Рішення № 11363908, 03.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2010 р.Справа № 10/221-09-6328 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський паливний склад»відповідачів 1) Одеської залізниці; 2) Закритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Донецька»

про стягнення 6088,80 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Бабина Т.В. за довіреністю від 05.02.2010р. вих. №17

від відповідача (1): Клочко Н.В. за довіреністю від 04.01.2010р. №34

від відповідача (2): не з’явився

Суть спору: ТОВ «Снігурівський паливний склад»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці та ЗАТ «ЦЗФ «Донецька»вартості недостачі вантажу в сумі 6088,80 грн.

Відповідач-1 надав до суду відзив на позов від 26.01.2010р. НЮ-14/91, який залучений судом до справи 27.01.2010р., та згідно з яким, просить суд відмовити у задоволені позову в частині стягнення вартості недостачі вантажу з відповідача-1, з посиланням при цьому на те, що, по-перше, в порушення вимог ст.115 Статут залізниць України позивач не надав до суду рахунок або інший документ вантажовідправника, який свідчить про вартість вантажу, що перевезений залізницею, а відповідно до п.2.7. Роз’яснень ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601 у разі коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем –вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві –вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки відповідно до ст.ст.114,115 Статуту залізниць України залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи із вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника. По-друге, відповідач-1 посилається на те, що вагон №67193482, в якому залізницею перевозився вантаж, знаходився у технічно несправному стані, що підтверджується Актом про технічний стан вагону №25 від 08.11.2009р., який також свідчить про те, що технічні несправності не мали прихованого характеру і могли бути виявлені вантажовідправником перед завантаженням, а відповідно до п.3.9. Роз’яснень Президії ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601, коли під завантаження наданий технічно несправний вагон, відправник зобов’язаний відмовитися від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження вантажу, що виникли внаслідок технічної несправності рухомого складу відноситься на відправника.

Відповідач -2 надав до суду відзив на позов від 12.01.2010р. за вх.№326, згідно з яким, просить суд відмовити у задоволені позову в частині стягнення вартості недостачі вантажу з відповідача-2, з посиланням при цьому на те, що при контрольному перевантаженні вагону на станції Торез Донецької залізниці різниця між масою вантажу, що зазначена у залізничній накладній не виявлена; що залізниця прийняла вантаж до перевезення в кількості, що вказана у залізничній накладній; що залізниця несе відповідальність за схоронність вантажу з моменту прийняття і до моменту видачі вантажу вантажоодержувачу; що комерційний акт, який складений на станції Херсон Одеської залізниці свідчить про поглиблення вантажу, порушення захисного маркування, а акт №25 від 08.11.2009р. свідчить, що вагон знаходиться у технічно несправному стані. Також у відзиві відповідач-2 просить суд розглянути справу за відсутністю представника у судовому засіданні. Поряд з цим відповідач-2 надав до суду доповнення до відзиву від 19.02.2010р. за вх.№4210, згідно з якими, відповідач-2 надає послуги з перероблення рядового вугілля по давальницькій схемі і документального підтвердження вартості вугілля не має, оскільки не перебуває у договірних відносинах з ТОВ «Шанс», а правовою підставою для відправлення вантажу за залізничною накладною №51928980 являється лист-замовлення ТОВ «Ресурс Енерго Трейд»№551 від 03.11.2009р.

Ухвалою заступника голови суду від 10.02.2010р. строк розгляду справи продовжений до 14.03.2010р.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників позивача та відповідача-1 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд встановив:

04.11.2009р. зі станції відправлення Торез-7 Донецької залізниці ЗАТ «ЦЗФ «Донецька» (відправник, відповідач-2) на адресу ТОВ «Снігурівський паливний склад» (одержувач, позивач) у піввагоні №67193482 відправлений вантаж, а саме, антрацит сорту АС 6-13 мм у кількості 69000 кг, що підтверджується залізничною накладною №51928980.

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що антрацит завантажений у піввагон засобами відправника (відповідач-2), навалом, у вологому стані. Вантаж розміщено і закріплено згідно з §3-5 розділу ІІ Технічних умов правильно. Вантаж промаркований вапном.

Також господарським судом встановлено, що під час перевезення цього вантажу на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці складений Акт загальної форми №1050 від 06.11.2009р., згідно з яким, при прибутті вантажу виявлено, що вантаж завантажений нижче бортів 15-20 см, частково не маркований, наявні поглиблення між 2-3 люками довжиною 2,5 м, по ширині вагону глибиною 1,3 м, вагон прямує за призначенням без усунення недоліків.

08.11.2009р. на станції Херсон Одеської залізниці складений Акт про технічний стан вагону №25 від 08.11.2009р., згідно з яким, внаслідок огляду вагону виявлені такі несправності вагону як злом ребра жорсткості і деформація кришки 3-го люка; між кришкою люка і верхнім листом проміжної балки щілина висотою 50 мм довжиною 1000 мм. Також в акті встановлено, що несправність виникла в процесі експлуатації вагону і цю несправність міг бачити вантажовідправник при завантаженні вагону і усунути. Поряд з цим на станції Херсон Одеської залізниці здійснено комісійне перевантаження вагону і виявлено недостачу вантажу у кількості 11700 кг, про що 08.11.2009р. складений комерційний акт ВК 404555/35/77, в якому також встановлено, що завантаження у вагоні нижче бортів 15-20 см, вантаж частково маркований, з однієї сторони вагону наявне поглиблення між 2-3 люками довжиною 2,5 м по ширині вагону глибиною 1,3 м. У 3-му люку проглядається внутрішня відділка паклею. Вагон бездвірний, люка закриті, мається незначний розсип вантажу на хребтовій балці.

При надходженні вагону з вантажем на станцію призначення Снігурівка Одеської залізниці різниці між комерційним актом, складеним на станції Херсон Одеської залізниці і фактичною наявністю вантажу виявлено не було і 09.11.2009р. вантаж виданий одержувачу, який в свою чергу звернувся до суду з даним позовом про стягнення вартості недостачі вантажу з вантажовідправника і вантажоперевізника.

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, маса відповідальної недостачі, із врахуванням норми недостачі 2% маси нетто вантажу, становить 10320 кг, а її вартість 6088,80 грн., виходячи із вартості вантажу 590 грн. з ПДВ за 1 тону, що встановлена у рахунку-фактурі ТОВ «Шанс»№СФ-00000296 від 04.11.2009р.

При цьому судом встановлено, що ТОВ «Шанс» являється постачальником вугілля на підставі договору поставки вугільної продукції №11/01-09 від 11.01.2009р., що укладений з ТОВ «Снігурівський паливний склад»(покупець), а ЗАТ «ЦЗФ «Донецька»переробником цього вугілля та вантажовідправником на підставі листа –замовлення ТОВ «Ресурс Енерго Трейд»№551 від 03.11.2009р.

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, з наступних мотивів.

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між відповідачем-2 (вантажовідправник) і відповідачем-1 (перевізник) договору перевезення вантажу на користь позивача (вантажоодержувач).

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон №67193482 здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов’язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення з урахуванням його схоронності під час транспортування містяться і у ст.32 Статуту залізниць України, п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

Разом з тим, відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Водночас у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Із наявної у матеріалах справи залізничної накладної вбачається, що при завантаженні вантажу у піввагон вантажовідправник замаркував вантаж вапном, а також вжив інших заходів для схоронності вантажу під час його перевезення, які в т.ч. передбачені вимогами Р.2 §3-5 Технічних умов.

Водночас однією із умов забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення є також технічна справність вагону. При цьому, в силу вимог ст.32 Статуту залізниць України подавати під завантаження справні, придані для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери зобов’язана залізниця. Разом з тим, господарський суд вважає, що у випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон, відправник повинен відмовитись від їх використання.

Як встановлено матеріалами справи, при перевезенні вантажу, який завантажений відправником у піввагон №67193482, виявлено його технічну несправність, а саме, злом ребра жорсткості і деформація кришки 3-го люка; між кришкою люка і верхнім листом проміжної балки щілина висотою 50 мм довжиною 1000 мм., про що залізницею складений відповідний акт про технічний стан вагону №25 від 08.11.2009р., в якому також встановлено, що несправність виникла в процесі експлуатації вагону і цю несправність міг бачити вантажовідправник при завантаженні вагону, але заходів по усуненню несправності не вжив.

Разом з тим, матеріалами справи встановлені також обставини щодо недостачі вантажу у піввагоні №67193482 у кількості 11700 кг та обставини щодо наявності ознак втрати вантажу під час його перевезення, а саме, наявність поглиблень з однієї сторони вагону між 2-3 люками довжиною 2,5 м по ширині вагону глибиною 1,3 м. Про такі обставини свідчать як акт загальної форми №1050 від 06.11.2009р., що складений на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці, так і комерційний акт ВК 404555/35/77 від 08.11.2009р., що складений на станції Херсон Одеської залізниці.

З огляду на встановлені обставини справи, господарський суд вважає, що відповідальність за недостачу вантажу у піввагоні №67193482 повинний нести, як перевізник вантажу –за подачу під завантаження вантажу технічно несправного вагону, так і вантажовідправника –за відсутність відмови від використання технічно несправного вагону у рівних частинах по 50% з кожного виходячи із відповідальної недостачі вантажу, яка згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, що здійснений позивачем, із врахуванням норми недостачі 2% маси нетто вантажу, становить 10320 кг, а її вартість 6088,80 грн. з ПДВ за 1 тону, виходячи із вартості вантажу 590 грн. з ПДВ за 1 тону.

          При цьому, вартість вугілля, яке вантажовідправник відправив позивачу у вагоні №67193482 визначена останнім на підставі рахунку-фактури №СФ-0000296 від 04.11.2009р., видаткової накладної №РН-0000171 від 04.11.2009р. та акту приймання –передачі вугільної продукції від 04.11.2009р., згідно з яким, ТОВ «Шанс»(постачальник) передав, а ТОВ «Снігурівський паливний склад»(покупець) прийняв вугілля за залізничною накладною №51928980 на підставі договору №11/01-09 від 11.01.2009р.           Аналогічний розрахунок вартості відповідальної недостачі вантажу здійснений і відповідачем -1 на вимогу суду.

          З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.

Посилання відповідача (1) на те, що всупереч вимог ст.115 Статут залізниць України позивач не надав до суду рахунок або інший документ відправника, який підтверджує вартість відправленого вантажу, господарський суд до уваги не приймає, з огляду на встановлені обставини справи, які свідчать про те, що вантажовідправник не являється першим продавцем –вантажовідправником, а лише надає послуги з перероблення рядового вугілля по давальницькій схемі і правовою підставою для відправлення цього вугілля вантажовідправником являється лист-замовлення ТОВ «Ресурс Енерго Трейд»№551 від 03.11.2009р. Водночас положення п.2.7. Роз’яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз’яснення президії ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»також передбачають наявність рахунку відправника лише у тих випадках, коли вантажовідправник являється першим продавцем-вантажовідправником.

          Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський паливний склад»задовольнити.

2.Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в АБ Експрес-банк Одеська філія, МФО 328801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський паливний склад»(57303, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Інгулецька,14, код ЄДРПОУ 32333383, р/р 26005021372001 в МФ АКБ «Імексбанк», МФО 326825) вартість недостачі вантажу в сумі 3044 (три тисячі сорок чотири) грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Донецька»(86600, м. Торез-7, вул. Капустіна,55, код ЄДРПОУ 00175797, р/р 26004301461588 в ПІБ м. Торез, МФО 334282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський паливний склад»(57303, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Інгулецька,14, код ЄДРПОУ 32333383, р/р 26005021372001 в МФ АКБ «Імексбанк», МФО 326825) вартість недостачі вантажу в сумі 3044 (три тисячі сорок чотири) грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

          Рішення підписане 05 березня 2010р.

Суддя