Рішення № 11361347, 15.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2010 р.Справа № 17/139-09-4488 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕЛІТ”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІДРАДА”

про стягнення 103808,88 грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Відрада”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕЛІТ”;

про стягнення 165502,16 грн.

Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Голобородько І.І. –представник.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача по справі заборгованості за поставлений товар у розмірі 103808,88 грн.

Відповідач в судові засідання призначені по справі з’явився, відзив на позов не надав, однак в усних поясненнях позовні вимоги не визнав, внаслідок чого справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку, ст. 75 ГПК України.

По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва починаючи з 12.10.2009р. по 04.11.2009р., з 09.12.2009р. по 20.01.2010р., з 20.01.2010р. по 15.02.2010р.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між ТОВ „Еліт” та ТОВ „Відрада” укладено договір №42 від 03 січня 2007 року на поставку морозива. Відповідно до умов п. 1.1 договору позивач зобов'язувався поставити і передати у власність відповідача морозиво, а відповідач зобов'язався прийняти та оплачувати продукцію на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту її отримання відповідно до п.6.2. вказаного договору.

Позивач взяті на себе зобов’язання по укладеному договору виконував у повному обсязі, а саме позивачем поставлено товар на загальну суму 92133,64 грн. на підставі наступних видаткових накладних №4103/Ч від 30.07.2007р., №2820/Ф від 15.06.2007р. на суму 29129 грн., з яких оплачено лише 25289,19 грн., остаточна ж частина поставленого товару залишилась не оплаченою, внаслідок чого у відповідача по вказаним поставкам виникла заборгованість у розмірі 66844,45 грн. В підтвердження факту отримання відповідачем зазначеного товару позивач надав довіреності на отримання товару серії ЯНТ №381750 від 30.07.2007р. на ім’я Кащі О.І., та серії ЯНТ №381737 від 15.07.2007р. виданої на ім’я Кащі О.І.

В підтвердження наявності у відповідача заборгованості позивач представив Акт звіряння розрахунків станом на 31.08.2007 року, який завірений печатками обох підприємств та підписаний уповноваженими представниками двох сторін. Розмір заборгованості відповідача, згідно затвердженого акту, станом на 31.08.2007 року складав 206877,97 грн.

          Після 31.08.2007 року відповідачем були здійсненні ще сім оплат спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем та повернуте морозиво згідно накладної на повернення, у зв’язку з чим станом на 30 червня 2009 року за відповідачем залишається заборгованість перед позивачем в розмірі 66844,45 грн.

В порядку досудового врегулювання господарського спору 26 жовтня 2007 року відповідачу була передана вимога розрахуватися за одержаний товар. Вимогу представник відповідача - директор Ніколаєв І.Д. отримав особисто 07.11.2007 року, проте станом на 25.06.2009 року її не виконав.

Крім того, позивачем на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України за порушення грошових зобов’язань нарахований індекс інфляції, який відповідно до представленого розрахунку становить 27426,28 грн., та 3% річних у розмірі 3509,33 грн.

Крім цього, позивачем на підставі п. 6.4 укладеного договору нараховано додатково пеню у розмірі 6028,82 грн.

Зазначені обставини спонукали ТОВ „Еліт” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№6695 від 01.09.2009р.) про стягнення з ТОВ „Відрада” 103808,88грн., ., з яких: 66844,45 грн. –основного боргу; 27426,28 грн. –інфляційних втрат; 3509,33 грн. –3% річних; 6028,82 грн. –пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.09.2009р. порушено провадження у справі №17/139-09-4488 за позовом ТОВ „Еліт” до відповідача ТОВ „Відрада” про стягнення 103808,88грн

Не погоджуючись з позовом , відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ „Еліт” про стягнення 165502,16 грн., який ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2009р. було прийнято до розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.02.2010р. зустрічний позов ТОВ „Відрада” про стягнення з ТОВ „Еліт” 165 502,16 грн., залишено без розгляду на підставі п. 5 ст.81 ГПК України.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

При цьому відповідно до вимог ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

У відповідності до п. 1 ст. 712 ЦК України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Розглядом матеріалів справи встановлено та підтверджено відповідними доказами, що між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання за договором поставки по видатковим накладним №4103/Ч від 30.07.2007р. на суму 63004,64 грн. та видатковою накладною №2820/Ф від 15.06.2007р. на суму 29 129 грн., згідно яких позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 92133,64 грн. Однак відповідач провів лише часткову оплату загальної вартості прийнятої продукції у сумі 25289,19 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 66844,45 грн.

Факт отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується довіреностями на отримання товару виданих на ім’я Кащі О.І. серії ЯНТ №381750 від 30.07.2007р. та серії ЯНТ №381737 від 15.07.2007р.

Кінцевий строк виконання зобов’язання по оплаті відповідачем вартості прийнятого товару обчислювався після спливу 30 днів з дня отримання товару відповідачем в період з жовтня по квітень місяць включно та не пізніше 15 календарних днів від дати поставки в період з травня по вересень місяць.

В порядку досудового врегулювання господарського спору 26 жовтня 2007 року відповідачу була передана вимога розрахуватися за одержаний товар. Вимогу представник відповідача - директор Ніколаєв І.Д. отримав особисто 07.11.2007 року, проте станом на 25.06.2009 року її не виконав.

У відповідності до п. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до вимог п. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач станом на час розгляду справи у суді заборгованість у розмірі 66844,45 грн. не погасив, у зв’язку з чим позовні вимоги по стягненню з нього основної сими заборгованості за отриманий по вище перерахованих накладних товар у розмірі 66844,45 грн., підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог п. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 6.4 укладеного договору сторони встановили, що у випадку прострочення покупцем строків оплати Товару покупець зобов’язується сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день пророчення.

Так, позивач керуючись, п. 6.4 укладеного договору, ст.3 Закону України „Про відповідальність за не своєчасне виконання грошових зобов’язань” нарахував відповідачу пеню за порушення грошових зобов’язань, яка згідно представленого позивачем розрахунку становить 6028,82 грн.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Перевіривши правильність нарахування позивачем відповідачу 3% річних у розрахунку приведеному у позові у розмірі 3509,33 коп. та індексу інфляції, згідно розрахунку у розмірі 27426,28 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині також ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та умовах укладеного договору у зв’язку з чим вони підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано будь-яких письмових доказів які б свідчили про відсутність у нього заборгованості за вказаним договором, навпаки відповідач визнав у повному обсязі наявність за цим договором заборгованості в сумі, заявленій позивачем до стягнення, у тому числі і по штрафним санкціям.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.11, 204, 525, 526, 530, 549, 599, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язання”, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ „Еліт” підлягають задоволенню у повному обсязі, внаслідок чого з ТОВ „Відрада” слід стягнути на користь ТОВ „Еліт” загальну заборгованість в сумі 103808,88 грн.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Відрада” /65005, м. Одеса, вул.Дальницька, 39, код ЄДРПОУ30334268/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Еліт” /45607, Волинська область, Луцький район, с. Гірка Полонка, код 32396857/ 66844 грн. 45 коп. /шістдесят шість тисяч вісімсот сорок чотири грн. 45 коп./ - основного боргу; 6028 грн. 82 коп. /шість тисяч двадцять вісім грн. 82 коп./ - пені; 27 426 грн. 28 коп. /двадцять сім тисяч чотириста двадцять шість грн. 28 коп./ - збитків від інфляції; 3509 грн. 33 грн. /три тисячі п’ятсот дев’ять грн. 33 коп./ - 3% річних; 1038 грн. 08 коп. /одна тисяча тридцять вісім грн. 08 коп./ - державного мита; 315 грн. 00 коп. /триста п’ятнадцять грн. 00 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя