Рішення № 11361562, 23.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" лютого 2010 р.Справа № 30/252-09-6461 За позовом: Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Чайка”

Про розірвання договору, зобов’язання вчинити певні дії

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: Прохніч Т.Л.- довіреність №06-723 від 05.06.2009р.

Від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя (далі-Управління), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі –ТОВ) „Чайка” про розірвання договору оренди берегозахісних споруд №3\31 від 25.01.2002р., укладеного між Управлінням та ТОВ „Чайка”, зобов’язання відповідача протягом 20-ти днів звільнити берегозахісну споруду та самовільно захоплені ділянки на схилах та штучному пляжі між траверсами №6 та №6-а від свого майна та передати Управлінню за актом приймання-передачі, а також про зобов’язання ТОВ „Чайка” отримати технічне завдання Управління та виконати ремонтні роботи з відновленням системи водовідведення біля ділянки штучного пляжу за власні кошти.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений судом за адресою, що є його юридичною адресою, але, згідно повідомлення пошти, за цією адресою відповідач не знаходиться. Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8\1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005р.” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

За таких обставин, справа розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , суд встановив:

Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя, згідно Положення про Управління, що є Додатком №23 до рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. №20-У, є виконавчим органом Одеської міської ради, до компетенції якого віднесено повноваження про встановлення режиму використання, контролю за експлуатацією будинків і споруд на територіях розвитку небезпечних інженерно-геологічних процесів та на морському узбережжі.

Розпорядженням міського голови від 25.12.2001р. №1532-01р „Про передачу в оренду ТОВ „Чайка” частини штучного пляжу в районі 10-ої ст.В.Фонтану” передано ТОВ „Чайка” в оренду, терміном на 49 років, частину штучного пляжу площею 980 кв.м в районі 10-ї станції В.Фонтану для надання послуг відпочиваючим. Пунктом 2 цього розпорядження доручено Управлінню інженерного захисту території міста укласти договір оренди з ТОВ „Чайка”.

25 січня 2002р. між Управлінням (Орендодавець) та ТОВ „Чайка” (Орендар) був укладений Договір оренди берегозахісних споруд №3\31, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне використання комплекс берегозахісних споруд у вигляді частини штучного пляжу площею 980 кв.м згідно схеми, яка є невід’ємною частиною договору, за адресою: м. Одеса, район 10-ї ст.В.Фонтану, з метою надання послуг відпочиваючим. Термін дії договору - до 31.12.2050р. Відповідно до п.4.2. Договору Орендар зобов’язався використовувати орендовані споруди у відповідності з їх призначенням і умовами цього договору, та за нормами санітарної та пожежної безпеки.

Додатковою угодою від 22.08.2007р. з 01.01.2007р. встановлено орендну плату у розмірі 1 531 грн.13 коп. (з ПДВ).

14 липня 2009р., на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації м. Одеси від 22.05.2009р. №384 «Про створення робочої групи з контролю за санітарним станом пляжів та зелених зон під час роботи у літній період 2009 року», проведено перевірку прибережної зони Приморського району , пляжу на 10-ій станції В.Фонтану. В ході перевірки виявлено, що на 600 кв.м, які орендує ТОВ «Чайка», знаходиться споруда, в якій здійснюється торгівля та громадське харчування відпочиваючих без належного на то дозволу .

Згідно припису Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя від 14.07.2009р. за №000043 при перевірці стану дотримання вимог щодо технічного утримання берегозахисної споруди було виявлено, що центральна частина пляжу самовільно вкрита тротуарною плиткою, що робить неможливим відпочинок на зазначеній ділянці. Орендований майданчик площею 980 кв.м огороджений рекламними щитами з метою виключення доступу сторонніх осіб. Крім того, на території між орендованою ділянкою пляжу та полем для пляжного футболу, без дозволу Управління, встановлено дитячій ігровий майданчик , огороджений сітчатим забором з металевими стійками. На території пляжу вирито котловани та встановлено конструкції з капітальним фундаментом. Припис вручено директору ТОВ «Чайка».

Згідно припису Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя від 07.08.2009р. за №000063 при перевірці стану дотримання вимог щодо технічного утримання берегозахисної споруди було виявлено, що територія пляжу обнесена огорожею з комишиту, встановлені дитячі ігрові майданчики без узгодження з Управлінням, територія пляжу вимощена тротуарною плиткою, встановлено конструкції з капітальним фундаментом. Припис вручено заступнику директора ТОВ «Чайка».

Такі дії відповідача Управління вважає порушенням умов Договору оренди берегозахісних споруд №3\31 від 25.01.2002р. щодо цільового використання об’єкту оренди , у зв’язку з чим 18.09.2009р. на адресу ТОВ „Чайка” за №09-1200 було направлено пропозицію про дострокове розірвання Договору. У даній пропозицію Управління також зазначило про наявність у ТОВ „Чайка” заборгованості по орендній платі станом на 18.09.2009р. у сумі 3235 грн. 89 коп.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до п.4.10 Договору Орендар зобов’язаний виконувати необхідні ремонтно-профілактичні роботи по підтриманню належного технічного стану та забезпеченню берегозахісних функцій орендованих споруд згідно приписів Управління за рахунок коштів Орендаря без компенсації орендної плати, якщо необхідність цих робіт виникла при умовах неналежної експлуатації споруд. Орендар самовільно захопив земельну ділянку на схилах, зруйнував систему водовідведення на схилі біля орендованої ділянки штучного пляжу, а саме: порушив функціонування дощоприймачів, в результаті чого на пляжі „Чайка” відбувається витікання води на піщану зону та розмив ґрунту схилів, що є руйнуванням берегозахісної споруди, якою є штучний пляж. За таких обставин, позивач просить суд зобов’язати відповідача отримати технічне завдання Управління та виконати ремонтні роботи з відновленням системи водовідведення біля ділянки штучного пляжу за власні кошти.

На підставі викладеного, позивач просить суд про розірвання договору оренди берегозахісних споруд№3\31 від 25.01.2002р., укладеного між Управлінням та ТОВ „Чайка”, зобов’язання відповідача протягом 20-ти днів звільнити берегозахісну споруду та самовільно захоплені ділянки на схилах та штучному пляжі між траверсами №6 та №6-а від свого майна та передати Управлінню за актом приймання-передачі.

В обґрунтування позову позивач посилається також на ст.18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” , згідно якої Орендар зобов’язаний використовувати об’єкт оренди за його цільовим призначенням, використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Ця ж норма міститься у ч.1 ст. 773 Цивільного кодексу України, згідно якої наймач зобов’язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Розглянув матеріали справи суд доходить до такого висновку :

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 січня 2002р. між Управлінням (Орендодавець) та ТОВ „Чайка” (Орендар) був укладений Договір оренди берегозахісних споруд №3\31, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне використання комплекс берегозахісних споруд у вигляді частини штучного пляжу площею 980 кв.м згідно схеми, яка є невід’ємною частиною договору, за адресою: м. Одеса, район 10-ї ст.В.Фонтану, з метою надання послуг відпочиваючим. Термін дії договору - до 31.12.2050р.

Відповідно до п.4.2. Договору Орендар зобов’язався використовувати орендовані споруди у відповідності з їх призначенням і умовами цього договору, та за нормами санітарної та пожежної безпеки.

Частина 1. ст. 193 Господарського кодексу України, вказує на те, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Отже, відповідач, зобов’язавшись використовувати комплекс берегозахісних споруд у вигляді частини штучного пляжу площею 980 кв.м згідно схеми, яка є невід’ємною частиною договору, за адресою: м. Одеса, район 10-ї ст.В.Фонтану, з метою надання послуг відпочиваючим повинен був виконувати своє зобов’язання. Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що відповідачем виконано не було, адже, згідно приписів Управління від 14.07.2009р. та від 07.08.2009р. територію пляжу вимощено тротуарною плиткою, встановлено конструкції на капітальному фундаменті, огороджено територію пляжу .

Відповідно до ст..18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний використовувати об’єкт оренди за його цільовим призначенням, використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Ця ж норма міститься у ч.1 ст. 773 Цивільного кодексу України , згідно якої наймач зобов’язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Згідно ч.2 ст.773 Цивільного кодексу України якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач в супереч умов Договору не виконав прийняті на себе зобов’язання , на що розраховував позивач, у суду є всі підстави для задоволення вимоги про розірвання Договору оренди берегозахісних споруд №3\31 від 25.01.2002р., укладеного між Управлінням та ТОВ „Чайка”.

Відповідно до ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” уразі розірвання договору оренди орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди . За умовами п. 4.5 Договору в разі припинення договору оренди Орендар зобов’язався повернути Орендодавцеві орендовані споруди в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду. Згідно розділу 2. Договору „Умови передачі та повернення орендованих споруд” вступ Орендаря у користування спорудами настає одночасно з підписанням сторонами договору оренди та Акту прийому-передачі вказаних споруд. Порядок повернення орендованого майна Договором не передбачений, але, за аналогією, на думку суду, слід вважати, що повернення об’єкту оренди має відбутися з підписанням акту приймання-передачі. За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо зобов’язання відповідача звільнити берегозахісну споруду від свого майна та передати Управлінню за актом приймання-передачі.

Що стосується вимоги позивача про звільнення протягом 20-ти днів, то у цій частині позов є необґрунтованим, адже, ані умовами Договору, ані будь-яким нормативним актом не передбачено такого строку для повернення орендованого майна. Тим більше, що у даному випадку, звільнення об’єкту оренди відбувається за рішенням суду.

Що стосується вимоги позивача щодо звільнення ТОВ „Чайка” самовільно захоплених ділянок на схилах та штучному пляжі між траверсами №6 та №6-а, то ця вимога задоволенню не підлягає, так як правовідносини між сторонами у справі у випадку самовільного захоплення ТОВ „Чайка” будь-яких ділянок, контроль за якими здійснює Управління, не регулюються Договором оренди берегозахісних споруд №3\31 від 25.01.2002р. Інших обґрунтувань щодо цієї позовної вимоги позивач не навів.

Не обґрунтованою є також вимога позивача щодо зобов’язання відповідача отримати технічне завдання Управління та виконати ремонтні роботи з відновленням системи водовідведення біля ділянки штучного пляжу за власні кошти, адже, ця вимога також стосується земельної ділянки, яка не є об’єктом оренди, у зв’язку з чим на неї не розповсюджуються умови Договору оренди берегозахісних споруд №3\31 від 25.01.2002р.

За таких обставин, позов Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя - задовольнити частково.

2.          Розірвати Договір оренди берегозахісних споруд №3\31 від 25.01.2002р., укладений між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя та Товариством з обмеженою відповідальністю „Чайка”.

3.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Чайка” (м. Одеса, Фонтанська дорога, 25, код ЄДРПОУ 31428180 ) звільнити берегозахісну споруду у вигляді частини штучного пляжу площею 980 кв.м згідно схеми, яка є невід’ємною частиною договору, за адресою: м. Одеса, район 10-ї ст.В.Фонтану від свого майна та передати Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя (м. Одеса, вул..Б.Хмельницького, 18, код ЄДРПОУ 24760454 ) за актом приймання-передачі.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чайка” (м. Одеса, Фонтанська дорога, 25, код ЄДРПОУ 31428180, р\р26007064866690 в ОФ „ПУМБ”, МФО 328191) на користь Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя (м. Одеса, вул..Б.Хмельницького, 18, код ЄДРПОУ 24760454, р\р35424009002262 в УДК в Одеській обл.., МФО 828011 ) витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

5.          У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 26 лютого 2010р.

Суддя