Рішення № 11360398, 10.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2010 р.Справа № 12/240-09-5648 Позивач: перший заступник прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі: 1)Одеської міської ради

2) Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 10613,66 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Жигун І.В. посвідчення №275 від 08.07.2008р.

від позивача 1: не зявися

від позивача 2: Гришин Д.М. довіреність від 22.12.2009р.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Перший заступник прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та в особі Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1) про розірвання договору оренди № 25/33 від 29.12.2006 р., укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_1, виселення ФОП ОСОБА_1 з нежилого приміщення, загальною площею 123,5 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та передачу його Представництву по управлінню комунальною власністю ОМР, стягнення заборгованості з орендної плати на суму 9873,06 грн. та пені 740,6 грн.

Позивач 1 - Одеська міська рада, позовні вимоги прокурора підтримує та згідно клопотання від 02.12.2009р. просить суд розглянути справу за відсутності її представника.

Позивач 2 - Представництво по управлінню комунальної власності Одеської міської ради, надало пояснення по справі від 03.12.2009 р. вих.№01-13/10896.

Відповідач в судове засідання не зявився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.12.2009р. наданими суду Позивачем 2, але у судове засідання не зявився, про поважність причин своєї відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 11.01.2010 р. строк розгляду справи було продовжено до 11.02.2010 р.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

29.12.2006 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №25/33 оренди нежилого приміщення (далі Договір).

Відповідно до п.1.1 договору відповідачу було передано у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 123,5 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 про що свідчить і акт прийому - передачі нежитлового приміщення від 29.12.2006 р.

Пунктом 1.3. термін дії договору оренди встановлено до 01.12.2007 р.

Відповідно до п.2.2. договору за орендоване приміщення Орендар зобовязався сплачувати орендну плату, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 784,22 грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Відповідно п.2.4 договору Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Додатковим погодженням від 15.04.2008 р. строк дії договору було продовжено до 14.04.2009 р. Цим же додатковим погодженням розмір орендної плати за місяць встановлено в сумі 2187,73 грн. (без ПДВ та індексу інфляції).

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону " Про оренду державного та комунального майна" термін дії Договору був продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Згідно п.5.2. за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Прокуратурою Приморського району м. Одеси проведено перевірку, якою встановлено, що Відповідач всупереч прийнятих на себе за зобовязань у встановлені Договором строки не проводить оплату з орендної плати за користування приміщенням, в результаті чого станом на 16.10.2009 р. заборгованість Відповідача по орендній платі складала 9873,06 грн.

Вказані вище порушення встановлені Прокуратурою Малиновського району м. Одеси, й стали підставою для звернення з позовною заявою до господарського суду Одеської області.

Як вбачається з наданого Відповідачем 2 письмового пояснення та доданого до нього розрахунку Відповідачем 06.11.2009 р. була сплачена заборгованість у розмірі 9700 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Частиною 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобовязань.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В абзаці другому пункту 13 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобовязань, передбачених ст.18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.

Однак, у відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Виходячи з викладеного, враховуючи те, що позивач не надав суду доказів надсилання Відповідачеві пропозицій щодо розірвання договору, суд вважає що позовна вимога щодо розірвання Договору та виселення Відповідача із нежилого приміщення, загальною площею 123,5 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до приписів ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В порушення умов договору оренди, зобовязання з своєчасної сплати оренди Відповідачем не виконувались на протязі дванадцяти місяців, внаслідок чого, згідно розрахунку заборгованості станом на 16.10.2009 р. наданого заступником прокурора, за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 9873,06 грн. та нараховано пеню у розмірі 740,6 грн.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Отже, відносно позовної вимоги, щодо стягнення із ФОП ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати у сумі 9873,06 грн. суд зазначає наступне:

Враховуючи те, що 06.11.2009 р. Відповідачем було сплачено частину суми боргу в розмірі 9700 грн., суд вважає, що позовні вимоги заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та в особі Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, щодо стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 9873,06 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 173,06 грн.

Виходячи з того, що Відповідач постійно порушував умови п.п. 2.2., 2.4. Договору до нього суд застосовує штрафні санкції, а саме стягнення пені у розмірі 740,6 грн. нарахованої згідно наданого заступником прокурора розрахунку станом на 16.10.2009 р.

Отже, слід стягнути з Відповідача на користь Позивача 2 заборгованість з орендної плати в сумі 173,06 грн. та 740,6 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст.49 ГПК України у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, державне мито покладається на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України державне мито стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з того, що судом заявлені позовні вимоги задоволені частково, суд прийшов до висновку, що судові витрати слід стягнути пропорційно задоволеним вимогам з кожної із сторін.

Враховуючи те, що прокуратура звільнена від сплати державного мита в доход державного бюджету, згідно п.30, ст. 4 Декрету КМ України „Про державне мито”, відшкодування судових витрат покладається на Одеську міську раду та Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача та Позивачів судові витрати по сплаті державного мита в сумі 191,13 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 236 грн. в доход Державного бюджету пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65016, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595) - 173 (сто сімдесят три) грн. 06 коп. заборгованість з орендної плати, 740 (сімсот сорок) грн. 60 коп. пені.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65016, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460) витрати по сплаті державного мита у сумі 16 (шістнадцять) грн. 45 коп.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65016, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31217259700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк - ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 20 (двадцять) грн. 32 коп.

5. Стягнути з Одеської міської ради (65000, м. Одеса, Думська площа, 1) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460) витрати по сплаті державного мита у сумі 87 (вісімдесят сім) грн. 34 коп.

6. Стягнути з Одеської міської ради (65000, м. Одеса, Думська площа, 1) на користь Державного бюджету України (р/р 31217259700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк - ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 107 (сто сім) грн. 84 коп.

7. Стягнути з Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460) витрати по сплаті державного мита у сумі 87 (вісімдесят сім) грн. 34 коп.

8. Стягнути з Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595) на користь Державного бюджету України (р/р 31217259700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк - ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 107 (сто сім) грн. 84 коп.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 15.02.2010 р.

Суддя