Ухвала суду № 113627895, 21.09.2023, Миронівський районний суд Київської області

21.09.2023 Єдиний унікальний № 372/1638/23

провадження № 2/371/415/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року м. Миронівка

ЄУН 372/1638/23

Провадження № 2/371/415/23

Миронівський районний суд Київської області в складі судді Капшук Л.О., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває цивільна справа, в якій позивач заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. від 14 липня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

15 вересня 2023 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Капшук Л.О., в якій відповідач вказала на наявність обставин, які на її думку викликають сумнів в неупередженості та об?єктивності судді.

Заявляючи відвід, відповідач послалася на ті обставини, що 14 вересня 2023 року їй від її чоловіка стало відомо, що він скаржився на дії судді Капшук Л.О., як голови суду, щодо проведення конкурсу на посаду керуючого апаратом Миронівського районного суду. В зв?язку з чим вважає, що такі обставини викликають сумнів в упередженості або об?єктивності судді.

Приписами частини сьомої статті 40 ЦПК України визначено, що відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та ознайомившись з обґрунтуванням, викладеним у заяві про відвід судді, дійшов наступних висновків.

За правилами частин 2, 3, 5 статті 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Частиною 3 статті 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як вбачається з поданої заяви про відвід, вона надійшла до суду 15 вересня 2023 року, тобто у строки, визначені частиною 3 статті 39 ЦПК України, з урахуванням положень статті 279 ЦПК України.

Правосуддя в Миронівському районному суді Київської області здійснюють троє суддів.

Відтак, відповідно до положень частини другої та третьої статті 40 ЦПК України, суд, який розглядає справу, має вирішити питання про обґрунтованість заявленого відводу. Так, коли суд доходить до висновку про обґрунтованість доводів, він задовольняє відвід, а якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

При наданні оцінки обґрунтованості заяви про відвід судді, встановлено наступне.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36, 37 ЦПК України.

Зокрема, за змістом частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді цивільної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частинами 2 - 4 даної статті визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Із змісту заяви відповідача вбачається, що підставою для відводу судді є норма пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, в силу якої суддя не може брати участі в розгляді цивільної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об?єктивності судді.

Для відведення судді із наведеної підстави особа, яка звертається із заявою повинна обґрунтувати наявність обставин, які об?єктивно можуть вказувати на ймовірну упередженість або об?єктивності судді. При цьому, сам лише сумнів у неупередженості або об?єктивності судді не може бути підставою для відводу, оскільки виходячи із норми частини третьої статті 39 ЦПК України, у заяві обов?язково повинні бути наведені підстави для сумніву в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді справи, у якій заявлено відвід.

Найчастіше підставами для відводу судді є його пряма чи опосередкована зацікавленість в результаті розгляді справи або існують якісь інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об?єктивності судді. Закон, враховуючи складність і різноманіття життєвих явищ, не може містити вичерпний перелік підстав для відводу судді. Через це пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України містить лише узагальнене формулювання.

Однак особа, що заявляє відвід судді, повинна навести конкретні факти, що дають підставу для застосування даної норми. Це може стосуватися тих випадків, коли суддя, висловлюючи свою думку до початку розгляду справи, по суті, вже визначив тим самим своє ставлення до його результату або коли результат справи зачіпає тією чи іншою мірою інтереси самого судді або ж близьких йому людей.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об?єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Доводи, викладені у поданій заяві про відвід, вказують на відсутність підстав для відведення судді від розгляду цивільної справи, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участь у справі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначений обов`язок судді справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства.

Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов`язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

В статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням ХІ (чергового) з?їзду суддів України 22 лютого 2013 року, визначено, що неупереджений розгляд справи є основним обов`язком судді.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

Відповідно до положень частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 2 статті 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що для цілей посилання на Рішення та ухвали Суду та на ухвали Комісії суди використовують переклади текстів рішень Суду та ухвал Комісії, надруковані у виданні, передбаченому в статті 6 цього Закону.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У постанові від 06 лютого 2019 року № 761/37267/16-ц Верховний Суд послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» та зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Білуха проти України», заява № 33949/02, параграф 49, 9 листопада 2006 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Так, у рішеннях у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається про необхідність застосування суб`єктивних та об`єктивних критеріїв. Зазначена позиція також підтримана Верховним Судом.

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

Приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23 визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача можуть виникати сумніви в неупередженості судді.

Верховний Суд не раз звертав увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб?єктивних та/або об?єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв?язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Частина 3 статті 39 ЦПК України встановлює, що відвід має бути вмотивованим.

Підстави відводу - це юридичні факти матеріально-правового або процесуально-правового характеру, при встановленні яких за допомогою доказів для забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення із розгляду цивільної справи усувається суддя.

Не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді повинно обґрунтовуватись посиланням на обставини, про які йдеться в статті 36 ЦПК України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.

Для відведення судді з підстав упередженості або необ`єктивності необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість або необ`єктивність судді, підтвердити їх доказами.

Згідно з частиною третьою статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», особливості проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя визначаються Положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України після консультацій з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 05 вересня 2017 року № 2646/0/15-17 затверджено Положення про проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя (надалі -Положення).

Зазначене Положення встановлює особливості призначення на посаду державного службовця у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 2 Положення, проведення конкурсу здійснюється відповідно до визначених в установленому законом порядку вимог до професійної компетентності кандидата на зайняття вакантної посади державної служби на основі оцінювання його особистих досягнень, знань, умінь і навичок, моральних і ділових якостей для належного виконання посадових обов`язків.

Положенням встановлено умови проведення конкурсу та передбачено, що кандидат як учасник конкурсу має право оскаржити рішення конкурсної комісії відповідно до статті 28 Закону України «Про державну службу».

Згідно з пунктом 18 Положення, для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби категорій «Б» і «В» у судах, органах та установах системи правосуддя Головою ДСА України утворюються конкурсні комісії у складі голови і членів комісії за пропозиціями керівника державної служби або особи, яка виконує його повноваження у відповідному органі.

Викладаючи обставини, з якими пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні, заявник вказала на той факт, що її чоловік декілька років тому скаржився на дії судді Капшук О.Л., як голови суду, щодо проведення конкурсу на посаду керуючого апаратом Миронівського районного суду.

Проте жодного доказу на підтвердження викладених в заяві обставин, на які відповідач посилається, як на підстави для відводу судді, до заяви не додано.

Заявник не вказала прізвище, ім?я, по батькові свого чоловіка, коли і за яких обставин відбувалося проведення зазначеного конкурсу, не надала доказів, що підтверджують факт перебування у шлюбі, факт участі її чоловіка у конкурсі на посаду керівника апарату Миронівського районного суду.

Заявником також не наведені факти щодо упереджених чи неправомірних дій судді Капшук Л.О. під час проведення вказаного конкурсу, яка не була суб`єктом призначення керівника апарату суду на посаду, факти незгоди будь - яких осіб з такими діями та оскарження ними вказаних дій.

Відтак, відповідачем не наведено об?єктивних фактичних обставин та обґрунтованих підстав, які б свідчили про упередженість чи необ?єктивність судді Капшук Л.О. під час розгляду справи.

Жодних доказів, що вказують на необ`єктивність або упередженість судді при розгляді даної справи не надано, не наведено фактів щодо професійної упередженості головуючого судді.

Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені зазначеними вище нормами ЦПК України.

Суддя повинен бути об`єктивним і неупередженим при виконанні своїх професійних обов`язків. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише міркування про можливу упередженість судді, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Сам по собі факт, що відповідач внаслідок суб`єктивних міркувань, які не підтверджені жодним доказом, сумнівається в неупередженості головуючого у цивільній справі, не свідчить про упередженість та заінтересованість судді і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду цивільної справи.

Відтак суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Згідно приписів частини 3 статті 40 ЦПК України подальше вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 37, 39, 40, 41 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати необґрунтованою заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Миронівського районного суду Київської області Капшук Любові Олексіївни від розгляду цивільної справи N 372/1638/23 за позовом Акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Передати заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Капшук Любові Олексіївни для вирішення відводу у відповідності до вимог частини 3 статті 40 та частини 1 статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом.

Суддя Л.О. Капшук