Рішення № 11361373, 19.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2010 р.Справа № 10/7-10-226 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вассма»

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення 38547,59грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Грищенко О.М. за довіреністю від 01.06.2009р.

від відповідача: не зявився

Суть спору: ТОВ «Торговий Дім «Вассма»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з СПД-фізичної особи підприємця ОСОБА_2 38547,59 грн., з яких, 37989,76 грн. основний борг за товар, що поставлений позивачем за видатковими накладними №78/0000095 від 23.10.2008р., №78/0000096 від 23.10.2008р., №78/0000101 від 24.10.2008р., №78/0000107 від 27.10.2008р., №78/0000108 від 27.10.2008р., №78/000114 від 28.10.2008р.; 139,95 грн. 3% річних, що нараховані відповідачу з 14.11.2009р. по 28.12.2009р. та 417,88 грн. індекс інфляції, що нарахований відповідачу за листопад 2009 року за порушення строків оплати поставленого позивачем товару. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати по сплаті державного мита, витрати на ІТЗ судового процесу, та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3000 грн. При цьому вартість витрат на послуги адвоката в сумі 3000 грн. включена позивачем в ціну позову і з цієї ціни позову 41547,59 грн. позивачем сплачено державне мито в сумі 610 грн.

В процесі розгляду справи позивач супровідним листом надіслав до суду витребувані документи, які одержані господарським судом Одеської області 16.02.2010р. за вх.№3795, в т.ч. заяву, в якій позивачем здійснений розрахунок індексу інфляції за грудень 2009р., згідно з яким, індекс інфляції становить 341,90 грн.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.01.2010р. та про відкладення розгляду справи від 03.02.2010р., які надіслані відповідачу на адресу, що зазначена у позові, та являється адресою, за якою відповідач зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.11.2009р., повернуті до суду органами звязку з позначкою «за зазначеною адресою не проживає», а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

За період з 23.10.2008р. по 28.10.2008р. включно позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 44285,36 грн., що підтверджується видатковими накладними №78/0000095 від 23.10.2008р. на суму 26717,40 грн., №78/0000096 від 23.10.2008р. на суму 1308,96 грн., №78/0000101 від 24.10.2008р. на суму 6611,10 грн., №78/0000107 від 27.10.2008р. на суму 4400 грн., №78/0000108 від 27.10.2008р. на суму 4452,30 грн., №78/000114 від 28.10.2008р. на суму 4452,30 грн., які підписані та засвідчені печатками сторін.

В свою чергу відповідач поставлений позивачем товар оплатив частково в сумі 6295,60 грн., а саме, 07.11.2008р. перерахував позивачу 795,60 грн. та 30.12.2008р. 5500 грн., що підтверджується витягом з особового рахунку позивача у ВАТ «Укрексімбанк».

03.11.2009р. позивач звернувся до відповідача з вимогою за вих.№02-1/10, в якій просив відповідача сплатити борг за поставлений товар в сумі 37989,76 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання вимоги. Вказану вимогу відповідач одержав 06.11.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №03444766, але борг позивачу не сплатив, що і зумовило звернення останнього до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 37989,76 грн., позивач також простить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 139,95 грн. та індекс інфляції в сумі 417,88 грн. Під час розгляду справи позивач здійснив нарахування індексу інфляції за грудень 2009 року, про що надав до суду відповідну заяву, згідно з якою, розмір нарахованого відповідачу індексу інфляції становить 341,90 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У ч.1 ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», який в силу вимог ч.2 ст.4 ЦК України є актом цивільного законодавства, всі юридичні особи зобовязані вести бухгалтерський облік та фінансову звітність згідно з законодавством, а у ч.1 ст.9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що наявні у матеріалах справи видаткові накладні, які підписані та засвідчені печатками сторін та, згідно з якими, позивачем здійснено поставку товару відповідачу на суму 44285,36 грн., фіксують факт здійснення господарських операцій щодо поставки товару позивачем відповідачу, а дії сторін щодо приймання передачі цього товару на підставі вказаних документів є такими конклюдентними діями сторін, які свідчать про виникнення між ними зобовязання, зокрема, зобовязання позивача щодо поставки товару відповідачу та зобовязання відповідача щодо розрахунку за поставлений позивачем товар. Тим більш, що у матеріалах справи наявні документи (витяги з банківського рахунку позивача), які свідчать про те, що поставлений позивачем товар частково оплачений відповідачем в сумі 6295,60 грн. і залишок боргу за поставлений позивачем товар становить 37989,76 грн.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Водночас вимогами ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, вимогу позивача про сплату боргу в сумі 37989,76 грн. відповідач одержав 06.11.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №03444766, але борг позивачу не сплатив. При цьому жодних заперечень щодо кількості, якості і вартості поставленого позивачем товару відповідач до суду не надав, як і не надав доказів, що спростовують поставку цього товару позивачем.

Згідно з вимогами ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 37989,76 грн., а отже, і їх задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем з 14.11.2009р. по 28.12.2009р., та згідно з яким, розмір нарахованих відповідачу 3% річних становить 139,95 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства України та наявними у справі документам. Водночас судом встановлено, що позивач неправильно нарахував відповідачу індекс інфляції за листопад 2009 року, а тому зобовязав позивача обґрунтувати правові підстави цього нарахування. На вимогу суду позивачем здійснено нарахування індексу інфляції за грудень 2009 року, про що до суду наданий відповідну заяву із розрахунком, згідно з яким, розмір індексу інфляції становить 341,90 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача індексу інфляції задовольняються господарським судом частково в сумі 341,90 грн.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита, по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також по сплаті витрат на оплату послуг адвоката покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому витрати позивача по сплаті державного мита покладаються на відповідача у справі із врахуванням ціни позову 38547,59 грн., за виключенням вартості витрат на послуги адвоката в сумі 3000 грн., які помилково включені позивачем в ціну позову і з цієї ціни позову сплачено державне мито в сумі 610 грн.

Водночас витрати позивача на оплату послуг адвоката покладаються на відповідача у справі з огляду на наявний у справі договір про надання правової допомоги №01/6-ДПГ, який 10.11.2009р. укладений між позивачем (замовник) і ТОВ «Незалежна юридична компанія»(виконавець), та згідно з яким, для виконання передбачених у даному договорі зобовязань та користування всіма наданими відповідно до договору правами, виконавець призначає свого працівника адвоката ОСОБА_4, повноваження якого підтверджуються Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю гр. ОСОБА_4 №3280 від 24.04.2008р., Наказом ТОВ «Незалежна юридична компанія» від 08.01.2008р. №5 «По особовому складу», згідно з яким, ОСОБА_4 з 08.01.2008р. прийнятий на посаду заступника генерального директора директора департаменту корпоративного права за сумісництвом; платіжне доручення №4142 від 17.11.2009р., згідно з яким, позивач перерахував ТОВ «Незалежна юридична компанія»за надання правової допомоги 3000 грн.; акти прийому-передачі документів (матеріалів) від 10.11.2009р.; здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 28.12.2009р., а також вимоги ч.2 ст.4 Закону України «Про адвокатуру», якою передбачено, що адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вассма» задовольнити частково.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вассма»(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12Б, кв.67, код ЄДРПОУ 33937992, п/р 26002010031008 в ВАТ «Укрексімбанк»у м. Києві, МФО 322313) основний борг в сумі 37989 (тридцять сім тисяч девятсот вісімдесят девять) грн. 76 коп., 3% річних в сумі 139 (сто тридцять девять) грн. 95 коп., індекс інфляції в сумі 341 (триста сорок одна) грн. 90 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 381 (триста вісімдесят одна) грн. 61 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 233 (двісті тридцять три) грн. 64 коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2970 (дві тисячі девятсот сімдесят) грн.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 24 лютого 2010р.

Суддя