Рішення № 11358157, 23.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

23.09.10                                                                                           Справа№ 32/143 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства „Біосет”, м.Кам’янка-Бузька Львівська область.

До відповідача: Товариства з обмеженою діяльністю „Аптека Вітафол”, м.Львів.

Про стягнення 148 525,09 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Лісовська Я.Р. –представник (довіреність б/н від 13.09.2010р.).

Від відповідача: Минка В.С. –завідувач аптекою (виписка з наказу № 1 від 12.01.1996р.); Шутка Г.Й. – головний бухгалтер (без доручення).

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством «Біосет», м.Кам’янка-Бузька Львівська область до Товариства з обмеженою діяльністю «Аптека Вітафол», м.Львів про стягнення 148525,09 грн., з яких 117732,00 грн. основний борг, 5941,43 грн. три проценти річних та 24851,66 грн. інфляційні нарахування.

Ухвалою суду від 02.09.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.09.2010р. Ухвалою суду від 14.09.2010р. розгляд справи відкладено на 23.09.2010р.

В судовому засіданні 23.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 27.09.2010р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача відзив не подали, позов визнали, неповернення позики пояснили наявністю світової економічної кризи, внаслідок якої погіршилось фінансове становище відповідача, внаслідок чого ним порушено умови договору позики.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін у справі, господарський суд встановив:

19.06.2007р. між Дочірнім підприємством «Аптечний склад «Біосат»Приватного підприємства «Біосат»(позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека Вітафол»(позичальник) було укладено договір безпроцентної позики №б/н (в подальшому –договір позики), згідно умов якого позикодавець зобов’язується надати позичальнику безпроцентну позику, а останній зобов’язується використати її і повернути у визначений договором строк. У зв»язку з тим, що між сторонами за цим договором налагоджуються взаємовигідні ділові відносини, позика позичальнику надається на безпроцентній основі.

Згідно умов п.2., п.4.- п.6 договору позики сума позики становить 120 000,00 грн. Строк повернення позики позичальнику становить один рік з моменту отримання вказаної в п.2 суми на розрахунковий рахунок. По закінченні строку, вказаного в п. 4 договору, позичальник зобов'язується протягом трьох днів повернути суму позики. Позичальник має право у будь-який час повністю або частково погасити борг.

Кошти позики в сумі 120 000,00 грн. були перераховані відповідачу згідно платіжних доручень: №611 від 19.06.2007р. на суму 10000,00 грн., №720 від 11.07.2007р. на суму 10000,00 грн., №760 від 20.07.2007р. на суму 5000,00 грн., №810 від 30.07.2007р. на суму 7500,00 грн., №813 від 31.07.2007р. на суму 7500,00 грн., №913 від 20.08.2007р. на суму 10000,00 грн., №993 від 31.08.2007р. на суму 5000,00 грн., №1002 від 03.09.2007р. на суму 5000,00 грн., №1088 від 20.09.2007р. на суму 5000,00 грн., №37 від 27.09.2007р. на суму 5000,00 грн., №41 від 28.09.2007р. на суму 5000,00 грн., №169 від 18.10.2007р. на суму 15000,00 грн., №1157 від 26.11.2007р. на суму10000,00 грн., №1261 від 17.12.2007р. на суму 10000,00 грн., №1270 від 18.12.2007р. на суму 5000,00 грн., №1294 від 24.12.2007р. на суму 5000,00 грн.

За договором про відступлення права вимоги від 07.04.2008р. право вимоги повернення боргу в сумі 120000,00 грн., що випливає з договору безпроцентної позики №б/н від 19.06.2007р. перейшло від Дочірнього підприємства «Аптечний склад «Біосат»Приватного підприємства «Біосат»до Приватного підприємства «Аптечний склад «Біосет».

За договором про відступлення права вимоги від 01.06.2009р. право вимоги від ТзОВ «Аптека Вітафол» щодо сплати 117 732,45 грн. боргу, що випливає з договору про відступлення права вимоги №б/н від 07.04.2008р. та договору безпроцентної позики №б/н від 19.06.2007р. перейшло до Приватного підприємства «Біосет», позивача у даній справі.

Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, про що свідчить відмітка у наведених вище договорах про відступлення права вимоги.

Первісного кредитора - Дочірнє підприємство «Аптечний склад «Біосат»Приватного підприємства «Біосат»(ідентифікаційний код 32181517) вилучено з ЄДРПОУ 07.06.2010р., що підтверджується витягом від 22.06.2010р. № 20-09/1200 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України наданий Головним управлінням статистики у Львівській області; наступного кредитора - Приватне підприємство «Аптечний склад «Біосет»(ідентифікаційний код 35816595) ліквідовано, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.03.2010р. № 5519725.

Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати, повернувши неповну суму позики, а саме: 03.12.2008р. - 1000,00 грн., 04.12.2008р. –1267,55 грн.

Позивачем надано суду підписаний з відповідачем акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого сальдо на користь ПП «Аптечний склад «Біосет»станом на 31.05.2009р. складає 147732,45 грн.

Відтак, основний борг відповідача перед ПП «Біосет»за договором безпроцентної позики б/н від 19.06.2007р., договором про відступлення права вимоги від 07.04.2008р. та від 01.06.2009р. становить 117732,00 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача 5941,43 грн. три проценти річних та 24851,66 грн. інфляційних втрат.

Отже, загальна сума заборгованості за розрахунками позивача становить 148525,09 грн., з яких 117732,00 грн. основний борг, 5941,43 грн. три проценти річних та 24851,66 грн. інфляційні нарахування.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Факт надання перерахування відповідачу коштів в сумі 120000,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями: №611 від 19.06.2007р. на суму 10000,00 грн., №720 від 11.07.2007р. на суму 10000,00 грн., №760 від 20.07.2007р. на суму 5000,00 грн., №810 від 30.07.2007р. на суму 7500,00 грн., №813 від 31.07.2007р. на суму 7500,00 грн., №913 від 20.08.2007р. на суму 10000,00 грн., №993 від 31.08.2007р. на суму 5000,00 грн., №1002 від 03.09.2007р. на суму 5000,00 грн., №1088 від 20.09.2007р. на суму 5000,00 грн., №37 від 27.09.2007р. на суму 5000,00 грн., №41 від 28.09.2007р. на суму 5000,00 грн., №169 від 18.10.2007р. на суму 15000,00 грн., №1157 від 26.11.2007р. на суму10000,00 грн., №1261 від 17.12.2007р. на суму 10000,00 грн., №1270 від 18.12.2007р. на суму 5000,00 грн., №1294 від 24.12.2007р. на суму 5000,00 грн. та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Обов»язок повернення позики встановлений умовами договору позики, згідно якого відповідач зобов»язувався по закінченню одного року з моменту отримання суми позики протягом трьох днів повернути надану грошову суму.

Відповідачем повернуто позику частково: 03.12.2008р. - 1000,00 грн., 04.12.2008р. –1267,55 грн., відповідно борг становить 117732,00 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором про відступлення права вимоги від 01.06.2009р. право вимоги від ТзОВ «Аптека Вітафол»щодо сплати 117 732,45 грн. боргу, що випливають з договору про відступлення права вимоги №б/н від 07.04.2008р. та договору безпроцентної позики №б/н від 19.06.2007р. перейшло до Приватного підприємства «Біосет», позивача у даній справі. Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, про що свідчить відмітка у наведених вище договорах про відступлення права вимоги.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 117732,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов’язань в повному обсязі, позивач правомірно ставить вимогу про стягнення інфляційних втрат в сумі 24851,66 грн. та трьох процентів річних в сумі 5941,43 грн. Відповідач правильність такого розрахунку не заперечував.

Відтак, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає до стягнення 117732,00 грн. основного боргу, 5941,43 грн. три відсотки річних та 24851,66 грн. інфляційних втрат, всього 148525,09 грн.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно з вимогами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 509, 512, 514, 525, 530, 599, 610, 612, 627-629, 625, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст.174, 193, 202 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Вітафол»(79022, м. Львів, вул.Виговського,32, ЄДРПОУ 20845739) на користь Приватного підприємства «Біосет»(80400, Львівська область, м.Кам’янка-Бузька, вул.Незалежності, 36, ЄДРПОУ 35106026) 117732,00 грн. основного боргу, 24851,66грн. інфляційних втрат 5941,43 грн. три проценти річних, 1485,25 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя