Рішення № 11363899, 03.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2010 р.Справа № 23/133-09-5504 За позовом: Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"

до відповідача: Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях"

про стягнення 42999,33 грн.

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: не з’явився;          

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення 42999,33грн.

Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях" про стягнення 42999,33грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.12.2009 р. порушено провадження по справі № 23/133-09-5504.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.01.2010р. строк розгляду справи було продовжено до 04.03.2010 року.

Позивач 18.01.2010р. (вх. 956) надав до господарського суду Одеської області письмові пояснення.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.02.2010 року, однак у судове засідання не з’явився.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.02.2010 року, однак відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Позивач Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" в період з червня по липень 2009р. на підставі заявок від 12.06.2009р. № 517-3/2; від 17.06.2009р. № 529-3/2 та від 17.07.2009р. № 3/2 надав відповідачу Державному підприємству водних шляхів "Устьдунайводшлях" комплекс послуг портового флоту з бункерування питною водою, зняття льяльних та фекальних вод, зняття сміття та відпрацьованих мастил на загальну суму 42999,33 грн., що підтверджується копіями наданих розписок про приймання судових відходів в порту: № 57 від 19.07.2009р., № 92 від 18.07.2009р., № 397 від 18.06.2009р.; нарядами–завдання: № 137 від 17.06.2009р., № 33 від 18.06.2009р., № 8 від 19.06.2009р.; накладною вимогою № 155 на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 17.06.2009р., які є у матеріалах справи.

За надані послуги відповідачу Державному підприємству водних шляхів "Устьдунайводшлях" були виставлені позивачем рахунки послуги портофлоту № 1681/06 від 18.06.2009р. з урахуванням ПДВ на суму 12221,56 грн., № 1698/06 від 22.06.2009р. з урахуванням ПДВ на суму 23324,47 грн., № 1804/06 від 20.074.2009р. з урахуванням ПДВ на суму 7453,30 грн., на загальну суму 42999,33 грн. Доказами направлення рахунків є копії реєстрів від 23.06.2009 року та від 22.07.2009 року, а також копії поштових квитанцій.

Факт існування заборгованості відповідача також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.2009р., якій підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача. Згідно акту звірки станом на 01.08.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 42999,33 гривень.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 405 від 08.10.2009р. про сплату заборгованості за виконання послуг, яка була отримана відповідачем 12.10.2009р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення. На дану претензію відповідач надав відповідь 29.10.2009р. № 1018-5, відповідно до якої борг у сумі 42999,33 грн. визнає у повному обсязі. Повідомив, що не має можливості та коштів на термінову сплату заборгованості, у зв’язку з важким фінансовим станом, та приймаючи до уваги наявність заборгованості по заробітній платні перед Пенсійним фондом. Також відповідач просив позивача надати можливість щодо розстрочення сплати заборгованості до кінця листопада 2009 року.

Відповідач по суті заявлених позовних вимог пояснень та відзиву на позов не надав.

Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з’ясування і доведеність, дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, у відповідача існує заборгованість перед позивачем на суму 42999,33 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків є правочином.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до положень ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Оплату суми за частину поставленої продукції відповідач так і не здійснив, заборгованість відповідача перед позивачем становить 42999,33 грн.

Таким чином вищезазначені документи (заявки, розписки про приймання судових відходів в порту, наряд-завдання, накладна–вимога, рахунки послуги портофлоту) визнаються господарськими документами які свідчать про укладення між сторонами у справі договір про надання послуг.

Згідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або акту цивільного законодавства.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 42999,33 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях" (68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Героїв Сталінграду, 36; р/р 26005964866658 у філії ПУМБ м. Одеси, МФО 328191, ЄДРПОУ 31091889) на користь Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7; р/р 260020153192 в Ізм. відд. ВАТ "Державний Експортно-Імпортний банк України", МФО 328629, ЄДРПОУ 01125815) 42999 (сорок дві тисячі дев’ятсот дев’яносто дев'ять) грн. 33 коп. основного боргу, витрати по сплаті державного мита в сумі 430 (чотириста тридцять) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 05.03.2010 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя