Рішення № 11370168, 09.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2010 р.Справа № 17-10/12-09-305 За позовом: Приватного підприємства „Медсервіс”;

до відповідачів: 1. Ізмаїльської міської дитячої лікарні;

2. Ізмаїльської станції швидкої допомоги;

3. Ізмаїльської стоматологічної поліклініки;

4. Ізмаїльського пологового будинку;

5. Ізмаїльської міської лікарні №1;

6. Ізмаїльської міської лікарні №2;

7. Ізмаїльської міської лікарні №3;

8. Головного Управління Державного казначейства України в Одеській області;

за участю третьої особи. яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: Відділ охорони здоров’я Ізмаїльської міської ради;

про стягнення 43148,74 грн.

та за зустрічними позовами: Ізмаїльської міської дитячої лікарні;

Ізмаїльської станції швидкої допомоги;

Ізмаїльської стоматологічної поліклініки;

Ізмаїльського пологового будинку;

Ізмаїльської міської лікарні №1;

Ізмаїльської міської лікарні №2;

Ізмаїльської міської лікарні №3;

до відповідача: Приватного підприємства „Медсервіс”;

про визнання договору та актів виконаних робіт недійсними

Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: Кривцов С.А. –на підставі довіреності від 05.12.2008р.;

від відповідачів: не з’явився;

від 3-ої особи: Проценко А.П. –начальник відділу;

Кіосєва В.М. –на підставі довіреності від 21.01.10р.

СУТЬ СПОРУ: ПП „Медсервіс” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом в якому просить суд стягнути з Ізмаїльського міського відділу охорони здоров’я 43148,74 грн. та зобов’язати відділення Державного казначейства в Ізмаїльському районі перерахувати ПП „Медсервіс” вищевказані грошові кошти.

По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва, починаючи з: 10.02.20010р. по 24.02.2010р. о 12:30; з 10.03.2010р. по 24.03.2010р. о 12:40; та з 24.03.2010р. по 09.04.2010р. о 10:30.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

ПП „Медсервіс” (надалі позивач) є спеціалізованим підприємством по ремонту та технічному обслуговуванню медичного обладнання.

Позивач на протязі чотирьох років надає послуги медичним установам Ізмаїльського міського відділу охорони здоров’я по технічному обслуговуванню та ремонту медичного обладнання і рентгенівських установок.

Оскільки робота медичного обладнання носить безперебійний характер, вищевказані послуги надавалися позивачем, як по разовим замовленням керівників медичних установ, так і на підставі укладених договорів на технічне обслуговування медичного обладнання.

Так, між позивачем та Ізмаїльською міською лікарнею №1, Ізмаїльською міською лікарнею №2, Ізмаїльською міською лікарнею №3, Ізмаїльською станцією швидкої допомоги, Ізмаїльської стоматологічної поліклініки, Ізмаїльським пологовим будинком, Міською дитячою лікарнею (надалі відповідачі), укладено договір на технічне обслуговування медичної техніки від 03.01.2007р. та від 03.01.2006р.

Позивач взяті на себе зобов’язання по укладеному договору виконав у повному обсязі надав вищевказаним медичним закладам послуги по ремонту та обслуговуванню медичної техніки, в підтвердження чого позивач надав акти виконаних робіт, які підписані керівниками вищезазначених медичних закладів та відповідно скріплені печатками цих юридичних осіб.

Відповідачі в свою чергу взяті на себе зобов’язання, в частині повної та своєчасної оплати по наданим позивачем послугам виконували не належним чином, внаслідок чого рахунки, які були виставлені ПП „Медсервіс” не сплачені, у зв’язку з чим у відповідачів виникла заборгованість, у розмірі 26623,58 грн., з яких:

Ізмаїльська міська дитяча лікарня - 2183,74 грн.;

Ізмаїльська станція швидкої медичної допомоги –643,31 грн.;

Ізмаїльська стоматологічна поліклініка –3461,67 грн.

Ізмаїльський пологовий будинок –4373,72 грн.;

Ізмаїльська міська лікарня №1 –12782,16 грн.;

Ізмаїльська міська лікарня №2 –1316,14 грн.;

Ізмаїльська міська лікарня №3 –1862,89 грн.

Позивач неодноразово звертався до Ізмаїльського міського відділу охорони здоров’я з вимогою сплатити виставлені рахунки, оскільки розпорядником коштів визначено саме його на підставі рішення Ізмаїльської міської ради, який несе відповідальність за управління бюджетними коштами і відповідно проводить розрахунки в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисом видатків.

Однак, вимоги позивача залишилися не виконаними, посилаючись на ті обставини, що оскільки договори були укладені безпосередньо з юридичними особами (медичними закладами), які в свою чергу не являються розпорядниками бюджетних коштів, то відповідно відсутні правові підстави для оплати виставлених рахунків.

Внаслідок порушення протилежними сторонами умов укладених договорів, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних, які згідно приведеного розрахунку становлять 1334,03 грн., та інфляційні втрати у розмірі 6399,17 грн.

Крім того, позивач також просить суд стягнути з Ізмаїльського міського відділу охорони здоров’я штрафну санкцію за порушення зобов’язань за вищевказаними договорами, яка передбачена п. 4.7 Договорів в загальному розмірі 4395,98 грн., а також збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 4395,98 грн., які нібито зазнав позивач внаслідок неправомірних дій Ізмаїльського відділу охорони здоров’я.

Зазначені обставини спонукали ПП „Медсервіс” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№381 від 23.01.2009р.) про стягнення з Ізмаїльського міського відділу охорони здоров’я 43148,74 грн. –загальної заборгованості, з яких: 26 623,58грн. –основного боргу; 6399,17 грн. –інфляційних втрат; 1334,03 грн. –3% річних; 4395,98 грн. –штрафної санкції; 4395,98 грн. –збитків.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.01.2009р. порушено провадження у справі №10/12-09-305 за позовом ПП „Медсервіс” до Ізмаїльського міського відділу охорони здоров’я, за участю третіх осіб, які не заявляли самостійних вимог на предмет спору Ізмаїльської міської дитячої лікарні; Ізмаїльської станції швидкої допомоги; Ізмаїльської стоматологічної поліклініки; Ізмаїльського пологового будинку; Ізмаїльської міської лікарні №1; Ізмаїльської міської лікарні №2; Ізмаїльської міської лікарні №3; Відділу Державного казначейства в Ізмаїльському районі Одеської області про стягнення 43148,74 грн.

Ухвалою суду від 01.06.2009р. залучено до участі у справі в якості належних відповідачів Ізмаїльську міську дитячу лікарню; Ізмаїльську станцію швидкої допомоги; Ізмаїльську стоматологічну поліклініку; Ізмаїльський пологовий будинок; Ізмаїльську міську лікарню №1; Ізраїльську міську лікарню №2; Ізмаїльську міську лікарні №3, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідачів Відділ охорони здоров’я Ізмаїльської міської ради. Крім цього, вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі іншого відповідача Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області.

Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Смелянець Г.Є.) позов ПП „Медсервіс” залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2009р. по справі №10/12-09-305, апеляційну скаргу ПП „Медсервіс” на ухвалу господарського суду Одеської області від 01.09.2009р. про залишення позову без розгляду –задоволено, а ухвалу від 01.09.2009р. –скасовано, з передачею справи до місцевого господарського суду для подальшого розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.11.2009р. (суддя Зуєва Л.Є.) справу №10/12-09-305, прийнято до провадження та справі присвоєно №17-10/12-09-305.

Не погоджуючись з заявленими позовними вимогами, відповідачі: Ізмаїльська міська дитяча лікарня; Ізмаїльська станція швидкої допомоги; Ізмаїльська стоматологічна поліклініка; Ізмаїльський пологовий будинок; Ізмаїльська міська лікарня №1; Ізмаїльська міська лікарня №2; Ізмаїльська міська лікарня №3 звернулися до господарського суду Одеської області з зустрічними позовними заявами до ПП „Медсервіс” про визнання укладених між ними договорів на технічне обслуговування медичної техніки та актів виконаних робіт недійсними.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 27.02.22010р. вищезазначені зустрічні позовні заяви прийняті до розгляду та об’єднані разом з позовними вимогами ПП „Медсервіс”.

В обгрунтування зустрічних позовних вимог відповідачі посилаються на ті обставини, що зазначені договори укладені з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки відповідачі станом на час укладання спірних договорів не були уповноважені укладати такі договори, внаслідок того, що вони не були розпорядниками бюджетних коштів, а згідно з ЗУ „Про закупівлю товарів робіт і послуг за державні кошти” від 22.02.2000 №1490-ІІІ, який діяв на момент укладенні спірних договорів такі договори повинні були укладатися саме з розпорядником бюджетних коштів, а також, що такі договори повинні за тендерною процедурою.

Позивач, ПП „Медсервіс” надав письмові заперечення на зустрічні позовні заяви, в яких позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у відзиві та просило у задоволенні зустрічних позовних заяв відмовити.

Крім того, позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги, в останніх з яких позивач просить суд стягнути з відповідачів загальну заборгованість у розмірі 57123,92 грн., з яких: 26623,43 грн. –основного боргу; 12551,25 грн. –інфляційних втрат; 2318,18 грн. –3% річних; 7815,53 грн. – збитків у вигляді упущеної вигоди; 7815,53 грн. –штрафних санкцій

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП „Медсервіс” підлягають задоволенню частково, а в зустрічних позовах слід відмовити повністю, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.

У відповідності до п.1, п. 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 840 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Розглядом матеріалів справи встановлено, між ПП „Медсервіс” та Ізмаїльською міською дитячою лікарнею; Ізмаїльською станцією швидкої допомоги; Ізмаїльською стоматологічною поліклінікою; Ізмаїльським пологовим будинком; Ізмаїльською міською лікарнею №1; Ізмаїльською міською лікарнею №2; Ізмаїльською міською лікарнею №3, укладені договори на технічне обслуговування медичної техніки від 03.01.2007р.

На виконання умов укладених договорів позивачем надано ряд послуг по ремонту та обслуговуванню медичної техніки, що підтверджується актами виконаних робіт, рахунками-фактурами, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками сторін по договору. Матеріалами справи встановлено, що вищезазначеними медичними установами виконані позивачем ремонтні роботи прийняті без будь-яких зауважень.

Так, згідно наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт, позивач надав відповідачам послуги на загальну суму 26623,58 грн., з яких:

- Ізмаїльська міська дитяча лікарня - 2183,74 грн.;

- Ізмаїльська станція швидкої медичної допомоги –643,31 грн.;

- Ізмаїльська стоматологічна поліклініка – 3461,67 грн.

- Ізмаїльський пологовий будинок –4373,72 грн.;

- Ізмаїльська міська лікарня №1 –12782,16 грн.;

- Ізмаїльська міська лікарня №2 –1316,14 грн.;

- Ізмаїльська міська лікарня №3 –1862,89 грн.

У відповідності до п. 4.4 укладених договорів оплата вартості робіт проводиться замовниками кожного місяця, рівними долями згідно „Актів виконаних робіт по забезпеченню до використання”.

Однак, відповідачами по первісному позову надані їм згідно наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт послуги оплачені не були, в результаті чого суд дійшов висновку, що зазначеними медичними закладами порушені умови укладених договорів та вимоги діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи суд не приймає до уваги заперечення Ізмаїльської міської лікарні №1 відносно того, що договір №5 від 03.01.2007р., було укладено саме на місячний строк до 31.01.2007р., внаслідок чого сторона позбавлена можливості за два місяці до закінчення строку дії договору попередити іншу про розірвання вказаного договору, оскільки судом встановлено та також підтверджено представником ПП „Медсервіс”, що зазначений факт є технічною помилкою. Вказаний договір було укладено строком на один рік, тобто до 31.12.2007р., зазначене підтверджується також тим, що послуги надавалися позивачем саме на підставі цього договору, в продовж 2007 року, частина з яких навіть була оплачена.

Не відповідають дійсності заперечення відповідачів щодо відсутності зі сторони позивача вимог щодо оплати вартості наданих послуг, оскільки в матеріалах справи наявні листи направлені на адресу розпорядників бюджетних коштів, а саме Ізмаїльському відділу охорони здоров’я від 07.08.2007р. №2-51, від 22.08.2007р. №2-77, від 25.09.2007р. №1-75, від 27.09.2007р. №1-87, від 28.09.2007р. №1-92, від 27.11.2007р. №1-102 разом з актом звірки взаєморозрахунків, а також на адресу Ізмаїльської міської ради від 27.11.2007р. №1-103, від 11.02.2008р. №1-40, від 11.02.2008р. №1-41, від 06.03.2009р. №1-09.

Відділ охорони здоров’я Ізмаїльської міської ради в наданих запереченнях на позов ПП „Медсервіс” зазначило, що він проводив оплату рахунків за послуги надані позивачем медичним закладам в період з січня по березень 2007 року на підставі договору, укладеного з ПП „Медсервіс” від 01.01.2007р., в подальшому він проводив оплату по разовим договорам, оскільки вищевказаний договір припинив свою дію.

Однак, такі заперечення до уваги судом не можуть бути прийняті, з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявні банківські виписки по рахунку ПП „Медсервіс” з яких судом вбачається, що оплата виставлених рахунків проводилася навіть після спливу строку дії договору. З пояснень позивача вбачається, що вказані платежі здійснювалися на підставі виставлених рахунків по договорам, укладених з медичними закладами.

В обґрунтування своїх заперечень, Відділом охорони здоров’я Ізмаїльської міської ради не надано суду жодного акту виконаних робіт, а також жодного рахунку на оплату, виставленого на підставі договору укладеного з Відділом охорони здоров’я Ізмаїльської міської ради від 01.01.2007р. та від 01.06.2007р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Відділом охорони здоров’я Ізмаїльської міської ради фактично сплачувалися рахунки виставлені на підставі договорів, укладених з медичними закладами.

Стосовно договорів укладених між ПП „Медсервіс” та Відділом охорони здоров’я Ізмаїльської міської ради від 01.01.2007р. та від 01.06.2007р., суд вважає за необхідне зазначити, що вказані договори були укладені з ціллю оформлення оплати заборгованості по договорам укладених з медичними закладами, оскільки Відділом охорони здоров’я Ізмаїльської міської ради, який є розпорядником коштів вчасно не були сплачені виставлені ПП „Медсервіс” рахунки, а Державним казначейством відмовило в перерахуванні коштів, внаслідок невчасного звернення Відділу за списанням заборгованості.

Пунктом 2.1 Наказу Державного казначейства України від 09.08.2004р. №136 встановлено, що розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання за загальним фондом бюджету в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом (планом використання бюджетних коштів), за спеціальним фондом бюджету в межах відповідних фактичних надходжень до цього фонду та бюджетних асигнувань (у розрізі складових спеціального фонду відповідно до зведення показників спеціального фонду кошторису), установлених кошторисом (планом використання бюджетних коштів), виходячи з потреби в забезпеченні виконання пріоритетних заходів поточного бюджетного року та з урахуванням необхідності здійснення платежів для погашення бюджетних зобов'язань минулих періодів.

У відповідності до п. 2.2 Наказу Державного казначейства України від 09.08.2004р. №136 розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов'язання протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів ( za381-09 ) (далі - Реєстр) (додаток 1) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов'язання.

Крім того, вказані договори від 01.01.2007р. та від 01.06.2007р., не являються предметом розгляду по даній справі, внаслідок чого суд дійшов висновку, щодо відсутності потреби давати їм будь-яку правову оцінку, з точки зору дійсності та виконання їх умов.

У відповідності до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги заявлені відповідачами до ПП „Медсервіс” про визнання недійсними укладених між ними договорів на технічне обслуговування медичної техніки та складених відповідно до них актів виконаних робіт, суд дійшов висновку, що в задоволенні цих вимог слід відмовити повністю, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Пунктом 4 ст. 91 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи статутів лікувальних установ, вони являються юридичними особами, зареєстрованими в установленому порядку, являються суб’єктами господарювання і здійснюють в основному некомерційну господарську діяльність.

Згідно ст. 54 Господарського кодексу України, на суб’єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюється загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 144 ГК України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Вимогами ст. 137 ГК України встановлено, що правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Статутами лікувальних закладів чітко не визначений правовий режим майна, переданого йому для здійснення статутних задач. Більш того, відповідачі в своїх запереченнях посилаються на той факт, що згідно розпорядження Ізмаїльського міського голови від 09.07.2003р. усе майно яким користується лікувальні заклади було передане на баланс Ізмаїльського відділу охорони здоров’я.

Однак, в той же час факт використання медичного обладнання, обслуговування і ремонт якого є предметом оспорюванних договорів, саме тими ж лікувальними закладами, які укладали спірні договори, в ході розгляду був визнаний сторонами по справі та підтверджений матеріалами справи, а саме переліками медичного обладнання, яке включене в договори на комплексне обслуговування лікувальних закладів.

Крім того, статутами лікувальних закладів не встановлено будь-яких прямих заборон на укладання договорів керівниками таких закладів.

Більш того, посилання відповідачів на ті обставини, що для укладання таких договорів необхідно проведення тендеру, оскільки вартість робіт перевищує суму в 50 000 грн., є такими, що не відповідають дійсності, оскільки кожен окремий договір, укладений з кожним відповідачем по справі не перевищує суму в 50 000 грн., що підтверджується тими ж актами виконаних робіт.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 203, 215 ЦК України, суд дійшов висновку, що договори укладені між ПП „Медсервіс” та Ізмаїльською міською дитячою лікарнею; Ізмаїльською станцією швидкої допомоги; Ізмаїльською стоматологічною поліклінікою; Ізмаїльським пологовим будинком; Ізмаїльською міською лікарнею №1; Ізмаїльською міською лікарнею №2; Ізмаїльською міською лікарнею №3 не суперечать вимогам діючого законодавства, оскільки їх було укладено особами, які наділені такими правами, при укладенні спірного договору сторонами були дотриманні усі вимоги, які необхідні для дійсності правочину, всі оспорювані правочини були вчинені у формі, встановленій законом та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що підтверджується актами виконаних робіт та частковими оплатами вартості цих робіт з боку замовників, тому суд дійшов висновку, що в задоволенні зустрічних позовних вимог Ізмаїльської міської дитячої лікарні; Ізмаїльської станцією швидкої допомоги; Ізмаїльської стоматологічної поліклініки; Ізмаїльського пологового будинку; Ізмаїльської міської лікарні №1; Ізмаїльської міської лікарні №2; Ізмаїльської міської лікарні №3 про визнання договорів недійсними слід відмовити.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги по визнанню актів виконаних робіт недійсними, суд дійшов висновку, що в цій частині позову слід відмовити, з огляду на те, що договори на підставі яких складені та підписанні оскаржувані акти є дійсними, акти виконаних робіт за своєю формою та змістом відповідають умовам договорів та вимогам діючого законодавства, тому суд дійшов висновку, що правові підстави визнання їх недійсними відсутні.

Дослідивши вимоги ПП „Медсервіс” щодо стягнення з лікувальних закладів заборгованості по виконаним роботам у загальному розмірі 26623,43 грн. основної заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Статтею 193 ГК України передбачається обов'язок виконання господарських зобов'язань належним чином, а також те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, враховуючи, що станом на час розгляду справи у суді заборгованість по наданим послугам по ремонту медичного обладнання у розмірі 26623,43 грн., відповідачами не погашена, суд дійшов висновку, що відповідачі в порушення умов укладених договорів та вимог діючого законодавства умисно ухиляються від покладених на них обов’язків в частині своєчасної та повної оплати по виконаним роботам, внаслідок чого з Ізмаїльської міської лікарні №1 слід стягнути 12782,16 грн. –основного боргу; з Ізмаїльської міської лікарні №2 - 1316,14 грн. –основного боргу; з Ізмаїльської міської лікарні №3 –1862,89 грн. –основного боргу; з Станції швидкої допомоги –643,31 грн., з Ізмаїльської міської дитячої поліклініки - 2183,54 грн., з Ізмаїльської стоматологічної поліклініки –7213,38 грн. –основного боргу; з Ізмаїльського пологового будинку –4373,72 грн. –основного боргу.

Частиною 3 ст. 193 ГК України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на суму основного боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані внаслідок чого слід стягнути з: Ізмаїльської міської лікарні №1 6525,85 грн. –інфляційних втрат; 1225,62 –3% річних; з Ізмаїльської міської лікарні №2 - 568,82 грн. –інфляційних втрат; 105,42 грн. –3% річних; з Ізмаїльської міської лікарні №3 –808,34 грн. –інфляційних втрат; 147,56 грн. –3%; з Станції швидкої допомоги – 284,75 грн. –інфляційних втрат та 52,58 грн. - 3% річних; з Ізмаїльської міської дитячої поліклініки - 954,36 грн. –інфляційних втрат; 175,07 грн. – 3% річних; з Ізмаїльської стоматологічної поліклініки –1515,37 грн. –інфляційних втрат; 277,52 грн. –3% річних; з Ізмаїльського пологового будинку –1893,76грн. –інфляційних втрат; 334,41 грн. –3% річних.

Розглянувши позовні вимоги ПП „Медсервіс” стосовно стягнення з відповідачів по справі штрафу, у загальному розмірі 7815,53 грн., суд дійшов висновків, що в цій частині позову заявлені вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно зі ст.614 ЦК України особа яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

У відповідності до умов укладених договорів сторони домовилися, що у випадку невиконання „Виконувачем” договірних зобов’язань застосовуються штрафні санкції на рівні облікової ставки за кожен день прострочки.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Дослідивши умови договору та розрахунок приведений позивачем по нарахуванню штрафної санкції за порушення відповідачами умов договору, суд дійшов висновку, що зазначена в умовах договору штрафна санкція є ні що іншим, як пенею, яка розраховується за кожен день прострочки відповідачем грошового зобов’язання.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність нарахування позивачем відповідачам пені на суму боргу, суд враховуючи умови договору, вимоги ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст.232 ГК України, дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково, оскільки позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій понад шість місяців, що суперечить вимогам ст. 232 ГК України, у зв’язку з чим з відповідачів по справі слід стягнути пені за шість місяців прострочення у загальній сумі 1494,89 грн., з яких: 907,38 грн. –Ізмаїльської міської лікарні №1; 56,44 грн. –Ізмаїльської міської лікарні №2; 79,46 грн. –з Ізмаїльської міської лікарні №3; 91,84 грн. –з Ізмаїльської дитячої лікарні; 186,89 грн. –Ізмаїльського пологового будинку; 26, 65 грн. –Ізмаїльської станції швидкої та невідкладної допомоги; 146,23 грн. –з Ізмаїльської стоматологічної поліклініки.

Розглянувши позовні вимоги ПП „Медсервіс” стосовно стягнення з лікувальних закладів збитків у вигляді упущеної вигоди в загальному розмірі 7815,53 грн., суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні вказаних позовних вимог, з наступних правових підстав.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновленя свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи. –наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції притримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006р. у справі №42/266-6/492).

Між тим, позивачем в порушення вимог ст. 33 ГПК України не доведено за допомогою законодавства встановлених засобів доказування ні наявності збитків у своїй сфері, ані протиправності дій відповідачів, їх вини та причинного зв’язку між такими протиправними діями і збитками. Із змісту позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог не вбачається, що позивачем наводилися доводи щодо наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідачів, а також про вжиті ними заходи щодо одержання упущеної з вини відповідачів вигоди.

У відповідності до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимогами ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про порушення з боку Ізмаїльської міської дитячої лікарні; Ізмаїльської станції швидкої допомоги; Ізмаїльської стоматологічної поліклініки; Ізмаїльського пологового будинку; Ізмаїльської міської лікарні №1; Ізмаїльської міської лікарні №2; Ізмаїльської міської лікарні №3 умов укладених з ПП „Медсервіс” договорів на технічне обслуговування медичної техніки від 03.01.2007р., та вимог діючого законодавства, у зв’язку з чим, керуючись ст.ст. 11, 22, 80, 91, 203, 215, 525, 526, 530, 549, 599, 614, 625, 629, 837, 840 ЦК України; ст.ст. 54, 137, 144, 193, 218, 230, 232 ГК України, ст.ст 32, 33, 43 ГПК України, позовні вимоги ПП „Медсервіс” підлягають задоволенню частково, в задоволенні зустрічних позовів Ізмаїльської міської дитячої лікарні; Ізмаїльської станції швидкої допомоги; Ізмаїльської стоматологічної поліклініки; Ізмаїльської пологового будинку; Ізмаїльської міської лікарні №1; Ізмаїльської міської лікарні №2; Ізмаїльської міської лікарні №3 - відмовити.

Приймаючи до уваги ті обставини, що в результаті уточнення ПП „Медсервіс” своїх позовних вимог, позивач відмовився від вимог стосовно зобов’язання відповідача Головного Управління Державного казначейства України в Одеській області перерахувати на користь ПП „Медсервіс” грошові кошти в розмірі 43148,74 грн., суд дійшов висновку, що Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області від відповідальності слід звільнити, внаслідок відсутності заявлених до нього будь-яких позовних вимог.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по позову ПП „Медсервіс” та зустрічним позовам покласти на Ізмаїльську міську дитячу лікарню; Ізмаїльську станцію швидкої допомоги; Ізмаїльську стоматологічну поліклініку; Ізмаїльський пологовий будинок; Ізмаїльську міську лікарню №1; Ізмаїльську міську лікарню №2; Ізмаїльську міську лікарню №3, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов ПП „Медсервіс” - задовольнити частково.

2.          Стягнути з Ізмаїльської міської дитячої лікарні /65600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр-т. Суворова, 69, ідентифікаційний код 20997461/ на користь приватного підприємства „Медсервіс” /68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр-т. Суворова, 13 кв. 3, ідентифікаційний код 32783176/ 2183 грн. 54 коп. /дві тисячі сто вісімдесят три грн. 54 коп./ - основного боргу; 954 грн. 36 коп. /дев’ятсот п’ятдесят чотири грн. 36 коп./ - інфляційних втрат; 175 грн. 07 коп. /сто сімдесят п’ять грн. 07 коп./ - 3% річних; 91 грн. 84 коп. /дев’яносто одна грн. 84 коп./ - пені; 34 грн. 04 коп. /тридцять чотири грн. 04 коп./ - державного мита; 16 грн. 85 коп. /шістнадцять грн. 85 коп./ - витрат на послуги ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

3. Стягнути з Ізмаїльської станції швидкої та невідкладної медичної допомоги” /65600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Івана Франка, 10, ідентифікаційний код 05480855/ на користь приватного підприємства „Медсервіс” /68600, Одеська область, м.Ізмаїл, пр-т. Суворова, 13 кв. 3, ідентифікаційний код 32783176/ 643 грн. 31 коп. /шістсот сорок три грн. 31 коп./ - основного боргу; 284 грн. 75 коп. /двісті вісімдесят чотири грн. 75 коп./ - інфляційних втрат; 52 грн. 58 коп. /п’ятдесят дві грн. 58 коп./ - 3% річних; 26 грн. 65 коп. /двадцять шість грн. 65 коп./ - пені; 10 грн. 07 коп. /десять грн. 07 коп./ - державного мита; 16 грн. 85 коп. /шістнадцять грн. 85 коп./ - витрат на послуги ІТЗ судового процесу.

4. Стягнути з Ізмаїльської стоматологічної поліклініки /68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кірова, 7, ідентифікаційний код 01998779/ на користь приватного підприємства „Медсервіс” /68600, Одеська область, м.Ізмаїл, пр-т. Суворова, 13 кв. 3, ідентифікаційний код 32783176/ 3461 грн. 67 коп. /три тисячі чотириста шістдесят одна грн. 67 коп./ - основного боргу; 1515 грн.37 коп. /одна тисяча п’ятсот п’ятнадцять грн. 37 коп./ - інфляційних втрат; 277 грн. 52 коп. /двісті сімдесят сім грн. 52 коп./ - 3% річних; 146 грн. 23 коп. /сто сорок шість грн. 23 коп./ - пені; 54 грн. 00 коп. /п’ятдесят чотири грн. 00 коп./ - державного мита; 16 грн. 85 коп. /шістнадцять грн. 85 коп./ - витрат на послуги ІТЗ судового процесу.

5. Стягнути з Ізмаїльського міського пологового будинку /68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул.Леніна, 111, А, ідентифікаційний код 05446479/ на користь приватного підприємства „Медсервіс” /68600, Одеська область, м.Ізмаїл, пр-т. Суворова, 13 кв. 3, ідентифікаційний код 32783176/ 4373 грн. 72 коп. /чотири тисячі триста сімдесят три грн. 72 коп./ - основного боргу; 1893 грн. 76 коп. /одна тисяча вісімсот дев’яносто три грн. 76 коп./ - інфляційних втрат; 334 грн. 41 коп. /триста тридцять чотири грн. 41 коп./ - 3% річних; 186 грн. 89 коп. /сто вісімдесят шість грн. 89 коп./ - пені; 67 грн. 88 коп. /шістдесят сім грн. 88 коп./ - державного мита; 16 грн. 85 коп. /шістнадцять грн. 85 коп./ - витрат на послуги ІТЗ судового процесу.

6. Стягнути з Ізмаїльської міської лікарні №1 /68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр-т. Суворова, 68, ідентифікаційний код 26418814/ на користь приватного підприємства „Медсервіс” /68600, Одеська область, м.Ізмаїл, пр-т. Суворова, 13 кв. 3, ідентифікаційний код 32783176/ 12782 грн. 16 коп. /дванадцять тисяч сімсот вісімдесят дві грн. 16 коп./ - основного боргу; 6525 грн. 85 коп. /шість тисяч п’ятсот двадцять п’ять грн. 85 коп./ - інфляційних втрат; 1225 грн. 62 коп. /одна тисяча двісті двадцять п’ять грн. 62 коп./ - 3% річних; 907 грн. 38 коп. /дев’ятсот сім грн. 38 коп./ - пені; 214 грн. 41 коп. /двісті чотирнадцять грн. 41 коп./ - державного мита; 16 грн. 85 коп. /шістнадцять грн. 85 коп./ - витрат на послуги ІТЗ судового процесу.

7. Стягнути з Ізмаїльської міської лікарні №2 /68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Радянська, 75, ідентифікаційний код 05446516/ на користь приватного підприємства „Медсервіс” /68600, Одеська область, м.Ізмаїл, пр-т. Суворова, 13 кв. 3, ідентифікаційний код 32783176/ 1316 грн. 14 коп. /одна тисяча триста шістнадцять грн. 14 коп./ - основного боргу; 568 грн. 82 коп. /п’ятсот шістдесят вісім грн. 82 коп./ - інфляційних втрат; 105 грн. 42 коп. /сто п’ять грн. 42 коп./ - 3% річних; 56 грн. 44 коп. /п’ятдесят шість грн. 44 коп./ - пені; 20 грн. 46 коп. /двадцять грн. 46 коп./ - державного мита; 16 грн. 85 коп. /шістнадцять грн. 85 коп./ - витрат на послуги ІТЗ судового процесу

8. Стягнути з Ізмаїльської міської лікарні №3 /68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Шевченка,1, ідентифікаційний код 05446580/ на користь приватного підприємства „Медсервіс” /68600, Одеська область, м.Ізмаїл, пр-т. Суворова, 13 кв. 3, ідентифікаційний код 32783176/ 1862 грн. 89 коп. /одна тисяча вісімсот шістдесят дві грн. 89 коп./ - основного боргу; 808 грн. 34 коп. /вісімсот вісім грн. 34 коп./ - інфляційних втрат; 147 грн. 56 коп. /сто сорок шість грн. 56 коп./ - 3% річних; 79 грн. 46 коп. /сімдесят дев’ять грн. 46 коп./ - пені; 28 грн. 98 коп. /двадцять вісім грн. 98 коп./ - державного мита; 16 грн. 85 коп. /шістнадцять грн. 85 коп./ - витрат на послуги ІТЗ судового процесу.

9. В іншій частині позову ПП „Медсервіс” –відмовити.

10. Стягнути з приватного підприємства „Медсервіс” /68600, Одеська область, м.Ізмаїл, пр-т. Суворова, 13 кв. 3, ідентифікаційний код 32783176/ державного бюджету України /Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31114095700008 МФО 828011 КБК 22090200/ 54 грн. 75 коп. /п’ятдесят чотири грн. 75 коп./ - недоплаченого державного мита по заявам про збільшення позовних вимог.

11. В задоволенні зустрічних позовів: Ізмаїльської міської дитячої лікарні; Ізмаїльської станції швидкої допомоги; Ізмаїльської стоматологічної поліклініки; Ізмаїльського пологового будинку; Ізмаїльської міської лікарні №1; Ізмаїльської міської лікарні №2; Ізмаїльської міської лікарні №3 - відмовити.

12. Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області від

відповідальності звільнити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2010р.

Суддя