Рішення № 11358147, 10.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

10.03.09                                                                                           Справа№ 16/12

Суддя Іванчук С.В. при секретарі Шереметі О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Христина”, м.Бережани

до відповідача: Приватного підприємства „Львівкондитерпостач”, м. Пустомити

про стягнення 29538,37грн. заборгованості

Представники сторін:

від позивача не з”явився

від відповідача не з”явився

Заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Христина”, м. Бережани до Приватного підприємства „Львівкондитерпостач”, м. Пустомити про стягнення 29538,37грн. заборгованості, в тому числі 25212,70грн. основного боргу та 837,21грн. пені, 3488,46грн. річних за прострочення оплати.

Ухвалою суду від 24.01.09р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 24.02.2009р.

У зв”язку із необхідністю витребування додаткових доказів, які мають значення для розгляду спору по суті, з метою повного і всестороннього з”ясування всіх обставин, розгляд справи відкладався ухвалою суду від 24.02.2009р.

          Представник позивача в судове засідання 24.02.09р. з”явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві, документи витребувані судом представив, надав оригінали документів для огляду суду. Інших заяв чи клопотань на день прийняття рішення -10.03.09р. на адресу суду від сторін не поступало.

          Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, у судове засідання не з’явився хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції №3979166, 4047640.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відзиву на позовну заяву та представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті згідно ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, подані докази в їх сукупності, господарський суд Львівської області в с т а н о в и в:

          17.09.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Христина” (продавець) та Приватним підприємством „Львівкондитерпостач”(покупець) укладено договір , згідно до умов якого продавець зобов”язується виготовити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов”язується прийняти і оплатити його на умовах визначених договором.

          Згідно до умов п. 2 договору №238 від 17.09.08р. ціна та загальна сума товару згідно накладних , на кожну партію товару окремо. Розрахунки за поставлений продавцем товар проводяться шляхом перерахування суми оплати згідно рахунків, виставлених продавцем на розрахунковий рахунок продавця на умовах відстрочки платежу 14 банківських днів з моменту поставки кожної партії товару.

          Позивач зазначає, що на виконання умов даного договору № 238 від 17.09.08р. ТзОВ”Христина „ передано товар ПП”Львівкондитерпостач” на загальну суму 27812,70грн., що підтверджується накладними № 712 від 01.10.08р. та №715 від 03.10.08р., однак відповідачем здійснено лише часткову оплату отриманого товару на суму 2600грн., відтак заборгованість останнього становить 25212,70грн.

          Відповідно до ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

          Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів N 88 від 24.05.95р. встановлено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Отже, накладна і є тим самим первинним документом. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити, зокрема підстава для здійснення операцій.

          Аналізуючи представлені позивачем документи, судом встановлено, що на підставі видаткової накладної №715 від 03.10.08р. ТзОВ”Христина„ передано товар ПП”Львівкондитерпостач” на загальну суму 24706,50грн., що підтверджується підписом уповноваженої особи, скріпленим печаткою відповідача. Однак, дана накладна не містить посилання на договір №238 від 17.09.08р., зокрема як підставу для здійснення операцій., інших доказів в підтвердження поставки товару згідно накладної №715 від 03.10.08р. на підставі договору №238 від 17.09.08р. суду не представлено. Представлена суду накладна №712 від 01.10.08р. підтверджує поставку ТзОВ”Христина” товару ТзОВ ”Торговий дім Львівські Солодощі” склад товару №1, згідно до штемпеля проставленого в графі „прийняв(ла)”. Однак, дана накладна також не містить посилання на договір №238 від 17.09.08р., зокрема як підставу для здійснення операцій., інших доказів в підтвердження поставки товару згідно накладної №712 від 01.10.08р. на підставі даного договору. суду не представлено Як вбачається із банківських виписок від 08.12.08р. на суму 500грн., від 10.12.08р. на суму 1000грн., від 11.12.08р. на суму 500грн., від 17.12.08р. на суму 600грн., від 14.01.09р. на суму 2000грн. відповідачем здійснено оплату по рахунку 01.10.08р. на загальну суму 4600грн..З наведеного вбачається , що позивач оплативши заборгованість, згідно рахунку 01.10.08р. визнав факт отримання товару, зокрема згідно накладної №712 від 01.10.08р..

ТзОВ”Христина” виставлялись рахунки на оплату від 01.10.08р. та надіслано ПП”Львівкондитерпостач” претензію № 447 від 10.12.08р. із вимогою оплатити заборгованість, яка виникла на підставі накладних № 712 від 01.10.08р. та №715 від 03.10.08р. в сумі 27312,70грн. з врахуванням пені та річних., що підтверджується фіскальним чеком №3274 від 11.12.08р. Однак, остання залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на день прийняття рішення 10.03.09р. ні позивачем ні відповідачем додаткових доказів оплати боргу суду не представлено, відтак, враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача перед позивачем становить 23212,70грн. ( 27812,70грн.-4600грн.).

За правилами ст.526 ЦК України,193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині 23212,70грн. основного боргу є обрунтованими, не спростованими та підлягають задоволенню, в частині позовних вимог щодо стягнення 2000грн. основного боргу провадження у справі належить припинити у зв”язку із оплатою.

На підставі п.4.2 договору та ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 837,21грн. та 100% річних в розмірі 3488,46грн.

За умовами ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов”язання вчиняється у письмовій формі . Правочин щодо забезпечення виконання зобов”язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним. Враховуючи вищевикладені обставини, відсутність посилань у накладних №712 від 01.10.08р., №715 від 03.10.08р. на договір №238 від 17.09.08р., та інших доказів в матеріалах справи, які б підтвердили, що поставка товару згідно вказаних накладних відбулася на виконання умов договору № 238 від 17.09.08р., відсутні правові підстави для нарахування пені та 100% річних на підставі умов даного договору. У зв”язку із наведеним, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені і частково щодо стягнення річних на підставі договору та задоволити позовні вимоги в частині стягнення річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 3% річних, що становить в перерахунку з врахуванням періоду зазначеного в розрахунку позивача -104,64грн.

          В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, наведені обставини не спростував, доказів оплати заборгованості не представив.

Враховуючи вищевикладене, подані докази, надані пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині 23212,70грн. основного боргу, 104,64грн. -3% річних є обрунтованими, не спростованими та підлягають задоволенню, в частині позовних вимог щодо стягнення 2000грн. основного боргу провадження у справі належить припинити у зв”язку із оплатою, в іншій частині позовних вимог в позові належить відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України .

Керуючись ст.ст. 4-3,33,34,35,36,43,49,75 82,84,85 ГПК України, суд

                                                            В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Львівкондитерпостач” (81100 Львівська область, м. Пустомити, вул.. Глинські,56 ЗКПО 35413906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Христина” (Тернопільська область м.Бережани вул.. Привокзальна,1 ЗКПО 14049168) 23212,70грн. основного боргу, 104,64грн. -3% річних, 233,17 грн. державного мита та 93,14грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України..

В частині стягнення 2000грн. основного. боргу провадження у справі припинити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя