Рішення № 11364264, 09.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" березня 2010 р.Справа № 10/215-09-6256 за позовом Приватного підприємства «Завод продовольчих товарів «КАРЄ»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія АІ»

про стягнення 19427,83 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ПП «Завод продовольчих товарів «КАРЄ» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Імперія АІ»19427,83 грн., з яких, 16975,68 грн. основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу (дистриб’юторський договір) від 24.04.2009р. №1841; 754,59 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 07.07.2009р. по 17.09.2009р. та 1697,56 грн. –штраф.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву від 02.02.2010р. за вх.№2405, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача 19712,12 грн., з яких, 16975,68 грн. основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу (дистриб’юторський договір) від 24.04.2009р. №1841; 1039,23 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 07.07.2009р. по 04.01.2010р. та 1697,56 грн. –штраф.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.12.2009р. та про відкладення розгляду справи від 15.01.2010р., які направлені відповідачу на адресу, що зазначена у позові, повернуті до суду органами зв’язку з повідомленням при вибуття відповідача за вказаною адресою, а тому господарським судом здійснений запит до Головного управління статистики в Одеській області щодо місцезнаходження відповідача. Згідно з Витягом з ЄДРПОУ від 01.02.2010р. за вх.№2206, який наданий на запит суду, місцезнаходженням відповідача є м. Одеса, вул. Маршала Малиновського,16, корп. А. За таких обставин ухвали суду про відкладення розгляду справи від 03.02.2010р. та від 17.02.2010р. направлені відповідачу на адресу, що зазначена у Витягу з ЄДРПОУ та одержані останнім, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

Ухвалою голови суду від 08.02.2010р. строк вирішення спору у даній справі продовжений до 08.03.2010р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

31.03.2008р. між ПП «Завод продовольчих товарів «КАРЄ» (продавець, позивач) і ТОВ «Імперія АІ»(покупець, відповідач) укладений договір купівлі-продажу (дистриб’юторський договір) №1841, згідно з яким, позивач зобов’язується передати відповідачу товар в кількості і асортименті, що передбачені даним договором і специфікаціями (рахунками-фактурами, накладними) в обумовлений договором строк, а відповідач зобов’язується прийняти і оплатити поставлений товар відповідно до умов даного договору (п.1.2.).

У п.2.1. договору встановлені відомості про товар: найменування, одиниця виміру; відомості про тару, одиниця виміру, а у п. 1.3. договору встановлено, що ціна, вартість і розгорнутий асортимент товару, вид тари і її залогова вартість вказують в накладній, яка являється невід’ємною частиною договору, виписаною на підставі заявки.

Відповідно до умов п.2.1. договору поставка партії товару здійснюється відповідачу на підставі заявки. Заявка передається відповідачем у відділ продаж позивача на пізніше 16 години дня, що передує відвантаженню. Заявка можу бути передана в електронному виді, по факсу, або прийнята по телефону.

Умовами п.2.2. договору передбачено, що доставка товару відвідачу здійснюється або транспортом позивача, або самовивезенням зі складу позивача транспортом відповідача на адресу доставки.

Згідно з умовами п.2.3. договору позивач відпускає відповідачу товар на умовах відстрочення платежу 21 календарний день, а відповідно до умов п.2.5. договору моментом поставки партії товару вважається підписання уповноваженою особою відповідача накладної на одержання товару на підставі оформленої для цього довіреності, яка передається позивачу або підписання накладної з засвідченням печаткою без довіреності особою, уповноваженою відповідачем.

Умовами п.6.1. договору передбачено, що позивач надає товар відповідачу по цінам, вказаним у Додатку №2 до договору, який являється його невід’ємною частиною.

Згідно з умовами п.8.5. договору при порушенні строків оплати за товар більш ніж 3 дні, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню за кожний день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості. Умовами п.8.6. договору також передбачено, що у разі несвоєчасної оплати товару з простроченням більш ніж 30 днів, відповідач за вимогою позивача зобов’язаний сплатити суму штрафу в розмірі 10% від простроченої суми.

У п.10.1. договору встановлено, що даний договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2009р. У випадку відсутності письмової заяви однієї із сторін про розірвання договору, він вважається пролонгованим на наступний рік.

Також судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 72973,92 грн., що підтверджується видатковою накладною №2504-001 від 25.04.2009р. на суму 23298,24 грн., яка підписана відповідачем і засвідчена печаткою останнього та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ №82 від 24.04.2009р.; видатковою накладною №1306-293 від 13.06.2009р. на суму 26182,80 грн. та видатковою накладною №1506-015 від 15.06.2009р. на суму 23492,88 грн., які підписані відповідачем і засвідчені печаткою останнього та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ №127 від 15.06.2009р.

В свою чергу відповідач за товар, що поставлений позивачем за видатковою накладною №2504-001 від 25.04.2009р. на суму 23298,24 грн. розрахувався повністю, що підтверджується довідкою Філії Луганське міське відділення №7511 ВАТ «Державний ощадний банк» від 16.02.2010р. №73-74, а за товар, що поставлений позивачем за видатковою накладною №1306-293 від 13.06.2009р. на суму 26182,80 грн. та видатковою накладною №1506-015 від 15.06.2009р. на суму 23492,88 грн. відповідач розрахувався частково в сумі 32700 грн. та за порушенням встановлених у договорі строків розрахунку, що також підтверджується довідкою Філії Луганське міське відділення №7511 ВАТ «Державний ощадний банк»від 16.02.2010р. №73-74, згідно з якою, 09.07.2009р. за платіжним дорученням №455 відповідач перерахував позивачу 7000 грн., 14.07.2009р. за платіжним дорученням №465 відповідач перерахував позивачу 4700 грн., 20.07.2009р. за платіжним дорученням №492 відповідач перерахував позивачу 10000 грн., 29.07.2009р. за платіжним дорученням №524 відповідач перерахував позивачу 5000 грн., та 03.08.2009р. за платіжним дорученням №533 відповідач перерахував позивачу 6000 грн.

Залишок боргу за поставлений товар в сумі 16975,68 грн. відповідач позивачу не сплатив, що і зумовило звернення останнього до суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу, пені і штрафу, що нараховані відповідачу за порушення строків оплати поставленого позивачем товару. Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву, згідно з якою, просив суд стягнути з відповідача основний борг за поставлений товар в сумі 16975,68 грн., пеню в сумі 1039,23 грн. та штраф в сумі 1697,56 грн.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з вимогами ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу (дистриб’юторський договір), згідно з яким, позивач зобов’язався передати відповідачу товар в кількості і асортименті, що передбачені даним договором і специфікаціями (рахунками-фактурами, накладними) в обумовлений договором строк, а відповідач зобов’язався прийняти і оплатити поставлений товар відповідно до умов даного договору, а саме на умовах відстрочення платежу 21 календарний день.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, за товар, що поставлений позивачем за видатковою накладною №1306-293 від 13.06.2009р. на суму 26182,80 грн. та видатковою накладною №1506-015 від 15.06.2009р. на суму 23492,88 грн. відповідач розрахувався частково в сумі 32700 грн. та за порушенням встановлених у договорі строків розрахунку і заборгованість відповідача становить 16975,68 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

При цьому вимогами ч.ч.2,3 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору встановлено, при порушенні строків оплати за товар більш ніж 3 дні, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню за кожний день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості, а у разі несвоєчасної оплати товару з простроченням більш ніж 30 днів, відповідач за вимогою позивача зобов’язаний сплатити суму штрафу в розмірі 10% від простроченої суми.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем з 07.07.2009р. по 04.01.2010р., та згідно з яким, розмір нарахованої відповідачу становить 1039,23 грн., а також розрахунок штрафу, згідно з яким, розмір нарахованого відповідачу штрафу становить 1697,56 грн., перевірені господарським судом та встановлено їх відповідність обставинам справи щодо порушення відповідачем строків розрахунку з позивачем.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже, і їх задоволення в повному обсязі.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного підприємства «Завод продовольчих товарів «КАРЄ» задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія АІ»(65017, м. Одеса, вул. Маршала Малиновського,16, корп. А, код ЄДРПОУ 35279555) на користь Приватного підприємства «Завод продовольчих товарів «КАРЄ» (91024, м. Луганськ, вул. Дачна, буд.3, код ЄДРПОУ 30463879) основний борг в сумі 16975 (шістнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять) грн. 68 коп., пеню в сумі 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 23 коп., штраф в сумі 1697 (одна тисяча шістсот дев’яносто сім) грн. 56 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 197 (сто дев’яносто сім) грн. 12 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 09 березня 2010р.

Суддя