Ухвала суду № 113689665, 20.09.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.09.2023 Справа №914/2626/23

За заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти», м. Львівпро:забезпечення позовуу справі:№914/2626/23за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти», м. Львівдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти-Львів», м. Львівза участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Траст Груп», м. Львів ОСОБА_1 , Львівська обл., с. Зашків Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум Фактор», м. Київпро:витребування майна Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.Представники учасників справи:від позивача:Рудницький Ю.І. - адвокат;від відповідача:Максимишин І.Б. - адвокатка;від третіх осіб:не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВ «Львівморепродукти» до ТОВ «Львівморепродукти-Львів» про витребування майна.

Ухвалою від 01.09.2023 суд залишив позовну заяву без руху та встановив заявнику строк для усунення недоліків позову.

Також, ухвалою від 01.09.2023 суд повернув ТОВ «Львівморепродукти» заяву про забезпечення позову.

До суду від ТОВ «Львівморепродукти» повторно надійшла заява про забезпечення позову (вх. №3576/23 від 11.09.2023).

Ухвалою від 12.09.2023 розгляд заяви про забезпечення позову призначено на 14.09.2023.

14.09.2023 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.09.2023.

У подальшому, на адресу суду надійшла заява позивача (вх. №22669/23 від 19.09.2023), якою усунуто недоліки позову, визначені ухвалою від 01.09.2023.

У судове засідання 20.09.2023 з розгляду заяви про забезпечення позову представник позивача з`явився, направив на електронну пошту суду додаткові пояснення щодо поданої заяви (вх. №22741/23 від 19.09.2023). Під час розгляду заяви просив задовольнити її у повному обсязі.

Представниця відповідача у судове засідання 20.09.2023 з розгляду заяви про забезпечення позову з`явилася, просила відмовити у задоволенні відповідної заяви.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, судом з`ясовано, що у заяві про забезпечення позову позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на майно, а саме на: будівлі та споруди майнового комплексу, загальною площею 3`705,8 кв.м., нежитлові приміщення загальною площею 494,1 кв.м. та нежитлові приміщення загальною площею 297,5 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Опришківська, 5;

- заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо обтяження та зміни власника майна, а саме: будівель та споруд майнового комплексу, загальною площею 3`705,8 кв.м., нежитлових приміщень загальною площею 494,1 кв.м. та нежитлових приміщень загальною площею 297,5 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Опришківська, 5, в Реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ «Львівморепродукти» посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав товариства. Заявник вказує, що належне йому майно, про витребування якого він просить, вже двічі змінювало власника. Відтак, задля уникнення ситуації, коли під час розгляду спору це майно буде відчужене третій особі, що поставить під загрозу захист майнових прав позивача, потрібно вжити заходів забезпечення позову.

У запереченнях вх. №22324/23 від 14.09.2023 відповідач просить відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, з огляду на те, що ТОВ «Львівморепродукти» неодноразово зверталося до суду із різними позовами, які стосувались спірного у справі №914/2626/23 майна. Однак, судовими рішенням по справах №914/777/17, №463/3577/17, №463/1204/19 його позовні вимоги відхилялись та, зокрема було встановлено, що товариство подає необґрунтовані позови з метою ухиляння від виконання кредитних зобов`язань, які не визнані такими, що припинені.

Після набрання законної сили рішеннями у справі №463/3577/17, №463/1204/19, ОСОБА_1 передано до статного фонду ТОВ «Львівморепродукти-Львів» спірне майно, яке належало йому на праві власності, ОСОБА_1 є учасником останнього і товариство жодних дій на відчуження вказаного нерухомого майна не вчиняло. Відтак доводи позивача про те, що забезпечення позову є необхідним адже майно, про витребування якого він просить, вже двічі змінювало власника, є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються відповідними судовими рішеннями.

Заслухавши пояснення і заперечення сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, з огляду на таке.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Пунктами 1, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи №914/2626/23 вбачається, що предметом позову у ній є матеріально-правова вимога майнового характеру про витребування у ТОВ «Львівморепродукти-Львів» майна, а саме будівель та споруд майнового комплексу, загальною площею 3`705,8 кв.м., нежитлових приміщень загальною площею 494,1 кв.м. та нежитлових приміщень загальною площею 297,5 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що спірне майно було передане ним в іпотеку на забезпечення виконання кредитних зобов`язань, які в подальшому були ним виконані належним чином. Відтак, договір іпотеки, предметом якого було спірне майно, припинився, а ТОВ «Фінанс Траст Груп» та, в подальшому, ТОВ «Оптимум фактор» не могли відступити права вимоги за ним на користь ОСОБА_1 . У свою чергу, ОСОБА_1 не міг передати спірне майно у статутний капітал ТОВ «Львівморепродукти-Львів». Зважаючи на це, він переконаний, що спірне майно вибуло із його володіння незаконно.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що для забезпечення позову у даній справі позивачу необхідно довести, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Разом з цим, будь-яких доказів на підтвердження відповідної загрози невиконання чи утруднення виконання ним до суду подано не було. Заявником також не вказано обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог.

Доводи ТОВ «Львівморепродукти» про те, що забезпечення позову є необхідним адже майно, про витребування якого воно просить, вже двічі змінювало власника, є безпідставними, оскільки ним не надано доказів того, що відповідач вчиняє будь-які дії щодо розпорядження спірним майном або має намір їх здійснити. Відповідні доводи ґрунтуються на припущеннях позивача та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду заяви про забезпечення позову.

Як уже зазначалось вище, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Додатковим підтвердженням безпідставності доводів позивача є те, що з часу внесення ОСОБА_1 до статутного капіталу відповідача спірного майна, а саме у березні 2023 року, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру №346406854 від 13.09.2023, ТОВ «Львівморепродукти-Львів» не вчиняло жодних дій спрямованих на розпорядження таким майном.

Крім цього, суд враховує, що позивач неодноразово звертався до суду із позовами, які стосуються як спірного майна у даній справі, так і інших обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Так, у межах справи №463/3577/17 розглядалися позовні вимоги ТОВ «Львівморепродукти» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення, які є предметом спору у цій справі, про визнання недійсним договору іпотеки №1912 від 23.06.2017, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про скасування запису про іпотеку і запису про обтяження; про визнання недійсним договору іпотеки №1910 від 23.06.2017, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , скасування запису про іпотеку і запису про обтяження; про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки №010/6.2.1.4.0/11577/1 від 11.11.2011, укладеного 25.04.2017 між ТОВ «Оптимум Фактор» та ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що підстави заявлених позовних вимог у справі №463/3577/17 нерозривно пов`язані із підставами позову у справі №914/2626/23 та є частково ідентичними із ними, зокрема в частині посилань ТОВ «Львівморепродукти» на те, що ТОВ «Фінанс Траст Груп» та, в подальшому, ТОВ «Оптимум фактор» не могли відступити права вимоги за договором іпотеки, предметом якого виступає спірне майно, на користь ОСОБА_1 , який після завершення розгляду справи 463/3577/17 передав таке майно у статутний капітал відповідача.

Судом з`ясовано, що за результатами оцінки обґрунтованості вказаних вище доводів ТОВ «Львівморепродукти» у справі №463/3577/17, суди дійшли висновку про їх безпідставність та у зв`язку із цим відмовили у задоволенні позовних вимог ТОВ «Львівморепродукти».

Відповідно до ч. 6, 8 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Враховуючи все викладене вище, суд доходить висновку, що заявником не доведено правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не наведено обставин того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відтак, в задоволенні відповідної заяви слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти» про забезпечення позову у справі №914/2626/23- відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.09.2023.

Суддя Крупник Р.В.