Рішення № 11358702, 29.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" грудня 2009 р.Справа № 17/169-08-5434 За позовом: Колективного підприємства „Центр науково-технічної творчості „Потенціал”;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінодел”;

про стягнення 199955, 62 грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінодел”;

до відповідача: Колективного підприємства „Центр науково-технічної творчості „Потенціал”;

про визнання договору недійсним.

Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: Бебік О.О. –представник на підставі довіреності;

від відповідача: Базилюк К.В. –представник на підставі довіреності.

СУТЬ СПОРУ: КП „Центр науково-технічної творчості Потенціал” звернувся до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ „Вінодел” заборгованість у розмірі 92380 грн., 1385,7 грн. –інфляційних втрат; 1076 грн. –пені, зобов’язати відповідача підписати акт №5 приймання-здачі виконаних робіт.

Відповідач в засідання суду з’явився, надав письмовий відзив на позов, в якому заявлені до нього позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва, починаючи з: 23.02.2008р. по 18.03.2008р., з 08.04.2009р. по 22.04.2009р.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

25.04.2008р. між КП „Центр науково-технічної творчості „Потенціал” (надалі позивач) та ТОВ „Вінодел” укладено договір антикорозійного захисту внутрішньої поверхні ємкісного обладнання для зберігання вина. Відповідно до умов якого позивач зобов’язався виконати по завданню відповідача, з використанням своїх матеріалів по антикорозійному захисту внутрішньої поверхні ємкісного обладнання для зберігання вина )27-и металевих ємностей загальною площею 1607 кв.м. и 3-х з/б амфор площею 450 кв.м.) на вин заводі в с. Козачі Табори, а відповідач зобов’язався прийняти і оплатити виконані роботи.

У відповідності до п. 2.1 укладеного договору за виконані згідно даного договору замовник сплачує виконавцю суму в розмірі 354280,55 грн. в безготівковому розрахунку.

При цьому, згідно п. 2.2 укладеного договору замовник проводить передоплату в розмірі 176500 грн. (50% від суми Договору) на придбання, доставку матеріалів та обладнання згідно календарному плану, з розбиванням платежів.

Відповідачем на виконання умов укладеного договору, визначених в п. 2.3 Договору перерахував на користь позивача 176500 грн.

Пунктом 2.4 укладеного договору сторони встановили, що оплата проводиться згідно підписаного акту здачі-приймання виконаних робіт і рахунку, виставленому відповідачу.

Позивач на виконання умов укладеного договору здійснив виконання робіт, обумовлених договором та виконав роботи, які були прийняті відповідачем згідно актів виконаних робіт №1 за червень 2008р., №2 за липень 2008 року, №3 за серпень 2008 року, № 4 за жовтень 2008р. та №5 за листопад 2008р., який відповідачем не було підписано.

Відповідач свої зобов’язання щодо своєчасної оплати по виконаним роботам, виконував не належним чином, а саме ним не було оплачені акти №4 за жовтень місяць на суму 92232 грн. та №5 за листопад 2008р. у сумі 64900,59 грн., який відповідачем не було підписано.

Позивачем на адресу відповідача направлялися повідомлення про негайне виконання умов укладеного між ними договору, однак вказані листи відповідачем залишені без виконання.

Пунктом 5.1.1 укладеного договору встановлено, що за невиконання зобов’язань сторони відшкодовують нанесені збитки, неустойку у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивач внаслідок порушення відповідачем грошових зобов’язань, на підставі п. 5.1.1 Договору нарахував відповідачу пеню, яка згідно представленого розрахунку становить 1076грн.

Крім того, позивачем на підставі вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, за порушення грошових зобов’язань розраховані збитки від інфляції у розмірі 1385,7 грн.

Зазначені обставини спонукали КП Центр науково-технічної творчості „Потенціал” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№7636 від 23.12.2009р.) про стягнення з ТОВ „Вінодел” 94841,7 грн. –заборгованості, з урахуванням нарахованих штрафних санкцій та індексу інфляції, зобов’язання підписати акт №5 за листопад 2008р. на суму 64900,59 грн.,

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2008р. порушено провадження у справі №17/169-08-5434 за позовом КП „Центр науково-технічної творчості „Потенціал” до ТОВ „Вінодел” про стягнення 94841,7 грн.

У ході розгляду справи у суді, позивач уточнював та змінював позовні вимоги, в останніх з яких просить суд стягнути з відповідача по справі 157280,59 грн. –основного боргу; 4944,49 грн. – штрафу; 18690,99 грн. –пені; 22775,86 грн. –індексу інфляції; 6266 грн. –нанесених збитків, 118 грн. –витрат на ІТЗ судового процесу та 2099,58 грн. –витрат по оплаті державного мита.

Оскільки, на протязі всього часу розгляду справи позивачем уточнювалися та доповнювалися позовні вимоги, які стосуються саме стягнення з відповідача грошових коштів, а інші вимоги, які позивачем заявлялися раніше не викладені у заяві про уточнення позовних вимог від 14.12.2009р. вхід.№32449, суд дійшов висновку, що позивач таким чином відмовився від раніш заявлених ним вимог, крім вимог по стягненню.

В ході розгляду справи ухвалами суду неодноразово призначалася судова технічна та судова товарознавча експертизи для встановлення якості виконаних позивачем робіт по укладеному договору, однак, як виявилося, що вказані експертизи на території України провести неможливо у зв’язку з відсутністю відповідних спеціалістів.

Ухвалою суду від 22.04.2009р. прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ „Вінодел” до КП „Центр науково-технічної творчості „Потенціал” про визнання недійсним договору, укладеного 25.04.2008р. між сторонами по справі.

В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог ТОВ „Вінодел” посилається на ті обставини, що Статутом ТОВ „Вінодел” та внесеними змінами до нього від 02.03.05 р. п 6.18 передбачено порядок укладання директором товариства господарських договорі, а саме „..Директор вирішує всі питання діяльності підприємства, крім тих, що входять до загальних зборів учасників, та не має повноважень, що до укладання угод правочинів на суму більш 5000,00 грн. гривень та договорів оренди без попереднього погодження з загальними зборами учасників товариства...”

Загальними зборами учасників товариства не було надано згоди на укладання директором Влаєвим О.І. договору від імені товариства у зв’язку з чим договір був укладений не уповноваженою на це особою без достатніх правових підстав. Зокрема ч.2, ст. 203 ЦК України зазначено, що „...Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності..”

Відповідно до ч. 3, ст. 215 ЦК України „...якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)...”.

Враховуючи викладене ТОВ „Вінодел” у зустрічній позовній заяві вважає, що відсутність повноважень директора на укладання вищезгаданого договору є підставою для визнання його не дійсним.

КП НТТ „Потенціал” заявлені позовні вимоги щодо визнання договору недійсним не визнав та просив суд у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю, з підстав наведених у відзиві на зустрічних позов.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП НТТ „Потенціал” підлягають задоволенню частково, а в зустрічному позові ТОВ „Вінодел” слід відмовити повністю, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

У відповідності до п.1, п. 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 840 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Розглядом матеріалів справи встановлено, позивачем на виконання умов укладеного договору №5-08 від 25.04.2008р. виконані роботи по антикорозійному захисту внутрішньої поверхні ємностей для зберігання вина.

Умовами укладеного договору, а саме п. 2.2 встановлена форма оплати по актам здачі-прийняття виконаних робіт.

Предметом розгляду по дані й справі є стягнення заборгованості по неоплаченим актам виконаних робіт №4 за жовтень 2008р. на суму 92232 грн. та №5 за листопад 2008 року на суму 64900,59 грн.

Розглянувши позовні вимоги по стягненню з відповідача по первісному позову заборгованості за виконанні роботи по акту №4 за жовтень місяць 2008р. у суму 92232 грн., суд дійшов висновку, що позивачем належним чином доведена наявність у відповідача заборгованості за вказаним актом, а саме відповідачем зазначені роботи були прийнятті без будь-яких зауважень, що підтверджується підписом уповноваженого представника ТОВ „Вінодел” та відповідно вказаний акт скріплено печаткою підприємства.

Посилання ТОВ „Вінодел” на ті обставини, що в процесі експлуатації ємностей були виявлені недоліки у виконаних роботах, внаслідок чого відповідач по первісному позову вважає, що вони виконанні не належним чином, судом до уваги не приймається, оскільки позивачем на надано суду будь-який заслуговуючи на увагу доказів, а з наданих фотографій судом взагалі не вбачається з яких ємностей зроблені вказані фото, при цьому фото фіксація була здійсненна позивачем особисто без складання відповідних актів огляду та відповідно без залучення представників КП НТТ „Потенціал”.

У відповідності до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Статтею 193 ГК України передбачається обов'язок виконання господарських зобов'язань належним чином, а також те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, враховуючи, що станом на час розгляду справи у суді заборгованість по виконаним роботам по акту №4 у розмірі 92232 грн., відповідачем не погашена, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення умов укладеного договору та вимог діючого законодавства умисно ухиляється від покладених на нього обов’язків в частині своєчасної та повної оплати по виконаним для нього роботам, внаслідок чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 92232 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.614 ЦК України особа яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.5.1.1 Договору за невиконання зобов’язань сторони відшкодовують нанесені збитки, та неустойку в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення грошового зобов’язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність нарахування позивачем відповідачу пені на суму прострочення 92232 грн. по акту №4 за час прострочення грошового зобов’язання, суд враховуючи умови договору, вимоги ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст.232 ГК України, дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково, оскільки позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій понад шість місяців, що суперечить вимогам ст. 232 ГК України, у зв’язку з чим з відповідач по справі слід стягнути пені за 183 дні прострочення у сумі 5544,11 грн., виходячи з наступного розрахунку 92 232 грн.* ставку НБУ, (яка діяла в період з 01.11.2008р. по 03.05.2009р.)/ 365 днів * 183 днів = 5544,11 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши позовні вимоги по нарахуванню відповідачу 3% річних на суму прострочення у розмірі 92232 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити на суму 2993,13 грн.

Стосовно позовних вимог по стягненню з ТОВ „Вінодел” інфляційних збитків, які передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат розрахованих виходячи з суми прострочення 92232 грн., підлягають задоволенню у розмірі 14157,81 грн.

Дослідивши позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача по первісному позову у розмірі 64900,59 грн., яка виникла внаслідок не оплати робіт наданих згідно акту №5 за листопад 2008 р., суд дійшов висновку, що в цій частині слід відмовити за недоведеністю. оскільки зазначений акт не підписаний представником відповідача, відповідач заперечує, що вказані роботи взагалі були виконані, позивачем не надано належних доказів виконання таких робіт, а наданий позивачем в якості доказу виконання робіт паспорт антикорозійного захисту внутрішньої поверхні резервуарів, судом до уваги не може бути прийнятим, оскільки він складений позивачем одноособово.

У відповідності до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимогами ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ „Вінодел” збитків у розмірі 6266 грн., які нанесені відповідачу внаслідок невиконання договірних зобов’язань та які складаються з адміністративного штрафу в розмірі 3354,30 грн. за порушення строків сплати внесків на державне пенсійне страхування згідно Ухвали Пенсійного фонду України та застосованих цим же органом штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 2212,17 грн., згідно рішення №460 ПФУ в Суворовському районі Херсонської області, а також 560,53 грн. –витрат, які поніс позивач на відрядження представника у судові засідання, суд дійшов висновку, що в цій частині позову слід відмовити, оскільки позивачем не надано суду будь-яких правових обґрунтувань, з посиланням на конкретні вимоги діючого законодавства на підставі яких необхідно стягнути зазначені грошові кошти.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги ТОВ „Вінодел” про визнання договору недійсним, суд дійшов висновку, що в задоволені зустрічного позову слід відмовити, оскільки ТОВ „Вінодел” посилається ті обставини, що згідно п. 6.18 Статуту товариства „Директор вирішує всі питання діяльності підприємства, крім тих, що входять до загальних зборів учасників, та не має повноважень, що до укладання угод правочинів на суму більш 5000,00 грн. гривень та договорів оренди без попереднього погодження з загальними зборами учасників товариства”. Однак, зазначене не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, а саме згідно п. 6.18 того ж Статуту ТОВ „Вінодел”, який до того ж наданий представником ТОВ „Вінодел” директор вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, що входять до компетенції Директора.

Крім того, представником КП НТТ „Потенціал” надано суду копію аналогічного договору укладеного 01.10.2007р. між КП НТТ „Потенціал” та ТОВ „Вінодел” №11-07, сума якого становить 10700 грн., який станом на час розгляду справи є дійсним, а ТОВ „Вінодел” виконував взяті на себе зобов’язання належним чином, що підтверджується наданими представником позивача банківськими виписками по руху коштів.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, враховуючи положення ст. 203, 215 ЦК України, суд дійшов висновку, що при укладенні спірного договору сторонами були дотриманні усі вимоги, які необхідні для дійсності правочину, а також щодо відсутності правових підстав для визнання недійним договору №5-08 від 25.04.2008р. укладеного між сторонами по справі, внаслідок чого в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про порушення з боку товариства з обмеженою відповідальністю „Вінодел” умов договору №5-08 від 25.04.2008р., та вимог діючого законодавства, у зв’язку з чим, керуючись ст.11, 203, 204, 215, 526, 525, 530, 549, 614, 625 ЦК України, ст.193, 232 ГК України, ст. 32, 33, 43 ГПК України, позовні вимоги КП НТТ „Потенціал” підлягають задоволенню частково, в задоволенні зустрічного позову ТОВ „Вінодел” - відмовити.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов КП НТТ „Потенціал” - задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Вінодел” /65044, м. Одеса, Французький бульвар, 41-а, к. 21, код ЄДРПОУ 33312152/ на користь колективного підприємства „Центр науково-технічної творчості „Потенціал” /73000, м. Херсон, вул.Декабристів, 41/7, ЗКПО 05842264/ 92 232 грн. 00 коп. /дев’яносто дві тисячі двісті тридцять дві грн. 00 коп./ - основного боргу; 2993грн. 13 коп. /дві тисячі дев’ятсот дев’яносто три грн. 13 коп./ - 3% річних; 5 544 грн. 11 коп. /п’ять тисяч п’ятсот сорок чотири грн. 11 коп./ - пені; 14157 грн. 81 коп. /чотирнадцять тисяч сто п’ятдесят сім грн. 81 коп./ - індексу інфляції; 1149 грн. 27 коп. /одна тисяча сто сорок дев’ять грн. 27 коп./ - державного мита; 118 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову ТОВ „Вінодел” - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя