Рішення № 113589467, 20.09.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

м. Київ

20.09.2023Справа № 910/10534/23Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

питання судових витрат на правничу допомогу

у справі № 910/10534/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аском Сервіс" (код 34561966, 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Корнієнка Василя, 72)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" (код 40916672, 01010, м. Київ, БЦ "Сенатор", 4 поверх, вул. Князів Острозьких, 32/2)

та акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (код 14282829, 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4)

про визнання недійсним договору,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача-1: не з`явився;

відповідача-2: Міщенка С.Г. (адвокат).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аском Сервіс" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" (далі - відповідач-1, Компанія) та акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (далі - відповідач-2, Банк) про визнання недійсним договору факторингу від 17.01.2023 №17/01-2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір укладено з порушенням вимог статті 203 Цивільного кодексу України за відсутності ліцензії у Компанії та неналежною оплатою , що зумовлює його недійсність.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 у справі №910/10534/23 у позові відмовлено повністю, судовий збір покладено на позивача та питання судових витрат на правничу допомогу призначено у судовому засіданні на 20.09.2023.

18.09.2023 від Банку надійшла заява, в якій відповідач-2 просив суд:

- стягнути з позивача судові витрати у розмірі 28 000 грн;

- кошти у розмірі 28 000 грн, що знаходяться на депозитному рахунку Господарського суду міста Києва, які внесені позивачем по справі №910/10534/23 Товариством на користь Банку.

Також, до вказаної заяви були подані документи, що підтверджують понесення судових витрат.

19.09.2023 позивач подав суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу до 10 000 грн. Також, Товариство просило розглядати питання стосовно судових витрат без участі його представника.

У судовому засіданні 20.09.2023 представник відповідача-2 підтримав подану заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явилися, просив розгляд заяви здійснювати без його участі, у письмовій заяві від 19.09.2023 просив зменшити до 10000 грн витрати на правничу допомогу, вказавши, що вважає її розмірі завищеним та у сумі в 30000,00 грн неприйнятною.

Розглянувши питання судових витрат на правничу допомогу з урахуванням документів, що підтверджують надання правничої допомоги, наявних у матеріалах справи, та клопотання позивача про зменшення витрат на правничу допомогу, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що відповідачем-2 у позові вказано попередній (орієнтовний) розрахунок, з якого вбачається, що Товариство очікує понести, зокрема, витрати на правову допомогу у суді першої інстанції у розмірі 30 000 грн.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

18.09.2023 до суду від відповідача-2 разом із заявою про стягнення судових витрат подані документи, що підтверджують понесення витрат.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною першою статті 123 ГПК України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 123 ГПК України).

Частинами першою та другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, Банком подано докази про понесення витрат на правничу допомогу у встановлений строк.

Представництво відповідача-2 здійснювалось адвокатом Міщенко С.Г., що обліковується у Раді адвокатів Київської області, свідоцтво від 08.12.2017 серія КС №6289/10, орган, що видав свідоцтво: Рада адвокатів Київської області, рішення від 08.12.2017 №54.

Умовами договору про надання правової допомоги від 15.01.2018 обумовлено представництво Банку адвокатом Міщенко С.Г.

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем-2 додано до матеріалів справи:

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.12.2017 серія КС №6289/10;

- копію довіреності від 06.06.2022;

- копію договору про надання правової допомоги від 15.01.2018 та додаткової угоди від 30.12.2022;

- копію акта приймання-передачі наданих послуг від 15.09.2023 №1 на суму 28 000 грн.

Посилаючись на наведені документи, Банк у зв`язку із відмовою у задоволенні позову просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 28 000 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).

Натомість положеннями пункту 2 частини другої статті 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Позивачем подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому Товариство, зокрема, вказувало, що вважає неприйнятною завищеною суму за надання адвокатом у справі професійної правничої допомоги. Також позивач не вбачає розумної потреби у таких витратах для цієї справи, не вважає, що вони відповідають критерію необхідності.

У даному випадку слід звернутися до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, а саме такого змісту:

- у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо;

- учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

З поданих відповідачем-2 документів вбачається, що ним належною мірою деталізовано опис наданих послуг та витраченого часу.

Так, вартість години роботи адвоката складає 800 грн, а всього адвокатом Банку у даній справі було витрачено часу - 35 годин.

Суд виходить з того, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Втім, доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи позивач не надав.

Враховуючи предмет та підстави позову, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, беручи до уваги розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження, відсутність обґрунтованих заперечень позивача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, а також зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне покласти на позивача витрати відповідача-2 на професійну правничу допомогу у сумі 28 000 грн.

Разом з тим, у даній справі було прийнято ухвалу від 01.08.2023, якою зобов`язано Товариство внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва 30 000 грн.

14.08.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення квитанції, що підтверджує виконання вимог ухвали суду від 01.08.2023.

Відповідно до частини сьомої статті 125 ГПК України у випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження чи залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково в порядку, передбаченому статтями 129, 130 цього Кодексу. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п`яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.

Оскільки, у задоволенні позову відмовлено повністю, то в силу приписів вказаної норми внесена позивачем сума у розмірі 28 000 грн підлягає відшкодуванню на користь відповідача-2.

Керуючись статтями 123, 125, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АСКОМ СЕРВІС» судові витрати на користь акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" у розмірі 28 000 грн.

3. Кошти у розмірі 28 000 грн, що знаходяться на депозитному рахунку Господарському суду міста Києва, які внесені позивачам товариством з обмеженою відповідальністю «АСКОМ СЕРВІС» у справі №910/10534/23, перерахувати на користь акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (код 14282829, 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) за такими реквізитами: рахунок IBAN: НОМЕР_1 , код банку (МФО) - 334851, ЄДРПОУ - 14282829,отримувач - АТ «МУМБ».

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.09.2023.

Суддя Ігор Курдельчук