Рішення № 11359173, 10.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2010 р.Справа № 14/192-09-5131 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство "Брокерська фірма "БАСТМА";

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Резон"

про стягнення 182869,61 грн.

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: за дов. Лунгул В.В.

Від відповідача: за дов. Тимофієнко В.В., дир. Іванова О.А.

В засіданні суду була оголошена перерва по 10.02.2010р. в порядку ст.77 ГПК України.

Суть спору: ТОВ МП "Брокерська фірма "Бастма" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Резон" згідно договору позики основного боргу у сумі 181300,00 грн., пені за несвоєчасне повернення позики у сумі 13597,50 грн. та 3% річних у сумі 1117,60 грн. Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін встановлено наступне:

27.09.1999р. між ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма»(займодавець) та ЗАТ «Резон»(позичальник) було укладено договір позики (далі –Договір), згідно п.1.1 якого займодавець зобов'язався надати безвідсоткову позику, а позичальник у свою чергу зобов'язався повернути займодавцю позику у строк до 28.09.2009р.

Відповідно до договору позивач платіжним дорученням №167 від 27.09.1999р. перерахував на розрахунковий рахунок ЗАТ «Резон»(№ 2600330014486, МФО 328016) грошові кошти у сумі 181300,00 грн.

Листами №94/юр від 21.04.2009р. та №113/юр від 20.07.2009р. позивач повідомив відповідача про зобов'язання повернути позику на розрахунковий рахунок позивача у сумі 181300 грн. в строк до 28 вересня 2009р., а також проінформував відповідача про те, що Договір в подальшому не буде пролонговано.

Станом на 28.09.2009р. відповідач грошові кошти у сумі 181300,00 грн. не повернув.

Згідно із положеннями ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути займодавцю позику (грошові кошти в такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій же кількості, такого роду и такої якості, які були передані йому займодавцем) в термін та в порядку, встановленим договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами Договору передбачена відповідальність за несвоєчасне повернення позики наймодавцю у вигляді пені в розмірі 0,1% від сумі боргу за кожен день прострочки. Позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу - 181300,00 грн., пеню за несвоєчасне повернення позики за період з 28.09.2009р. по 10.12.2009р. - 13597,50 грн. та 3% річних - 1117,60 грн. (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідач з позовними вимогами не погоджується і вважає що позивач не надав доказів отримання позики відповідачем і відповідно Договір не вступив в силу, оскільки згідно п.4.1 Договору він вступає в силу в момент отримання коштів відповідачем. При цьому відповідач посилається не те, що представлене позивачем платіжне доручення №167 від 27.09.1999р. про перерахування на розрахунковий рахунок ЗАТ «Резон»(№ 2600330014486, МФО 328016) грошових коштів у сумі 181300 грн. не є підтвердженням отримання коштів відповідачем, оскільки згідно з п.14-16 діючої у той період Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затвердженої Постановою НБУ №204 від 02.08.1996р., платіжне доручення з відміткою банку свідчить лише про те, що банк прийняв доручення на перерахування коштів.

Такі доводи відповідача не відповідають обставинам справи та змісту Інструкції "Про безготівкові розрахунки с господарському обороті України" затвердженої Постановою НБУ №204 від 02.08.1996р. П.14 вказаної інструкції, на яку посилається відповідач, встановлено, що на всіх примірниках паперових розрахункових документів банк в обов'язковому порядку в правому верхньому куті проставляє дату надходження цих документів. Якщо документи надійшли після закінчення регламентованого банком часу роботи клієнтами, на них, крім того, проставляється штамп "Вечірня" Дата виконання розрахункового документа проставляється у правому нижньому куті. У разі, якщо дата розрахункового документа збігається з датою проводки його банком, дата отримання банком документа правому верхньому куті не проставляється.

На представленому позивачем оригіналі платіжного доручення №167 від 27.09.1999р. про перерахування на розрахунковий рахунок ЗАТ «Резон»(№ 2600330014486, МФО 328016) грошових коштів у сумі 181300,00 грн. в правому верхньому куті проставлена дата надходження цього документу, тобто банк прийняв документ до виконання. Крім того, у правому нижньому куті платіжного доручення банком проставлена дата (28.09.1999р.), що свідчить про його виконання банком, тобто про перерахування коштів на рахунок відповідача. При таких обставинах, відповідно до п.4.1 Договору він вступив в силу.

Судом не прийнято до уваги посилання відповідача на те, що інструкція передбачає можливість ненадходження коштів на рахунок отримувача. (п. 16-2)

У п. 16-2 Інструкції "Про безготівкові розрахунки с господарському обороті України" затвердженої Постановою НБУ №204 від 02.08.1996р. мова йде про помилкове списання або зарахування коштів з вини банку. Відповідач не довів факту помилкового списання або зарахування при перерахуванні спірної суми.

Посилання відповідача на ст.23 Закону України №2346-Ш від 05.04.2001р., згідно якої «Розрахунковий документ може бути відкликаний ініціатором шляхом подання документа на відкликання до банку, що обслуговує ініціатора, у будь-який момент до списання суми платежу з рахунку платника», судом до уваги не прийнято, бо цей закон вступив в дію пізніше, ніж час здійснення перерахування на розрахунковий рахунок ЗАТ «Резон»грошових коштів у сумі 181300,00 грн.

Також не можуть розглядатися в якості доказів відсутності отримання коштів відповідачем висновки аудиторських компаній та акти перевірки державної податкової інспекції, бо вони не охоплюють період 1999 року і тому на їх підставі не можливо зробити висновки про наявність або відсутності довгострокової заборгованості у 1999 році.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено виконання своїх зобов’язань за договором та не надано доказів спростовуючих позовні вимоги.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню. Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

          Заява позивача щодо накладання арешту на майно відповідача судом відхилена, бо позивачем не надано доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Керуючись ст.ст. 44,49,82-84 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з ЗАТ "Резон" (65006, м. Одеса, вул. Ізвесткова, 52, код ЄДРПОУ 19359459) на користь ТОВ МП "Брокерська фірма "Бастма" (65026, м. Одеса, пров. Чайковського, 12, кв. 32, код ЄДРПОУ 14284413) суму основного боргу –181300 /сто вісімдесят одна тисяча триста/ грн.00 коп., пеню –13597 /тринадцять тисяч п’ятсот дев’яносто сім/ грн. 50коп. пені, 3% річних –1117 /одна тисяча сто сімнадцять/ грн. 60коп., держмито –1960 /одна тисяча дев’ятсот шістдесят/ грн. 15коп. та 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00коп. витрат за ІТЗ судового процесу.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя