Вирок № 11371723, 16.08.2010, Любомльський районний суд Волинської області

Кримінальне судочинство Справа №1-109-10

категорія злочини у сфері

охорони державної таємниці,

недоторканості державних

кордонів, забезпечення призову

та мобілізації-54.

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Любомль 16 серпня 2010 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого

судді Мосієвича І.В.,

при секретарі Кузьміній Т.О.,

з участю прокурора Філімонюка І.А.,

перекладача ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

підсудної ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Любомль кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, підданої Королівства Іспанії, уродженки м. Санто Домінго Домініканської Республіки, домініканки, з повною базовою освітою, розлученою, утримуюча двох неповнолітніх дітей, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_1, тимчасово проживає АДРЕСА_2, несудимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.332 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, з середини травня 2010 року по 17 червня 2010 року організувала незаконне переправлення через Державний кордон України в пункту попуску «Ягодинзалізнична станція» 17.06.2010 року громадянки Домініканської Республіки, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. на підставі паспорту НОМЕР_1, виданого 24.01.2007 року на імя піданної Королівства Іспанія, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н. та керувала такими діями, сприяла їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів і усуненням перешкод при наступних обставинах.

Так, приблизно в середині травня поточного року ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання та реєстрації в м. Барселона Королівства Іспанія, в ході телефонних розмов зі своєю сестрою ОСОБА_4, яка проживає в м.Неба Домініканської Республіки і являється громадянкою вказаної держави, прийняла рішення про організацію та переправлення її з останньої до Королівства Іспанія. Усвідомлюючи, що легальним, законним шляхом переправити сестру Деяніру в Іспанію вона не зможе, скористалась схожістю своїх сестер ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та вирішила самостійно незаконно

1 інстанція код суд 0310

2

переправити першу в Іспанію, через територію України по чужому паспорту НОМЕР_1, виданого 24.01.2007 року на імя її сестри ОСОБА_5 підданої Королівства Іспанія, для чого вона ОСОБА_1, 15 червня 2010 року прилетіла з Іспанії в м.Київ з вказаним паспортом меншої сестри і зустрілась з ОСОБА_4 та їх матір”ю, повідомивши згодом сестрі про свій злочинний намір переправити її по паспорту меншої сестри в Іспанію, оскільки вони схожі між собою.

16.06.2010 року слідуючи в потязі «Київ-Варшава» ОСОБА_1

повідомила своїй сестрі ОСОБА_4, що перед проходженням прикордонного контролю вона віддасть останній паспорт меншої сестри підданої Королівства Іспанії НОМЕР_1, і вона має його предявити на кордоні та представлятись ОСОБА_5.

17 червня 2010 року приблизно о 01 год.10 хв. за київським часом, під час проходження прикордонного контролю в пункті пропуску «Ягодин-залізнична станція” слідуючи порадам і виконуючи вказівки ОСОБА_1, ОСОБА_4 предявила прикордонному наряду «Перевірка документів» Луцького прикордонного загону ДПС України, паспорт Королівства Іспанія НОМЕР_1, виданий 24.01.2007 року на імя ОСОБА_5, стверджуючи, що предявлений нею документ належить їй, а вона ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження.

Проте, після виявлення невідповідності паспорта Королівства Іспанія НОМЕР_1 особі його предявника, ОСОБА_1, ОСОБА_4 було затримано.

Однак в подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 перешкоджала прикордонному наряду повести ідентифікацію ОСОБА_4 з предявленим нею паспортом НОМЕР_1, а також запевняла представників прикордонного наряду в тому, що затримана особа ОСОБА_4 є її сестрою ОСОБА_5, підданою Королівства Іспанія.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 винною себе в інкримінованому їй органом досудового слідства обвинуваченні визнала повністю та заявила, що не оспорює і визнає повністю доведеним спосіб, час, місце та мотиви вчинення нею злочину, а її показання відповідають фактичним обставинам справи та інкримінованому їй обвинуваченню.

За таких обставин суд дослідивши докази в порядку ч.3 ст.299, ст. 301-1 КПК України приходить до висновку, що повністю доведено винуватість ОСОБА_1 в умисних діях, які виразились в організації незаконного переправлення ОСОБА_4 через Державний кордон України, сприянням їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.332 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_1, суд відносить та враховує, тяжкість вчиненого підсудною злочинів, який згідно ст.12 КК України відноситься до середньої тяжкості, особу підсудної, яка позитивно характеризуються по місцю відповідно її утримання та тимчасового проживання, обставин, що пом”якшують та обтяжують покарання.

До пом”якшуючих покарання підсудної обставин, суд враховує її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, те що остання є особою молодого віку, має за місцем постійного проживання на утриманні та вихованні двох неповнолітніх дітей, вперше притягається до кримінальної відповідальності, відсутність тяжких наслідків від її діяння, при цьому не вбачаючи обтяжуючих покарання підсудної обставин.

Обираючи підсудній ОСОБА_1 покарання, суд враховує вищезазначені помякшуючі обставини останньої в їх сукупності, та відсутність корисливих мотивів підсудної при вчиненні діяння, які на думку суду істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, і вважає за необхідне й достатнє

3

для виправлення підсудної та попередження вчинення ним нових діянь, призначення покарання не повязаного з ізоляцією її від суспільства, з застосуванням ч.1 ст.69 КК України, призначивши покарання більш мякого виду, не зазначеного в санкції ч.1 статті 332 КК України, за якою підсудна притягується до кримінальної відповідальності в межах вимог ч.2 ст. 53 КК України у виді штрафу, без застосування спеціальної конфіскації оскільки по даній кримінальній справі відсутні засоби вчинення злочину, оскільки на думку суду призначення ОСОБА_1 інших видів більш суворіших покарань не відповідатиме загальним засадам призначення покарань.

Таке покарання призначене підсудній, на думку суду, буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його мети відповідно до вимог ст.ст. 65,50 КК України, тобто покарання, необхідного й достатнього для виправлення підсудної та попередження вчинення нею нових злочинів.

Долю речових доказів, необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України, а судові витрати за оплату послуг перекладача згідно ст.93 КПК України, слід покласти на підсудну.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд ,-

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.332 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень.

Зарахувати засудженій ОСОБА_1 строк її перебування під вартою з 17 червня 2010 року по 05 липня 2010 року включно.

Речовий доказ відповідно до вимог ст.81 КПК України: паспорт Королівства Іспанії НОМЕР_1, виданий на імя ОСОБА_5, після вступу вироку в законну силу повернути сестрі останньої, засудженій ОСОБА_1 , залишивши його відповідно завірену копію в матеріалах кримінальної справи (а.с.56).

Речові докази: квитки на потяг № НОМЕР_2 сполученням «Київ-Варшава» від 16.06.2010 року зокрема, квитоккупон НОМЕР_3 (плацкарта НОМЕР_5, місця НОМЕР_7,НОМЕР_8) і квитоккупон НОМЕР_4 (плацкарта НОМЕР_6, місця НОМЕР_9,НОМЕР_10) залишити в матеріалах кримінальної справи (а.с.58-61).

Стягнути з засудженої ОСОБА_1 3000,00 (три тисячі) гривень судових витрат за оплату послуг перекладача на розрахунковий рахунок Управління СБУ у Волинській області 37315003006329 в ГУДКУ у Волинській області, ЗКПО 20001487, МФО803014 ( а.с.233-236).

Після вступу вироку в законну силу повернути засудженій ОСОБА_1 її особистий паспорт НОМЕР_11, виданий 14.06.2010 року на її імя підданої Королівства Іспанії (а.с.119).

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в закону силу, залишити попередній заставу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, котрі знаходяться на депозитному рахунку ТУ ДСА України у Волинській області, і які після вступу вироку в законну силу, вказаній установі слід звернути в рахунок стягнення з засудженої ОСОБА_1 основної міри покарання, штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень (а.с.127).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб з часу його проголошення, а засудженою ОСОБА_1 на протязі 15 діб із часу вручення їй письмової копії перекладу даного вироку через Любомльський районний суд.

Головуючий: суддя І.В.МОСІЄВИЧ