Рішення № 11358217, 14.09.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2010 р. Справа № 6/137/10

Миколаїв

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Адлер», м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 128-А. до відповідачаВиконавчий комітет Миколаївської міської ради, 54027 м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20. про Визнання права власності. Суддя Ткаченко О.В. Представники:

Від позивача Ткаленко Г.І.

Від відповідача Предмет спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання права власності на громадський будинок торгівельного павільйону-кафе літ. А-1 загальною площею 106,5 кв.м., основною площею 104,9 кв.м. за адресою: місто Миколаїв, проспект Леніна,78-и. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про відсутність правових підстав для видачі позивачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно та просив суд розглянути справу та вирішити спір відповідно до чинного законодавства.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

встановив:

ТОВ «Адлер»є користувачем земельної ділянки по просп. Леніна між вулицями Радянською та Московською у м. Миколаєві на підставі договору оренди від 24.03.2010р., укладеного між позивачем та Миколаївською міською радою. Згідно умов п. 2.1. даного Договору, позивачу було передано в оренду земельну ділянку, площею 144 м2 для обслуговування торгівельного павільйону-кафе .

          Позивачем збудований торгівельний павільйон-кафе, загальною площею 106,5 м2, основною площею 104,9м2. Згідно довідки Управління містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради , вищевказаному торгівельному павільйону-кафе надана адреса: просп. Леніна,78-и.

          Збудований позивачем торгівельний павільйон-кафе відповідає будівельним, протипожежним та санітарним нормам, що підтверджується листами управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 12.11.2008р. №17-5428, ГУ МНС України в Миколаївській області від 07.11.2008р. №69/7255 та Миколаївської обласної СЕС від 06.11.2008р. №2613/6-2.

          Після закінчення будівництва, позивач звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області з заявою про прийняття в експлуатацію вищевказаного торгівельного павільйону-кафе. Однак, Інспекція ДАК в Миколаївській області своїм листом відмовила у прийнятті вищевказаного об’єкту в експлуатацію. Відмова була обґрунтована тим, що збудований позивачами об’єкт є тимчасовою спорудою. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій», розміщення тимчасових споруд та реклами здійснюється в порядку, встановленому законодавством.

Нормами Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2009р. №982 та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. №923 не передбачено прийняття в експлуатацію малих архітектурних форм.

Таким чином, на правовідносини з будівництва вказаного об’єкту не поширюються положення ст.301 Закону України «Про планування і забудову територій»щодо його прийняття в експлуатацію.

Отже, торгівельний павільйон-кафе по просп. Леніна не підлягає прийняттю в експлуатацію.

За таких обставин, в силу ч.2 ст. 331 ЦК України, позивач набув право власності на вищевказаний торгівельний павільйон-кафе з моменту завершення його будівництва.

Під час проведення технічної інвентаризації комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»вищевказаного нерухомого майна було встановлено, що павільйон-кафе має фундамент та стіни. Відповідно до Додатку 11 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001р., фундамент - це підземна частина будинку, через яку передається навантаження від його надземної частини на грунт. Фундаменти бувають: стрічкові неперервні монолітні (бутові на складному, цементному або вапняному розчині, бутобетонні, бетонні, залізобетонні), стрічкові неперервні збірні (бетонні та залізобетонні), стовпчаті (бутові, бетонні та залізобетонні, дерев'яні стільці), перехресні бетонні та залізобетонні, пальові збірні забивні (залізобетонні, дерев'яні) буронабивні, коренеподібні.

Отже, громадська будівля торговельний павільйон-кафе невід’ємно пов’язаний з землею, його переміщення є неможливим без знецінення. За таких обставин, даний павільйон є, в силу ст. 181 ЦК України, нерухомим майном.

В порядку передбаченому п.п. «а»п. 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 (далі – Тимчасове положення), позивач звернувся до відповідача з заявою про оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності на вищевказане нерухоме майно.

Однак, виконком Миколаївської міської ради своїм листом від № відмовив позивачу в оформленні права власності з видачею свідоцтва про право власності з посиланням на п.п. «а»п. 6.1. Тимчасового положення, згідно якого, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Водночас, як було зазначено вище, вищевказаний торгівельний павільйон-кафе не підлягає прийняттю в експлуатацію.

За таких обставин, відповідач був зобов’язаний оформити право власності та видати свідоцтво про право власності на вищевказане нерухоме майно на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують право власності на нерухоме майно (абз.13 п.п. «а»п. 6.1. Тимчасового положення).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відмовляючи в оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності, відповідач, фактично, не визнає право власності позивачів на вищевказане нерухоме майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 392 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Адлер»(м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 128а, код ЄДРПОУ 30083499) право власності на торгівельний павільйон-кафе літ. А-1 загальною площею 106,5 кв.м., основною площею 104,9 кв.м. за адресою: місто Миколаїв, проспект Леніна,78и.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя

Повне рішення складено: «21»вересня 2010 року.