Рішення № 11361653, 24.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2010 р.Справа № 28/211-09-5294 За позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1;

до відповідача Державне підприємство "Пересувна механізована колона №71"

про стягнення 9500грн.

Суддя

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 за дорученням;

від відповідача: не зявився;

Суть спору: позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Державного підприємства „Пересувна механізована колона №71” про стягнення 7500 гривень.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не надав, справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст.. 75 ГПК України.

Ухвалою суду від 27 січня 2010 року строк розгляду справи продовжено до 1 березня 2010 року, головою суду.

Представник позивача в судове засідання зявився, позов підтримує та просить суд стягнути заборгованість в сумі 7500 гривень, 2000 гривень суму збитків та судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

03 листопада 2008 року між Фізичною-особою-підприємцем ОСОБА_1 та Державним підприємством «Пересувна механізована колона № 71»було укладено договір про надання правової допомоги. Згідно п. 1.1. договору виконавець /позивач/ приймає на себе зобовязання щодо надання правової допомоги клієнту /відповідачу/, представляти його законні інтереси у сіх правоохоронних, судових, державних органах, громадських організаціях, комерційних структурах у будь-яких інстанціях та на будь-якому рівні. Крім того, виконання послуг здійснюється у різноманітних формах та видах, в тому числі, в рамках справи № 2-24/191-04-10357.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата послуг позивача /виконавця/ здійснюється на підставі вищезазначеного договору.

Позивачем було виконано взяті на себе зобов'язання, щодо надання правової допомоги у відповідності до умов договору укладеного між сторонами, що підтверджується підписаним зведеним актом прийому-здачі робіт від 01.10.2009 року. Але в супереч взятих зобовязань, відповідачем отриманні послуги не сплачені та заборгованість складає 7500 гривень.

Сторони 3 листопада 2009 року підписали акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого відповідачем було визнано заборгованість в сумі 7500 гривень.

20.11.2009 року на адресу відповідача була направлена претензія щодо сплати отриманих послуг в сумі 7500 гривень, яка відповідачем була залишена без відповіді.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору з боку відповідача щодо сплати заборгованості за наданні послуги позивачем, останній був вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Крім того, позивач посилаючись на велику зайнятість та браку часу для захисту власних інтересів, підготовки позовної заяви та представлення інтересів в суді ФО-П ОСОБА_1, останній уклав 10.11.2009 р. договір про надання юридичних послуг з ФО-П ОСОБА_4, якою в межах укладеного договору зібрано документи, що підтверджують надання послуг ФО-П ОСОБА_1 на користь ДП «ПМК №71», здійснено вжиття заходів, щодо досудового врегулювання спору, шляхом підготування та направлення претензії на адресу ДП «ПМК №71» від 20.11.2009 р., підготовлено позовну заяву до суду, представлення в суді інтересів, також покладено на неї. Здійснено оплату в сумі 2000 гривень, які перераховані на користь ФО підприємця ОСОБА_4, ФО-П ОСОБА_1 через ОСОБА_5, на що останнього було уповноважено шляхом видачі доручення від 30.11.2009 р. для вчинення зазначених дій.

В ході розгляду справи, представник позивача направив на адресу відповідача 22.12.2009 року було направлено акт звірки взаєморозрахунків на що відповідач надав гарантійний лист з якого вбачається, що сума заборгованості буде сплачено в грудні місяці в сумі 3500 гривень та в січня місяці 4000 гривень.

На час розгляду справи відповідач суму заборгованості не сплатив.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання це вид цивільних правовідносин.

Належне виконання своїх зобовязань позивач підтвердив зведеним актом прийому-передачі робіт за договором від 1 жовтня 2009 року, підписаний сторонами, претензій щодо якості виконаних робіт відповідачем не висувалося. Крім того сторони 3 листопада 2009 року підписали акт звірки взаєморозрахунків на суму 7500 гривень. Відповідно гарантійного листа від 7 грудня 2009 року відповідач зобовязався внести заборгованість двома платежами: в грудні місяці 3500 гривень та у січня місяці 4000 гривень. Вказані зобовязання згідно гарантійного листа відповідачем не виконані, кошти не сплачені.

На підставі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди та ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до п. 6.1 договору, сторони відшкодовують збитки, в наслідок не виконання або неналежного виконання своїх зобов'язань згідно договору.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, таким чином витрати пов'язані з оплатою послуг за договором від 10.11.2009 р. слід віднести до збитків на виконання умов договору від 03.11.2008 р.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в межах задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства „Пересувна механізована колона №71” (67700 Одеська область місто Білгород-Дністровський, вул..Маяковського,61, код ЄДРПОУ 01271959, п/р 26009301510667 у Білгород-дністровському відділенні Промінвестбанку, МФО 328458) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у філії ВАТ „Морський транспортний банк” м. Іллічівська, МФО 388498, код ЄДРПОУ 26247593) заборгованість в сумі 7500 (сім тисяч пятсот) гривень, збитки в сумі 2000 (дві тисячі) гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 ( сто дві) гривни, витрати на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя