Рішення № 11361352, 17.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2010 р.Справа № 17/142-08-4635 За позовом: Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської

області в інтересах держави, в особі Саратської районної державної

адміністрації Одеської області;

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління з контролю за використанням та охороною земель в

Одеській області

про визнання незаконним розпорядження та дострокове розірвання договору.

Суддя Зуєва Л.Є.

Представники:

від прокуратури: Шахназаров Г.С. на підставі посвідчення №830 від 28.07.2006р.

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився;

від 3-ої особи: не зявився.

Суть спору: Одеський міжрайонний природоохоронний прокурор Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом від 03.11.2008р. вхід.№6381, в якому просить визнати розпорядження №351А-07 від 21.08.2007р. Саратської райдержадміністрації незаконним та скасувати його, а також достроково розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 22.08.2007р. між ФОП ОСОБА_1 та Саратською райдержадміністрацією Одеської області.

Відповідач в судові засідання призначені по справі зявився, письмовий відзив на позов надав, в якому заявлені до нього позовні вимоги не визнав та просив суд у задоволенні позову відмовити, з підстав викладених у відзиві.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області проведена перевірка дотримання земельного законодавства субєктами господарювання, в ході якої встановлено, що земельна ділянка площею 11 га (поліпшені пасовища) із земель державної власності, що перебувають у запасі, використовуються ФОП ОСОБА_1 відповідно до договору оренди земельної ділянки укладеного з Саратською РДА на підставі розпорядження №351А-07 від 21.08.2007р.

На підставі проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.10.2008р., в якому зазначено, що вищевказане розпорядження Саратської РДА прийнято з порушенням вимог ст.ст. 124,118 ЗК України, а договір оренди укладений в супереч вимог ст.ст. 15, 18, 20 ЗУ „Про оренду землі”.

24.10.2008р. Управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області направило на адресу Саратської РДА Одеської області клопотання щодо усунення порушень допущених внаслідок винесення розпорядження та укладання договору оренди земельної ділянки.

Однак вищевказані порушення чинного законодавства усунуті не були.

Зазначені обставини спонукали Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Саратської РДА Одеської області звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (від 03.11.2008р. вхід.№6381) до відповідача ФОП ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області про визнання незаконним розпорядження та дострокове розірвання договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2008р., порушено провадження у справі №17/142-08-4635 за позовом Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави, в особі Саратської районної державної адміністрації Одеської області до ФОП ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області про визнання незаконним розпорядження та дострокове розірвання договору.

27.01.2009р. Одеська міжрайонна природоохоронна прокуратура Одеської області звернулася до господарського суду Одеської області з заявою про зміну позовних вимог, в якій просить суд визнати незаконним розпорядження Саратської РДА №351А-07 від 21.08.2007р. та визнати договір оренди недійсним, посилаючись на підстави викладені у заяві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази надані у ході розгляду справи, суд встановив, що позовні вимоги Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави, в особі Саратської РДА Одеської області, підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням наданих уточнень та змін, з наступних правових підстав.

Розглянувши уточненні позові вимоги про визнання незаконним розпорядження Саратської РДА Одеської області №351А-07 від 21.08.2007р., суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги слід розглядати в порядку та за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки предметом спору по справі є передбачене договором право оренди земельної ділянки. Цей спір не повязаний із захистом прав, свобод органів державної влади, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Заявлені вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а тому Саратська РДА виступає як субєкт права власності, а не як субєкт владних повноважень. Прийняті адміністрацією рішення є етапом реалізації волі власника на укладання договору і не змінюють правову природу спірних відносин і не перетворюють цей спір у публічно-правовий, з огляду на ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Закону України „Про оренду землі”, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно п. «в»ч. 1 ст. 20 Закону України „Про землеустрій”, на землях усіх категорій незалежно від форм власності в разі надання земельних ділянок в обов'язковому порядку проводиться землеустрій.

Відповідно до п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 677, проект відведення земельної ділянки погоджується із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Після цього погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі (п. 10 Порядку).

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації також і відповідно до ст. 9 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації”.

Відповідно до ст. 35 вищезазначеного Закону, результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами місцевого самоврядування.

При цьому, згідно з частиною 5 зазначеної статті, реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Нарешті, згідно п. 11 п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, після одержання позитивного висновку державної експертизи, проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою або районною державною адміністрацією і затверджується ними.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини.

У відповідності до ст. 118 ЗК України (в якій передбачено порядок та строки передачі земельних ділянок громадянам) районна. Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення земельної ділянки у власність (оренду).

Матеріалами справи встановлено, що Саратська РДА Одеської області в супереч ст. 118 Земельного кодексу України, без проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду на підставі розпорядження №351А-07 від 21.08.2007р., надала згоду на передачу громадянину ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном на 10 років земельну ділянку, загальною площею 11 га, що перебуває у державній власності на території М.-Новоросійської сільської ради Саратського району Одеської області, за межами населеного пункту, для ведення сільськогосподарського виробництва, внаслідок чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Саратської РДА Одеської області щодо визнання незаконним вищевказаного розпорядження ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Також розглядом матеріалів справи встановлено, що на момент укладання договору оренди межі земельної ділянки, яка була передана в оренду відповідачу, в натурі (на місцевості) не визначалися, проект землеустрою щодо відведення ФОП ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки загальною площею 11 га, що розташована на території М.Новоросійської сільської ради для ведення сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років взагалі не був ані розроблений, ані погоджений з відповідними органами. Позитивних висновків державної землевпорядної експертизи цей проект землеустрою не отримував і у встановленому порядку не затверджувався, про що не заперечував і відповідач у наданому письмовому відзиві на позов.

Згідно ст. 50 Закону України „Про землеустрій”, у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок, складаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Крім того, при наданні ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду не було дотримане положення ст. 124 Земельного кодексу України, згідно з яким набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах.

У відповідності до вимог ст. 18 ЗУ „Про оренду землі”, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Вимогами ст. 20 ЗУ „Про оренду землі” встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що паво власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, матеріалами справи встановлено, що укладений між Саратською РДА Одеської області та ФОП ОСОБА_1 О.П. договір оренди від 22.08.2007р. не пройшов державну реєстрацію, внаслідок чого було порушено вимоги ст.ст. 18, 20 ЗУ „Про оренду землі” та ст. 125 Земельного кодексу України.

Вимогами п. 3 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації...

Оскільки, як встановлено судом, спірний договір не відповідає вимогам закону, зокрема, Закону України „Про оренду землі” від 6.10.1998 року № 161-ХIV та Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, то він підлягає визнанню недійсним.

Пункту 3 статті 215 ЦК України визначає, якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсності на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Пунктом 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Положенням ст. 236 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, якими визначається момент, з якого угода вважається недійсною, хоч за загальним правилом угода визнана недійсною, вважається недійсною з моменту укладення, однак, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, угода визнається недійсною і припиняється на майбутнє. Згідно з частинами першою та другою п. 3.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 року за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладання. Винятком з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України „Про оренду землі” у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

В той же час, враховуючи характер такого виду угоди як оренда, договір оренди належить до категорії договорів, за яким відновити сторони в первинне положення практично неможливо, оскільки факт користування майном - річ безповоротна, тобто повернути користування майном в натурі неможливо, отже у такій ситуації припинення угоди, визнаної судом недійсною відбувається на майбутній час.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 6, 18, 20, 21 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 20, 35, 50 Закону України „Про землеустрій”, ст.ст. 118, 123, 124, 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 215, 236, 640 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що розпорядження Саратської РДА Одеської області №351А-07 від 21.08.2007р. слід визнати незаконним та скасувати, крім того оскільки договір оренди земельної ділянки від 21.08.2007 року, укладений між Саратською районною державною адміністрацією Одеської області та ФОП ОСОБА_1, укладений в порушення вимог діючого законодавства, позовні вимоги Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави, в особі Саратської районної державної адміністрації підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 27.01.2009р. вхід.№2070.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву задовольнити.

2. Визнати розпорядження Саратської районної державної адміністрації Одеської області „Про згоду на передачу ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном на 10 років земельної ділянки площею 11га на території М.Новоросійської сільської ради” №351А-07 від 21.08.2009р. незаконним.

2. Договір оренди земельної ділянки загальною площею 11 га, із земель, що розташовані на території М.Новоросійської сільської ради Саратського району Одеської області, укладений 22.08.2007 року між Саратською районною державною адміністрацією Одеської області та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 визнати недійсним на майбутнє.

3. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1/ до державного бюджету (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22090200) держмито у сумі 85грн. 00 коп. / вісімдесят пять грн. 00 коп./.

Наказ видати.

4. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1/ на користь державного бюджету (р/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22050000) витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя