Ухвала суду № 11363015, 03.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

УХВАЛА

"03" березня 2010 р. Справа № 15/34-10-1000 Суддя господарського суду Одеської області Петров В.С., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Коган і К” до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Коган і К” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про зобов’язання Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради не створювати перешкод у здійсненні ТОВ „Коган і К” права власності та не здійснювати дії, спрямовані на перенесення належного позивачу об’єкту торгівлі (нежитлового приміщення –будівлі зупинкового комплексу, загальною площею 5,4 кв.м), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-А. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

ТОВ „Коган і К” є власником нежитлового приміщення - будівлі зупинкового комплексу, загальною площею 5,4 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-а, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради 27.10.2003 року. Право власності на вказаний об’єкт зареєстровано Комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” 06.11.2003 року в книзі 28 неж стр. 49-р за № 3217.

Як вказує позивач, зазначений об'єкт нерухомості ТОВ „Коган і К” був збудований та введений в експлуатацію згідно з вимогами діючого законодавства з розробкою та узгодженням проекту забудови, з отриманням дозволу на початок робіт та прийняттям об'єкту в експлуатацію на підставі відповідного акту.

У лютому 2010 року позивач отримав лист Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 01-07/68 від 12.02.2010 року з вимогою у строк до 22.02.2010 року здійснити перенесення об'єкту, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-А, розробити та надати для погодження з радою з міського дизайну попередній проект нового зупинкового комплексу, що обумовлено необхідністю виконання Приморською районною адміністрацією вимог протоколу доручень першого заступника Одеського міського голови.

При цьому позивач вказує, що згідно вказаного листа відповідачі вважають об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-А, не капітальною будівлею, а тимчасовим об'єктом торгівлі, тобто малою архітектурною формою, який, на їх думку, можна перенести в будь-яке інше місце. Проте, за твердженнями позивача, належне позивачу майно є капітальною будівлею, яка має фундамент, що підтверджується технічним паспортом від 10.10.2003 року.

До того ж той факт, що спірний зупинковий комплекс є капітальною спорудою, а тому не може бути перенесений в інше місце без завдання йому шкоди, підтверджується тим, що право власності на спірний об'єкт зареєстроване КП „ОМБТІ та РОН”. Тоді як відповідно до п. 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002 р., реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди.

Разом з тим позивач вказує, що при виконанні викладених в листі вимог він втратить своє право власності на зазначений об'єкт нерухомості, буде змушений припинити свою підприємницьку діяльність за вказаною адресою та здійснювати додаткові витрати на її поновлення за новою адресою у новому приміщенні, що потягне спричинення значної майнової шкоди законним правам та інтересам власнику майна.

Так, вказаними вимогами відповідача до позивача як власника будівлі створюються перешкоди у здійсненні права власності та користуванні майном, за захистом якого позивач звернувся до суду у відповідності до вимог ст.ст. 386, 391 ЦК України.

Разом з тим позивачем до позову додано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд заборонити відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо знесення (демонтажу) зупинкового комплексу, загальною площею 5,4 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-А. При цьому позивач заяву обґрунтовує тим, що у нього є всі підстави припускати, що відповідачі можуть прийняти рішення про знесення вказаного об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-А, що безумовно унеможливить чи значно ускладнить (оскільки потребуватиме значних матеріальних затрат) в подальшому відновлення в повному обсязі порушених прав та законних інтересів позивача. З огляду на наведене позивач вважає, що необхідно вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо знесення (демонтажу) зупинкового комплексу, оскільки демонтування вказаного об’єкту до винесення судом рішення по даному спору унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Як встановлено судом та як вбачається з матеріалів справи, даний спір між сторонами виник у зв’язку з виставленням відповідачем неправомірних, на думку позивача, вимог щодо знесення зупинкового комплексу, загальною площею 5,4 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-А, який належить позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради 27.10.2003 року. Враховуючи зазначене, на думку суду, існує реальна загроза того, що внаслідок здійснення відповідачами відповідних дій, що направлені на демонтаж спірного об’єкту, належного позивачу, можуть бути порушені права позивача, для відновлення яких потрібно буде додати значних зусиль. Адже, як випливає зі змісту позову та листа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 01-07/68 від 12.02.2010 року, відповідачі вважають спірний об’єкт тимчасовою спорудою, яку можливо перемістити в інше місце.

У зв’язку з викладеним суд вважає, що є підстави для вжиття заходів забезпечення позову, які служать засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

З огляду на вищенаведене, господарський суд вважає цілком обґрунтованою заяву позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо знесення (демонтажу) зупинкового комплексу, загальною площею 5,4 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-А, до вирішення по суті спору.

При цьому слід зазначити, що вказані заходи забезпечення позову ні в якому разі не можуть порушити права відповідачів, оскільки такі заходи полягають лише у тимчасовій забороні вчиняти дії, які можуть бути направлені на неправомірне позбавлення позивача права власності на спірне майно, яким він володіє на момент подачі позову.

До того ж слід зазначити, що сторони не позбавлені права звернутися до суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність у застосуванні таких заходів.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Коган і К” про забезпечення позову задовольнити.

2. Заборонити Приморській районній адміністрації Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 134) та Виконавчого комітету Одеської міської ради (65004, м. Одеса, площа Думська, 1) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо знесення (демонтажу) зупинкового комплексу, загальною площею 5,4 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-А, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Коган і К” (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 17; код ЄДРПОУ 31493380).

3. Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю „Коган і К” (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 17; код ЄДРПОУ 31493380).

4.          Боржниками за цією ухвалою є Приморська районна адміністрація Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 134) та Виконавчий комітет Одеської міської ради (65004, м. Одеса, площа Думська, 1).

Ухвалу може бути пред’явлено для виконання до Державної виконавчої служби протягом трьох років з дня її прийняття.

Ухвалу може бути оскаржено у 10-денний термін з дня її прийняття.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя