Рішення № 11363219, 18.05.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-2827/09

РІШЕННЯ

Іменем України

18 травня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Чередніченко Н.П., при секретарі Гайді В.В., розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Банку «Приватбанку» про дострокове розірвання договору банківського вкладу, -

встановив:

позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. Мотивує його тим, що між нею та відповідачем було укладено договір банківського вкладу від 10.08.2007 року.Позивачка звернулась до відповідача з заявою про дострокове повернення банківського вкладу, однак відповідач відмовив їй у видачі грошових коштів. Крім того, відповідач відмовив їй у достроковому розірванні договору банківського вкладу від 10.08.2007 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд ухвалити рішення яким достроково розірвати договір банківського вкладу від 10.08.2007 року та стягнути з відповідача суми депозиту та відсотків по них.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Заперечував проти його задоволення. Пояснив, що у банку немає можливості достроково видати грошові кошти з депозитних рахунків, оскільки постановою Правління Національного Банку України від 04.12.2008 року за № 413 фактично заборонено здійснення дострокової виплату грошових коштів.

Суд заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

10.08.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № НОМЕР_1.

Згідно вказаного договору від 10.08.2007 року банк відкрив вкладнику депозитний: особовий рахунок НОМЕР_2 на строк 12 місяців, з 10 серпня 2007 року по 10.08.2008 року.

Згідно умов Договору Вкладник письмово повідомляє Банк не менш, як за 2 банківські дні, не враховуючи день подання письмового повідомлення(заяви).

Позивач, 12 грудня 2008 року звернулась з письмовою заявою до відповідача з пропозицією дострокового розірвання Договорів банківського вкладу, що підтверджується копією заяви.

Проте, незважаючи на те, що Договором банківського вкладу передбачено право його дострокового розірвання, відповідач відмовив позивачу у видачі суми Депозитного вкладу за договором банківського вкладу від 10.08.2009 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 1058 ЦК України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено главою 71 Цивільного кодексу України або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1075 ЦК України, договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

За таких обставин, на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову повністю.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. На підставі вищевикладеного, відповідно ст. ст. 526, 611, 625, 1060, 1075 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 58, 60, 88, 208-209, 212-215, 223, 294-296 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Розірвати договір банківського вкладу від 10 серпня 2007 року, № НОМЕР_1 укладений між Банком «Приватбанк» та ОСОБА_1.

Стягнути з Банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 суму депозиту та відсотків, що знаходяться на депозитному рахунку: особовому рахунку НОМЕР_2, відкритому на підставі договору банківського вкладу від 10 серпня 2007 року, № НОМЕР_1.

Стягнути з Банку «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 300711 на користь ОСОБА_1 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Банку «Приватбанк» код ЄДРПОУ 14360570, МФО 300711 на користь держави судового збору в розміру 450 грн..

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.