Рішення № 11364602, 02.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2010 р.Справа № 19-31/102-08-4292 за позовом: Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

до відповідачів:

1)          державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство”

2)          товариства з обмеженою відповідальністю „Альфабудінвест”

про визнання договору позички недійсним та зобов’язання вчинити певні дії

Колегія суддів у складі:

Головуючого судді Н.Д.Петренко

Судді Н.О. Горячук

Судді Л.В. Степанової

За участю представників:

від прокуратури: Бобрик А.В., ст. помічник Чорноморського транспортного прокурора Одеської області, посвідчення № 206

від позивача: не з’явився, хоча про дату, час та місце засідання суду повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 641335 від 19 лютого 2010 року (т.2, а.с. 110)

від відповідачів:

1)          державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” –Притченко А.О. (присутній),

2)          товариства з обмеженою відповідальністю „Альфабудінвест” –не з’явився, хоча про дату, час та місце засідання суду повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 641334 від 19 лютого 2010 року (т.2, а.с. 111).

          СУТЬ СПОРУ: Чорноморський транспортний прокурор (прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області з позовом до державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (ДСК „ЧМП”) та товариства з обмеженою відповідальністю „Альфабудінвест” (ТОВ „Альфабудінвест”) про визнання недійсним договору позички № ОД-2098 від 1 лютого 2008 року, укладеного між ДСК „ЧМП” та ТОВ „Альфабудінвест” та зобов’язання ТОВ „Альфабудінвест” звільнити та повернути ДСК „ЧМП” нежитлові приміщення загальною площею 1173,20 кв.м. у буд. 3 по вул. Приморській у м. Одесі.

          Справа № 31-102-08-4292 була прийнята до провадження суддею господарського суду Лєсогоровим В.М.

          Ухвалою господарського суду 16 червня 2009 року позовні вимоги у справі № 31/102-08-4292 залишені без розгляду.

          Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21 липня 2009 року у справі № 31/102-08-4292 скасовано ухвалу господарського суду Одеської області від 16 червня 2009 року та направлено справу для розгляду до господарського суду Одеської області.

          5 серпня 2009 року справу передано на розгляд судді Петренко Н.Д., присвоєно справі № 19-31/102-08-4292.

          ДСК „ЧМП” проти позову заперечувало з підстав, викладених у відзиві (т.2, а.с. 43-45).

          Ухвалою суду від 3 листопада 2009 року справу № 19-31/102-08-4292 передано на колегіальний розгляд у складі колегії суддів Петренко Н.Д. (головуючий), Горячук Н.О., Степанової Л.В.

          21 грудня 2009 року прокурор уточнив заявлені вимоги (вх. № 32971, т.2, а.с. 91-92). Просив визнати недійсним договір позички № Од-2098 від 1 лютого 2008 року, укладений між ДСК „ЧМП” та ТОВ „Альфабудінвест”.

          23 грудня 2009 року колегією суддів задоволено погоджене клопотання сторін про подовження строку розгляду по справі № 19-31/102-08-4292 до 2 березня 2010 року, про що винесено ухвалу.

          Прокурор уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

          Оскільки відповідачі у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 641335 від 19 лютого 2010 року (т.2, а.с. 110, ДСК „ЧМП”) та № 641334 від 19 лютого 2010 року (т.2, а.с. 111, ТОВ „Альфабудінвест”) у судове засідання не з’явилися, про поважність причин відсутності не суд повідомили, ТОВ „Альфабудінвест” правом на надання відзиву на позов в порядку ст. 59 ГПК України не скористалося, справа розглядалась за наявним в ній матеріалам на підставі ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

          1 лютого 2008 року між ДСК „ЧМП” (позикодавець) та ТОВ „Альфабудінвест” (користувач) уклали договір позички № ОД-2098, згідно умов якого позикодавець передав, а користувач прийняв у тимчасове платне користування нежитлові приміщення (майно) загальною площею 1173,20 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Приморська, 3.

Підтвердженням вступу ТОВ „Альфабудінвест” в термінове платне користування майном є акт прийому-передачі від 1 лютого 2008 року у матеріалах справи, який підписаний повноважними особами та завірений печатками товариств.

Передане у позичку майно знаходилось на балансі ДСК „ЧМП” з 1956 року.

Умовами договору сторони погодили умови щодо складу і вартості об’єкту договору (п. 1.1.), щомісячної плати за користування майном з урахуванням індексації (п. 3.1., додаток 12.2.), порядок використання амортизаційних відрахувань (п. 4.1.), відновлення майна та умови його повернення (п. 10.3.), порядок здійснення позичкодавцем контролю за станом об’єкта позички (п. 7.2.1.), обов’язки щодо страхування користувачем нерухомого майна та збереження пожежної безпеки (п. 6.1.4., 6.1.9.) тощо.

Строк дії договору з 1 лютого 2008 року по 31 грудня 2008 року з автоматичним подовженням у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного договору протягом одного місяця.

У заявленому позові прокурор вказує, що фактично, між сторонами укладений договір оренди державного нерухомого майно, який не відповідає вимогам Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, що є підставою для визнання такої угоди недійсною з посиланням на ст.ст. 203, 207, 215, 235, 827 ЦК України, ст. 207 ГК України.

Згідно статуту ДСК „ЧМП” є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній формі власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту України. Майно компанії є державною власністю і належить їй на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, компанія володіє, користується та розпоряджується зазначеним майном, закріпленим за нею, за погодженням з органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, статуту та нормативно-правовим актам органу управління.

Положеннями ст. 827 ЦК України встановлено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Зважаючи, що основною кваліфікуючою ознакою договору позички є його безоплатність, встановлення у спірному договорі платності користування стало підставою для звернення прокурора з заявленим позовом. Посилаючись на положення ст. 235 ЦК України прокурор вважає договір позички удаваним, вчиненим сторонами для приховування іншого правочину –договору оренди державного майна, який сторони насправді вчинили в порушення положень ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 287 ГК України.

Сукупний аналіз матеріалів справи та положень діючого законодавства дає підстави для задоволення уточнених позовних вимог прокурора, виходячи з наступного:

- за змістом статті 827 Цивільного кодексу України однією з істотних умов договору позички є його безоплатність. Якщо ця умова прямо не визначена у договорі, але випливає з суті правовідносин між сторонами, користування майном може бути визнане і таким, що фактично ґрунтується на договорі найму (оренди).

Згідно положень ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

З матеріалів справи вбачається, що у договорі позички № ОД-2098 його сторони за користуванням предмету позички –будівель, які є державною власністю та знаходяться на балансі першого відповідача, встановили помісячну плату у розмірі 20776,22 грн. з подальшим коригуванням в залежності від інфляції (пункт 3.4 договору). Правовідносини щодо оренди державного майна регулюються нормами Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, що встановлюють порядок укладення такого договору та відповідний розподіл орендних платежів (ст.ст.9, 19 Закону).

Аналіз договірних правовідносин сторін дозволяє дійти висновку, що фактично за умовами договору позички ДСК „ЧМП” передавало ТОВ „Альфабудінвест” нерухоме майно у користування на певний строк та між сторонами існували орендні правовідносини щодо нерухомого майна, яке перебуває у державній власності.

Згідно ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Так, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення –щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Статтею 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що підприємства можуть бути орендодавцями –щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не

перевищує 200 кв. м на одне підприємство, у зв’язку з чим ЧМП не мала права на укладання договорів оренди державного нерухомого майна площа, яких перевищує 200 кв. м. без узгодження з Фондом державного майна України та ці дії ЧМП суперечить чинному законодавству України.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину (договору) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Оскільки, матеріали справи не містять доказів дотримання сторонами положень спеціального закону „Про оренду державного та комунального майна” при укладенні спірного договору позички, вказаний договір підлягає визнанню недійсним, так як є удаваними правочинами та вчиненими для приховання іншого правочину, що суперечать вимогам закону.

Згідно п. 1. статті 207 ГК України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Викладене дозволяє дійти висновку про обґрунтованість уточнених позовних вимог, які підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на відповідачів у рівних частках.

Керуючись ст. ст. 44, 49; 82-85 ГПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним договір позички № ОД-2098 від 1 лютого 2008 року, укладений між державною судноплавною компанією „Чорноморське морське пароплавство” та товариством з обмеженою відповідальністю „Альфабудінвест” щодо передачі у позичку нежитлових приміщень загальною площею 1173,20 кв.м. за адресою вул. Приморська, буд. 3 у м. Одесі.

3. Стягнути з державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, п/р 26002660569042 в Одеському обл. ФАКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк”, МФО 328016, код ЄДРПОУ 328016) на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 - держмито в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп.

4. Стягнути з державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, п/р 26002660569042 в Одеському обл. ФАКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк”, МФО 328016, код ЄДРПОУ 328016) на користь Державного бюджету України на п/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050000 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 00 коп.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Альфабудінвест” (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 5, кв. 21, код ЄДРПОУ 33658954, п/р 26004251641 в ВАТ „МТБ” в м . Одесі, МФО 328168) на користь Державного бюджету України на п/р

31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 - держмито в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Альфабудінвест” (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 5, кв. 21, код ЄДРПОУ 33658954, п/р 26004251641 в ВАТ „МТБ” в м. Одесі, МФО 328168) на користь Державного бюджету України на п/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050000 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 00 коп.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 9 березня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Головуючий суддя

Суддя Н.О. Горячук

Суддя Л.В. Степанова