Рішення № 11364094, 01.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2010 р.Справа № 25/1-10-26 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „ХЕНКЕЛЬ БАУТЕХНІК (УКРАЇНА)”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦК-М”

про стягнення 422454,50 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Коба А.В., довіреність від 11.01.2009р.

Від відповідача: Насіковська Р.П., довіреність від 01.02.2010р.

В засіданні 01.03.2009 р. приймали участь представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Насіковська Р.П., довіреність від 01.02.2010р.

Суть спору: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦК-М” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „ХЕНКЕЛЬ БАУТЕХНІК (УКРАЇНА)” основного боргу у розмірі 377134,80 грн., штрафу у сумі 45319,70 грн., загалом 422454,50 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „ХЕНКЕЛЬ БАУТЕХНІК (УКРАЇНА)” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦК-М” про стягнення 377134,80 грн. заборгованості за поставлений товар, 45319,70 грн. штрафу, загалом 422454,50 грн.

В процесі розгляду справи по суті позивач, надав суду письмові пояснення від 15.02.2010р. за вх. №3656, де навів нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог щодо стягнення штрафу, надав пояснення щодо обставин справи.

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначає, що за договором з центрами комплектації постачання товару №215/01/ЦК від 20.12.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „ХЕНКЕЛЬ БАУТЕХНІК (УКРАЇНА)” здійснило поставку товару на суму 381540,98 грн., що підтверджується видатковими накладними №3710053089 від 10.07.2008р. на суму 60437,16 грн., №3710054709 від 18.07.2008р. на суму 6298,38 грн., №3710054710 від 18.07.2008р. на суму 8707,69 грн., №3710055595 від 23.07.2008р. на суму 3555,65 грн., №3710055596 від 23.07.2008р. на суму 194354,11 грн., №3710055597 від 23.07.2008р. на суму 17470,94 грн., №3710055605 від 23.07.2008р. на суму 2250,60 грн., №3710055645 від 23.07.2008р. на суму 10352,76 грн., №3710058815 від 07.08.2008р. на суму 36251,39 грн., №3710059127 від 08.08.2008р. на суму 36370,94 грн., №3710061178 від 21.08.2008р. на суму 664,98 грн., №3710061180 від 21.08.2008р. на суму 406,48 грн., №3710061181 від 21.08.2008р. на суму 4419,90 грн., однак відповідач свої зобов’язання не виконав належним чином, лише частково оплатив вартість поставленого товару у розмірі 4406,18 грн., що стало підставою для позивача звернутись до господарського суду з даним позовом.

Також, з незрозумілих суду підстав, позивач з посиланням на ст. 625 ЦК України зазначає на обов’язок боржника оплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції та три процента річних, однак їх розрахунок суду не надав та до позовних вимог їх не включив. Крім того, наведені в письмових поясненнях від 15.02.2010р. за вх. №3656 обґрунтування заявленого до стягнення штрафу, також не містять чіткої правової позиції позивача, так як з посиланням на ст.ст. 611,549 ЦК України, п.6 ст. 232 ГК України узагальнюються ним з характерними ознаками пені, розрахованого за кожен день прострочки, однак період нарахування даної штрафної санкції вказується 6 місяців з моменту виникнення боргу. Звідси, позивачем застосовано змішення правової природи нарахування штрафу, пені та виведено своєрідну самовизначену міру відповідальності, не передбачену чинним законодавством.

Відповідач надав суду заперечення від 10.02.2010р. за вх. №3202 на позов позивача, в якому зазначив про визнання суми основної заборгованості у розмірі 377134,80 грн., однак заперечує проти заявленого позивачем до стягнення штрафу у сумі 45319,70 грн. з підстав спливу строку пред’явлення його до стягнення відповідно до п. 2 ст. 258 Цивільного Кодексу України.

Справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правову позицію, суд встановив наступне:

20.12.2007р. між Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „ХЕНКЕЛЬ БАУТЕХНІК (УКРАЇНА)” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦК-М” (Покупець) був укладений договір з центрами комплектації постачання товару № 215/01/ЦК, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов’язався протягом дії даного договору систематично постачати і передавати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов’язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору предметом постачання є товар, перелік якого зазначений в Специфікації до даного Договору, що є його невід’ємним Додатком…

В п.п. 7.1., 7.2. Договору, визначено, що передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки. Перелік осіб Покупця, уповноважених приймати товар, та зразки їх підписів наведено у Довіреності (повідомленні про зразки печатки та підписів) Покупця до даного Договору. Під час приймання товару, уповноважений представник Покупця зобов’язаний передати перевізнику один примірник видаткової накладної, в яких зазначити розбірливо П.І.Б., посаду. Засвідчення підпису уповноважено особи Покупця штампом (печаткою) підприємства обов’язкове. Сторони погоджуються, що для умов даного Договору штампом визнається лише штамп, виготовлений згідно дозволу, отриманого у Дозвільній системі МВС України.

Згідно п. 8.2. Договору Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, передбаченою у Специфікації, яка додається до даного Договору (Додаток до даного Договору). Ціни у Специфікації вказані без урахування знижок, усі передбачені даним Договором та додатками до нього, знижки відраховуються від цін Специфікації.

Із змісту п.п. 9.1., 9.2. Договору вбачається, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку. Термін відстрочки платежу за поставлений товар зазначається окремо у Додатку № 2 (для Товару, що випускається під знаками для товарів «Ceresit», «Thomsit») або в Додатку №2/1 (для Товару, що випускається під знаками для товарів «Момент», «Metylan», монтажна піна та герметикі під знаками для товарів «Ceresit», «Makroflex») до даного Договору. Покупець обов’язково вказує у платіжному дорученні номер видаткової накладної або рахунку на передплату Постачальника, по якому здійснюється оплата. Покупець повинен здійснювати оплату окремим платіжним дорученням відповідно до кожної окремої Постачальником видаткової накладної або рахунку на передплату. Покупець повинен сплачувати існуючу заборгованість враховуючи послідовність її виникнення. В першу чергу сплачується заборгованість, яка виникла раніше.

Покупець за даним Договором несе відповідальність за порушення строків оплати відповідно до п. 9.1. даного Договору у вигляді штрафу, у грн. без ПДВ, у розмірі 5%, від розміру заборгованості у грн. з ПДВ, Покупця перед Постачальником, на кожне перше число календарного місяця, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення (п.11.2.1. Договору з урахуванням протоколу розбіжностей від 24.12.2007р.).

Даний договір набуває чинності з «01»січня і діє до «31»грудня 2008р. (п. 10.1. Договору).

На виконання умов даного Договору Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „ХЕНКЕЛЬ БАУТЕХНІК (УКРАЇНА)” здійснило поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю „ЦК-М” у відповідності до видаткових накладних №3710053089 від 10.07.2008р. на суму 60437,16 грн., №3710054709 від 18.07.2008р. на суму 6298,38 грн., №3710054710 від 18.07.2008р. на суму 8707,69 грн., №3710055595 від 23.07.2008р. на суму 3555,65 грн., №3710055596 від 23.07.2008р. на суму 194354,11 грн., №3710055597 від 23.07.2008р. на суму 17470,94 грн., №3710055605 від 23.07.2008р. на суму 2250,60 грн., №3710055645 від 23.07.2008р. на суму 10352,76 грн., №3710058815 від 07.08.2008р. на суму 36251,39 грн., №3710059127 від 08.08.2008р. на суму 36370,94 грн., №3710061178 від 21.08.2008р. на суму 664,98 грн., №3710061180 від 21.08.2008р. на суму 406,48 грн., №3710061181 від 21.08.2008р. на суму 4419,90 грн., загалом на суму 381540,98грн., який був отриманий представником Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦК-М”, про що свідчить підпис його представника та печатка підприємства на видаткових накладних.

Однак, відповідач не виконав свої зобов’язання належним чином, лише частково оплатив вартість поставленого товару у розмірі 4406,18 грн., що підтверджується виписками з рахунку від 03.09.2009р., від 09.09.2009р., від 21.10.2009р., у зв’язку з чим у ТОВ „ЦК-М” виникла заборгованість в сумі 377134,80 грн.

Не належне виконання ТОВ „ЦК-М” зобов’язань за договором з центрами комплектації постачання товару №215/01/ЦК від 20.12.2007р. щодо оплати вартості отриманого товару і стало підставою для Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „ХЕНКЕЛЬ БАУТЕХНІК (УКРАЇНА)” звернутись до суду з даним позовом для захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку щодо задоволення заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 377134,80 грн. заборгованості з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

Із змісту п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України вбачається, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1),2) ч.1 п.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов’язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 377134,80 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 45319,70грн. розрахований за період з 01.09.2008р. по 01.03.2009р. у відповідності до положень 11.2.1. договору, нормативне обґрунтування якого позивачем наведено з посиланням на Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України, якими визначено правову природу штрафу, пені.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту п.п. 1,2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З розрахунку, здійсненого позивачем, вбачається, що штраф був обрахований ним за період шість місяців з моменту виникнення заборгованості, тобто з 01.09.2008р. по 01.03.2009р. за кожен день прострочення та становить 45256,13 грн.

З огляду на те, що штраф уявляє собою неустойку, розмір якої обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання одномоментно в термін півроку з моменту виникнення заборгованості, який визначений позивачем в строк з 01.09.2008р. по 01.09.2009р. та з врахуванням того, що Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „ХЕНКЕЛЬ БАУТЕХНІК (УКРАЇНА)” звернулось до суду 28.12.2009р., тобто після закінчення перебігу строку для заявлення штрафу до стягнення з моменту виникнення 01.09.2008р. заборгованості відповідача, має місце прострочення позивачем вимоги щодо стягнення штрафу відповідно до приписів ст.232 Господарського Кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, суд відмовляє позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 45319,70 грн., при цьому, слід ще відмітити про невизначеність позивача в правовій природі штрафу, неналежне його об’єднання з природою нарахування пені, що застосовується при розрахунку заявленої до стягнення суми штрафу, і загалом свідчить про необґрунтованість заявлених позивачем даних позовних вимог.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд, частково задовольняє заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „ХЕНКЕЛЬ БАУТЕХНІК (УКРАЇНА)” щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦК-М” заборгованості за поставлений товар в сумі 377134,80 грн., в частині заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення штрафу у сумі 45319,70 грн., відмовляє.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 3771,34 грн. державного мита та 210,68 грн. витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦК-М” (65026, м. Одеса, вул. Велика Арнаутсська, 85, код ЄДРПОУ 32819730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „ХЕНКЕЛЬ БАУТЕХНІК (УКРАЇНА)” (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Новопромислова, 2, код ЄДРПОУ 21685172) 377 134 (триста сімдесят сім тисяч сто тридцять чотири) грн. 80 коп. основного боргу, 3771 (три тисячі сімсот сімдесят одна) грн. 34 коп. державного мита, 210 (двісті десять) грн. 68 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в решті частині заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя

Рішення підписано 05.03.2010р.