Рішення № 11358269, 08.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2009 р.Справа № 31/119-09-4898 Позивач: ВАТ Одеський «Облагрохім»

Відповідач: СТОВ «Агрофірма імені Степана Олійника»

про стягнення 44 629 грн. 98 коп.

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Фролова В.П.

від відповідача: не зґявився

Суть спору: про стягнення заборгованості по договору в сумі 44 629 грн. 98 коп. з урахуванням основного боргу, інфляційних, 3% річних, пені.

Представник позивача позов підтримав.

Матеріалами справи встановлено:

18.09.2007 року за № 374 сторони уклали договір, відповідно до умов якого позивач продає відповідачу товар на загальну суму 37 800 грн. Відповідач сплачує за товар: до 01.11.2007 року –6300 грн., до 01.08.2008 року –31500 грн. У випадку прострочення оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до накладної № 472 від 20.09.2007 року, позивач передав відповідачу весь обумовлений договором товар на суму 37 800 грн.

Відповідач частково розрахувався з позивачем сплативши 19.03.2008 року 3 594 грн. 81 коп., що підтверджено випискою по рахунку, з урахуванням письмових пояснень позивача щодо оплати.

Відповідно до ст. 193 ГК України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач за поставлений товар з позивачем не розрахувався і його заборгованість становить 34 205 грн. 19 коп.

У звґязку з простроченням виконання відповідачем грошового зобовґязання щодо оплати позивач нарахував пеню в сумі 3848 грн. 08 коп. за період з 26.03.2009 року по 23.09.2009 року.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив його правильність.

Перевіряючи розрахунок пені суд виходив з приписів: Розділу V ЦК України - СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ; ст. 232 ГК України; терміну та строку прострочення виконання грошового зобов’язання; переривання перебігу строку позовної давності; облікових ставок НБУ в подвійному розмірі; Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

У звґязку з простроченням виконання відповідачем грошового зобовґязання щодо оплати позивач нарахував 3% річних на суму 513 грн. 08 коп. за період з 26.03.2009 року по 23.09.2009 року.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив його правильність.

Перевіряючи розрахунок 3% річних суд виходив з приписів: Розділу V ЦК України - СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ; терміну та строку прострочення виконання грошового зобов’язання; переривання перебігу строку позовної давності; ст. 625 ЦК України.

У звґязку з простроченням виконання відповідачем грошового зобовґязання щодо оплати позивач нарахував інфляційні в сумі 6063 грн. 63 коп. з листопада 2007 року по лютий 2008 року включно, з квітня 2008 року по липень 2008 року включно, з серпня 2008 року по липень 2009 року включно.

Перевіривши розрахунок інфляційних суд встановив його правильність.

Перевіряючи розрахунок інфляційних суд виходив з приписів: Розділу V ЦК України - СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ; ст. 625 ЦК України; терміну та строку прострочення виконання грошового зобов’язання; переривання перебігу строку позовної давності; листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997 року „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”.

Загальна сума до стягнення складає 44 629 грн. 98 коп. (основна заборгованість, 3% річних, інфляційні, пеня), що зумовлює задоволення позову.

Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача в звґязку з задоволенням позову.

Відповідно до ст. 84 ГПК України –в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Позивач повинен був сплатити державне мито в сумі 446 грн. 29 коп. Однак позивач помилково сплатив держмито в сумі 446 грн. 75 коп., що підтверджено платіжним дорученням.

Таким чином позивач надмірно сплатив до державного бюджету державне мито в сумі 46 коп., які підлягають поверненню позивачу з державного бюджету відповідно до ст. 8 ДКМУ “Про державне мито”, яка передбачає, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з СТОВ «Агрофірма імені Степана Олійника»код 30130062 (Одеська область, Миколаївський район, с. Левадівка, вул. Леніна) на користь ВАТ Одеський «Облагрохім»код 05490196 (м. Одеса, пров. Бісквітний, 3) –44 629 грн. 98 коп., 446 грн. 29 коп. по держмиту, 236 грн. за ІТЗ судового процесу.

Повернути з державного бюджету України на користь ВАТ Одеський «Облагрохім»код 05490196 (м. Одеса, пров. Бісквітний, 3) –надмірно сплачене державне мито в сумі 46 коп.

Рішення набуває законної сили з 19.12.2009 р.

Суддя