Ухвала суду № 11369556, 09.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

"09" квітня 2010 р. Справа № 32/7-10-1076

За заявою кредитора: Управління Пенсійного фонду України в м.Білгород-Дністровський;

до боржника: Приватного підприємства „Рекламотехніка” (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 77; код ЄДРПОУ 30618531)

про визнання банкрутом

                              Суддя Грабован Л.І.

Представники сторін:

від кредитора: Каруца О.Р. за довіреністю №895-01 від 02.02.2010р.

від боржника: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом

Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про визнання банкрутом відсутнього боржника Приватного підприємства „Рекламотехніка” у відповідності зі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки останній неспроможний виконати зобов’язання по сплаті податкового боргу у сумі 3083,99 грн., не знаходиться за юридичною адресою та не надає податкову звітність до органів ДПІ.

Ухвалою суду від 11.03.2010р. порушено провадження у справі №32/7-10-1076 про визнання банкрутом Приватного підприємства „Рекламотехніка” у порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора, суд встановив, наступне:

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ч. 1 статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежного від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Таким чином, під час розгляду справи про визнання відсутнього боржника банкрутом із застосуванням положень статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" об’єктом доказування є визначення місцезнаходження боржника - юридичної особи, факт відсутності керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням, неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Абзац шостий статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" створюється Єдиний державний реєстр з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Єдиний державний реєстр - містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, тощо (стаття 17 цього Закону).

Довідку або Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців заявником суду не надано.

Акт спільної перевірки управління ПФУ в м. Білгород-Дністровський та податкової міліції ДПІ в Одеській області від 02.10.2006р. та Акту спільної перевірки управління ПФУ в м. Білгород-Дністровський та податкової міліції Б-Дністровської ОДПІ від 03.12.2009р. не можуть вважатись належними доказами відсутності Приватного підприємства „Рекламотехніка” за місцезнаходженням, оскільки частиною 2 статті 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 22.05.2007р. по справі № 32-21/19-06-518 та у ч.ч. 104, 105 постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009р.

Крім того, до господарського суду надійшло повідомлення про отримання поштового відправлення (ухвали суду від 11.03.2010р.), на якому міститься особистий підпис директора ПП „Рекламотехніка”. Також боржником направлено до суду відзив на заяву про порушення справи, де зазначається, що ПП „Рекламотехніка заперечує проти застосування до нього спрощеної процедури банкрутства за ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки боржник знаходиться за юридичною адресою, отримує кореспонденцію, у точу числі й вимоги кредитора про сплату боргу (копії повідомлень про отримання вимог кредитора про сплату боргу та рішень про застосування фінансових санкцій містяться у матеріалах справи).

Статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що заявник може звернутись до суду із заявою про порушення страви про банкрутство у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій.

У листі Білгород-Дністровської ОДПІ №10173/15-01 від 07.08.2009р. вказано, що Приватне підприємство „Рекламотехніка” не звітує, останню декларацію з податку на прибуток надано 12.02.2008р. Оскільки, у листі податкового органу не міститься інформація щодо звітування боржником по інших податкам, крім податку на прибуток, а також те, що з часу надання відомостей минуло сім місяців, господарський суд не приймає вказаний лист Білгород-Дністровської ОДПІ як належний доказ того, що боржник не займається підприємницькою діяльністю та не звітує до податкового органу на час надходження до суду заяви про порушення справи.

Також, при застосуванні судом ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заявник має можливість довести припинення господарської діяльності боржника на підставі сукупності доказів, якими можуть бути податкові декларації, витяги з банківських рахунків про відсутність обороту коштів та інші фактичні данні.

Проте, заявником ніяких інших доказів припинення господарської діяльності Приватним підприємством „Рекламотехніка” суду не надавалось.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявником не підтверджено наявності підстав для звернення до суду про визнання банкрутом Приватного підприємства „Рекламотехніка” із застосуванням спеціальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме статті 52 Закону.

Даної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 09.04.2008р. по справі №21/215-07-7117 та Верховний суд України у постанові від 15.03.2005р. по справі №20-8/035.

Враховуючи відсутність доказів звернення Управління Пенсійного фонду України в м.Білгород-Дністровський до суду із позовом про стягнення заборгованості з Приватного підприємства „Рекламотехніка”, господарський суд повідомляє, що управління не позбавлене можливості реалізувати своє право на звернення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі припиняється у випадку, якщо спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Заявник звільнений від сплати державного мита згідно законодавства.

Керуючись ч.7 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.68, п.1 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                              У Х В А Л И В:

1.          Провадження у справі №32/7-10-1076 про визнання банкрутом Приватного підприємства „Рекламотехніка” (код ЄДРПОУ 30618531) припинити.

2.          Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів та скасувати заходи до забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою суду від 11.03.2010р.

Копію ухвали надіслати: кредитору, боржнику, державному органу з питань банкрутства, ДПІ у м. Білгород-Дністровському, державному реєстратору Білгород-Дністровської міської ради, ВДВС у Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Суддя