Рішення № 11360740, 17.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2010 р.Справа № 10/186-09-5456 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»

до відповідача Державне підприємство «Одеська залізниця»

про стягнення 3428,80 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача: Гордієнко М.В. за довіреністю від 04.01.2010р. №67

Суть спору: ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДП «Одеська залізниця»вартості недостачі вантажу в сумі 3428,80 грн.

Відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з підстав, що викладені у відзиві на позов від 18.11.2009р. №НЮ-14/1359, який залучений судом до справи 20.11.2009р. та згідно з яким, відповідач посилається на те, що відповідно до записів у залізничній накладній завантаження вагону проводилось на підприємстві вантажовідправника, його засобами і силами та ним же самостійно визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Вагон з вантажем прибув на станцію Знам’янка в технічно справному стані, що підтверджується актом про технічний стан вагону та комерційним актом, а відповідно до п. «а» ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу, залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.

Окрім того, на вимогу суду відповідач надав розрахунок вартості недостачі вантажу, згідно з яким, маса відповідальної недостачі вантажу, із врахуванням норми недостачі 0,5% маси нетто вантажу, становить 979 кг, а її вартість 356,36 дол. США, виходячи із вартості вантажу 364 дол. за 1 тону, що по курсу долару США по відношенню до гривні, який на день видачі вантажу 20.04.2009р. становив 7,70 грн., складає 2743,97 грн.

Позивач також на виконання вимог суду надав письмові обґрунтування правомірності застосування 20% ПДВ при розрахунку вартості недостачі, правові підстави застосування курсу долару США при розрахунку вартості недостачі та уточнений розрахунок суми позову, згідно з яким, маса відповідальної недостачі вантажу, із врахуванням норми недостачі 0,5% маси нетто вантажу, становить 979 кг, а її вартість 356,36 дол. США, виходячи із вартості вантажу 364 дол. за 1 тону, із врахуванням 20% ПДВ, що по курсу долару США по відношенню до гривні, який на день подачі позову становив 7,98 грн., складає 3412,49 грн. (супровідний лист від 18.01.2010р. за вх.№967).

Також під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, про що надав до суду відповідні заяви від 09.12.2009р. №026-38/2, яка залучена судом до справи 09.12.2009р., від 13.01.2010р. №026-38/3, та у заяві, яка залучена судом до справи 27.01.2010р. позовні вимоги викладені позивачем в остаточній редакції, а саме, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість недостачі вантажу в сумі 3412,49 грн.

Строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом до 26.02.2010р. у зв’язку із задоволенням відповідного клопотання сторін, про що 09.12.2009р. винесено відповідну ухвалу.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши додаткові докази, які на вимогу суду надані сторонами у справі, суд встановив:

16.04.2009р. зі станції відправлення Комунарськ Донецької залізниці ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»(відправник, позивач) у вагоні №56690456 на адресу Морпорт Іллічівськ (одержувач) відправлений вантаж – балка 14, довжиною 9000, УЗ-22 у кількості 62290 кг (маса нетто), що підтверджується залізничною накладною №51145987.

          Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у піввагон засобами відправника, навалом, у кількості 17 пачок. Вантаж розміщено і закріплено відправником згідно з п.2.4.5. розділу І глави 3 Збірника 21 та вантаж промаркований. Вантаж експортний прямує для вивезення водним транспортом на експорт в Сирію.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що при перевезенні цього вантажу на станції Знам’янка Одеської залізниці виявлено переривання маркування на поверхні вантажу, ослаблення дротових ув’язок, доступ до вантажу, а тому вагон відчеплений на додаткову перевірку, про що 17.04.2009р. станцією Знам’янка Одеської залізниці складений акт загальної форми №9988.

Після огляду вагону на знеструмленій колії виявлено, що завантаження вантажу навалом в 1 штабель, із-за щільності вантажу підрахувати кількість місць не має можливості. У верхньому ярусі прораховується 5 пачок. Пачки ув’язані по 5 дротових і 2 стропочні ув’язки. Ліворуч по ходу від борту на першій пачці порушено маркування сірою фарбою на 200 мм, на третій пачці порушено маркування на 300 мм, на четвертій пачці порушено маркування на 150 мм, на 5 пачці маркування відсутнє. Ослаблені дротові ув’язки на пачках на 50-100 мм. Наявний доступ до вантажу. Доступ до вантажу усунений шляхом нанесення маркування вапном і докручування пачок дротовими ув’язками. На другій пачці ліворуч по ходу дротові ув’язки і маркування сірою фарбою справні і не порушені. Вагон відчеплений на вагову перевірку. Про виявлені обставини на станції Знам’янка Одеської залізниці складений відповідний акт загальної форми №9996 від 17.04.2009р.

18.04.2009р. на станції Знам’янка Одеської залізниці складений комерційний акт АЄ 891481/286/96, в якому встановлені такі ж самі обставини щодо вантажу, що і в акті загальної форми №9996 від 17.04.2009р., а також встановлено недостачу вантажу у кількості 1290 кг та виявлено, що вагон, в якому перевозився вантаж знаходиться у справному стані.

Після надходження вагону з вантажем на станцію призначення, різниці між комерційним актом, складеним на станції Знам’янка Одеської залізниці і фактичною наявністю вантажу не виявлено і вантаж виданий одержувачу, який, в свою чергу передав право на пред’явлення претензії та позову до залізниці вантажовідправнику, що підтверджується відповідним переуступним написом на залізничній накладній та відповідає вимогам ст.133 Статуту залізниць України, а вантажовідправником поданий позов до суду про відшкодування вартості недостачі вантажу.

При цьому згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, маса відповідальної недостачі вантажу, із врахуванням норми недостачі 0,5% маси нетто вантажу, становить 979 кг, а її вартість 356,36 дол. США, виходячи із вартості вантажу 364 дол. за 1 тону, що встановлена у платіжній вимозі-дорученні вантажовідправника №89/12836 від 16.04.2009р., а із врахуванням 20% ПДВ та курсу долару США по відношенню до гривні на день подачі позову 7,98 грн., вартість недостачі вантажу становить 3412,49 грн. Водночас відповідач також надав розрахунок вартості недостачі вантажу, який здійснений останнім на вимогу суду, та згідно з яким, маса відповідальної недостачі вантажу, із врахуванням норми недостачі 0,5% маси нетто вантажу, становить 979 кг, а її вартість 356,36 дол. США, виходячи із вартості вантажу 364 дол. за 1 тону, що по курсу долару США по відношенню до гривні на день видачі вантажу 20.04.2009р. 7,70 грн. становить 2743,97 грн.

Тобто, різниця у визначенні вартості недостачі вантажу стосується застосування позивачем 20% ПДВ та різного застування сторонами курсу долару США по відношенню гривні, а саме, позивачем застосований курс долару на момент подачі позову, а відповідачем на момент видачі вантажу.

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між позивачем і відповідачем договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача.

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов’язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Із залізничної накладної випливає, що вантаж розміщувався і закріплювався вантажовідправником відповідно до п.2.4.5. розділу І глави 3 Збірника №21, який видається на підставі ст.5 Статут залізниць України та ст.37 «Соглашения о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС)», що відправником вжиті заходи щодо маркування вантажу.

          Отже, встановлені обставини справи свідчать, що при завантаженні вантажу у вагон вантажовідправником вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення і вантаж переданий до перевезення відповідачу. Водночас, жодних зауважень щодо неправильностей завантаження і кріплення вантажу позивачем, а тим більш щодо відсутності його маркування, відповідачем не висловлено і вантаж прийнятий до перевезення.

          Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

          Між тим, як свідчать матеріали справи, при перевезенні вантажу залізницею складені акти загальної форми та комерційний акт, в якому встановлені обставини щодо недостачі вантажу у кількості 1290 кг, а також обставини щодо пошкодження маркування, пошкодження ув’язнення вантажу та доступу до вантажу.

Господарський суд вважає, що в силу вимог ст.ст.110, 111 Статуту залізниць України такі обставини є підставою для покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника, а тому позовні вимоги ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»про стягнення з ДП «Одеська залізниця»вартості недостачі вантажу в сумі 3412,49 грн. задовольняються господарським судом.

При цьому господарський суд вважає, що при розрахунку вартості недостачі вантажу позивачем правомірно застосовано ПДВ за ставкою 20%, оскільки ВМД №500040416/9/003087від 28.08.2009р. з відповідним переліком до неї свідчить, що вантаж у кількості 1290 кг, недостача якого виявлена під час перевезення його відповідачем невивезений за межі митних кордонів України, а тому зазначені операції слід розглядати як проведення операцій з продажу товарів на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%. Аналогічна позиція викладена і у Листі ДПА України від 16.06.200р. №8422/7/16-1321 «Про застосування нульової ставки податку на додану вартість при експорті вантажів за межі митних кордонів України та здійсненні міжнародних перевезень».

Також господарський суд вважає, що при розрахунку вартості недостачі вантажу позивачем правомірно застосовано курс долару США по відношенню до гривні на момент подачі позову, оскільки вимогами ч.3 ст.225 ГК України передбачено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 10, код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ «Експрес-банк», МФО 328801) на користь Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»(94202, м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта,4, код ЄДРПОУ 05441447, р/р 2600914210 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007) вартість недостачі вантажу в сумі 3412 (три тисячі чотириста дванадцять) грн. 49 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

          Рішення підписане 19 лютого 2010 року.

Суддя