у відповідності до п. 6.7. Договору №1610/09), штраф у розмірі 50% від вартості перевезення в сумі 400000 грн. 00 коп. (у відповідності до п. 6.7. Договору №1610/09); збитки (упущену вигоду) в сумі 628565 грн. 00 коп.; збитки (реальні збитки) в сумі 200680 грн. 00 коп.; державне мито в сумі 18471 грн. 85 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Позов мотивовано тим, що 16.10.2009 року між ФОП ОСОБА_2, як Перевізником, та ТОВ „Вирамакс”, як Замовником, було укладено Договір №1610/09 на перевезення негабаритних та великовагових вантажів (далі за текстом Договір №1610/09), але відповідач безпідставно не виконує умови вказаного договору, що є підставою для розірвання останнього, стягнення з відповідача штрафних санкцій та збитків.

Відповідач позов не визнає по мотивам викладеним у відзиві, а саме посилається на те, що пропозиції зі сторони ТОВ „Вирамакс” про розірвання Договору №1610/09 до ФОП ОСОБА_2 не надходили і не було ніяких підстав розірвати цей договір, так як останній діє до 31.12.2009 року; відповідач не здійснив жодних порушень умов вказаного договору; відповідач не міг виконати перевезення вантажу за цим договором за причиною поганих погодних умов, що є форс-мажорними обставинами.

Одночасно із позовною заявою позивачем - ТОВ „Вирамакс” подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу, а також транспортні засоби та заборони їх експлуатації.

В обґрунтування клопотання позивач посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки в разі відчуження нерухомого майна або експлуатації вказаних транспортних засобів буде відповідно або неможливо виконати рішення суду, або внаслідок їх експлуатації значно скоротиться вартість транспортних засобів та позивач отримає значно менше коштів від їх реалізації при виконанні рішення.

Згідно до ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, вказане клопотання було задоволено у відповідності до ухвали від 02.02.2010 року було накладено арешт на напівпричіп держномер ВН 6177 ХР; автомобіль Nissan Infinity держномер ВН 5650 АХ; автомобіль Tatra держномер ВН 2319 АТ; автомобіль MAN, держномер ВН 6830 ВХ, що належать ФОП ОСОБА_2 та заборонено експлуатацію цих транспортних засобів; накладено арешт на будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Сухий Лиман, вул. Морська, 22, та належать відповідачу.

Ухвалою суду від 08.02.2010 року, в порядку ст. 89 ГПК України, було розяснено ухвалу суду від 02.02.2010 року в частині заборони експлуатації транспортних засобів, що належать відповідачу, а саме: що заборонена експлуатація вищевказаних транспортних засобів ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам.

19.02.2010 року до суду надійшло клопотання відповідача, у якому він просить постановити ухвалу про скасування забезпечення позову у вигляді заборони експлуатації вищевказаних транспортних засобів, посилаючись на те, що така заборона повністю блокує діяльність відповідача, як фізичної особи-підприємця, оскільки він не має можливості виконувати свої зобовязання за іншими договорами, що наносить йому, трудовому колективу, водіям транспортних засобів, його заказникам та їх підприємствам непоправних збитків.

Вказане клопотання не може бути задоволено судом з таких підстав.

У п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. N 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" вказано, що враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Надаючи до суду клопотання про скасування заходу забезпечення позову, згідно до ст. 33 ГПК України, відповідач повинен обґрунтувати таке скасування з посиланням на докази. Належних доказів того, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, ФОП ОСОБА_2 не надано, як і не надано доказів перешкоджання господарської діяльності та нанесення збитків відповідачу або іншим особам вжитими заходами забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

16.10.2009 року між ФОП ОСОБА_2 (далі за текстом „Перевізник”) та ТОВ „Вирамакс” (далі за текстом „Замовник”), було укладено Договір №1610/09 на перевезення негабаритних та великовагових вантажів (далі за текстом „Договір №1610/09”).

Вказаний Договір регулює взаємовідносини його сторін при наданні послуг по перевезенню негабаритних та великовагових вантажів автомобільним транспортом Перевізника по його заявкам (п. 1.1. Договору №1610/09).

Пунктом 1.2. Договору №1610/09 передбачено, що Перевізник зобовязався відправляти та приймати від Замовника вантажі для перевезення на умовах, обумовлених у цьому Договорі. Маршрут перевезення, вартість перевезення, характер вантажу, строки доставки та інше обговорюються у Додатках-Заявках (далі по тексту Заявка) до Договору по кожному конкретному перевезенню та є його невідємною частиною.

Згідно до п. 2.1. Договору №1610/09, його сторони домовились, що обсяги виконання наданих послуг вказуються у Додатках-Заявках до цього Договору.

У відповідності до п. 3.1. Договору №1610/09, в обовязки та права Перевізника входять: організація перевезення вантажів автомобільним транспортом (п. 3.1.1.); подача під вантаження, в розпорядження Замовника, по раніш обговореній Заявці, автотранспорт в технічно справному стані, який відповідає всім вимогам держав, по чиїм дорогам він проїжджає в узгоджені строки, згідно умов договору, а також придатного для перевезення обумовленого вантажу (п. 3.1.2.); факт та обсяг наданих послуг по перевезенню вантажу фіксується в актах прийомки-передачі виконаних робіт, які оформлюються Перевізником не пізніше 2-х робочих днів з моменту здійснення перевізок (п. 3.1.10.); допускаються наступні випадки прострочення поставки вантажу не по вині Перевізника: раптові закриття доріг маршруту, узгодженого Перевізником з ДАІ, внаслідок сезонних погодних явищ ожеледиця, розмиття ґрунту через дощ; при простроченні поставки, повязаної з настанням одного з перелічених випадків, штрафні санкції за вказане прострочення до Перевізника не застосовуються (п. 3.1.11), тощо.

В свою чергу, п. 3.2. Договору №1610/09 передбачені права та обовязки Замовника, а саме: для організації перевезення Замовник направляє Перевізнику заявку з вказанням наступної інформації: дата планованого вантаження, пункт відправлення та призначення, адреси та реквізити вантажоотримувача та вантажовідправника, їх контактні телефони, найменування та кількість вантажу, упаковка, габарити, вага брутто, вартість вантажу, суму перевезення та строку сплати ТЕУ, особливості вантажу та інше (п. 3.2.1.); тощо.

Пунктом 5.1. Договору №1610/09 встановлено, що сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобовязань по Договору, якщо це зявилось наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажор), наприклад: стихійного лиха тощо, діючих неможливим виконання Договору, а також любих інших обставин поза розумним контролем сторін, перешкоджаючих виконанню договору.

Строк виконання зобовязань по Договору продовжується на час дії вищевказаних обставин непереборної сили за умови, що Сторона для котрої настав форс-мажор, в триденний строк з моменту настання таких обставин сповістила іншу сторону про настання форс-мажорних обставин. Однак, Перевізник не сповістив Замовника про настання будь-яких форс-мажорних обставин, зокрема, про, нібито, погіршення погодних умов, а тому відповідач не може посилатись на вказані обставини, як на такі, що унеможливили виконання вказаного договору (п. 5.2. Договору №1610/09).

Пунктом 5.3. Договору №1610/09, передбачено, що належним підтвердженням настання форс-мажорних обставин та їх строку дії є Акт Торгово-Промислової Палати країни, в якій наступив форс-мажор.

Відповідно до п. 6.5. Договору №1610/09, за несвоєчасну (проти встановленого у заявці строку) подачу транспортного засобу під вантаження, Перевізник виплачує Замовнику штраф у розмірі еквівалентному 400 EUR (у гривнях по курсу покупки Евро на міжбанківському валютному ринку України на день сплати) за кожну прострочену добу (як повну, так і не повну).

У відповідності до п. 6.7. Договору №1610/09, в разі необґрунтованої відмови Перевізника від умов Договору, після отримання та підтвердження Заявки від Замовника, Перевізник компенсує витрати Замовника, а саме суму передплати згідно Додатку-Заявки до цього Договору, а також виплачує Замовнику штраф у розмірі 50% від вартості перевезення.

Згідно до п. 8.3. Договору №1610/09 його сторонами передбачено, що цей договір вступає у силу після підписання обома сторонами та діє до 31.12.2009 року. Договір продовжується автоматично на наступний календарний рік при відсутності письмових заперечень сторін.

На підставі пояснень сторін, судом встановлено, що ні Замовником, ні Перевізником не заявлялись будь-які письмові заперечення щодо строку дії вказаного договору.

Відповідно до п. 8.5. Договору №1610/09, його сторони домовились, що в процесі виконання цього договору можуть обмінюватись інформацією та документами за допомогою факсового, телефонного звязку, а також електронною поштою.

На виконання п.п. 1.2., 2.1., 3.1.1., 3.1.2., 3.2.1. Договору №1610/09, його сторонами було узгоджено та підписано Додаток-Заявку до цього Договору, у якій зазначені: вантажовідправник ТОВ „Вирамакс” та вантажоотримувач Відкрите акціонерне товариство „Подільський цемент” (далі за текстом „ВАТ „Подільський цемент””) ; дата готовності вантажу до вантаження на автотранспорт з плановою датою не пізніше 09.11.2009 року; маршрут перевезення; вартість послуг по даній заявці 800000 (вісімсот тисяч) грн. 00 коп.; найменування та характеристики вантажу труби металеві з розмірами та запчастинами; умови оплати 50% від суми послуг передплата на протязі 3-х банківських днів з дня підписання договору, 10% від суми послуг сплачується на протязі 3-х банківських днів після доставки першої машини до пункту призначення, 10% від суми послуг сплачується на протязі 3-х банківських днів після доставки другої машини до пункту призначення, 30% від суми послуг сплачується на протязі 3-х банківських днів після доставки останньої частини вантажу та підписання сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт; відповідальність за отримання дозволів та узгоджень, які оформлюються Перевізником для перевезення даного вантажу покладається на Перевізника; визначено, що вантаж передається Перевізнику на умовах вантаження на автотранспорт; обовязок Замовника повідомити Перевізника про прихід судна до порту за 72 години; графік поставки вантажу на завод ВАТ „Подільський цемент”; обовязок Замовника надати технічний паспорт на вантаж; надання Перевізником дозволу від ДАІ на перевезення вантажу, а також страхового полісу на вантаж в строк не пізніше дати початку руху першого автомобіля Перевізника з порту Іллічівськ; обовязок Перевізника сповістити Замовника про підтвердження маршруту через два тижня після отримання передплати інженерами Перевізника.

26.10.2009 року сторони Договору №1610/09 підписали додаткову угоду до вказаного договору, відповідно до якої доповнили Додаток-Заявку пунктом 15, згідно до якого встановлено зобовязання Перевізника надати під вантаження одночасно не менш ніж 3 (трьох) транспортних засобів за один рейс для забезпечення перевезення всього, вказаного в заявці вантажу.

Відповідно до листа ТОВ „Вирамакс” від 14.12.2009 року за вих. №1412/09, Замовник повідомив Перевізника про те, що 19 грудня 2009 року вантаж приходить до Іллічівського морського торгівельного порту, у звязку з чим просив приступити до виконання своїх зобовязань за Договором №1610/09. Вказаний лист отримано ФОП ОСОБА_2 16.12.2009 року, про що свідчить підпис останнього на цьому доказі.

За ініціативою Замовника, яка викладена у його листі від 16.12.2009 року за вих. №16/12/09, 21.12.2009 року між сторонами спору було укладено Додаткову угоду №2112/09, відповідно до якої було змінено п. 7 Додатку-Заявки до Договору №1610/09, відповідно до якого умови оплати були викладені наступним чином: 50% від суми послуг передплата на протязі 3-х банківських днів з дати підписання договору; 20% від суми послуг сплачується на протязі 3-х банківських днів з моменту подачі на територію Іллічівського морського торгівельного порту транспорту, а саме 6 (шести) спеціальних машин для вантаження на них та подальшого транспортування вантажів, а також повної готовності усіх супровідних документів, а саме CMR на кожну машину, довіреність на водія кожної машини, узгодження за Укравтодором, дозволу ДАІ, контрольного талону АСМАП та інших документів, необхідних для перевезення вантажу; 30% від суми послуг сплачується на протязі 3-х банківських днів після доставки другої машини до пункту призначення, 30% від суми послуг сплачується на протязі 3-х банківських днів після доставки всього вантажу та підписання сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт. Окрім цього, було змінено і п. 15 вказаного Додатку-Заявки, згідно до якого було встановлено зобовязання Перевізника надати під вантаження одночасно не менш ніж 6 (шість) транспортних засобів для забезпечення перевезення всього, вказаного в заявці вантажу.

Як вбачається з пояснень представника ТОВ „Вирамакс”, 22.12.2009 року Замовнику стало відомо про те, що теплохід „Селен” прибуває до порту Іллічівськ 23.12.2009 року приблизно об 10:00 годині для відвантаження вантажу на адресу ВАТ „Подільський цемент”. За цих підстав, виконавчим директором ТОВ „Вирамакс” Рощупкіним Д.В. та співробітником позивача ОСОБА_7 було неодноразово повідомлено про ці обставини відповідача за телефоном останнього (номери НОМЕР_3 та НОМЕР_5), про що свідчать відповідні звіти вказаних абонентів, копії яких залучені до матеріалів справи.

Факт неодноразових телефонних дзвінків представників Замовника до Перевізника по декілька разів на день 22, 23, 25, 28, 29, 30, 31 грудня 2009 року, 4, 5, 6, 11, 12, 13, 21 січня, 02 лютого 2010 року підтверджується відповідними роздруківками, які знаходяться у матеріалах справи.

Замовником на адресу Перевізника було надіслано листа від 22.12.2009 року за вих. №2312/09 (що підтверджується копією відповідного конверту), згідно до якого Замовник ставив Перевізника до відома, що т/х „Селен” прибув до порту Іллічівськ 23.12.2009 року в 10:20 для відвантаження вантажу на адресу ВАТ „Подільський цемент”. Цим же листом було попереджено відповідача про те, що у звязку з неприбуттям автотранспорту, як планувалось раніше, відвантаження обладнання з судна по прямому варіанту „судно-а/машина”, не може бути проведена, а тому на Перевізника покладається відповідальність за простій судна та витрати по демереджу. Також, було запропоновано повідомити причину неприбуття автотранспорту, а також дані, які не були до цього часу отримані, а саме: графік заходу автотранспорту у порт, державні номери тягачів та платформ, прізвища, імя та по-батькові водіїв транспортних засобів, а також довіреності на кожного водія.

Як вбачається з Узгодження умов та режиму перевезення великогабаритних та великовагових вантажів транспортними засобами, яке затверджено начальником відділу департаменту ДАІ МВС України 22.01.2010 року, яке подано відповідачем до суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фирма 100 ТОНН” в особі ОСОБА_2 уклала такий же самий договір на перевезення того ж самого вантажу, що і за договором №1610/09, з іншим замовником.

Окрім цього, 30.09.2009 року між ТОВ „Вирамакс” (далі за текстом Експедитор) та ВАТ „Подільський цемент” (далі за текстом „Клієнт”), було укладено Договір транспортного експедирування №30/09/2009 (далі за текстом „Договір транспортного експедирування №30/09/2009”), відповідно до якого Експедитор зобовязався за рахунок і за винагороду Клієнта виконати комплекс послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню (ТЕО), а саме: організувати міжнародне вантажне перевезення (морським, річковим та автомобільним транспортом) визначене даним договором; організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом на території України; за обумовлену плату і в обумовлений термін організувати декларування товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі товарів) Клієнта, що переміщуються через митний кордон України.

У відповідності до п. 4.5. Договору транспортного експедирування №30/09/2009, загальна вартість контракту склала 260000 (двісті шістдесят тисяч) Євро, що станом на 27.01.2010 року склало еквівалентно суму 3104660 (три мільйони сто чотири тисячі шістсот шістдесят) грн. 00 коп., яку Клієнт зобовязався сплатити Експедитору у відповідності до п. 4 цього Договору.

Відповідно до п. 5.1.1. Договору транспортного експедирування №30/09/2009, для виконання своїх зобовязань за цим Договором Експедитор має право залучати будь-яких третіх сторін (в тому разі перевізників), укладати будь-які договори і виставляти рахунку від свого імені. При цьому зобовязання експедитора перед третьою стороною не звільняють Експедитора від відповідальності за виконання своїх зобовязань за цим договором.

Згідно до п. 5.1.2. Договору транспортного експедирування №30/09/2009, Експедитор зобовязується організувати ТЕО Клієнта, а саме: організувати належним чином подачу транспортних засобів, перевезення відповідно до встановлених маршрутів, а також організувати надання інших послуг відповідно до заявки Клієнта.

Пунктом 5.1.3. Договору транспортного експедирування №30/09/2009, сторони цього договору обумовили, що Експедитор зобовязаний подати під завантаження транспорт, у технічно справному стані, придатного для виконання міжнародних та внутрішніх перевезень.

На виконання ТОВ „Вирамакс” умов Договору транспортного експедирування №30/09/2009 та у відповідності до п.п. 5.1.1., 5.1.2, 5.1.3 останнього, між сторонами цього спору було укладено Договір №1610/09, а саме ТОВ „Вирамакс” поклав обовязки по здійсненню належного перевезення вантажу з Іллічівського морського торгівельного порту до ВАТ „Подільський цемент” на ФОП ОСОБА_2

Внаслідок невиконання Експедитором умов Договору транспортного експедирування №30/09/2009, останній було розірвано за ініціативою Клієнта, що підтверджується, зокрема, листом ВАТ „Подільський цемент” від 28.01.2010 року за вих. №168; актом від 20.01.2010 прийому-передачі обладнання; актом від 20.01.2010 прийому-передачі документів; електронними листами від 13.01.2010 року та від 14.01.2010 року.

Дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог відповідного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів та не заперечується сторонами, ФОП ОСОБА_2 не приступив до виконання умов Договору №1610/09.

Пояснення Відповідача у відзиві, що окрім Додатку заявки №1610/09 від 16.10.2009 року, він більш ніяких заявок про строки поставок вантажу автотранспортом Перевізнику, погоджених сторонами цього договору не отримував є такими, що не відповідають дійсним обставинам, оскільки: на виконання п.п. 1.2., 2.1., 3.1.1., 3.1.2., 3.2.1. Договору №1610/09, його сторонами було узгоджено та підписано Додаток-Заявка до цього Договору та Додаткові угоди №2610/09 від 26.10.2009 року у яких зазначена уся необхідна інформація для виконання Договору №1610/09 зі сторони Перевізника; листом від 14.12.2009 року за вих. №1412/09 (факт отримання цього листа відповідач не заперечує, окрім цього на листі стоїть його підпис про отримання), Замовник повідомив Перевізника, що 19.12.2009 року вантаж приходить до Іллічівського морського торгівельного порту, у звязку з чим просив приступити до виконання своїх зобовязань за Договором №1610/09; відповідно до листа відповідача від 16.12.2009 року за вих. №16/12/09 та додаткової угоди №2112/09 від 21.12.2009 року, сторони договору визначили новий порядок оплати за договором №1610/09; 22.12.2009 року ТОВ „Вирамакс” стало відомо про те, що т/х „Селен” прибуває до порту Іллічівськ 23.12.2009 року приблизно об 10:00 годині для відвантаження вантажу на адресу ВАТ „Подільський цемент” та з цього приводу виконавчим директором ТОВ „Вирамакс” Рощупкіним Д.В. та співробітником позивача ОСОБА_7 було неодноразово повідомлено про ці обставини відповідача за телефоном останнього (номери НОМЕР_3 та НОМЕР_5), про що свідчать відповідні звіти вказаних абонентів, що відповідає вимогам ч. 2 п. 1 ст. 207 ЦК України, згідно до якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку, та п. 8.5. Договору №1610/09, який передбачає, що в процесі виконання цього договору, його сторони можуть обмінюватись інформацією та документами за допомогою факсового, телефонного звязку, а також електронною поштою.

Між сторонами договору склалась відповідна практика проведення переговорів та повідомлення відповідних обставин за телефоном, про що свідчать неодноразові перемови співробітників позивача по декілька разів на день 22, 23, 25, 28, 29, 30, 31 грудня 2009 року, 4, 5, 6, 11, 12, 13, 21 січня, 02 лютого 2010 року.

Суд враховує також ту обставину, що ТОВ „Вирамакс” на адресу відповідача було надіслано лист від 22.12.2009 року за вих. №2312/09, згідно до якого Замовник ставив Перевізника до відома, що т/х „Селен” прибув до порту Іллічівськ 23.12.2009 року в 10:20 для відвантаження вантажу на адресу ВАТ „Подільський цемент”. У вказаному листі Перевізник попереджався про його відповідальність за спричиненні збитки, у звязку з неприбуттям автотранспорту, як планувалось раніше, відвантаження обладнання з судна по прямому варіанту „судно-а/машина”, не може бути проведена, а тому на Перевізника покладається відповідальність за простій судна та витрати по демереджу. Окрім цього, було запропоновано повідомити причину неприбуття автотранспорту, а також дані, які не були до цього часу отримані, а саме: графік заходу автотранспорту у порт, державні номери тягачів та платформ, ПІБ водіїв транспортних засобів, а також довіреності на кожного водія.

Надана відповідачем довідка Іллічівського морського порту, яка, нібито свідчить про те, що т/х „Селен” прибув до порту під розвантаження тільки 31.12.2009 року, не може бути належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки вказана „довідка” є коносаментом, який є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті, у відповідності до ст. 137 КТМ України, та жодним чином не свідчить про прихід судна до порту саме 31.12.2009 року. Окрім цього, електронним листом SEA PARTNERS MARITIME LTD SHIP MANAGEMENT від 23.12.2009 року на поштову адресу ТОВ „Вирамакс”, останнього було офіційно повідомлено, що 23 грудня судно Селен в 10:20 кинуло якір на рейді Іллічівська та було готове до розвантаження. З цьогож листа вбачається, що влада порту відмовила у наданні причалу із-за відсутності транспорту одержувача; вивантаження на територію порту було заборонено через відсутність вільного місця; демередж за простій USD 5000.00 на день у відповідності до Charter party від 11.11.2009; всю відповідальність за простій судна судовласники покладають на ТОВ „Вирамакс”, так як судно повинно слідувати до Констанци для вивантаження нижньої палуби та нового фрахту.

Не можуть слугувати обґрунтованою підставою невиконання договору зі сторони відповідача посилання останнього на те, що виконати перевезення вантажу не було можливим за причиною поганих погодних умов по наступним підставам.

Згідно до п. 5.1. Договору №1610/09, сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобовязань по Договору, якщо це зявилось наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажор), наприклад: стихійного лиха, військових дій, страйків, численних безладів та хвилювань, діючих органів державної влади, які роблять неможливим виконання Договору, а також любих інших обставин поза розумним контролем сторін, перешкоджаючих виконанню договору.

Пунктом 5.2. Договору №1610/09 передбачено, що строк виконання зобовязань по Договору продовжується на час дії вищевказаних обставин непереборної сили за умови, що Сторона для котрої настав форс-мажор, в триденний строк з моменту настання таких обставин сповістила іншу сторону про настання форс-мажорних обставин. Однак, Перевізник не сповістив Замовника про настання будь-яких форс-мажорних обставин, зокрема, про, нібито, погіршення погодних умов, а тому відповідач не може посилатись на вказані обставини, як на такі, що унеможливили виконання вказаного договору.

Суд погоджується з твердженням позивача, що не може бути належним та допустимим доказом настання форс-мажорних обставин за цим договором довідка Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 16.02.2010 року, оскільки пунктом 5.3. Договору №1610/09, передбачено, що належним підтвердженням настання форс-мажорних обставин та їх строку дії є Акт Торгово-Промислової Палати країни, в якій наступив форс-мажор.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем належним чином не доведено настання форс-мажорних обставин, як підстави для невиконання вказаного договору, в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України та п. 5.1. Договору №1610/09.

Згідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, які затверджені Постановою КМУ від 18.01.2001 року №30 (далі за текстом „Правила”), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі виданого перевізникові Державтоінспекцією за наявності погодження з дорожніми, комунальними, залізничними та іншими підприємствами і організаціями дозволу, в якому визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

Відповідно до п. 6 Правил дозвіл видається: департаментом Державтоінспекції МВС - у разі виїзду за межі України або в'їзду на територію України виключно великогабаритними транспортними засобами; департаментом Державтоінспекції МВС або управліннями (відділами) Державтоінспекції головних управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі - якщо маршрут пролягає в межах Автономної Республіки Крим, області, між областями або між Автономною Республікою Крим, мм. Києвом і Севастополем та іншими адміністративно-територіальними одиницями; міськими або районними підрозділами Державтоінспекції - якщо маршрут проходить у межах міста, району.

Як вбачається з пояснень сторін, позивачу не надавались відомості про звернення відповідача до відповідних органів Державтоінспекції та погодження вказаного перевезення за умовами Договору №1610/09 з дорожніми, комунальними, залізничними та іншими підприємствами і організаціями; відповідач не отримував відповідних узгоджень умов та режиму перевезення великогабаритних та великовагових вантажів транспортними засобами, що є безперечним порушенням п. 3.1.2. Договору №1610/09.

Суд приходить до висновку, що в порушення п. 3.1.11. Договору №1610/09 ФОП ОСОБА_2 не узгоджував з ДАІ вказане перевезення та навіть не намагався його узгодити, доказів закриття доріг відповідач ні до суду, ні позивачу не надав.

Згідно до п. 15 Правил, водіям великогабаритних та великовагових транспортних засобів забороняється, рухатися в умовах туману, ожеледиці, снігопаду та в інших умовах недостатньої видимості. Суд погоджується з висновком позивача, а відповідач не довів зворотнього, шо останній не узгоджував з ДАІ вказане перевезення, не надав належних доказів не виконання Договору №1610/09 не за його виною, та вказаний пункт Правил не може свідчити про те, що Замовник здійснив будь-які намагання для виконання Договору №1610/09.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктами 1, 2 статті 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Ст. 651 ЦК України передбачає можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї сторони в разі істотних порушень договору другою стороною.

Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Не можуть вважатись законними та обґрунтованими твердження відповідача, що пропозиції зі сторони ТОВ „Вирамакс” про розірвання Договору №1610/09 до нього не надходили і не було ніяких підстав розірвати цей договір, так як він діє до 31.12.2009 року.

Відповідно до п. 8.3. Договору №1610/09, строк дії вказаного договору встановлено сторонами до 31.12.2009 року та його дія продовжується автоматично на наступний календарний рік при відсутності письмових заперечень сторін.

Поясненнями сторін підтверджується, що до 31.12.2009 року жодна зі сторін не направила на адресу другої сторони такого письмового заперечення. За цих підстав, суд приходить до висновку, що дію вказаного договору продовжено до 31.12.2010 року.

Також, суд бере до уваги, ту обставину, що Узгодження умов та режиму перевезення великогабаритних та великовагових вантажів транспортними засобами, яке затверджено начальником відділу департаменту ДАІ МВС України 22.01.2010 року, додатково підтверджує факт порушення умов Договору №1610/09, оскільки, незважаючи на чинність цього договору, ТОВ „Фирма 100 ТОНН” в особі ОСОБА_2 уклала такий же самий договір на перевезення того ж самого вантажу з іншим замовником. Вказаний факт також підтверджує істотне порушення умов Договору №1610/09 зі сторони Перевізника.

Суд вважає, що вищевказані численні порушення умов Договору №1610/09 зі сторони ФОП ОСОБА_2 є істотними, оскільки вказані порушення призвели до спричинення збитків Замовнику за цим договором та приниження його репутації перед контрагентами, на які він не розраховував при його укладенні., та є підставами для розірвання вказаного договору.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Такі ж положення має і п. 2 ст. 218 ГК України.

Пунктом 5 ст. 653 ЦК України передбачено, що якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно до п. 2 ст. 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно до п. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки, п 6.5. Договору №1610/09 передбачено, що за несвоєчасну (проти встановленого у заявці строку) подачу транспортного засобу під вантаження, Перевізник виплачує Замовнику штраф у розмірі еквівалентному 400 EUR (у гривнях по курсу покупки Евро на міжбанківському валютному ринку України на день сплати) за кожну прострочену добу (як повну, так і не повну), за несвоєчасну (проти встановленого у заявці строку) подачу транспортного засобу під вантаження, Перевізник повинен сплатити Замовнику штраф у розмірі еквівалентному 400 EUR (у гривнях по курсу покупки Евро на міжбанківському валютному ринку України на день сплати) за кожну прострочену добу (як повну, так і не повну) з 19.12.2009 року по 31.01.2010 року в сумі 209440 грн. 00 коп., у відповідності до обґрунтованого розрахунку суми боргу, який надано позивачем.

У відповідності до п. 6.7. Договору №1610/09, в наслідок необґрунтованої відмови Перевізника від умов Договору, після отримання та підтвердження Заявки від Замовника, Перевізник компенсувати витрати Замовника в сумі 400000 грн. 00 коп., яка складається з суми передплати згідно з Додатком-Заявкою та платіжними дорученнями від 23.10.2009 року та від 27.10.2009 року, та штраф у розмірі 50% від вартості перевезення, тобто ще 400000 грн. 00 коп., який складається з 50% від вартості послуг по Додатку-Заявці, які становлять 800000 грн. 00 коп.

Суд погоджується з висновком позивача, що внаслідок невиконання Перевізником умов Договору №1610/09, що, відповідно, унеможливило виконання своїх зобовязань ТОВ „Вирамакс” перед ВАТ „Подільський цемент” за умовами Договору транспортного експедування №30/09/2009, останній договір було розірвано за ініціативою Клієнта.

Отже, ТОВ „Вирамакс” було завдано збитків у сумі 628565 грн. 00 коп., які складаються із суми винагороди (обґрунтований розрахунок надано позивачем до позовної заяви), що була передбачена умовами Договору транспортного експедування №30/09/2009 та повинна бути сплачена на користь позивача - ВАТ „Подільський цемент” в разі виконання цього договору, які також підлягають стягненню з відповідача з наступних правових підстав.

Як вже зазначалось, правові наслідки зміни або розірвання договору встановлені ст. 653 ЦК України, відповідно до ч. 5 якої якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Згідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Так як позивачем доведено, завдання ним збитків (упущеної вигоди) у сумі 628565 грн. 00 коп., внаслідок невиконання Перевізником умов Договору №1610/09, ці збитки повинні бути також компенсовані відповідачем.

Невиконання ФОП ОСОБА_2 умов Договору №1610/09 призвело також до спричинення позивачу реальних збитків в сумі 200680 грн., які складаються з витрат по демереджу, які були сплачені позивачем на підставі п. 6.2. договору транспортного експедирування №25/09/10 від 25.09.2009 року, листом ТОВ „Вирамакс” від 22.12.2009 року за вих. №2312/09 та рахунком-фактурою №28/12/09 від 28.12.2009 року.

За цих підстав, суд приходить до висновку, що є обґрунтованою позовна вимога про стягнення з відповідача вказаних витрат (реальних збитків) в сумі 200680 грн.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ „Вирамакс” обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покласти на Відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирамакс»(65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13, р/р 26003141195900 в АКІБ „Укрсіббанк” м. Одеса, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34930170) задовольнити.

2.Розірвати Договір №1610/09 на перевезення негабаритних та великовагових вантажів, який було укладено 16.10.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вирамакс»(65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13, р/р 26003141195900 в АКІБ „Укрсіббанк” м. Одеса, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34930170) та Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_6 в КО ООФ АКБ „Укрсіббанк” МФО 328016, ІПН НОМЕР_4).

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_6 в КО ООФ АКБ „Укрсіббанк” МФО 328016, ІПН НОМЕР_4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирамакс» (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13, р/р 26003141195900 в АКІБ „Укрсіббанк” м. Одеса, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34930170) штраф в сумі 209440 (Двісті девять тисяч чотириста сорок) грн. 00 коп. (у відповідності до п. 6.5. Договору №1610/09).

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_6 в КО ООФ АКБ „Укрсіббанк” МФО 328016, ІПН НОМЕР_4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирамакс» (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13, р/р 26003141195900 в АКІБ „Укрсіббанк” м. Одеса, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34930170) витрати Замовника в сумі 400000 (Чотириста тисяч) грн. 00 коп. (у відповідності до п. 6.7. Договору №1610/09).

5.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_6 в КО ООФ АКБ „Укрсіббанк” МФО 328016, ІПН НОМЕР_4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирамакс» (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13, р/р 26003141195900 в АКІБ „Укрсіббанк” м. Одеса, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34930170) штраф у розмірі 50% від вартості перевезення в сумі 400000 (Чотириста тисяч) грн. 00 коп. (у відповідності до п. 6.7. Договору №1610/09).

6.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_6 в КО ООФ АКБ „Укрсіббанк” МФО 328016, ІПН НОМЕР_4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирамакс» (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13, р/р 26003141195900 в АКІБ „Укрсіббанк” м. Одеса, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34930170) збитки (упущену вигоду) в сумі 628565 (Шістсот двадцять вісім тисяч пятсот шістдесят пять) грн. 00 коп.

7.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_6 в КО ООФ АКБ „Укрсіббанк” МФО 328016, ІПН НОМЕР_4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирамакс» (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13, р/р 26003141195900 в АКІБ „Укрсіббанк” м. Одеса, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34930170) збитки (реальні збитки) в сумі 200680 (Двісті тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.

8.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_6 в КО ООФ АКБ „Укрсіббанк” МФО 328016, ІПН НОМЕР_4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирамакс» (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13, р/р 26003141195900 в АКІБ „Укрсіббанк” м. Одеса, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34930170) державне мито в сумі 18471 грн. 85 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя