Рішення № 11362073, 19.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2010 р.Справа № 16/217-09-5989 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Мазан О.О. за довіреністю № 11 від 10.01.2010р.

Від відповідача: Рикун В.М. /директор/, паспорт серії КК № 500817, виданий Комінтернівським РВ УМВС України в Одеській області 19.07.2000р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України справу за позовом виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості „Укрптахопром” до сільськогосподарського виробничого кооперативу „Єдність” про розірвання договору та стягнення 506911,00грн.., -

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-наукове об'єднання птахівничої промисловості „Укрптахопром” (далі по тексту ВНО „Укрптахопром”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до сільськогосподарського виробничого кооперативу „Єдність” (далі по тексту СВК „Єдність”) про розірвання договору № 63-8-347 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480 на 1995рік, укладеного 31.10.1995р., стягнення з відповідача загальної заборгованості у розмірі 506911 грн. за вказаною угодою, у тому числі основного боргу у сумі 486287,77грн., 3% річних у сумі 12180,60 грн., а також пеню в сумі 8442,63 грн.. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням СВК „Єдність” договірних зобовязань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаного товару.

При цьому, у пункті 1 позовної заяви ВНО „Укрптахопром” було заявлено клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відкритого акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України”. В обґрунтування вказаного клопотання позивачем були покладені доводи про те, що кошти на придбання соєвого шроту були залучені позивачем на підставі кредитної угоди № 7/04-113 від 07.10.1996р. саме у відкритого акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України”.

Однак, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що результати розгляду даного спору жодним чином не впливають на права та обовязки відкритого акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України”, адже спір між сторонами по справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобовязань за договором № 63-8-347 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480 на 1995рік, укладеного 31.10.1995р., учасником якого вказана особа не являється. З огляду на викладене, судом вказане клопотання було відхилено.

Згідно з усними поясненнями представника відповідача, наданими під час розгляду даної справи, відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на помилку при нарахуванні заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

31.10.1995р. між виробничо-науковим об'єднанням птахівничої промисловості “Укрптахопром” Міністерства сільського господарства і продовольства України (Обєднання) та Племптахорадгоспом “Ульяновський” (Підприємство), правонаступником якого є СВК “Єдність”, був укладений договір №63-8-347 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480 на 1995рік, згідно з п.1.1 якого сторони визнали повноваження ВНО „Укрптахопром”, що виникли із обов'язків, покладених на останнього наказом Мінсільгосппроду Укра їни від 04.08.95р. №217 та доручення Прем'єр-міністра України від 18.08.95р. №4211/96 про призначення ВНО “Укрптахопром” позичальником валютного кредиту у сумі 25млн. дол. США, виконавцем контракту на поставку в Україну із Сполучених Штатів Америки 100 тис. тонн соєвих шротів, а також відповідальним за своєчасне пога шення кредиту та процентів за користування ним, згідно з міжурядо вою програмою ПЛ-480 на 1995 фінансовий рік. Відповідно до п. 5.3 договору №63-8-347 від 31.10.1995р. дана угода набрала чинності з моменту її підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за даним договором.

Згідно з п. 1.2 вказаного договору на під ставі рішення Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України ВНО „Укрптахопром” укладає з Державним експортно-імпортним банком України (Укрексімбанк) фінансову угоду на одержання валютного кредиту в сумі 25млн. доларів США для цільової закупівлі приблизно 100тис. тонн соєвих шротів, виконує обов'язки постачальника шротів Підприємству та несе відповідальність за своєчасне погашення цього кредиту разом з процентами за користування ним.

У відповідності до п. 1.3 договору №63-8-347 від 31.10.1995р. Підприємство доручило, а Об'єднання зобов'язалося пос тавити Підприємству соєвий шрот насипом, згідно з сертифікатом якості американського експортера у кількості 300 тонн. Вартість поставки соєвого шроту складає 75 тис. доларів США і є сумою валютного кредиту, яку Підприємство зобов'язалося повернути своєчасно Обєднанню разом з процентами за користування ним згідно з додатком №1 до цього договору. Ціна однієї тонни соєвого шроту складає 250 доларів США. В ціну одної тонни шроту входить вартість шроту і доставки його американським судном із США в Іллічівський морський торговельний порт.

Згідно з п. 1.4 вказаної угоди Підприємство доручило, а Обєднання зобов'язалося за кошти Підприємства здійснити розвантаження силами порту суден з соєвим шротом, оплатити митні, інспекційні, експедиційні, банківські, поштові витрати, зважування, завантаження та доставку шроту Підприємству залізничними вагонами, а також оплатити інші роботи і послуги, повязані з виконанням Обєднанням обов'язків згідно з даним договором.

Відповідно до розділу 2 договору №63-8-347 від 31.10.1995р. сторонами було обумовлено, що Об'єднання здійснює поставку соєвого шроту тільки після попередньої оплати вартості витрат, передбачених п. 3.1 даного договору.

В свою чергу, за положеннями п.п. 3.1, 3.2 розділу 3 договору Підприємство зобов'язалося у строк до 01.11.1995р. перерахувати на рахунок Об'єднання грошові кошти у сумі 20 доларів США за кожну тонну соєвого шроту, що підлягає поставці, у національній валюті по курсу долара на Українській міжбанківський валютній біржі на день здійснення перерахувань для виконання Об'єднанням обов'язків згідно з пунктом 1.4 даної угоди. При цьому, сторонами було визначено, що погашення кредиту у сумі 75000 доларів США та процентів за користування ним здійснюється на протязі 15 років, як це передбачено додатком №1 до даного договору шляхом перерахування ВНО „Укрптахопром” відповідної суми грошових коштів у національній валюті по курсу долара на УМВБ на день перерахувань. Перерахування першого платежу здійснюється до 01.11.1996р. Послідуючі платежі здійснюються кожного наступного року до 1 листопада.

Відповідно до п. 3.4 сторони погодились, що з метою більш ефективного використан ня валютного кредиту, прибуток, одержаний Підприємством від збагачення комбікормів соєвим шротом, буде направлений для щорічного придбання нових партій соєвого шроту або інших кормових добавок. Для цього Підприємство перераховує на рахунок Об'єднання крім сум погашення кредиту, додаткові грошові кошти у погоджених обсягах. У відповідності до пункту 3.4 даного договору Підприємство доручає, а Об'єднання зобов'язується на кошти Підприємства придбати, за письмовим погодженням сторін, нову партію соєвого шроту або інших кормових добавок (п.3.5 договору). Кінцевий фінансовий розрахунок сторони оформлюють Протоколом взаємних розрахунків, який є невідємною частиною цього договору (п.3.6 договору).

В подальшому, між сторонами був підписаний уточнений графік платежів - додаток №3 до договору №63-8-347 від 31.10.1995р., у звязку з чим додаток №1 втратив чинність. Терміни перерахування кожної щорічної суми встановлені п. 3.2 договору до 01 листопада кожного року не змінювалися.

На виконання умов вищезазначеного договору відповідачем було отримано від позивача 199,9 тонн шроту на загальну суму 49424 дол. США, про що свідчать Уточнений графік платежів по погашенню кредиту та відсотків по ньому за одержаний в 1995 році соєвий шрот (програма PL-480), який є додатком №3 до договору №63-8-347 від 31.10.95р., Протокол взаємних розрахунків по поставкам соєвого шроту та оплатою першочергових робіт між ВНО „Укрптахопром” та Підприємством, який є додатком №2 до договору №63-8-347 від 31.10.1995р.

Вищенаведені факти були встановлені під час розгляду господарським судом Одеської області справи № 23 33 / 33 05 2178 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ІФК Агроконсалт” в інтересах виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості „Укрптахопром” до сільськогосподарського виробничого кооперативу “Єдність” про стягнення боргу у сумі 175982,74 грн. При цьому, у межах провадження по вищевказаній господарській справи судовому дослідженню підлягали вимоги про стягнення з відповідача основного боргу по договору №63-8-347 від 31.10.95р. на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480 на 1995рік у розмірі 161619,21 грн., який утворився за період з 2002 року по 2004 рік, 12226,94 грн. пені, нарахованої за період з 26.08.2004р. по 24.02.2005р. та 3% річних з простроченої суми за період з 26.08.2004р. по 24.02.2005р. у розмірі 2136,59 грн. За результатами розгляду справи № 23 33 / 33 05 2178 господарським судом Одеської області було постановлено рішення від 19.09.2005р., яким позов товариства з обмеженою відповідальністю “ІФК Агроконсалт”, заявлений в інтересах виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості „Укрптахопром”, був задоволений повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням наведених приписів Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Одеської області від 19.09.2005р. по справі № 23 33 / 33 05 2178 має преюдиціальне значення при вирішенні спору, який є предметом судового розгляду у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, у порушення умов 3.2. до договору №63-8-347 від 31.10.1995р. та уточненого графіку платежів (додаток №3 до договору №63-8-347 від 31.10.1995р.) відповідач не виконував прийняті на себе зобовязання із щорічної сплати частини основного боргу та відсотків з товарний кредит згідно з уточненим графіком і у продовж наступних 2005 року, 2006 року, 2007 року, 2008 року, 2009 року.

При цьому, слід зауважити, що позивачем в межах даної справи висуваються вимоги про стягнення з відповідача існуючої заборгованості із платежів по договору №63-8-347 від 31.10.1995р. з урахуванням уточненого графіку платежів (додаток №3 до договору №63-8-347 від 31.10.1995р.) лише за період з 2006 року по 2009 рік у розмірі 35931,12 доларів США, що по курсу НБУ становить 287233,37 грн.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР від 18.07.1963р. (із змінами та доповненнями), чинного на час виникнення зобовязань за договором №63-8-347 від 31.10.1995р., зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до вимог, що звичайно ставляться. При цьому, одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Приймаючи до уваги ті обставини, що п. 5.3 договору №63-8-347 від 31.10.1995р. його сторонами термін дії договору було визначено до його повного виконання, враховуючи загальні умови припинення господарських зобовязань (виконання проведене належним чином), суд доходить висновку про те, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами по даному договору підлягають вирішенню згідно вимог Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р. №435-ІV (ЦК України), Господарського кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р. №436-ІV в силу п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цих Кодексів.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В свою чергу, згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вимогами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На думку суду, наявність та розмір основного боргу СВК „Єдність” перед ВНО „Укрптахопром” по договору №63-8-347 від 31.10.1995р. з урахуванням уточненого графіку платежів (додаток №3 до договору №63-8-347 від 31.10.1995р.), який утворився за період з 2006 року по 2009 рік у сумі 35931,12 доларів США, що по курсу НБУ становить 287233,37 грн. випливає з умов вказаного договору, підтверджуються обґрунтованим розрахунком, викладеним у позовній заяви, а також наявними у матеріалах справи документами. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем під час розгляду справи до господарського суду представлено не було. З огляду на наведене, суд доходить висновку щодо правомірності вимог ВНО „Укрптахопром” про стягнення з СВК „Єдність” основного боргу по договору №63-8-347 від 31.10.1995р. за період з 2006 року по 2009 рік у сумі 35931,12 доларів США, що по курсу НБУ становить 287233,37 грн. та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України.

Приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем протягом дії договору №63-8-347 від 31.10.1995р. зобовязань щодо оплати отриманого за даною угодою шроту та відсотків за користування товарним кредитом, позивачем також висуваються вимоги про розірвання договору №63-8-347 від 31.10.1995р.

Проаналізувавши доводи позивача, якими обґрунтовані дані вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 206 Господарського кодексу України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу. За змістом ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів, встановлений ст.188 Господарського кодексу України, передбачає, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, вищенаведений порядок розірвання господарських зобовязань позивачем був дотриманий. 27.04.2009р. ВНО „Укрптахопром” на адресу відповідача було направлено претензію пропозицію про намір розірвати договір №63-8-347 від 31.10.1995р., у звязку з невиконанням відповідачем прийнятих на себе за вказаним договором зобовязань, передбачених п. 3.2 договору. При цьому, ВНО „Укрптахопром” запропонувало відповідачу підписати угоду про розірвання договору №63-8-347 від 31.10.1995р. Однак, як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги позивача відповідачем були залишені без розгляду та задоволення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 цього Кодексу, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У відповідності до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Перелік істотних умов будь-якого господарського договору надається у частині 3 статті 180 Господарського кодексу України, до них, у тому числі, відноситься і ціна. Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, зважаючи на особливості правової природи даного договору, слід також звернутися до приписів ст. 695 ЦК України, згідно з яким договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору.

У відповідності до п. 4.1 договору №63-8-347 від 31.10.1995р., сторони домовилися, що позивач має право припинити дію цього договору в односторонньому порядку через 10 днів затримки Підприємством платежів та пені за затримку.

Зобовязання по договору №63-8-347 від 31.10.1995р. в частині своєчасного здійснення оплати поставленої продукції та сплати відсотків за користування товарним кредитом відповідачем належним чином виконані не були, що, в силу положень ст. ст. 180, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 610, 651, 695 Цивільного кодексу України, є порушенням істотних умов даного виду договорів.

Приймаючи до уваги висновки суду про істотне порушення відповідачем умов договору №63-8-347 від 31.10.1995р., з огляду на дотримання позивачем встановленого статтею 188 Господарського кодексу України порядку розірвання господарських зобовязань, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову ВНО „Укрптахопром” в частині розірвання вказаної угоди.

З огляду на необхідність розірвання договору №63-8-347 від 31.10.1995р. позивачем в межах даної справи висуваються також вимоги про стягнення з відповідача заборгованості із платежів по договору №63-8-347 від 31.10.1995р. з урахуванням уточненого графіку платежів (додаток №3 до договору №63-8-347 від 31.10.1995р.) за 2010 рік у розмірі 8194,82 доларів США, що по курсу НБУ становить 65509,39 грн., строк сплати яких не настав.

Щодо вказаних вимог позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. При цьому, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

В свою чергу, статтею 695 ЦК України передбачено, що якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

Однак, враховуючи, що в даному випадку після припинення договірних відносин внаслідок їх розірвання повернути поставлений відповідачу шрот не можливо, а також зважаючи на існування обовязку СВК „Єдність”, як покупця, повністю оплатити одержаний товар, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача і платежів по договору №63-8-347 від 31.10.1995р. з урахуванням уточненого графіку платежів (додаток №3 до договору №63-8-347 від 31.10.1995р.) за 2010 рік у розмірі 8194,82 доларів США, що по курсу НБУ становить 65509,39 грн. З огляду на викладене, позовні вимоги ВНО „Укрптахопром” в цій частині позову також підлягають задоволенню.

Розглядаючи вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 8442,63 грн. та 3% річних у сумі 12180,60 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до умов розділу 4 договору №63-8-347 від 31.10.1995р. Підприємство сплачує Об'єднанню пеню за прострочку платежів згідно з пунктом 3.2 даної угоди у розмірі 0,5% за кожний день від суми несплаченої заборгованості.

Як вбачається з розрахунку, викладеного позивачем у позовній заяві, за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобовязань за вказаним договором ВНО „Укрптахопром” додатково було нараховано до сплати СВК „Єдність” 8442,63 грн. пені, за період з 01.11.2008р. по 01.05.2009р. При цьому, слід зауважити, що нарахування пені позивачем правомірно здійснювалося із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, оскільки розмір пені встановлений договором перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, а також з урахуванням приписів частини 6 статті 232 ГК України.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, ВНО „Укрптахопром” також цілком правомірно було нараховано до сплати СВК „Єдність” 12180,60 грн. 3% річних з прострочених сум платежів за договором за 2006 рік, 2007 рік та 2008 рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед ВНО „Укрптахопром” становить 373365,99 грн. (352742,76 грн.+ 12180,60 грн.+ 8442, 63 грн.).

При цьому, слід зазначити, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача грошову суму у розмірі 506911,00 грн. Однак, як було встановлено під час розгляду даної справи розмір заборгованості відповідача становить 373365,99 грн. За поясненнями представника позивача при здійснені розрахунку суми заборгованості помилково до даної суми було двічі включно основний борг за платежами передбаченими договором №63-8-347 від 31.10.1995р. за період з 2009р. по 2010 рік.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що матеріалами справи підтверджується лише наявність заборгованості у сумі 373365,99 грн., суд вважає за правомірне позов заявлений ВНО „Укрптахопром” задовольнити в частині стягнення з СВК „Єдність” основної заборгованості за договору №63-8-347 від 31.10.1995р. за період з 2006р. по 2010р. у сумі 44125,94 доларів США, що по курсу НБУ становить 352742,76 грн., 12180,60 грн. 3% річних з прострочених сум платежів за вказаним договором за 2006 рік, 2007 рік та 2008 рік, пені в сумі 8442, 63 грн., а також в частині розірвання договору №63-8-347 від 31.10.1995р. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 615, 617, 625, 629, 651, 653, 695, 712 ЦК України, ст. ст. 180, 188, 193, 206, 265 ГК України.

Під час розгляду справи СВК „Єдність” було заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області у даній справі.

В обґрунтування підстав надання відстрочки виконання судового рішення відповідачем були покладені наступні обставини:

- нестабільність економічної ситуації в України у звязку з інфляційними процесами;

-сезонний характер отримання доходів;

-низькими ринковими цінами на сільськогосподарську продукцію, що виробляється кооперативом;

-скрутне фінансове становище кооперативу.

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання не заперечував.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. N 02-5/333„Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Приведений відповідачем аналіз економічного стану кооперативу дозволяють суду дійти висновку щодо можливості надання СВК „Єдність” розстрочки виконання рішення у даній справі з метою спрямування відповідачем отриманих ним від своєї господарської діяльності грошових коштів на відновлення платоспроможності підприємства минаючи можливу ситуацію застосування до кооперативу процедури банкрутства.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги скрутне фінансове становище відповідача та інфляційні процеси, які відбуваються у країні, суд доходить висновку щодо наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення господарського суду Одеської області у даній справі, у звязку з чим, а також з огляду на здійснення заявником протягом тривалого часу господарської діяльності та значну соціальну роль кооперативу в регіоні, суд, керуючись ст. 121 ГПК України, вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та надати розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області по даній справі шляхом перерахування до 01.08.2010р. суми у розмірі 125757 грн. 82 коп., до 01.11.2010р. суми у розмірі 125757 грн. 82 коп., до 01.01.2011р. суми у розмірі 125757 грн. 84 коп.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 615, 617, 625, 629, 651, 653, 695, 712 ЦК України, ст. ст. 180, 188, 193, 206, 265 ГК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Розірвати договір № 63-8-347 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480 на 1995рік, укладений 31.10.1995р. між виробничо-науковим об'єднанням птахівничої промисловості “Укрптахопром” та Племптахорадгоспом “Ульяновський”, правонаступником якого є сільськогосподарський виробничий кооператив „Єдність”.

3.Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Єдність” / 67503, Одеська область, Комінтернівський район, с. Вовківське, вул.. Центральна, 50, код ЄДРПОУ 05406333/ на користь виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості „Укрптахопром” /01011, м. Київ, Печерський район, вул.. П. Мирного, 28, код ЄДРПОУ 00855227/ основний борг у сумі 352742 грн. 76 коп. /триста пятдесят дві тисячі сімсот сорок дві грн.. 76 коп./, 12180 грн. 60 коп. /дванадцять тисяч сто вісімдесят грн.. 60 коп./ - 3% річних, пеню в розмірі 8442 грн. 63 коп. /вісім тисяч чотириста сорок дві грн.. 63 коп./, 3733 грн. 66 коп./ три тисячі сімсот тридцять три грн.. 66 коп./ - держмита; витрат на ІТЗ судового процесу у сумі 173 грн. 83 коп. /сто сімдесят три грн.. 83 коп./. Наказ видати.

4.Надати розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області по даній справі шляхом перерахування до 01.08.2010р. суми у розмірі 125757 грн. 82 коп. / сто двадцять пять тисяч сімсот пятдесят сім грн.. 82 коп./, до 01.11.2010р. суми у розмірі 125757 грн. 82 коп. / сто двадцять пять тисяч сімсот пятдесят сім грн.. 82 коп./, до 01.01.2011р. суми у розмірі 125757 грн. 84 коп. /сто двадцять пять тисяч сімсот пятдесят сім грн.. 84 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили з урахуванням наданої розстрочки.

Рішення підписано 01.03.2010р.

Суддя