Рішення № 11362251, 24.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2010 р.Справа № 24/224-09-6468 За позовом: Закритого акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот"; до відповідача: Одеської залізниці

про стягнення 24260,33грн.

Суддя О.Ю. Оборотова

За участю представників:

позивача: Галахова Г.В. на підставі довіреності № 23-юр від 05.01.2010р.

відповідача: Сливця М.І. на підставі довіреності від 11.01.2010р.; Ксьондз А.В. на підставі довіреності від 11.01.2010р.

Суть спору: Закрите акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Державної адміністрації залізничного транспорту "0деської залізниці" про стягнення 24260,33грн.

17.02.2010р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Розглянув матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, - суд встановив:

22 грудня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством „Одеський припортовий завод” (Виконавець) укладений договір № 1006/3К-2009 на надання послуг з прийому та відвантаження карбаміду на експорт.

Відповідно до вказаного договору по залізничним накладним № 51581630 від 21.06.2009р. та №51581638 від 24.06.2009 зі станції відправлення Рубіжне Донецької залізниці ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (вантажовідправник) на адресу ВАТ „Одеський припортовий завод” (вантажоодержувач) на станцію призначення Чорноморська - експорт Одеської залізниці було відправлено 30 вагонів з вантажем -карбамід - насипом загальною масою 1673920 кг та 30 вагонів з вантажем -карбамід - насипом загальною масою 1684220 кг.

Згідно залізничної накладної № 51581630 від 21.06.2009р. по прибутті вказаних вагонів на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці було здійснений огляд вказаних вагонів і виявлено, що у вагоні № 59558544 недостача карбоміда –6700кг та відповідно до цього складено комерційний акт БО 638211/28 від 24.06.2009 р., що також підтверджується актами загальної форми від 23.06.2009р. № 4087 та від 24.05.2009р. №4089 згідно яких підтверджують доступ .

Згідно залізничної накладної № 51581638 від 24.06.2009р. по прибутті вказаних вагонів на станцію Знам’янка Одеської залізниці було здійснений огляд вказаних вагонів і виявлено, що у вагоні № 559556605 недостача карбоміда –4700кг. Доступу до вантажу немає та відповідно до цього складено комерційний акт АЄ 891744 від 26.06.2009р.

Позивачем на адресу відповідача були направлені претензії №23-5-П від 22.07.2009р. на суму 16 683грн. , №23-6-П від 24.07.2009р. на суму 33 656,80грн.

Розмір нестачі вантажу з урахуванням вимог п. 27 Правил видачі вантажів, згідно наданого позивачем розрахунку, складає суму позову.

Представник відповідача вимоги не визнав, про що зазначив у відзиву на позов.

Вислухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як випливає з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини справи повністю підтверджуються дослідними судом наданими позивачем доказами - вказаними договором, залізничними накладним, актами загальної форми, комерційними актами, розрахунком суми стягнення.

Відповідно до п. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, зокрема : а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Відповідно до п.12 „Правил видачі вантажу” затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, з подальшими змінами та доповненнями, - відповідно до статті 52 Статуту на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі : прибуття вантажу в пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами (ЗПП) відправника або пломбами (ЗПП) попутних станцій.

Згідно п. 28 вказаного наказу - Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.

У даному випадку залізницею був прийнятий вказаний вантаж із наявним ЗПП.

З вказаних актів загальної форми та комерційного акту випливає, що при прийманні вантажу на станції призначення встановлено відсутність ЗПП.

Аналізуючи вищеприведені акти загальної форми та комерційний акт, господарський суд прийшов до висновку, що відсутність ЗПП є ознаками не збереження вантажу під час його перевезення, тобто мав місце доступ до вантажу. Зворотнього залізниця не довела.

Відтак, залізниця не забезпечила схороніть вантажу при перевезенні у зв’язку з чим і утворилась вказана нестача вантажу.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:           а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

          Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 908 ЦК України, - умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

          За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

Аналізуючи вищевикладене у сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами.

Посилання позивача на вищеприведені норми ЦК України та Статуту суд вважає правильними.

Перевівши наданий позивачем розрахунок суми стягнення суд вважає його правильним і тому приймає до уваги.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов Закритого акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" до відповідача Одеської залізниці про стягнення 24260,33грн. - задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Одеської залізниці ( 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; р/р 26003000001 в АБ “Експрес-банк”, Одеська філія, МФО 328801, ЄДРПОУ 01071315) на користь закритого акціонерного товариства „Сєвєродонецьке об’єднання Азот” ( 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5; код ЄДРПОУ 33270581, р/р 26006042740001 в СФ АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 304568 ) - вартість нестачі вантажу в сумі 24260,33грн.; державного мита в сумі 242,60 грн. та 236 грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                 О.Ю. Оборотова