Рішення № 11361311, 19.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2010 р.Справа № 10-19/209-09-5558 за позовом Комунального підприємства «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Пента Україна»

про стягнення 5726,34 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Конрад О.Б. за довіреністю від 04.01.2010р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору: КП «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з ТОВ «Пента Україна»5726,34 грн., з яких, 5098,12 грн. –основний борг за послуги, що надані позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору на здійснення охорони та перепускного режиму від 01.02.2008р. №435-О, 527,33 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 23.03.2009р. по 29.09.2009р. та 100,69 грн. –3% річних, що нараховані відповідачу з 06.12.2008р. по 23.09.2009р.          

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.10.2009р. матеріали справи №26/365 за позовом КП «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс» про стягнення з ТОВ «Пента Україна»5726,34 грн. передані за підсудністю до господарського суду Одеської області на підставі ч.1 ст.15, ч.1 ст.17 ГПК України, оскільки витяг з ЄДРПОУ свідчить, що місцем реєстрації та місцезнаходженням відповідача є м. Одеса, площа Грецька,3/4.

Ухвалою від 06.11.2009р. господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д. порушив провадження у справі №19/209-09-5558, а на підставі Розпорядження голови суду від 26.01.2010р. №19-р «Про передачу справи», справу прийнято до провадження суддею Смелянець Г.Є. з присвоєнням справі №10-19/209-09-5558, про що 30.01.2010р. винесено відповідну ухвалу та розгляд справи призначено на 19.02.2010р.

У судовому засіданні 19.02.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, з підстав, що викладені у позові та у письмових обґрунтуваннях до позову. Також представник позивача відмовився від заявленого позивачем клопотання про призначення бухгалтерської експертизи, з посиланням при цьому на недоцільність її проведення та відсутність у позивача грошових коштів для оплати цієї експертизи.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов та документів, що спростовують надання позивачем передбачених договором послуг з 01.11.2008р. по 0.06.2009р. до суду не надав. При цьому судові ухвали, які надіслані відповідачу на адресу м. Одеса, площа Грецька, буд.3/4, повернуті до суду органами зв’язку з повідомленням про «закінчення терміну зберігання», «адресат не розшуканий». Ухвала суду від 30.01.2010р., яка надіслана відповідачу на адресу, що зазначена самим відповідачем в укладеному з позивачем договорі на здійснення охорони та перепускного режиму від 01.02.2008р. №435-О, також повернута до суду органами зв’язку з повідомленням про «відсутність реєстрації відповідача за вказаною адресою». Водночас оскільки ухвали суду надіслані відповідачу на адресу, яка станом на 20.01.2010р. є юридичною адресою відповідача, що підтверджується Витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

На підставі договору оренди нежитлового приміщення від 18.03.2008р. №109, який укладений між відповідачем (орендар) та Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради (орендодавець), відповідач являється орендарем нежитлового приміщення площею 880,40 кв.м., яке розташоване в металевій арочній будівлі за адресою Київська область, м. Біла Церква, вул. Гайок, 4а, та перебуває на балансі КП «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс». Вказаний договір припинив свою дію 04.09.2009р., що підтверджується відповідним Актом повернення орендованого відповідачем приміщення.

Разом з тим господарським судом встановлено, що 01.02.2008р. між КП «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс» (позивач, сторона-1) і ТОВ «Пента Україна»(відповідач, сторона-2) укладений договір на здійснення охорони та перепускного режиму №435-О, предметом якого є надання послуг перепускного режиму.

Згідно з умовами розділу 2 договору позивач зобов’язався забезпечити перепускний режим робітників, автотранспорту, клієнтів відповідача та контролювати вивіз матеріальних цінностей за документами відповідача, а відповідач зобов’язався дотримуватися пропускного режиму позивача та своєчасно проводити розрахунки за надані послуги.

Відповідно до умов п.3.2. договору відповідач проводить оплату в безготівковому порядку на основний рахунок позивача згідно виписаних рахунків не пізніше 5 числа кожного місяця. Інша форма розрахунків можлива за додатковою письмовою згодою обох сторін договору.

Умовами п.3.3. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати за кожний день прострочення нараховується пеня в розмірі 0,5 % від заборгованої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з умовами п.4.1. договір діє з 01.02.2008р. по 31.01.2009р., а відповідно до умов п.4.3. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У розділі 5 договору встановлені юридичні адреси сторін, в т.ч. і відповідача, а саме м. Київ, вул. Ізюмська,7.

При цьому згідно з доводами представника позивача у судовому засіданні, які жодним чином не спростовані відповідачем, договір на здійснення охорони та перепускного режиму від 01.02.2008р. №435-О укладений між позивачем і відповідачем саме з метою здійснення охорони та перепускного режиму до орендованого відповідачем приміщення, яке розташовано та території позивача.

Водночас судом встановлено, що з листопада 2008 року по квітень 2009 року позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 4428,12 грн., а саме у листопаді 2008 року на суму 1474,80грн., про що позивачем виписаний рахунок-фактура №СФ-001081 від 28.11.2008р., у грудні 2008 року на суму 1948,82 грн., про що позивачем виписаний рахунок-фактура №СФ-0001205 від 29.12.2008р., у січні 2009 року на суму 335 грн., про що позивачем виписаний рахунок-фактура №СФ-0000060 від 27.01.2009р., у лютому 2009 року на суму 335 грн., про що позивачем виписаний рахунок-фактура №СФ-0000220 від 26.02.2009р. на суму 335 грн., у березні 2009 року на суму 335 грн., про що позивачем виписаний рахунок-фактура №СФ-0000401 від 24.03.2009р.

Надані позивачем послуги відповідач у встановлений договором строк не сплатив, а тому 17.04.2009р. позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №272, в якій заявив вимогу про сплату боргу по вищевказаному договору в сумі 4428,12 грн. та повторно надіслав відповідачу виписані позивачем рахунки-фактури за вказаний період, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №10680. При цьому вказана претензія надіслана відповідачу на адресу, що зазначена у договорі в якості юридичної адреси відповідача м. Київ, вул. Ізюмська,7.

У квітні –травні 2009 року позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на суму 670 грн., про що позивачем виписані рахунки-фактури №СФ-0000559 від 27.04.2009р. на суму 335 грн. та №СФ-0000707 від 21.05.2009р. на суму 335 грн. При цьому доказів надіслання вказаних рахунків відповідачу позивач до суду не надав.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги, останній звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги в сумі 5098,12 грн., пені в сумі 527,33 грн. та 3% річних в сумі 100,69 грн., що нараховані відповідачу за порушення строків оплати наданих позивачем послуг. Під час розгляду справи у господарському суді м. Києва встановлено, що місцем знаходження відповідача являється м. Одеса, площа Грецька, 3/4, а тому справу надіслано за підсудністю до господарського суду Одеської області, про що господарським судом м. Києва винесено відповідну ухвалу від 15.10.2009р.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

          Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким, позивач зобов’язався забезпечити перепускний режим робітників, автотранспорту, клієнтів відповідача та контролювати вивіз матеріальних цінностей за документами відповідача, а відповідач зобов’язався дотримуватися пропускного режиму позивача та своєчасно проводити розрахунки за надані послуги, зокрема, згідно виписаних рахунків не пізніше 5 числа кожного місяця.

Із вищевстановлених обставин справи випливає, що з листопада 2008 року по квітень 2009 року позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 4428,12 грн., про що виписав відповідні рахунки –фактури, які в силу умов укладеного між сторонами договору являються підставою для оплати відповідачем наданих позивачем послуг. При цьому у період надання позивачем передбачених договором послуг, строк дії вказаного договору продовжений до 31.01.2010р., оскільки ані позивач, ані відповідач не надали до суду відповідних заяв про припинення або зміну умов договору, а в силу умов п.4.3. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Також із вищевстановлених обставин справи випливає, що надані позивачем послуги відповідачем не оплачені, а тому 17.04.2009р. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату боргу в сумі 4428,12 грн. та повторно надіслав відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг в сумі 4428,12 грн. При цьому вказані рахунки-фактури позивач надіслав відповідачу на адресу м. Київ вул. Ізюмська, 7.

Виходячи з того, що рахунки-фактури, надіслані позивачем відповідачу на адресу, яка зазначена самим відповідачем в укладеному між сторонами договорі м. Київ вул. Ізюмська,7, а також з того, що відповідач жодним чином не повідомив позивача про своє фактичне місцезнаходження, а про юридичну адресу м. Одеса площа Грецька, буд.3/4 позивач дізнався лише під час розгляду справи у господарському суді м. Києва, господарський суд вважає, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов’язання щодо складання та надіслання відповідачу рахунків-фактур, які є відповідно до умов укладеного між сторонами договору являються підставою для оплати відповідачем наданих позивачем послуг.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов’язання щодо надання послуг відповідачу на суму 4428,12 грн., складання та надіслання відповідачу рахунків-фактур, які є відповідно до умов укладеного між сторонами договору являються підставою для оплати відповідачем наданих позивачем послуг, а відповідач надані позивачем послуг не оплатив. При цьому жодних заперечень щодо наданих позивачем послуг та їх вартості відповідач до суду не надав, як і не надав доказів, що спростовують надання послуг позивачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4428,12 грн.

Водночас позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 670 грн. за послуги, що надані позивачем у квітні-травні 2009 року залишаються без розгляду господарським судом на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки позивач не надав до суду доказів виставлення відповідачу рахунків –фактур на оплату вказаних послуг в сумі 670 грн., а за відсутністю таких доказів розгляд справи по суті в цій частині позовних вимог є неможливим, з огляду на те, відповідно до умов укладеного між сторонами договору саме рахунки-фактурі є підставою для оплати відповідачем наданих позивачем послуг.

Витяг із журналу реєстрації рахунків-фактур за 30.05.2009р., який наданий позивачем в якості доказів виставлення відповідачу рахунків-фактур за квітень-травень 2009 року, господарський суд до уваги не приймає, з огляду на те, що записи у вказаний журнал реєстрації внесені позивачем в односторонньому порядку, а тому в силу вимог ст.34 ГПК України вказаний журнал не може бути визнаний належним і допустимим доказом у справі.

Разом з тим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені та 3% річних також залишаються без розгляду господарським судом на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки позивач не надав до суду обґрунтованих підстав нарахування пені відповідачу з 23.03.2009р. по 29.09.2009р. та 3% річних з 06.12.2008р. по 23.09.2009р.

На підставі ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.5 ч.1 ст.81, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Комунального підприємства «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс» задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пента Україна» 65025, м. Одеса, площа Грецька, буд.3/4, код ЄДРПОУ 33631230, р/р 260050375500 в АК «Брокбізнесбанк», МФО 300249) на користь Комунального підприємства «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс»(09104, м. Біла Церква, вул. Гайок,4а, код ЄДРПОУ 30797746, р/р 26004010023728 в відділенні «Кредитний центр «Білоцерківський»ВАТ ВТБ Банк, м. Київ, МФО 321767) основний борг в сумі 4428 (чотири тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 12 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 78 (сімдесят вісім) грн. 54 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 181 (сто вісімдесят одна) грн. 72 коп.

          3.Позов в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 670 грн., пені в сумі 527,33 грн. та 3% річних в сумі 100,69 грн. залишити без розгляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 22 лютого 2010р.

Суддя