Рішення № 11362494, 24.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2010 р.Справа № 20/248-09-6445 За позовом: Заводу „Електронмаш” Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства „Електронмаш”

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1649,28 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Коваленко А.С.- за довіреністю б/н від 20.12.2009 року;

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Завод „Електронмаш” Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства „Електронмаш” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди № 117-А від 07.07.2008 року у розмірі 1649,28 грн., з яких 1501,39 грн. заборгованість з орендної плати, 147,89 грн. пеня.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 07.07.2008 року між ним та відповідачем був укладений договір оренди № 117-А, відповідно до якого Завод „Електронмаш” ДП ВАТ „Електронмаш” передав, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 11,75 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Разом з тим, відповідач, в порушення умов укладеного договору, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, у звязку з чим за ним виникла заборгованість з орендної плати та пені за червень-вересень 2009 року у загальному розмірі 1649,28 грн. У звязку з викладеним позивачем було надіслано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 повідомлення від 21.09.2009 року щодо розірвання договору оренди № 117-А від 07.07.2008 року, яке повернулося від відповідача без розгляду. Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем залишилася несплаченою заборгованість за договором оренди № 117-А від 07.07.2008 року у розмірі 1649,28 грн., що й зумовило звернення Заводу „Електронмаш” ДП ВАТ „Електронмаш” з відповідним позовом до суду.

У судовому засіданні 24.02.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надіслання судових ухвал про на адресу, зазначену у договорі, яка не змінювалася, про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру, у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності суд не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ухвала про відкладення розгляду справи була повернута поштою із відміткою „за зазначеною адресою не проживає”.

Місце проживання фізичної особи визначається згідно з вимогами статті 29 Цивільного кодексу України. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місце проживання фізичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2008 року між Заводом „Електронмаш” Дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства „Електронмаш” (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 117-А, відповідно до якого Завод „Електронмаш” ДП ВАТ „Електронмаш” передає, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 приймає в оренду приміщення, загальною площею 11,75 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2, а саме: приміщення на першому поверсі в корпусі побутових приміщень.

У відповідності до п. 1.2 договору метою оренди є використання приміщення під офіс.

Зазначене приміщення, загальною площею 11,75 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2, було передано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в оренду на підставі акту приймання-передачі від 08.07.2008 року.

Відповідно до п. 2.1. договору орендар зобовязаний сплачувати щомісячно орендодавцеві орендну плату за приміщення у розмірі 293,75 грн.

Згідно до п. 3.2. договору оплата здійснюється орендарем на підставі рахунку орендодавця до 10-го числа поточного місяця.

У розділі 5 договору сторони узгодили строк дії даного договору, а саме: з моменту підписання акта приймання-передачі до 01.01.2009 року.

31.10.2008 року між Заводом „Електронмаш” Дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства „Електронмаш” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Додаткове погодження до договору оренди нежитлових приміщень № 117-А від 07.07.2008 року, в якому сторони узгодили продовжити дію договору № 117-А від 07.07.2008 року до 01.04.2009 року. Крім того, сторони узгодили, що у звязку із ростом індексу інфляції орендар з 01.11.2008 року щомісячно здійснює оплату орендодавцеві за оренду приміщення у розмірі 341,00 грн. При нарахуванні орендної плати у подальшому орендар сплачує орендну плату з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

03.03.2009 року між Заводом „Електронмаш” Дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства „Електронмаш” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено ще одне Додаткове погодження до договору оренди нежитлових приміщень № 117-А від 07.07.2008 року, в якому сторони узгодили продовжити дію договору № 117-А від 07.07.2008 року до 01.01.2010 року. Крім того, сторони узгодили, що у звязку із ростом індексу інфляції орендар з 01.04.2009 року щомісячно здійснює оплату орендодавцеві за оренду приміщення у розмірі 372,00 грн. При нарахуванні орендної плати у подальшому орендар сплачує орендну плату з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, в порушення умов укладеного договору оренди та додаткових погоджень до нього, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, починаючи з червня 2009 року, припинив сплачувати орендну плату, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість, яка, згідно розрахунку позивача, за період з червня 2009 року по вересень 2009 року становить 1501,39 грн. Не зазначену заборгованість у відповідності до умов укладеного договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 147,89 грн., що в загальній сумі становить 1649,28 грн.

У звязку з виниклою заборгованістю 21.09.2009 року Завод „Електронмаш” ДП ВАТ „Електронмаш” надіслав відповідачу повідомлення щодо розірвання договору оренди № 117-А від 07.07.2008 року з 01.10.2009 року та щодо сплати виниклої заборгованості, яке було повернено позивачу.

Таким чином, за відповідачем залишилася несплаченою заборгованість з орендної плати за період з червня 2009 року по вересень 2009 року у розмірі 1501,39 грн. та пені у розмірі 147,89 грн., а разом 1649,28 грн., що й зумовило звернення Заводу „Електронмаш” Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства „Електронмаш” з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного Кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із наданих Заводом „Електронмаш” ДП ВАТ „Електронмаш” розрахунку заборгованості та картки рахунку розрахунків з орендарями, за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 наявна заборгованість з орендної плати за договором оренди № 117-А від 07.07.2008 року з червня 2009 року по вересень 2009 року у розмірі 1501,39 грн. Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано.

У звязку з викладеним, суд вважає, позовні вимоги Заводу „Електронмаш” ДП ВАТ „Електронмаш” про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати у розмірі 1501,39 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пені у розмірі 147,89 грн., суд зазначає таке:

У відповідності до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Так, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 року (із змінами та доп.) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до п. 3.3. договору оренди № 117-А від 07.07.2008 року у разі прострочення уплати орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми неуплати за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного позивачем була нарахована пеня у розмірі 0,5% від суми заборгованості відповідача, яка, згідно розрахунку Заводу „Електронмаш” ДП ВАТ „Електронмаш”, перевіреного судом, становить 147,89 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 нарахованої пені у розмірі 147,89 грн. також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Заводу „Електронмаш” Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства „Електронмаш” (65104, АДРЕСА_2, р/р 26003228905001 в Південному ГРУ Приватбанку м. Одеси, МФО 328704, код ЄДРПОУ 22461196) заборгованість з орендної плати у розмірі 1501 /одна тисяча пятсот одна/ грн. 39 коп., пеню в сумі 147 /сто сорок сім/ грн. 89 коп., 102 /сто дві/ грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписано 1.03.2010р.