Рішення № 11371537, 22.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2010 р.Справа № 30/30-10-675 За позовом: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

До відповідача: Фізична особа підприємець ОСОБА_1

Про стягнення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: Семенюк Ю.В.- довіреність №01-13\11408 від 22.12.2009р., Бондарчук І.І.- довіреність №01-13\11406 від 22.12.2009р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач-Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі-Представництво), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - підприємець ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 359 грн. 75 коп. та плати за фактичне користування у сумі 33647 грн. 48 коп.

Позивач позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач про місце та дату розгляду справи повідомлявся за юридичною адресою, але, поштою кореспонденція поверталася у звязку із закінченням строку зберігання. Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8\1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005р.” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

За таких обставин, справа розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , суд встановив:

25 травня 2006р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір №201 Р оренди нежитлового приміщення, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежилі підвальні приміщення, загальною площею 88,3 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, з метою розміщення магазину продовольчих товарів. Строк дії Договору до 01.04.2007р. Додатковим погодженням від 19.11.2007р. Договір №201-Р продовжено до 01.11.2010р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.09.2008р. у справі 311\93-08-2252 , яке набрало законної сили, розірвано Договір №201-Р оренди нежитлового приміщення від 25.05.2006р., виселено підприємця ОСОБА_1 на користь Представництва з нежилого підвального приміщення, загальною площею 88,3 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул.Коблевська, 33 та стягнуто з підприємця ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі у сумі 21269 грн. 01 коп. за період з 01.07.2007р. по 09.09.2008р. та пеню у сумі 1553 грн. 92 коп.

На виконання зазначеного рішення господарським судом Одеської області видані відповідні накази, які предявлені до примусового виконання до другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції. Згідно акту державного виконавця другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 26.11.2009р. Підприємець ОСОБА_1 нежитлове підвальне приміщення загальною площею 88,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 звільнив.

Позивач зазначив, що за умовами розділу 2 договору Орендар зобовязався щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності, сплачувати орендну плату, яка за перший місяць оренди складає 473 грн. 53 коп. (без ПДВ) та підлягає щомісячній індексації.

Відповідно п. 4.7. Договору, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобовязаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану.

Позивач зазначає, що на момент повернення нежитлового підвального приміщення заборгованість Орендаря по орендній платі за період з 01.10.2008 р. по 05.10.2008 р., а саме з моменту останнього перерахування коштів за орендну плату до вступу у законну силу рішення господарського суду Одеської області по справі № 11/93-08-2252 складає 359 грн. 75 коп.

Позивач також зазначає, що згідно умов п. 4.10. Договору, у випадку припинення дії Договору оренди нежитлового приміщення, у звязку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання передачі приміщень. Але, в порушення п. 4.10. Договору та ст. 785 Цивільного кодексу України, відповідач не повернув орендоване майно Представництву після закінчення терміну дії договору оренди в належний строк. Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем речі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами. З цього моменту договір найму припиняється.

11.12.2009 р. Представництво за №01-13/11185 направило на адресу Орендаря претензію про необхідність погасити заборгованість по орендній платі за період з 01.10.2008 р. по 05.10.2008 р. у розмірі 359 грн. 75 коп. та оплатити за фактичне користування обєктом комунальної власності за період з 06.10.2008 р. по 26.11.2009 р. у розмірі 33 647 грн. 48 коп. Але дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст.15,16,526, 530, 629, 785, 795 Цивільного кодексу України, ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у сумі 359 грн. 75 коп. та плату за фактичне користування нерухомим майном у сумі 33647 грн. 48 коп.

Відповідач заперечень щодо позову до суду не надав.

Розглянув матеріали справи суд доходить до такого висновку:

Як вбачається з матеріалів справи, обєктом оренди за Договором №201-Р оренди не житлового приміщення від 25.05.2006 р. є нежитлове приміщення, що є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси. Отже, на правовідносини між сторонами за Договором у першу чергу розповсюджуються норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до ст..10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди. Згідно ст..19 цього ж Закону Орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Крім того, відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов. Договору. Згідно ст.525 цього ж Кодексу одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до умов Договору №201-Р оренди не житлового приміщення від 25.05.2006 р. відповідач прийняв на себе зобовязання щодо оплати орендної плати у встановленому договором розмірі, які має виконувати. Отже, позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права та охоронюваного законом інтересу, стосовно стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 01.10.2008 р. по 05.10.2008 р. у розмірі 359 грн. 75 коп.

Згідно ст..33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов договору щодо оплати орендної плати до суду не надав. За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення заборгованості по орендній платі за період з 01.10.2008 р. по 05.10.2008 р. у розмірі 359 грн. 75 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги щодо стягнення заборгованості за фактичне користування приміщенням у сумі 33 647 грн. 48 коп. то ця вимога не підлягає задоволенню, адже, позивачем по справі не обґрунтовано нормами чинного законодавства України можливість стягнення плати за фактичне користування майном.

Обґрунтовуючи цю вимогу Представництво посилається на умови Договору №201-Р оренди не житлового приміщення від 25.05.2006р., але, зазначений Договір був розірваний рішенням господарського суду Одеської області від 22 вересня 2008р. по справі № 11\93-08-2252, яке набрало законної сили. Згідно ч.5 ст.188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням ,якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Згідно ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються. Отже, зобовязання сторін за Договором №201-Р оренди не житлового приміщення від 25.05.2006р. припинилися з дати набрання рішенням господарського суду Одеської області від 22 вересня 2008р. по справі № 11\93-08-2252, а саме: з 05 10.2008р.

Послання позивача у якості обґрунтування позову на ст.785 Цивільного кодексу України у даному випадку також є безпідставним, адже, у ч.2 цієї статті мова йде про наявність у наймодавця права вимагати від наймача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а не плати за фактичне користування. Згідно ст. 230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, а заборгованість по оплаті за фактичне користування, скоріш за все можна віднести до збитків.

За таких обставин, вимоги Представництва підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради - задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (м. Одеса, вул..Артилерійська, 1, код 26302595, р\р37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) заборгованість по орендній платі у сумі 359 грн. 75 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

3.У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 23 квітня 2010р.

Суддя