Ухвала суду № 1136975, 29.10.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

29.10.07 Справа № 5/682-9/113

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Марко Р.І.,

Бонк Т.Б.,

при секретарі Чаплик І.,

з участю представників:

від позивача: з”явився,

відповідача : з”явився,

третіх осіб : з»явилися,

прокурора - не з»явився,

розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Перемишлянському районі, м.Перемишляни

на рішення господарського суду Львівської області від 07.07-19.07.2005 року, суддя Данко Л.С., в справі № 5/682-9/113,

за позовом ДП „Полісинтез” АТ „Органіка”, м.Бібрка Львівської області

до відповідача державної податкової інспекції у Перемишлянському районі, м.Перемишляни

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1. Державної податкової адміністрації у Львівській області, м.Львів

2. Відділення державного казначейства у Перемишлянському районі, м.Перемишляни

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.03.2005 року №0001302320/3 та №0001312320/3,

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 07.07-19.07.2005 року задоволено позов ДП „Полісинтез” АТ „Органіка” до державної податкової інспекції у Перемишлянському районі та визнано недійсними податкові повідомленьня-рішення від 14.03.2005 року за №0001302320/3, яким позивачу зменшено заявлені до відшкодування суми ПДВ у розмірі 353580 грн. та за №0001312320/3, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 2403741 грн. Постанова суду мотивована тим, що наявними в матеріалах справи підтверджується факт дострокового погашення позивачем векселів за рахунок наявного в нього експортного (бюджетного) відшкодування з ПДВ, а тому відсутні підстави для донарахування позивачу податкового зобов»язання з цього податку та відповідно прийняття податкових повідомлень –рішень про визначення податкового зобов»язання та відповідно застосування фінансових санкцій.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що накази генерального директора ДП „Полісинтез" АТ „Органіка" „Про дострокове погашення векселів" не є належними доказами дострокового погашення векселів. Оскільки позивачем не подано доказів наявності у позивача експортного відшкодування (в поданих деклараціях з ПДВ в рядку 23 такі показники не відображались та розрахунок експортного відшкодування до податкового органу не подавався), а тому висновку суду не грунтуються на обставинах по справі та є неправильними.

Скаржник не погоджується з висновком суду про те, що факт дострокового погашення векселів підтверджується вантажно-митними деклараціями та платіжними дорученнями, оскільки в даних платіжних дорученнях не оплачено ПДВ за видані векселі, а оплачено за митні процедури, а вантажно-митна декларація не є доказом дострокового погашення векселів, оскільки погашення векселів може відбутись лише шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми експортного відшкодування. Аналогічно не може бути належним доказом погашення векселів - факт відмови в порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб ДП „Полісінтез" по факту порушення податкового законодавства, висновок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 21.12.2004р.

В судовому засіданні представник третьої особи- 1 доводи апеляційної скарги підтримав та просить рішення місцевого суду скасувати, покликаючись на відсутність надходжень з ПДВ до бюджету по векселях, що підтверджується довідкою від 01.10.2007року за №04-13/755 управління Державного казначейства у Перемишлянському районі, яке згідно порядку веде з органом митного контролю звірку по сплаті до бюджету ПДВ по веклелях.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що позивач мав у період з липня 2003р. по серпень 2004р. значні суми до відшкодування ПДВ з бюджету, зокрема, станом на 09.07.2003р. - 694335,39 грн., станом на 16.08.2004р. - 421297,89 грн., а тому відповідно мав право на залік суми експортного відшкодування відповідно до пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про податок на додану вартість", що свідчить про відсутність факту недоплати ПДВ до бюджету. Позивач також покликається на те, що усі суми, зазначені у податковому векселі, відображалися у податкових деклараціях з податку на додану вартість в рядках 6 і 19.1 у тому самому періоді, коли відбулося дострокове погашення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга податкового органу задоволенню не підлягає.

Підставою прийняття податкових повідомлень-рішень від 14.03.2005 року №0001302320/3, яким позивачу зменшено заявлених до відшкодування сум ПДВ у розмірі 353580 грн. та №0001312320/3, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 2403741 грн., у тому числі основний платіж у розмірі 1 585 958,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 817 783,00 грн. є зафіксований в акті перевірки від 13 вересня 2004 року №76/23/31373137 факт порушення позивачем п.11.5 ст.11 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), та п.п. 19, 20 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, затвердженого постановою КМУ від 01.10.1997р. №1104, а саме порушення порядку ведення податкового обліку з податку на додану вартість.

Зокрема, ДП "Полісинтез" АТ "Органіка" згідно вантажних митних декларацій здійснило ввезення (пересилання) на митну територію України товарів, де сума ПДВ становить 4252043 грн., з яких 2339296 грн. податку на додану вартість сплачено безпосередньо при перетині митного кордону митним органам, що відображено в ряд. 12.1 податкових декларацій.

На решту суму податку на додану вартість в розмірі 1912747 грн. при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України ДП «Полісинтез»АТ «Органіка»за період липень 2003 року - червень 2004 років надало органам митного контролю 58 (п'ятдесят вісім) векселів, які в подальшому безпідставно визнано позивачем погашеними за рахунок бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки наявність такого не підтверджується відповідними доказами.

Відповідно до п.11.5 ст.11 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України платники податку на додану вартість за власним бажанням можуть надавати органам митного контролю простий вексель на суму податкового зобов'язання. Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми експортного відшкодування, що в даному випадку і відбулося. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено. У наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту платника податку.

Закон України „Про податок на додану вартість" надає платнику податку можливість за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми експортного відшкодування відповідно до пункту 8.7 статті 8 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вибрано спосіб погашення векселів шляхом заліку суми експортного відшкодування відповідно до пункту 8.7 статті 8 цього Закону, про що свідчать копії наказів генерального директора ДП „Полісинтез" АТ „Органіка" „Про дострокове погашення векселів".

Судом першої інстанції правильно встановлено, що за період з липня 2003 р. по серпень 2004 р. митним органом, в порядку визначеному п.10 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, затвердженим Постановою КМУ №1104 від 01.10.1997 року, видавались податкові векселі, які є погашеними, оскільки на всіх векселях проставлено штемпель з написом - погашено.

Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті рішення про дострокове погашення векселів за рахунок бюджетного відшкодування підприємство керувалося довідками, які видавало Перемишлянське відділення Золочівської МДПІ про наявність експортного (бюджетного) відшкодування. Вказані довідки видавались податковим органом кожні 10 днів з чітко зазначеною сумою переплати по податку на додану вартість в бюджет. Вказані довідки податкового органу підтверджують можливість прийняття рішення про дострокове погашення наданих митному органу податкових векселів при ввезенні товарів на митну територію України, оскільки суми бюджетного відшкодування зазначені у довідках перевищували зобов'язання визначені у векселях. В матеріалах справи наявні копії наказів №№ 63, 64, 66 за липень 2003р., №№ 69, 71 за серпень 2003р., №№ 75, 76 за вересень 2003р., №№ 92, 97 за жовтень 2003р., №№ 100, 101 за листопад 2003р., №№ 113, 119 за грудень 2003р., №№ 11, 12, 17, 23 за березень 2003р., № 37, 40 за травень 05.05.04р., № 48 від 01.06.04р. про прийняття рішень "Про дострокове погашення векселів". Наявність інших доказів, про дострокове погашення векселів пунктом 11.5 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість" та названим вище Порядком заповнення та подання декларації, Законом не передбачено.

З вищенаведеного безпідставним є покликання скаржника на те, що накази генерального директора ДП "Полісинтез" АТ "Органіка" про дострокове погашення векселів не є належними доказами погашення вексалів, оскільки останнє не грунтується на законі та наявних в справі матеріалах.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач провів оплату за митні процедури платіжними дорученнями № 1148 від 24.12.2003р., № 2174 від 09.12.2003р., № 1093 від 08.12.2003р., № 1091 від 05.12.2003р., №2163 від 01.12.2003р., № 1063 від 25.11.2003р., № 1059 від 21.11.03р., № 1050 від 19.11.03р., № 1049 від 18.11.2003р., № 1044 від 13.11.03р., № 1005 від 30.10.03р., № 2058 від 29.10.03р., № 984 від 20.10.03р., № 978 від 15.10.03р., № 968 від 08.10.03р., № 946 від 06.10.03р., № 942 від 30.09.03р., № 928 від 25.09.03р., № 927 від 24.09.03р., № 884 від 15.09.03р., № 883 від 11.09.03р., № 873 від 09.09.03р., № 868 від 09.09.03р., № 840 від 09.09.03р., № 856 від 08.09.03р., № 852 від 04.09.03р., № 1825 від 02.09.03р., № 1805 від 27.08.03р., № 1799 від 22.08.03р., № 814 від 18.08.03р., № 813 від 15.08.03р., № 801 від 14.08.03р., № 1745 від 11.08.03р., № 1736 від 07.08.03р., № 779 від 06.08.03р., № 1713 від 30.07.03р., № 757 від 25.07.03р., № 750 від 23.07.03р., № 1675 від 21.07.03р., № 706 від 09.07.03р., № 1605 від 01.07.03р., № 1810 від 23.06.04р., № 1785 від 21.06.04р., № 1772 від 16.06.04р., № 1770 від 16.06.04р., № 1645 від 25.05.04р., № 1627 від 20.05.04р., № 1512 від 23.04.04р., № 1511 від 23.04.04р., № 1497 від 20.04.04р., № 1484 від 16.04.04р., № 1482 від 16.04.04р., № 1483 від 16.04.04р., № 1474 від 14.04.04р., № 1442 від 07.04.04р., № 1416 від 02.04.04р., № 1406 від 01.04.04р., № 1379 від 30.03.2004р.-копіїв матеріалах справи.

Сам факт поставки товарів відбувся на підставі договорів, що підтверджується, договором -дорученням № 1/31373137 від 08.01.2004 р., розрахунками податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період липень 2003 р. - червень 2004р., ( далі по тексту ПДВ), контрактом № 0І/РL/2002 від 02.04.2002 р., контрактом № 02 від 02.10.2001 р., специфікаціями до контракту № 1 та № 2 до контракту № 02 від 02.10.01р., контрактом № 01/В/2003 від 16.10.2003 р., додатком № 1 до контракту № 01/В/2003, контрактом № 01/ РL/2003 від 01.01.2003 р., специфікацією № 1 до нього, контрактом № ОЗ/РL/2003 від 22.01.2003 р., контрактом № 100 від 04.10.2003 р., специфікацією від 1 листопада 2002 р. - 2 шт., додаток № 2 до контракту № 100 та додатками до нього, контрактом № 01/2003-4 від 05.06.2003р. з додатками до нього, специфікацією якісних характеристик Т-80.

Дострокове погашення векселів, крім векселів з позначенням погашено та вищезазначеними платіжними документами, підтверджується і довідками Золочівської МДПІ (Перемишлянського відділення) про стан експортного (бюджетного) відшкодування з податку на додану вартість від 17.10.03р. № 14, від 07.10.03р. № 10, від 22.09.03р. № 9, від 11.08.03р. № 8, від 01.09.03р. № 4, № 6/457 від 21.08.03р., №3 від 32.07.03р., № 2 від 21.07.03р., № 1 від 09.07.2003р., №№1346-423/19-3, 1172/19-333/410, 1172/19-333/410, 1026/19/19-333, 11/19-369; ВМД ф. ІН-40 довідковий №20003/3/121181, простим векселем №733252791421 від 22.12.03р., ВМД ф. ІН-40 довідковий №20003/3/121217, простим векселем № 733252791422 від 22.12.03р, ВМД ф. ІН-40 довідковий № 20003/3/104375, простим векселем № 733252791424 від 05.03.2004р., ВМД ф. ІН-40 довідковий №20003/3/104286, простим векселем №733252791426 від 15.03.2004р, ВМД ф. ІН-40 довідковий № 20003/3/104987, простим векселем № 733252791425 від 15.03.2004р. , ВМД ф. ІН-40 довідковий №20003/3/106528, простим векселем №733252791430 від 22.03.2004р., ВМД ф. ІН-40 довідковий № 20003/3/105656, простим векселем № 733252791429 від 23.03.2004р., ВМД ф. ІН-40 довідковий №20003/3/105842, простим векселем №733252791428 від 25.03.2004р., ВМД ф. ІН-40 довідковий №20003/3/106402, простим векселем № 733252791431 від 01.04.2004р., ВМД ф. ІН-40 довідковий №20003/3/106512, простим векселем № 733252791427 від 02.04.2004р., ВМД ф. ІН-40 довідковий № 20003/3/106654, простим векселем № 733252791435 від 05.04.2004р., ВМД ф. ІН-40 довідковий № 20003/3/106752, простим векселем № 733252791432 від 06.04.2004р., ВМД ф. ІН-40 довідковий № 20003/3/106897, простим векселем № 733252791436 від 07.04.2004р., ВМД ф. ІН-40 довідковий №20003/3/101000, простим векселем № 733252791438 від 08.04.2004р., ВМД ф. ІН-40 довідковий № 20003/3/107075, простим векселем № 733252791437 від 08.04.2004р., ВМД ф. ІН-40 довідковий №20003/3/108920, простим векселем №733252791439 від 06.05.2004р., ВМД ф. Ін-40 довідковий № 20003/3/109190, простим векселем № 733252791440 від 11.05.04р., ВМД ф. ІН-40 довідковий № 20003/3/109480, простим векселем № 733252791648 від 13.05.2004р., ВМД ф. Ін-40 довідковий № 20003/3/109481, простим векселем № 733252791647 від 13.05.04р., ВМД ф.ІН-40 довідковий №20003/3/010088, простим векселем № 733252791639 від 20.05.2004р., ВМД ф. Ін-40 довідковий № 20003/3/011420, простим векселем № 733252791645 від 24.05.04р., ВМД ф. ІН-40 довідковий № 20003/3/011667, простим векселем № 733252791644 від 07.06.2004р., ВМД ф. Ін-40 довідковий № 20003/3/0111311, простим векселем № 733252791643 від 08.06.04р., ВМД ф. ІН-40 довідковий №20003/3/012047, простим векселем № 733252791642 від 10.06.2004р..

В матеріалах кримінальної справи знаходиться висновок №3422 спеціаліста - економіста Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз від 21.12.2004 р. Даний висновок проводився на підставі листа начальника МГВПМ Буської МДПІ від 05.10.2004 р. № 1912/26-7. Відповідно до поданих на дослідження спеціалісту документів, а саме - довідок Золочівської МДПІ про стан експертного (бюджетного) відшкодування з ПДВ, наказів по ДП "Полісинтез" АТ "Органіка", журналу обліку податкових векселів, простих векселів, податкових декларацій з податку на додану вартість, експертом зроблено висновок про те, що не підтверджується висновок ревізорів Золочівської МДПІ щодо відсутності документальних даних про факти дострокового погашення податкових векселів ДП "Полісинтез" АТ "Органіка". Даний висновок спеціаліста узгоджується з іншими вищенаведеними доказами по справі, а тому приймається судом до уваги як належний доказ по справі.

З наведеного висновок податкового органу про відсутність дострокового погашення позивачем спірних векселів є необгрунтованим та не відповідає встановленим обставинам по справі, а тому місцевим судом підставно визнано недійсним податкові повідомлення-рішення від 14.03.2005 року №0001302320/3 та №0001312320/3.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

ухвалив:

рішення господарського суду Львівської області від 07.07-19.07.2005 року в справі за номером 5/682-9/113 залишити без змін, а апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Перемишлянському районі –без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: С.М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко