Рішення № 11361366, 17.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2010 р.Справа № 17/176-09-6029 За позовом: Державного підприємства „Придніпровська залізниця”;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова

група „Майстер”;

про стягнення 13 880 грн.

Суддя Зуєва Л.Є.

Представники:

від позивача: Мотова С.П. –представник на підставі довіреності;

від відповідача: Онищенко І.П. –представник на підставі довіреності.

СУТЬ СПОРУ: 30.11.2009р. за вхід.№9114 ДП „Придніпровська залізниця” (далі –позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ „Інвестиційно-промислова група „Майстер” з вимогою про стягнення 13880 грн.

Відповідач, в судові засідання призначені по справі з’явився, надав письмовий відзив на позов, в якому заявлені позовні вимоги визнає, однак просить суд зменшити на підставі ст. 83ГПК України штрафні санкції до 100 грн.

По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва з 27.12.2009р. по 17.02.2010р.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

29 травня 2009 року зі станції Куліндорове Одеської залізниці на станцію призначення Севастополь тов. Придніпровської залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група” „Майстер” відправило, згідно накладної №42074781, пісок будівельний.

04 червня 2009 року вантаж прибув на станцію Севастополь товарний з попутним актом загальної форми станції Миколаїв від 31.05.09 р.

Відповідно до п. 12 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083, була здійснена комісійна видача вантажу з перевіркою кількості місць, зазначених у накладній № 42074781. В ході перевірки вагону № 24369464 встановлено, що у накладній № 42074781 у графі найменування вантажу зазначено - пісок будівельний, у кількості 2640 мішків, фактично у вагоні знаходилися поліетиленові мішки з написом „клей для плитки", у кількості 2640 мішків, мішки не пошкоджені. За фактом неправильного зазначення найменування вантажу у накладній, відповідно до пункту 2 „Правил складання актів”, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 р. за № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855, складений комерційний акт № БН 756648/4 від 04.06.2009 р.

Згідно ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил оформлення перевізних документів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує ватаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильне зазначення у накладній назви вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць України.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Внаслідок неправильного зазначення у накладній назви вантажу, на станції Севастополь тов. Придніпровської залізниці ТОВ „ІПГ „Майстер” нарахований штраф: по накладній №42074781 провізна плата - 2776 грн., штраф складає 2776 х 5 = 13880 грн.

Зазначені обставини спонукали ДП „Придніпровська залізниця” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ „ІПГ „Майстер” про стягнення штрафу у розмірі 13 880 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.12.2009р. порушено провадження у справі №17/176-09-6029 за позовом ДП Придніпровська залізниця” до ТОВ „Інвестиційно-промислова група „Майстер” про стягнення 13 880 грн.

Відповідач, у своєму відзиві на позов надав заявив, що неправильне зазначення вантажу у накладній відбулося внаслідок того, що Єдина Тарифно-статистична номенклатура вантажів не містить такої назви вантажу як „Клей для плитки” або суха будівельна суміш” та відповідно, для вказаної категорії вантажів відсутній код перевезення та визначення тарифів, у зв’язку з чим відповідач визнав що дійсно назва вантажу , зазначена у провізних документах за цих обставин не відповідала фактичній назві вантажу, у зв'язку з чим просить зменшити розмір штрафу до 100 грн. на підставі ст. 83 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 12 Закону України "Про транспорт" встановлено, що підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них; умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами (статутами) іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладання договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносаменту або іншого документу, встановленого транспортними кодексами.

Згідно ст.6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна с обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яке укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно розділу 2 „Заповнення комплекту перевізних документів вантажовласником” Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р № 644 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р за №863/5084, вантажовідправником заповнюється така графа комплекту перевізних документів як „найменування вантажу” - де вантажовласник повинен вказати повне й точне найменування вантажу відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиного тарифно-статистичної номенклатури вантажів.

Відповідно до діючого законодавства на Залізницю не покладено зобов’язання при прийманні вантажу до перевезення перевіряти достовірність даних зазначених відправником у перевізному документі - накладній.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Підпунктом 5.5. пункту 5 „Заповнення комплекту перевізних документів на станції призначення” Правил оформлення перевізних документів” передбачено, що якщо під час перевезення або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу, код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст.122 Статуту залізниць України.

Згідно Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 р. №04-5/225, штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником вказаних в ст.122 Статуту залізниць України правопорушень не залежно від того, понесла залізниця в зв’язку з цим збитки чи ні (п.6.2 розділу 6).

Статтею 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р № 457, встановлено що у разі неправильного зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі , згідно зі статтею 118 Статуту.

Стаття 118 Статуту залізниць України передбачає штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до пункту 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 р № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р за № 567/6855, комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу чи вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу чи вантажобагажу. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що на станції призначення Севастополь товарний Придніпровської залізниці, при комісійній видачі вантажу було виявлено невідповідність найменування вантажу тому, яке зазначене в перевізному документі, а саме у накладній № 42074781 у графі найменування вантажу зазначено - пісок будівельний, у кількості 2640 мішків, фактично у вагоні знаходилися поліетиленові мішки з написом „клей для плитки", у кількості 2640 мішків, мішки не пошкоджені.

Згідно вимогам статті 129 Статуту та пункту 2 Правил складання актів станцією призначення складено комерційний акт №БН 756649/5 від 04.06.2010 р.

Пункт 10 Правил складання актів передбачає, що якщо в перевірці маси вантажу бере участь одержувач, то він разом з начальником станції, начальником вантажного району, прийомоздавальником підписує комерційний акт. В розділі Д комерційного акту №БН756649/5 від 04.06.2010р. вказано, що перевантаження здійснювалося в присутності представника одержувача БондаренкоА.Л., який також підписав даний комерційний акт.

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильне зазначення у накладній назви вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць України.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином, на станції Севастополь товарний Придніпровської залізниці ТОВ „ІПГ „Майстер” нарахований штраф: по накладній № 42074781 провізна плата - 2776 грн., штраф складає 2776 х 5 = 13880 грн.

Дослідивши розрахунок по нарахуванню відповідачу штрафу у розмірі 13880 грн., суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок здійснено вірно у відповідності до вимог чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що вантажем, який був відправлений згідно накладної №42074781 була продукція „Клей Master-Стандарт”, який відповідно до затвердженої рецептури, яка мається в матеріалах справи, на 80% складається з піску кварцового (будівельного) та на 20% з цементу.

Класифікація вантажів за кодами перевезення залізничним транспортом здійснюється відповідно до ЄДИНОЇ ТАРИФНО-СТАТИСТИЧНОЇ НОМЕНКЛАТУРИ ВАНТАЖІВ, що міститься у Наказі Міністерства транспорту України 31.10.1995 N 392 „Про затвердження Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України”.

На сьогоднішній день вказаний нормативний акт є єдиним актом, що визначає класифікацію вантажів з зазначенням кодів вантажів.

Єдина Тарифно-статистична номенклатура вантажів не містить такої назви вантажу як „клей для плитки” або „суха будівельна суміш” та, відповідно, для вказаної категорії вантажів відсутній код перевезення вантажу та визначення тарифів.

Саме тому, через недосконалість чинного законодавства України у сфері перевезення вантажів залізничним транспортом, ТОВ „ІПГ „Майстер” було вимушено самостійно віднести продукцію до найбільш наближеного класу вантажу за вмістом сировини, а саме піску будівельного (80% вмісту).

Розглянувши клопотання відповідача стосовно зменшення розміру штрафу на підставі ст. 83 ГПУ України до 100 грн., внаслідок особливих обставин, за яких відбулося порушення зобов'язання з боку відповідача, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

У відповідності до ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських правовідносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У відповідності до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягнення зі сторони, що порушила зобов’язання.

Таким чином, враховуючи той факт, що порушення відповідачем норм діючого законодавства в аспекті спірних правовідносин виникли внаслідок відсутності в Єдиній Тарифно-статистичній номенклатурі вантажів точної назви перевезеного вантажу, як „клей для плитки” або „суха будівельна суміш” та з огляду на те, що для вказаної групи вантажів відсутній код перевезення вантажу та визначення тарифів, а також приймаючи до уваги те, що вказане порушення не завдало позивачу збитків, суд дійшов висновку, щодо наявності правових підстав для зменшення розміру штрафу на 50%, внаслідок чого з відповідача по справі слід стягнути 6 940 грн.

          Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 6, 24, 118, 122, 29 Статуту Залізниць України, ст. 233 ГК України, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ДП „Придніпровська залізниця” підлягають задоволенню частково, з відповідача по справі слід стягнути штраф у розмірі 6 940 грн.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. у повному обсязі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд–

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „Майстер” /65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, 4, код ЄДРПОУ 33658179/, на користь Державного підприємства „Придніпровська залізниця” /49600, м.Дніпропетровськ, пр-т. К. Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828/ 6 940 грн. 00 коп. /шість тисяч дев’ятсот сорок грн. 00 коп. –штрафу, 102 /сто дві грн. 00 коп./ –витрати по оплаті державного мита та 236 грн.00 коп. /двісті тридцять шість грн./ 00 коп. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити у зв'язку зі зменшенням розміру нарахованого штрафу на 50%.

          Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя