Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" квітня 2010 р.Справа № 28-22/18-09-382 За позовом Мале приватне підприємство "Реверс";
до відповідача Виконавчий комітет Одеської міської ради
3-тя особа відповідача: Одеська міська рада;
про визнання права власності
Суддя
Представники:
Від позивача: Урсу І.М. –за дорученням;
Від відповідача: - не з'явився;
Від третьої особи: не з'явився;
Суть спору: позивач, Мале приватне підприємство “Реверс” (надалі МПП “Реверс”) звернувся до суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Манежний, 3, які складаються з майстерні загальною площею 86,9 кв. м., складських приміщень загальною площею 84,32 кв. м., будівлі контрольно-пропускного пункту площею 5,5 кв. м., 11 гаражів площею 19,2 кв. м. та загальною площею 211,2 кв. м., вбиральні площею 5,95 кв. м. та 16 навісів для автомобілів.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11 березня 2009 року позов МПП “Реверс” було задоволено та визнано за останнім права власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Манежний, 3. /суддя Торчинська Л.О./
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України. Своєю постановою ВГСУ від 23 лютого 2010 року касаційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради задоволено та рішення господарського суду Одеської області від 11.03.2009 року скасовано, а справу направлено до суду на новий розгляд.
Ухвалою суду від 12 березня 2010 року на підставі розпорядження в.о. голови суду справу №22/ 18-09-382 прийнято до провадження суддею Гуляк Г.І., присвоєно справі №28-22/18-09-382 та призначено до судового розгляду.
12 квітня 2010 року ухвалою суду залучено до участі у справі третю особу –Одеську міську раду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні своїх вимог, крім того надано додаткове письмове обґрунтування позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позов.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Міжвідомчою комісією міськвиконкому з вибору та встановлення вартості земельних ділянок, орендної плати за користування земельними ділянками на правах оренди та вартості права забудови в м. Одесі 29 листопада 2001 року було складено акт вибору земельної ділянки за адресою: м. Одеса, пров. Манежний, 3 для розміщення МПП “Реверс” автостоянки, який було затверджено протоколом № 52 від 24.12.2001 р.
МПП “Реверс”, на підставі розпорядження міського голови від 24.12.2002 р., надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування автостоянки за адресою: м. Одеса, пров. Манежний, 3.
Вибір земельної ділянки під розміщення автостоянки МПП “Реверс” було погоджено з Управлінням екологічної безпеки, висновок № 1039/38 від 01.08.2002 р., Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, висновок № 307/3247 від 22.11.2002 р., Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради, висновок № 545 від 12.08.2003 р., Санітарно-епідеміологічною станцією м. Одеси, висновок № 3/1564 від 05.08.2002 р.
На земельній ділянці площею 0,1131 га, розташованій за адресою: м. Одеса, пров. Манежний, 3, виділеній позивачу під розміщення автостоянки, МПП “Реверс” було здійснено реконструкцію старих нежитлових приміщень колишнього складу дитячого садка під майстерні з ремонту автомобілів та автостоянку. Реконструйовані будівля майстерні та автостоянки складаються з приміщень: майстерні загальною площею 86,9 кв. м., складські приміщення загальною площею 84,32 кв. м., будівля КПП площею 5,5 кв. м., 11 гаражів площею 19,2 кв. м. (загальною площею 211,2 кв. м.), вбиральня площею 5,95 кв. м. та 16 навісів для автомобілів.
В матеріалах справи знаходиться технічний висновок “про експлуатаційну придатність будівель майстерні з ремонту автомобілів та будівель автостоянки, розташованих в м. Одесі по провулку Манежному, 3, в результаті виконаних реконструкції та будівництва та можливість узаконення об’єкту” який вказує на те, що будівельні роботи були проведені у відповідності до діючих будівельних норм та правил.
Відповідно до технічного висновку, якість виконаних будівельно-монтажних робіт відповідає вимогам діючих будівельних норм та правил. Об’єкт обстеження розташований на окремо виділеній території земельної ділянки, на котрій виконано земле відвід та проект землевідводу. Виконані роботи з реконструкції будівель майстерні на підставі спеціально розроблених проектів не здійснюють негативного впливу на основні параметри конструктивного рішення та несучі можливості конструкцій існуючої будівлі. Будівництво гаражів та навісів виконано з урахуванням вимог державних будівельних норм 360-92 “Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень”. Експлуатаційну придатність комплексу будівель майстерні та автостоянки в цілому, згідно класифікації діючих норм та правил, належить охарактеризувати як “придатне до експлуатації”.
З огляну на ті обставини, можна зробити висновок про технічну можливість збереження виконаної реконструкції майстерні з ремонту автомобілів та будівництва автостоянки по пров. Манежному, 3 в м. Одесі.
Крім того слід звернути увагу відповідача на те, що реконструкція та будівництво спірних об’єктів було узгоджено з Центральною райадміністрацією Одеської міської ради, що підтверджується висновком № 406 від 17.01.2001 р., з Управлінням державної пожежної охорони УМВС України в Одеській області, що підтверджується листом № 16/1/870 від 14.03.2002 р та Державною санітарно-епідеміологічною службою м. Одеси, що також підтверджується висновок № 3/348 від 20.02.2003 р.
У зв’язку з неодноразовим зверненням позивача до відповідача щодо реєстрації права власності та відмови відповідача позивач був вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з підстав відсутності у позивача правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташовані спірний об’єкт нерухомості.
Проаналізувавши матеріали справи та доводи представника позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги Малого приватного підприємства „Реверс” правомірні, містяться на законних підставах та підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства згідно ст. 15 ЦК України.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом на підставі ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші, цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але як свідчать матеріали справи відповідач в супереч названим нормам закону створив реальні умови, які обмежують права позивача у здійсненні ним своїх прав на майно, у тому числі і на оформлення землекористування, шляхом порушення строків розгляду заяви щодо надання земельної ділянки у користування.
Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений ст. 317 цього ж Кодексу, згідно з якою власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст. 319 ЦК України).
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності із нормами ст.ст. 331 та 332 Цивільного кодексу України право власності на новостворене або перероблене майно виникає у особи при умові, що вказане майно створено або перероблено на кошти цієї особи, а його створення не суперечить вимогам закону або договору.
Позов про визнання права власності –це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на майно.
Відповідно до технічного висновку, якість виконаних будівельно-монтажних робіт відповідає вимогам діючих будівельних норм та правил. Об’єкт обстеження розташований на окремо виділеній території земельної ділянки, на котрій виконано земле відвід та проект землевідводу. Виконані роботи з реконструкції будівель майстерні на підставі спеціально розроблених проектів не здійснюють негативного впливу на основні параметри конструктивного рішення та несучі можливості конструкцій існуючої будівлі. Будівництво гаражів та навісів виконано з урахуванням вимог державних будівельних норм 360-92 “Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень”. Експлуатаційну придатність комплексу будівель майстерні та автостоянки в цілому, згідно класифікації діючих норм та правил, належить охарактеризувати як “придатне до експлуатації”.
Згідно ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України право власності на самочинне збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Як вже зазначалося вище, розпорядження міського голови від 24.12.2002 р., надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування автостоянки за адресою: м. Одеса, пров. Манежний, 3 - МПП “Реверс”. Отже, наявні підстави для подальшого оформлення землекористування, тому не має підстав для відмови у позові щодо визнання права власності
З огляду на наявність у матеріалах справи доказів, що підтверджують право позивача на збудовані об’єкти, та те що це є збудований за власний рахунок об’єкт нерухомості також те, що позивачем при здійсненні будівництва не були порушені права третіх осіб, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Згідно Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004р.№1952-ІV, що регулює відносини, пов’язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, до правовстановлюючих документів, якими є судові рішення, відносяться рішення, якими за результатами розгляду справи у позовному провадженні або в порядку окремого провадження у відповідності з положеннями глави 33 Цивільно –процесуального кодексу України у резолютивній частині визнано право власності на об’єкт нерухомості за конкретним суб’єктом.
За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Манежний, 3, які складаються з майстерні загальною площею 86,9 кв. м., складських приміщень загальною площею 84,32 кв. м., будівлі контрольно-пропускного пункту площею 5,5 кв. м., 11 гаражів площею 19,2 кв. м. та загальною площею 211,2 кв. м., вбиральні площею 5,95 кв. м. та 16 навісів для автомобілів.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом. А відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає докази, надані позивачем достатніми та такими, що в повній мірі підтверджують обґрунтованість і правомірність позовних вимог. А тому суд приходить до висновку, що позов базуються на законних підставах, в зв’язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.
Виходячи з того, що проведена реконструкція відповідає будівельним нормам та правилам і проведена силами позивача, та на підставі викладених вище правових норм, суд вважає за необхідне визнати за МПП “Реверс” право власності на спірні нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Манежний, 3.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, враховуючи ті обставини, що звернення МПП „Реверс” до господарського суду з позовом у даній справі не було зумовлене неправомірними діями відповідача, суд вважає за правомірне витрати, пов’язані із сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести на рахунок позивача згідно із ст. 44, ч. 2 ст. 49 ГПК України (Лист ВАСУ від 26.06.1995р. №01-8/453 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів”).
Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за Малим приватним підприємством “Реверс” /65091 місто Одеса вул..Південна,27, код ЄДРПОУ 19202462/ право власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Манежний, 3, які складаються з майстерні загальною площею 86,9 кв. м., складських приміщень загальною площею 84,32 кв. м., будівлі контрольно-пропускного пункту площею 5,5 кв. м., 11 гаражів площею 19,2 кв. м. та загальною площею 211,2 кв. м., вбиральні площею 5,95 кв. м. та 16 навісів для автомобілів.
Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Відповідно до положень ст. 144 ГК України, ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно є підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно.
Суддя
Судове рішення № 11371632, Господарський суд Одеської області було прийнято 26.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 28-22/18-09-382. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: