Рішення № 11361751, 23.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2010 р.Справа № 7/33-10-487 За позовом: ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”, м.Ізмаїл Одеської області

до відповідача: ДП „Устьдунайводшлях”, м.Ізмаїл Одеської області

про стягнення 28751,26 грн.

Суддя Лепеха Г.А.

Представники сторін:

Від позивача –Мецгер О.І., за довіреністю.

Від відповідача –не з’явився.

Позивачем подано клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Клопотання судом прийнято та задоволено.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство „Українське Дунайське пароплавство” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з державного підприємства „Устьдунайводшлях” (далі – Відповідач) заборгованості у сумі 28751,26 грн. з урахуванням штрафних санкцій.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, свого представника у судове засідання не направив, але надав відзив на позов, в якому позов визнав частково.

У судовому засіданні 23.02.2010р. представник позивача погодився з доводами відповідача та уточнив свої позовні вимоги у відповідності до відзиву.

Керуючись ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір без участі відповідача.

Розглянувши матеріали справи, відзив на позов, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи та заслухавши представника позивача у відкритому судовому засіданні, суд встановив:

12.05.2009р. між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір №148ОУИ/21-09 про комплексне обслуговування флоту ДП „Устьдунайводшлях” (далі –Договір).

Згідно умов Договору Позивач зобов’язався надавати послуги з комплексного обслуговування флоту ДП „Устьдунайводшлях” на території відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” у затоні № 4, 96 км. р. Дунай, а Відповідач, в свою чергу, зобов’язався сплачувати надані послуги не пізніше 10-го числа на підставі виставленого рахунку (пункт 2.5 Договору).

Станом на 21.01.2010р. заборгованість Відповідача згідно рахунків-фактур №ОУИ/57 від 15.07.2009р., №ОУИ/69 від 31.08.2009р., №ОУИ/91 від 01.10.2009р., №ОУИ/109 від 04.11.2009р., №ОУИ/124 від 30.11.2009р., №ОУИ/148 від 11.01.2010р. не сплачена і складає 26390,58 грн., що підтверджується актами виконання послуг №ОУИ/57, №ОУИ/69, №ОУИ/91, №ОУИ/109, №ОУИ/124, №ОУИ/148.

06.11.2009р. Позивачем була надіслана претензія на адресу Відповідача з вимогою погасити існуючий борг.

Незважаючи на зазначене, претензія Позивача від 06.11.2009р. залишилась без відповіді та задоволення.

Відповідно до умов пункту 3.2 Договору Позивачем була нарахована пеня за несвоєчасну сплату рахунків за період з 11.08.2009р. по 21.01.2010р. у розмірі 1415,14 грн., що має своє відображення у представленому розрахунку.

Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 23.02.2010р. становить 27805,72 грн.

Згідно ст.ст. 509, 525 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В статті 901 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд доходить до висновку, що уточнені позовні вимоги є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з державного підприємства „Устьдунайводшлях” (Одеська область, м.Ізмаїл, вул. Героїв Сталінграду, 36. Код ЄДРПОУ 31091881. Р/р 26008024397003 у відділенні АКБ „Імексбанк”, м.Ізмаїл, МФО 328384) на користь відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” (Одеська область, м.Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28. Код ЄДРПОУ 01125821. Р/р 2600508531105 у відділенні „Укрексімбанк”, м.Ізмаїл, МФО 328629) 27805 /двадцять сім тисяч вісімсот п’ять/ грн. 72 коп. боргу, 278 /двісті сімдесят вісім/ грн. 06 коп. державного мита, 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку

з дня його прийняття.

Наказ видати після прийняття рішенням законної сили.

Суддя