Ухвала суду № 113591839, 19.09.2023, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №643/4875/20

Провадження № 2/638/2773/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року м.Харків

Дзержинський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді Теслікової І.І.,

при секретарі судового засідання Цицори К.В.,

представника позивача Бовгиря О.П.,

в процессі розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2020 року до Московського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява представника позивача Акціонерного товариства «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03 липня 2020 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2021 року було закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 17 січня 2023 року у вказаній справі відкрито загальне позовне провадження, розгляд справи розпочато зі стадії розгляду по суті та призначено судове засідання.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 09 лютого 2023 року цивільну справу № 643/4875/20 за позовом Акціонерного товариства «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу передано за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 22 березня 2023 року цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд Дзержинського районного суду м. Харкова.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023 в провадження судді Теслікової І.І. надійшла вищевказана справа.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 24 квітня 2023 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.

14 червня 2023 року від представника відповідачів надійшла заява про застосування строку позовної давності.

31 липня 2023 року представником позивача подано заперечення на заяву про застосування строків позовної давності.

25 серпня 2023 року до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи у вигляді виписок банку за особовим рахунком за кредитним договором №12206-123/06Р на підтвердження заперечень на заяву про застосування строків позовної давності. В обґрунтування не направлення доказів іншим учасникам судового розгляду посилався на те, що обсяг доказів є надмірним та на підставі ч.9 ст.83 ЦПК України не надсилаються іншим учасникам справи.

В судовому засідання представник позивача клопотання підтримав та просив суд приєднати до матеріалів справи докази.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положення ст. 81 ЦПК України відображають приватноправові засади змагальності цивільного процесу, відповідно до чого тягар доказування цілком покладається на сторін. У такому контексті зазначений обов`язок із доказування характеризується специфічністю та виникає тоді, коли особа реалізує своє право на судовий захист. При цьому особа наділена правом самостійно обирати коло доказів, на які вона посилається і які подає суду, виходячи із своєї процесуальної заінтересованості та позиції у справі. Поряд із цим, таке право сторони також має свої межі. Тоді, коли особа використовує свої процесуальні права у сфері доказування всупереч їх меті, діє недобросовісно (у тому числі, несвоєчасно розкриває докази, чим перешкоджає іншій стороні повноцінно організувати свій захист), то починає зачіпатися загальний публічно-правовий інтерес в ефективному відправленні правосуддя, що повинно мати наслідком відповідну реакцію суду.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Частиною 4 ст. 83 ЦПК України встановлено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно ч. 5 ст. 83 ЦПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Крім того, ч. 8 ст. 83 ЦПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає обґрунтувала неможливість їх неподання у вказаний строк, з причин, що не залежали від неї.

Також відповідно, до ч.9 ст.83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про долучення доказів від 25.08.2023, оскільки воно подано не у встановлений законом строк, а саме не з запереченнями на заяву про застосування строку позовної давності, та представником позивача не заявлено клопотання про поважність причин неподання письмових доказів у встановлений законом строк та встановлення додаткового строку для подання письмових доказів, та не зазначає щодо цього обґрунтування. Крім того, суд прийшов до висновку, що вказаний об`єм доказів не є надмірним для позивача у зв`язку з чим представник позивача повинен був направити вказані докази іншим учасникам судового розгляду.

Керуючись ст.81,83ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання від 25 серпня 2023 року про приєднання доказів до матеріалів справи відмовити.

Письмові докази, долучені до вказаного клопотання від 25 серпня 2023 року, до розгляду судом не приймати, повернути особі, що їх подала.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання, оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 20.09.2023.

Суддя І.І. Теслікова