Рішення № 113600952, 19.09.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 вересня 2023 року № 520/5155/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ37764460) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати дії ГУ ДМС у Харківській області щодо відмови прийняти декларацію ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства протиправними;

- зобов`язати ГУ ДМС у Харківській області прийняти декларацію ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач з незалежних від нього причин позбавлений можливості надати відповідачу документ про відмову від громадянства Федеративної Республіки Нігерія, у зв`язку з чим ним подано декларацію про відмову від іноземного громадянства, проте відповідачем протиправно відмовлено у її прийнятті. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх прав.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 17 листопада 2022 року № 2738/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб - до 19 лютого 2023 року.

Указом Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 24.04.2022 № 75 (зі змінами).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

28.12.2017 року з заявою про прийняття до громадянства України відповідно до ст.9 Закон України "Про громадянство України" на ім`я Президента України звернувся громадянин Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 , місце народження м. Акпуго, Федеративної Республіки Нігерія.

До заяви, серед інших документів, додано зобов`язання про припинення іноземного громадянства, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язався протягом двох років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство Нігерії і подати до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства Нігерії.

У разі неотримання ним з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства Нігерії, ОСОБА_1 зобов`язався подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина Нігерії до уповноваженого органу цієї держави.

З 22.07.2019 року, згідно Указу Президента України від 22.07.2019 року № 546/2019 року позивача прийнято до громадянства України (підтверджується довідкою №11182 від 14.09.2020 року).

До моменту прийняття позивача до громадянства України він був громадянином Федеративної Республіки Нігерія, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 .

В січні 2021р. відповідач листом повідомив позивача про необхідність надання документу про припинення громадянства ФР Нігерія, виданий уповноваженим на це органом держави.

21.07.2021р. позивач листом повідомив відповідача, що на початку 2021 року звернувся до ФР Нігерія з заявою про відмову від громадянства, проте станом на липень 2021р. офіційної відповіді не отримав, просив на підставі ст. 9 Закону України "Про громадянство" здійснити оформлення його відмови від громадянства ФРН за допомогою декларації про відмову від іноземного громадянства.

Листом від 30.07.2021р. відповідач повідомив позивачу обставини, відповідно до діючого законодавства, які є підставами для подання особою декларації про відмову від іноземного громадянства та вказав на необхідність в найкоротший термін надати документ про припинення громадянства ФРН.

26.08.2021р. позивач надав на адресу відповідача лист - відповідь від 16.08.2021р. відділу громадянства та підприємницької діяльності Міністерства внутрішніх справ Федеративної Республіки Нігерія, відповідно до якого позивачу відмовлено у припиненні громадянства ФРН та просив вирішити питання про відмови від громадянства ФРН за допомогою декларації про відмову від іноземного громадянства, пославшись на те, що процедура припинення громадянства за ініціативою особи не здійснюється.

Листом від 08.10.2021р. відповідач повідомив позивача, що з урахуванням положень ст. 1 Закону України "Про громадянство", оскільки позивачу відмовлено у припиненні громадянства, відсутня можливість подати декларацію про відмову від іноземного громадянства. Додатково повідомлено, що 22.07.2021р. сплив термін подачі документів про припинення громадянства ФРН.

16.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДМС України в Харківській області з листом яким визначив обставини, що склалися за умовами котрих він не може надати до міграційного органу доказів щодо припинення ним громадянства Нігерії та подав декларацію про відмову від іноземного громадянства.

На вказане звернення ГУ ДМС України в Харківській області 14.01.2022р. надано відповідь, в якій повідомлено, що надана декларація не відповідає зразку, передбаченому Наказом МВС України від 16.08.2012 № 715 та вказано, що відсутні докази того, що процедура оформлення припинення громадянства здійснюється, проте наявні докази того, що у припиненні громадянства відмовлено, зазаначено про відсутність підстава для подання декларації про відмову від іноземного громадянства, декларацію про відмову від іноземного громадянство повернуто позивачу.

Позивач вважає, що своїми діями відповідач порушує право позивача на відмову від громадянства іншої держави за допомогою відповідної декларації, як передбачено в положеннях ЗУ «Про громадянство України» та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України Про громадянство України.

Статтею 1 Закону України Про громадянство України, зокрема, встановлено, що:

громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках;

зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство іншої держави і протягом одного року з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства іншої держави до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України;

декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, в якому особа засвідчує свою відмову від громадянства іншої держави і зобов`язується не користуватися правами цієї держави і не виконувати обов`язків, пов`язаних з належністю до її громадянства.

Статтею 2 Закону України Про громадянство України визначено, що законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах: 1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України; 2) запобігання виникненню випадків без громадянства; 3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; 4) визнання права громадянина України на зміну громадянства; 5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя; 6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України; 7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Статтею 9 Закону України Про громадянство України встановлені умови прийняття до громадянства України та визначені підстави, за наявності яких прийняття до громадянства України не допускається.

Умовами прийняття до громадянства України є: 1) визнання і дотримання Конституції України та законів України; 2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов`язання припинити іноземне громадянство (для іноземців); 3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років. Ця умова не поширюється на іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки і на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті; 4) отримання дозволу на імміграцію; 5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі); 6) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджених Указом Президента України № 215 від 27 березня 2001 року.

Відповідно до частини 5 п.2 ст.9 Закону України Про громадянство України іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

В той же час, приписами ч. 1 ст. 1 Закону України Про громадянство України визначено, що незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури;.

Саме на особу покладається обов`язок припинити іноземне громадянство та подати документ про припинення іноземного громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України.

Позивачем зазначено, що ним вчинені дії для припинення громадянства ФРН, проте з незалежних від нього причин процедура припинення громадянства не здійснюється.

При цьому, суд зазначає, що термін для припинення позивачем іноземного громадянства сплив 22.07.2021р., доказів надання позивачем відповідачу інформації про здійснення ним дій для припинення іноземного громадянства та наявності незалежних від нього причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства до вказаної дати, матеріали справи не містять.

Проте, в матеріалах справи наявна відповідь відділу громадянства та підприємницької діяльності Міністерства внутрішніх справ Федеративної Республіки Нігерія від 16.08.2021р. на звернення позивача від 05.08.2021р., відповідно до якого позивачу відмовлено у припиненні громадянства ФРН, що в свою черви виключає можливість подачі декларації про відмову від іноземного громадянства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах відповідач діям відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із положеннями частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.