Рішення № 11358400, 14.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2009 р.Справа № 25/142-09-5164 За позовом: Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт”

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш-Біотех”

2. Чорноморського головного морського агентства „Інфлот”

про стягнення 734260,84 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Кульшик К.В., довіреність № 020/7-602 від 18.09.2009р.

Від відповідача ТОВ „Інтерфіш-Біотех”: не зявився

Від відповідача Чорноморського головного морського агентства „Інфлот”: Гула О.Є., довіреність №155 від 01.02.2007р.; Подорян В.Г., довіреність №1155 від 20.11.2009р.

В засіданні 14.12.2009 р. приймали участь представники:

Від позивача: Кульшик К.В., довіреність № 020/7-602 від 18.09.2009р.

Від відповідача ТОВ „Інтерфіш-Біотех”: не зявився

Від відповідача Чорноморського головного морського агентства „Інфлот”: Подорян В.Г., довіреність №1155 від 20.11.2009р.

Суть спору: про стягнення з ТОВ „Інтерфіш-Біотех” на користь ДП „Одеський морський торговельний порт” 690281,84 грн. заборгованості за надані послуги по ремонту судна, 30860,61 грн. пені, загалом 721142,45 грн.;

про стягнення з Чорноморського головного морського агентства „Інфлот” заборгованості по оплаті дисбурсментського рахунку у розмірі 13118,39 грн.

Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Інтерфіш-Біотех” та Чорноморського головного морського агентства „Інфлот” про стягнення 703446,53 грн.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, надав суду уточнення до позовної заяви від 23.11.2009р. за вх. № 30320, від 30.11.2009р. за вх. № 30982, де навів нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог, пояснення щодо обставин справи та виклав позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ДП „Одеський морський торговельний порт” у повному обсязі та своєчасно виконало свої зобовязання за Договором по ремонту судна №СР-261 від 05.08.2009р., що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання Судна з ремонту без будь-яких зауважень, а ТОВ „Інтерфіш-Біотех” не здійснило оплату вартості виконаних робіт по ремонту Судна, у звязку з чим у нього утворилася заборгованість перед ДП „Одеський морський торговельний порт” у розмірі 690281,84 грн., що стало підставою для останнього звернутись до суду з даним позовом.

Стосовно заявлених позовних вимог у відношенні до Чорноморського головного морського агентства „Інфлот” позивач посилається на те, що відповідно до Договору №КД-4 від 31.12.2003р., укладеного між ДП „Одеський морський торговельний порт” та Чорноморським головним морським агентством „Інфлот”, останній зобовязався здійснювати взаєморозрахунки з Одеським портом по портовим зборам та іншим платежам у строки, що визначені вищезазначеним договором; під свою відповідальність забезпечувати наявність авансових сум на покриття портових зборів та інших витрат по суднах, що агентуються, оплата корабельного, причального, санітарного, канального, якірного та адміністративного зборів здійснюється Агентом до відходу судна, згідно до виставлених рахунків. Таким чином, ДП „Одеський морський торговельний порт” було виставлено Чорноморському головному морському агентству „Інфлот” рахунки на загальну суму 14086,22 грн., що походять з обслуговування Одеським портом Судна у акваторії порту під час його ремонту, які були оплачені останнім частково у сумі 967,83 грн., у звязку з чим заборгованість Чорноморського головного морського агентства „Інфлот” складає 13118,39грн.

Викладене в позовній заяві та в уточненнях до позовної заяви від 23.11.2009р. за вх.№30320, від 30.11.2009р. за вх. № 30982, клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ „Інтерфіш-Біотех”, а саме на грошові кошти ТОВ „Інтерфіш-Біотех” у сумі 721142,45 грн., що знаходяться на банківському рахунку: р/р 26008182600 у ЗАТ „Донгорбанк” м. Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 33281059, судом не задоволено, у звязку із відсутністю належного обґрунтування заявником підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, а також за відсутності обставин, що можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення по даній справі.

Відповідач, Чорноморське головне морське агентство „Інфлот” заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, надав суду відзив на позов від 23.11.2009р. за вх. №30334, де відмітив про те, що агентом т/х „Берикс” ЧГМА „Інфлот” стало не з власної волі, а за рішенням Міністерства транспорту та звязку України. Зобовязаною же стороною по сплаті портових зборів, плат та інших послуг, наданих ДП „Одеський морський торговельний порт”, є судновласник ТОВ „Інтерфіш-Біотех”, а не морський агент ЧГМА „Інфлот”, який діє від імені судновласника, за його рахунок, відповідно до його розпоряджень і винятково у межах наданих повноважень. Між тим, ТОВ „Інтерфіш-Біотех” не надавало ЧГМА „Інфлот” грошових коштів на сплату портових зборів, чим порушило вимоги ст. ст. 84, 118 КТМ України, ст. 509 Цивільного кодексу України, Постанови Кабінету міністрів України №1544 від 12.10.2000р., Наказу Міністерства транспорту України № 214 від 27.06.1996р., а також зобовязання прийнятті на себе згідно з Агентською угодою від 31.07.2009р. та листом-гарантією від 31.07.2009р., яким гарантувало сплату портових зборів та послуг.

Відповідач ТОВ „Інтерфіш-Біотех” у судові засідання не зявлявся, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Клопотання позивача від 23.11.2009р. за вх. № 30335 про залучення до матеріалів справи додаткових документів було задоволено судом. Клопотання відповідача ТОВ „Інтерфіш-біотех” про відкладення розгляду справи від 04.11.2009р, 23.11.2009р., судом задовольнялись, про що свідчать відповідні ухвали суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення сторін та наявні в матеріалах справи документи, суд встановив наступне:

05.08.2009р. між ТОВ „Інтерфіш-Біотех” (Замовник) та ДП „Одеський морський торговельний порт” (Виконавець) був укладений договір № СР-261 відповідно до п.п. 1.1. якого, Виконавець зобовязався виконати ремонтні роботи на т/х „Берикс”, порт прописки: Маріуполь, прапор: Україна, ІМО №8897148, судновласник: ТОВ „Інтерфіш-Біотех” в обємі, передбаченому договірною відомістю-кошторисом вартості ремонту судна (додаток №01), яка являється невідємною частиною цього договору, за завданням Замовника своїми силами та способами, а Замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 1.2., 1.3. Договору договірна відомість-кошторис вартості ремонту без зазначення ціни визнається Сторонами як ремонтна відомість. Терміни поставки Замовником запасних частин, обладнання, технологічної документації, а також проектної документації на модернізаційні роботи обумовлюються Сторонами при прийманні судна в ремонт у відповідності з протоколом погодження ремонтної відомості (додаток №02), яка являється невід'ємною частиною договору.

Пунктом 1.5. Договору визначено, що в рамках цього договору призначення судового агента, з ким існує діючий договір на надання агентських послуг з Виконавцем, по судну на період ремонту є прерогативою Замовника. Оплата судовому агенту здійснюється напряму. Замовник передає Виконавцю наступну інформацію про Агента: найменування, поштові і банківські реквізити, контактну інформацію.

Згідно п.п. 2.1., 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3., 2.1.4., 2.1.5., 2.1.6. Договору попередня вартість цього договору уявляє собою сукупну вартість, що планується ремонтно-технічних, експлуатаційних та допоміжних робіт по судну, які здійснюються Виконавцем. Попередня вартість Договору включає: вартість, повязану із здійсненням безпосередньо ремонтних робіт по судну; вартість після ремонтних випробувань, вузлів та механізмів судна, що ремонтуються; вартість послуг Виконавця; інші витрати Виконавця, що повязані з ремонтом судна; середньовагову вартість матеріалів; всі додаткові перешвартування та перетяжки судна, які не обумовлені в Договірній відомості вартості ремонту, повинні виконуватися сурово за згодою з Замовником, та оформлені офіціально в письмовому вигляді.

Із змісту п. 2.4. Договору вбачається, що остаточна вартість ремонту судна визначається на підставі виконавчої відомості-кошторису вартості ремонту, яка складається Виконавцем по факту виконаних ремонтних робіт. Факт виконання ремонтних робіт засвідчується прийомними актами ОТК, які повинні бути підписані представником Замовника та капітаном судна та засвідчені судовою печаткою. Виконавча відомість-кошторис вартості ремонту є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 03).

Попередня вартість ремонту судна у відповідності з Договірною відомістю-кошторисом вартості ремонту (додаток №01) складатиме: 149149,98 грн., в тому числі ПДВ 20% -24858,33 грн. (п.2.5. Договору).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. Договору датою початку ремонтних робіт вважається дата підписання Сторонами „Акту приймання судна в ремонт”. Датою закінчення строку ремонту судна вважається дата підписання Сторонами „Акту приймання судна із ремонту”. Загальний строк ремонту судна не повинен перевищувати 14 робочих днів, без врахування святкових днів. В загальний строк ремонту зараховується час, необхідний для проведення всього комплексу власне ремонтних робіт, час для проведення випробувань, а також усунення всіх виявлених під час приймання недоліків. Замовник зобовязується надати судно в розпорядження Виконавцю (на рейд верфи Виконавця) в строк, узгоджений (підтверджений по факсу) уповноваженими представниками обох Сторін.

Загальна вартість ремонту судна, обрахована у відповідності зі статтею 2 цього Договору, повинна бути оплачена Замовником Виконавцю наступним чином: - 100% договірної відомості-кошторису вартості ремонту, протягом 5 (пяти) банківських днів після підписання „Акту приймання судна в ремонт”; - остаточний розрахунок за Виконавчою відомістю-кошторисом вартості ремонту протягом 5 банківських днів після підписання „Акту приймання судна із ремонту” і до виходу судна із акваторії Одеського порту (п.п. 4.1., 4.1.1., 4.1.2. Договору).

На виконання умов Договору ДП „Одеський морський торговельний порт” виконало ремонтні роботи на судні т/х „Берикс” в обємі, передбаченому договірною відомістю-кошторисом вартості ремонту т/х „Берикс”, а ТОВ „Інтерфіш-Біотех” прийняло виконані позивачем ремонтні роботи, про що свідчить акт приймання судна з ремонту від 20.08.2009р., підписаний обома сторонами без будь-яких зауважень. При цьому, сторони погодили, що датою закінчення ремонту судна вважається 20.08.2009р., згідно до відомості ремонту судна, остаточна вартість виконаних ремонтних робіт складає 690281,84 грн., яка є є підставою для взаєморозрахунків між ДП „Одеський морський торговельний порт” та ТОВ „Інтерфіш-Біотех”, однак відповідач не оплатив вартість виконаних ремонтних робіт, у звязку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 690281,84 грн.

Неналежне виконання ТОВ „Інтерфіш-Біотех” умов договору № СР-261 від 05.08.2009р., а саме несплата вартості виконаних ремонтних робіт і стало підставою для позивача для звернення до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені ДП „Одеський морський торговельний порт” позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані ремонтні роботи правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03р. за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно п.п.1,4 ст. 853 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03р. замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного звязку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання (п.6 ст. 853 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03р.).

Пунктом 1 ст. 857 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03р. визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (п.2 ст.854 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03р.).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 7 ст.193 Господарського кодексу України визначено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи те, що позивачем були виконані взяті на себе зобовязання за договором №СР-261 від 05.08.2009р. в повному обсязі, що підтверджується актом приймання судна в ремонт від 02.08..2009р., договірною відомістю-кошторисом вартості ремонту т/х „Берикс”, актом приймання судна з ремонту від 20.08.2009р., виконавчою відомістю-кошторисом вартості ремонту т/х „Берикс”, підписаними уповноваженими посадовими особами сторін та скріплені їх печатками, а відповідач не здійснив оплату вартості виконаних ремонтних робіт, його борг перед ДП „Одеський морський торговельний порт” складає 690281,84 грн.

Таким чином, на думку суду, є правомірними та обґрунтованими заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ „Інтерфіш-Біотех” на користь ДП „Одеський морський торговельний порт” 690281,84 грн. заборгованості за виконані ремонтні роботи, що є підставою для їх задоволення.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з ТОВ „Інтерфіш-Біотех” 30860,84 грн. пені, де 1783,67грн. пеня за період з 08.08.2009р. по 28.08.2009р. за прострочення платежу згідно договірної відомості-кошторису вартості ремонту у розмірі 149149,98 грн., 29076,94 грн. пеня за період з 29.08.2009р. по 11.11.2009р. за прострочення остаточного розрахунку за виконані ремонтні роботи відповідно до виконавчої відомості-кошторису вартості ремонту у розмірі 690281,84 грн., загалом пеня складає 30860,61 грн.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1, 3. ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобовязання.

Зі змісту п.п. 1,2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вище проаналізоване, суд, задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ „Інтерфіш-Біотех” пені у розмірі 30860,61 грн. у повному обсязі.

Також, позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення з Чорноморського головного морського агентства „Інфлот” 13118,39 грн., із аналізу правовідносин сторін судом встановлено наступне.

31.12.2003р. між ДП „Одеський морський торговельний порт” (Порт) та Чорноморським головним морським агентством „Інфлот” (Агент) був укладений договір на агентське обслуговування судів в Одеському порту № КД-4/37, п. 1.1. якого визначено, що предметом цього договору є надання послуг по обслуговуванню судів та забезпеченню оплати Судновласниками послуг Агента та Порта, а також організація Портом інформаційного забезпечення Агента при підході, перебуванні та відході з Одеського порту судів, що агентуються Агентом.

Пунктами 2.1.1., 2.1.6., 2.1.7. Договору передбачено, що Агент зобовязується здійснювати повне агентування судів, залучених в Порт, захищаючи їх законні інтереси. Від імені і за дорученням судовласника (фрахтувальника) здійснювати взаєморозрахунки з Портом по портовим зборам та іншим платежам в строки, обумовлені умовами цього договору. Під свою відповідальність забезпечувати наявність авансових сум на покриття портових зборів та інших витрат по судам, що агентуються. Якщо судно після закінчення обробки вийшло з порту, а грошові кошти в установлені строки в Порт не поступили, або поступили не в повному обсязі, то рахунки по портовим зборам сплачуються безпосередньо Агентом в установлені цим договором строки.

Порт зобовязується своєчасно надавати Агенту рахунки/квитанції по оплаті портових зборів та інших, наданих Портом послуг в строки, зазначені в 3 розділі цього договору (п.2.2.5. Договору).

Згідно п.п. 3.1., 3.2. Договору з урахуванням додаткової угоди від 28.12.2006р., підписаної сторонами, Порт надає Агенту рахунки/квитанції по портовим зборам до виходу судна в рейс. Рахунки за інші види зборів, додаткових послуг/робіт не пізніше 5-ти днів після виходу судна в рейс. Агент зобовязаний отримати рахунки за інші види зборів, додаткових послуг/робіт протягом 5-ти днів після виходу судна з Порту. На копії рахунку або в реєстрі видачі рахунків повинен бути поставлений підпис представника Агента із зазначенням дати отримання та посади. Оплата корабельного, причального, санітарного, канального, якірного та адміністративного зборів проводиться Агентом до виходу судна, згідно виставленим рахункам. Остаточний розрахунок по іншим зборам, додатковим послугам/роботам здійснюється Агентом протягом 15-ти банківських днів після отримання Агентом рахунків Порту.

Листом № 190 від 31.07.2009р. ЧГМА „Інфлот” повідомило ДП „Одеським морський торговельний порт” про те, що воно є агентом т/х „Берикс”, прапор Україна, в Одеському порту на період проведення ремонтних робіт.

З цих підстав позивачем були виставлені ЧГМА „Інфлот” рахунки до оплати, що походять з обслуговування Одеським портом Судна № 720182 від 20.08.2009р. (причальний збір, передплата) на суму 460,75 грн., №740796 від 25.08.2009р. (портові збори, робота буксиру, оформлення приходу/відходу Судна, інспекторський огляд, постачання питної води, пломбування клапанів) на суму 13579,14 грн., № 740830 від 25.08.2009р. (інформаційні послуги) на суму 46,33 грн., загалом на суму 14086,22 грн., які частково оплачені відповідачем у сумі 967,83 грн., у звязку з чим неоплаченою рахується 13118,39 грн., що стало підставою для ДП „Одеським морський торговельний порт” звернутись до суду з позовними вимогами до ЧГМА „Інфлот”.

Згідно п. 1 ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний.

Відповідно до п. 1 ст. 116 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобовязуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

Пунктом 1 ст. 117 Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що морський агент виконує формальності та дії, повязані з прибуттям, перебуванням та відходом судна, допомагає капітану судна у налагоджені контактів з службами порту, місцевими органами державної виконавчої влади, в організації постачання та обслуговування судна в порту, оформляє митні документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, повязані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Таким чином, з врахуванням вище проаналізованих судом документів, на думку суду, є правомірними та обґрунтованими заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з ЧГМА „Інфлот” на користь ДП „Одеський морський торговельний порт” 13118,39 грн. заборгованості, що є підставою для їх задоволення.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Позиція відповідача ЧГМА „Інфлот” щодо звільнення його від відповідальності за сплату встановлених портових зборів, плат, послуг, робіт, постачання, а також інших дисбурсментських витрат судна у порту або поза його території з підстав не надходження грошових коштів на їх сплату від судновласника, судом до уваги не приймається, оскільки договором №КД-4/37 від 31.12.2003р., наявного в матеріалах справи, визначено обовязок останнього здійснювати взаєморозрахунки з портом по портовим зборам та іншим платежам без такої відкладної умови.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги ДП „Одеський морський торговельний порт” щодо стягнення з ТОВ „Інтерфіш-Біотех” заборгованості за виконані ремонтні роботи в сумі 690281,84 грн., пені у сумі 30860,61 грн., та стягнення з Чорноморського головного морського агентства „Інфлот” заборгованості у розмірі 13118,39грн., в повному обсязі.

Позивачу за рахунок відповідачів згідно ст.49 ГПК України відшкодовуються судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме 7342,61 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Видати ДП „Одеський морський торговельний порт” довідку про повернення з державного бюджету надмірно сплаченого державного мита у сумі 0,47 грн.

Керуючись ст. ст. 44,49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш-Біотех” (83045, м.Донецьк, вул. Професорів Богославських, 3, код ЄДРПОУ 33281059) на користь Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 01125666) 690281 (шістсот девяносто тисяч двісті вісімдесят одна)грн. 84 коп. основного богу, 30860 (тридцять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 61 коп. пені, 7211 (сім тисяч двісті одинадцять) грн. 18 коп. державного мита, 231 (двісті тридцять одна) грн. 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Чорноморського головного морського агентства „Інфлот” (65026, м.Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 01180568) на користь Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 01125666) 13118 (тринадцять тисяч сто вісімнадцять) грн. 39 коп. заборгованості, 131 (сто тридцять одна) грн. 43 коп. державного мита, 4 (чотири) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати ДП „Одеський морський торговельний порт” довідку про повернення з державного бюджету надмірно сплаченого державного мита у сумі 0,47 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя

Рішення підписано 18.12.2009р.