Рішення № 11364588, 10.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2010 р.Справа № 9/22-10-368 За позовом: Комунального підприємства "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ міста Одеси";

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;

про стягнення 9718,94грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Зубачова Ю.В. (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_2 (директор); ОСОБА_1 (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 22.01.2010 р. за вх. № 477 комунальне підприємство "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ міста Одеси" (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі Відповідач) в сумі 9718,94грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач позовні вимоги визнає.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси»створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. за № 101 -V, шляхом злиття КП «Одесатеплоенерго»та КП «Одестеплокомуненерго».

Згідно п. 2.1.1. Статуту підприємства, метою його створення є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією.

Взаємовідносини між постачальниками та споживачами теплової енергії регулюються 275-277 ГК України, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими новою КМУ № 1198 від 03.10.07 р. Законом України Про житлово-комунальні послуги" № 1875 - IV від 24.06.04 р., Законом України ,,Про теплопостачання" від 02.06.05 р.

Між КП „Теплопостачання міста Одеси" і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір № 3221 від 01.11.2006 року на постачання теплової енергії на обєкт споживача, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлення яких, відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування», є компетенцією виконавчого комітету Одеської міської ради.

Відповідно до п. 23 «Правил користування тепловою енергією», п. 5.1. Договору, у споживачів. що не мають приладів обліку, облік споживання теплової енергії визначається розрахунковим способом.

Кількість спожитої теплової енергії на опалення визначається згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплопостачального обладнання споживача в розрахунковий період, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря.

Згідно п. п. 6.2., 6.3., 6.4. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць,

споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії. Кінцевим терміном

рахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Згідно п. 3.2.2. Договору, споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок сплати теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.

На виконання договірних зобовязань. підприємство відпускало теплову енергію споживачу, проте, в порушення своїх обовязків. визначених у п. 3.2.2., 6.2., 6.З., 6.4. Договору, відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого. у нього виникла заборгованість за період з 01.11.2008 г. по 01.01.2010 г.. яка складає 9718.94 грн. згідно з розрахунком.

В свою чергу представник Відповідача в судовому засіданні 10.03.2010р. у своїх усних поясненнях визнав повністю позовні вимоги.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 40 «Правил користування тепловою енергією», затверджених

становою КМ України № 1198 від 03.10.2007р. споживач зобов'язаний дотримуватись

вимог договору, а саме, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Згідно п.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65000. АДРЕСА_2 ИН НОМЕР_1) на користь комунального підприємства "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б р/р26008061398901 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків. МФО-351005. код ЄДРПОУ-34674102) 9718,94грн., 102,00грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Меденцев П.А.