Рішення № 11365414, 12.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2010 р.Справа № 10/2-10-131 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вассма»

до відповідача Приватного підприємства «Атлант-Ю»

про стягнення 58765,91грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Суть спору: ТОВ «Торговий Дім «Вассма»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПП «Атлант-Ю»58765,91 грн., з яких, 58004,37 грн. основний борг за товар, що поставлений позивачем за видатковими накладними №78/0000045 від 07.08.2008р., №78/0000112 від 27.10.2008р., №78/0000113 та одержаний відповідачем за довіреностями на одержання ТМЦ серії ЯЛЦ №694617 від 30.07.2008р. та серії ЯЛЦ №694618 від 27.10.2008р.; 123,50 грн. 3% річних, що нараховані відповідачу з 03.12.2009р. по 28.12.2009р. та 638,04 грн. індекс інфляції, що нарахований відповідачу за листопад 2009 року за порушення строків оплати поставленого позивачем товару. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати по сплаті державного мита, витрати на ІТЗ судового процесу, та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000 грн. При цьому вартість витрат на послуги адвоката в сумі 5000 грн. включена позивачем в ціну позову і з цієї ціни позову 63765,91 грн. позивачем сплачено державне мито в сумі 685 грн.

Під час розгляду справи на виконання вимог суду позивач здійснив нарахування індексу інфляції за грудень 2009 року, про що надав до суду відповідний розрахунок від 16.02.2010р. за вх.№3796, згідно з яким, розмір нарахованих відповідачу інфляційних становить 522,03 грн.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

Ухвалою за підписом в.о. голови суду від 19.02.2010р. строк розгляду справи продовжений до 31.03.2010р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

За період з 07.08.2008р. по 27.10.2008р. включно позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 58004,37 грн., що підтверджується видатковими накладними №78/0000045 від 07.08.2008р. на суму 19403,17 грн., №78/0000112 від 27.10.2008р. на суму 23280 грн., №78/0000113 від 27.10.2008р. на суму 15321,20 грн. та довіреностями відповідача на одержання ТМЦ серії ЯЛЦ №694617 від 30.07.2008р. та серії ЯЛЦ №694618 від 27.10.2008р.

В свою чергу відповідач поставлений позивачем товар не оплатив, а тому 21.11.2009р. позивач звернувся до відповідача з вимогою за вих.№285-2/11, в якій просив відповідача сплатити борг за поставлений товар в сумі 58004,37 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання вимоги. Вказану вимогу відповідач одержав 25.11.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №01600726, але борг позивачу не сплатив, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 58004,37 грн., позивач також простить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 123,50 грн. та індекс інфляції в сумі 638,04 грн. Під час розгляду справи позивач здійснив нарахування індексу інфляції за грудень 2009 року, про що надав до суду відповідний розрахунок, згідно з яким, розмір нарахованого відповідачу індексу інфляції становить 522,03 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. У ч.1 ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», який в силу вимог ч.2 ст.4 ЦК України є актом цивільного законодавства, всі юридичні особи зобовязані вести бухгалтерський облік та фінансову звітність згідно з законодавством, а у ч.1 ст.9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що наявні у матеріалах справи видаткові накладні, згідно з якими, позивачем здійснено поставку товару відповідачу на суму 58004,37 грн. та довіреності відповідача на одержання товарно-матеріальних цінностей, згідно з якими, відповідачем одержано поставлений позивачем товар, фіксують факт здійснення господарських операцій щодо поставки товару позивачем відповідачу, а дії сторін щодо приймання передачі цього товару на підставі вказаних документів є такими конклюдентними діями сторін, які свідчать про виникнення між ними зобовязання, зокрема, зобовязання позивача щодо поставки товару відповідачу та зобовязання відповідача щодо розрахунку за поставлений позивачем товар.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Водночас вимогами ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, вимогу позивача про сплату боргу в сумі 58004,37 грн. відповідач одержав 25.11.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №01600726, а відтак, оплатити поставлений позивачем товар відповідач зобовязаний 01.12.2009р.

Згідно з вимогами ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Проте, відповідач у встановлений строк поставлений позивачем товар не оплатив і жодних заперечень щодо кількості, якості і вартості поставленого позивачем товару до суду не надав, як і не надав доказів, що спростовують поставку цього товару позивачем та спростовують наявність боргу відповідача в сумі 58004,37 грн.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 58004,37 грн., а отже, і їх задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем з 03.12.2009р. по 28.12.2009р., та згідно з яким, розмір нарахованих відповідачу 3% річних становить 123,50 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства України та наявними у справі документам. Водночас судом встановлено, що позивач неправильно нарахував відповідачу індекс інфляції за листопад 2009 року, а тому зобовязав позивача обґрунтувати правові підстави цього нарахування. На вимогу суду позивачем здійснено нарахування індексу інфляції за грудень 2009 року, про що до суду наданий відповідну заяву із розрахунком, згідно з яким, розмір індексу інфляції становить 522,03 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача індексу інфляції задовольняються господарським судом частково в сумі 522,03 грн.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита, по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також по сплаті витрат на оплату послуг адвоката покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому витрати позивача по сплаті державного мита покладаються на відповідача у справі із врахуванням ціни позову 58765,91 грн., за виключенням вартості витрат на послуги адвоката в сумі 5000 грн., які помилково включені позивачем в ціну позову і з цієї ціни позову сплачено державне мито в сумі 685 грн.

Водночас витрати позивача на оплату послуг адвоката покладаються на відповідача у справі з огляду на наявний у справі договір про надання правової допомоги №01/12-ДПГ, який 16.12.2009р. укладений між позивачем (замовник) і ТОВ «Незалежна юридична компанія»(виконавець), та згідно з яким, для виконання передбачених у даному договорі зобовязань та користування всіма наданими відповідно до договору правами, виконавець призначає свого працівника адвоката ОСОБА_1., повноваження якого підтверджуються Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю гр. ОСОБА_1. №3280 від 24.04.2008р., Наказом ТОВ «Незалежна юридична компанія»від 08.01.2008р. №5 «По особовому складу», згідно з яким, ОСОБА_1. з 08.01.2008р. прийнятий на посаду заступника генерального директора директора департаменту корпоративного права за сумісництвом; платіжне доручення №4678 від 16.12.2009р., згідно з яким, позивач перерахував ТОВ «Незалежна юридична компанія»за надання правової допомоги 5000 грн.; акти прийому-передачі документів (матеріалів) від 16.12.2009р.; здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 28.12.2009р., а також вимоги ч.2 ст.4 Закону України «Про адвокатуру», якою передбачено, що адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вассма»задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Атлант-Ю» (68130, Одеська область, Татарбунарський район, с. Білолісся, вул. Жовтневої революції, 17, код ЄДРПОУ 33827296, п/р 2600359835 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль»у місті Києві, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вассма»(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12Б, кв.67, код ЄДРПОУ 33937992, п/р 26002010031008 в ВАТ «Укрексімбанк»у м. Києві, МФО 322313) основний борг в сумі 58004 (пятдесят вісім тисяч чотири) грн. 37 коп., 3% річних в сумі 123 (сто двадцять три) грн. 50 коп., індекс інфляції в сумі 522 (пятсот двадцять дві) грн. 03 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 581 (пятсот вісімдесят одна) грн. 77 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 233 (двісті тридцять три) грн. 64 коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 4950 (чотири тисячі девятсот пятдесят) грн.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 12 березня 2010р.

Суддя